
- •Підсилювач каналу запису магнітофона
- •1 Розробка технічного завдання на проектування підсилювача каналу запису аналогового стерео магнітофона
- •2 Розробка структурної схеми пристрою
- •2.1 Визначення величини опору навантаження
- •2.2 Вибір каскадів кінцевого підсилення
- •2.3 Визначення корисної потужності, що забезпечується транзистором ккп
- •2.4 Вибір типу транзисторів ккп
- •2.5 Визначення загального коефіцієнта підсилення каналу по потужністі Кр
- •2.6 Визначення загальної кількості каскадів підсилювача
- •2.7 Розрахунок співвідношення сигнал / шум
- •2.8 Розподіл частотних і нелінійних спотворень по каскадам
- •2.9 Розробка структурної схеми
- •2.10 Обґрунтування можливості використання імс
- •3.Електричні розрахунки пристрою.
- •3.1 Розрахунок коректора форми ачх на оп
- •3.2 Розрахунок регулятора глибини рівня запису
- •3.3 Розрахунок схеми включення магнітної головки
- •3.4 Підрахунок загальних частотних та нелінійних спотворень підсилювача
- •4. Моделювання пристрою на еом
- •4.1 Вибір моделюючої системи
- •4.2 Вибір моделей компонентів
- •4.3 Аналіз моделі пристрою
- •4.4 Моделювання
- •5 Порівняння результатів проектування та моделювання з вимогами технічного завдання
- •Заключення
- •Література
2.5 Визначення загального коефіцієнта підсилення каналу по потужністі Кр
Для знаходження загального коефіцієнта підсилення каналу за потужністю використовується вираз:
,
де Рвих – коливальна потужність, яку забезпечує пристрій;
Рдж
– потужність джерела сигналу,
;
Uвх – амплітуда вихідної напруги джерела сигналу;
Rвих – номінальний вихідний опір джерела сигналу;
а1 – коефіцієнт, а1 = 1 (раз), так як відсутній від’ємнй зворотній
зв’язок ;
а2=1
так як технічним завданням непередбачено
забезпечення “підйому” та “завалу”
АЧХ регулятором тембра;
а3=1 в підсилювача каналу запису
Джерелом даної схеми, обираємо мікрофон МД-74 ,
з параметрами:
Uвх = 1,2 (мВ), Rвих = 250 (Ом);
Зробимо розрахунки:
(Вт),
(дБ).
2.6 Визначення загальної кількості каскадів підсилювача
Кількість
каскадів підсилення визначається
виходячи з загального коефіцієнта
підсилення по потужності
.
,
де КР1, КР2, КРККП – коефіцієнти підсилення по потужності відповідно першого, другого каскадів та кінцевого каскаду підсилення.
Перший каскад буде побудовано на транзисторі КТ312В в схемі включення спільний колектор з параметрами наведеними вище.
Другий каскад буде побудовано на транзисторі КТ312В в схемі включення спільний емітер.
Коефіцієнт КПП за потужністю для транзистора КТ312В за схемою включення спільний колектор дорівнює:
(дБ);
Коефіцієнт підсилення другого каскаду за потужністю дорівнює:
Кр2 = 10*lg(0,3*h21Емін 2),
Кр2
= 10*lg(0,3*50
2) = 28,8(дБ);
Коефіцієнт кінцевого каскаду підсилення ввімкненого за схемою
спільний колектор дорівнює:
(дБ);
Отже, загальний коефіцієнт підсилення по потужності усього
підсилювального каналу дорівнює:
(дБ).
Отримана
величина К1РЗАГ
КР(ЗАГ),
що є допустимо.
2.7 Розрахунок співвідношення сигнал / шум
При проектовані багатокаскадних пристроїв розраховують напругу шуму лише першого каскаду. Рівень шуму першого каскаду визначає мінімальний рівень вхідного сигналу при заданому відношенні сигнал/шум на вході. Як правило, для каскаду на біполярному транзисторі розраховується мінімальна напруга на вході при заданому відношенні сигнал/шум =Uc /Uш, яке визначає чутливість пристрою.
Величина мінімальної вхідної напруги у режимі узгодження каскаду із джерелом сигналу дорівнює:
[мкВ],
де, Rвх- еквівалентний опір вхідного кола пристрою (визначається як паралельне з’єднання опору джерела сигналу і вхідного опору вхідного каскаду), кОм.
F - смуга робочих частот пристрою , кГц
Fш- відносний коефіцієнт шуму біполярного транзистора першого каскаду (довідникова величина), для транзистора КТ312В Fш =5 дБ = 3,1.
При заданому в ТЗ співвідношенню сигнал/шум
=70дБ
= 3162 раз і Rвх.
Rвих.дж.
= 250 Ом, F
= 13000-60 = 12,94 кГц
маємо:
мВ ≤Uдж =
1.2мВ.
З тотожності видно, що транзистор першого каскаду обраний вірно.
2.8 Розподіл частотних і нелінійних спотворень по каскадам
2.8.1 Частотні спотворення Мв..т, що визначається впливом транзистора
Так як верхня робоча частота обраних транзисторів рівна 120 МГц і
знаходиться далеко за межами верхньої робочої частоти підсилювача, то перевіряти їх на спотворення в ВЧ області є недоцільно, тому що вони будуть набагато меншими заданого рівня, випливає це із наступної формули:
2.8.2 Частотні спотворення МВ.СХ, що вносяться елементами схеми каскаду:
- для резистивного каскаду з спільним емітером:
МВ.СХ = 0.2...0.3 дБ,
- для емітерного повторювача:
МВ.СХ = 0.11...0.15 дБ,
Загальні частотні спотворення в схемі верхніх частот визначаються, як сума:
.
Приймаємо частотні спотворення що створюються елементами схеми
КПП1 і вихідним каскадом МВ.СХ .ККП = МВ.СХ.1 = 0,15 дБ
ККП2 ввімкнений за схемою спільний емітер, тому спотворення схеми:
МВ.2 = 0,3 дБ.
МВ = МВ.СХ = 0,15+0,3+0,15=0,6 дБ < МВ.ТЗ = 3 дБ, оскільки МВ.Т = 0 дБ.
Частотні
спотворення на низьких частотах зумовлені
наявністю в каскаді кіл, що впливають
на коефіцієнт підсилення в даній області
і орієнтовно можуть бути визначені:
для резистивного каскаду з спільним емітером:
МН = 0.8...1.2 дБ,
- для емітерного повторювача
МН = 0.2...0.3 дБ,
Загальні частотні спотворення нижніх частот в схемі визначаються, як сума:
.
Приймаємо частотні спотворення що створюються елементами схеми.
КПП1 і вихідним каскадом (спільний колектор) МН.ККП = МН.1 = 0,3 дБ
ККП2 ввімкнений за схемою спільний емітер, тому спотворення схеми:
МН.2 = 0,8 дБ.
МН = 0,3+0,8+0,3 = 1,4 дБ МН.ТЗ = 3 дБ.
Як
вже згадувалось частотні спотворення,
що вносяться транзисторами набагато
менші спотворень схеми, тому їх не
враховуємо і приймаємо спотворення
схеми за спотворення каскаду.
Розподілимо коефіцієнти нелінійних спотворень по каскадам. Кінцевий каскад пісилення вносить найбільші нелінійні спотворення, КГ = 0,5% і оскільки два інші каскади вносять невеликі спотворення КГ = 0,25% кожен.