
- •1. Розрахунок структурної схеми аеп 6
- •2. Особливості розрахунку структурної схеми в1деопідсилювачів 21
- •3. Особливості розрахунок структурної 25
- •1. Розрахунок структурної схеми аеп
- •1.1. Визначення опору навантаження
- •1.2. Вибір схеми каскадів кінцевого підсилення
- •1.3. Визначення корисної потужності, що забезпечується
- •1.5. Визначення загального коефіцієнта підсилення пристрою по потужності Кр
- •1.6. Визначення кількості каскадів підсилення
- •1.7. Розрахунок відношення сигнал / шум
- •1.8. Розподіл частотних і нелінійних спотворень по каскадах
- •1.9. Розробка структури пристрою на імс
- •2. Особливості розрахунку структурної схеми в1деопідсилювачів
- •2.1. Вибір навантаження, визначення вихідної напруги або потужності
- •2.2. Вибір типу транзисторів ккп
- •2.3. Визначення загального коефіцієнта підсилення потужності або напруги
- •2.4. Визначення кількості і типу транзисторів каскадів попереднього підсилення
- •3. Особливості розрахунок структурної схеми імпульсного підсилювача
- •3.1. Вибір типу ккп та його активного елемента
- •3.2. Визначення загального коефіцієнта підсилення і кількості каскадів імпульсного підсилювача
- •3.3. Вибір типу транзисторів каскадів попереднього підсилення
- •3.4 Розподіл тривалості фонду імпульсу і відносного спаду верщин імпульсу по каскадах
- •3.5. Перевірка правильності вибору транзисторів
- •Висновки
- •Література
1.7. Розрахунок відношення сигнал / шум
При проектуванні багатокаскадних пристроїв розраховують напругу шуму лише першого каскаду. Рівень шуму першого каскаду визначає і мінімальний рівень вхідного сигналу при заданому відношенні сигнал / шум на вході. Як правило, для каскаду на біполярному транзисторі, розраховується мінімальна напруга на вході при заданому відношенні сигнал/шум = Uсиг / Uшум, яке визначає чутливість пристрою.
Мінімальна вхідна напруга в режимі узгодження каскаду з джерелом сигналу дорівнює:
де Rвх - еквівалентний опір вхідного кола пристрою (визначається як паралельне з'єднання опору джерела сигналу і вхідного опору вхідного каскаду), кОм;
F - смуга робочих частот пристрою, кГц;
Fш - відносний коефіцієнт шума біполярного транзистора першого каскаду (довідникова величина).
Для нормальної роботи пристрою необхідно, щоб напруга дже рела сигналу Uвх була більше визначеної Uвх.min (Uвх > Uвх.min), в іншому випадку необхідно обрати транзистор з меншим коефіцієн том шуму.
Для вхідного каскаду на уніполярному транзисторі напруга шуму визначається двома основними складовими:
- напругою шуму, що зумовлена тепловими шумами, в опорі вхідного кола, мкВ:
де R - опір в колі затвора транзистора, кОм
F -смуга робочих частот пристрою, кГц; .
-напругою шуму, що зумовлена тепловими шумами в уніполярному транзисторі,мкВ:
де
- шумовий
опір
струмопровідного каналу
Загальна напруга шума буде дорівнювати
Розрахована Uвх
повинна забезпечити необхідне
(сигнал / шум).
1.8. Розподіл частотних і нелінійних спотворень по каскадах
Розподіл частотних спотворень по каскадах виконується окремо для області високих і низьких частот.
Частотні спотворення в області високих частот зумовлені декіль кома складовими:
1.8.1. Частотні спотворення Мв.т, що визначаються впливом транзистора:
- для каскаду з спільним емітером
- для каскаду з спільною базою
- для каскаду з спільним коллектором
де Fв - верхня частота робочого діапазону пристрою;
- гранична частота
транзистора по крутості в схемі з
спільним емітером;
- гранична частота
транзистора по крутості в схемі з
спільним колектором.
При застосуванні уніполярних транзисторів частотні спотворен ня від впливу транзисторів не розраховують.
1.8.2. Частотні спотворення Мв.сх , що вносяться елементами схеми каскаду:
- для резистивного каскаду з спільним емітером:
Мв.сх = 0,2...0,ЗдБ,
-для емітерного повторювача
Мв.сх = 0,1...0,15дБ,
- для фазоінверсного каскаду з розділеним навантаженням
Мв.сх = 0,1...0,15дБ
- для трансформаторного каскаду
Мв.сх = 0,4...0,9 дБ
Загальні частотні спотворення в області високих частот визначаються як сума
Мв (дБ) = Мв.Т (ДБ) + М В.СХ (дБ)
Якщо відомі кількість і тип каскадів, то можна визначити величину частотних спотворень всього пристрою:
Мв (дБ) = Мв1 (дБ) + МВ2 (дБ) +...+ Мвn(дБ) + МВкКП(дБ)
Частотні спотворення на низьких частотах Мн зумовленні наявністю в каскаді кіл, що впливають на коефіцієнт підсилення в області низьких частот, і орієнтовно можуть бути визначені для кожного каскаду з табл. 2.
Таблиця2
Тип каскаду |
МН, дБ |
Резистивний підсилювач - З спільним емітером (витоком) - З спільним колектором (стоком) - З спільною базою Фазоінвертний з розподіленям Навантаженням Трансформаторний |
0,8...1,2 0,2...0,3 1...1,5
0,3...0,4 1,5...2,5 |
Частотні спотворення пристрою Мн дорівнюють сумі
МН (дБ) = МН1 (дБ) + МН2 (дБ) +...+ МН n (дБ) + МН ККП (дБ).
Для визначеної кількості каскадів необхідно виконання умов:
Якщо значення частотних спотворень перевищує задані в технічному завданні (ТЗ), то в пристрої потрібно застосовувати від'ємний зворотний зв'язок (ВЗЗ), охопивши ним таку кількість каскадів, щоб загальне значення частотних спотворень, з урахуванням каскадів охоплених ВЗЗ, було меньше або дорівнювало Мт.з (див. розділ 1.2). Основну частину нелінійних спотворень вносить ККП, на усі попередні каскади виділяється приблизно 0,1 ...0,2%.
При підвищених вимогах до нелінійних спотворень в пристрої необхідно вводити від'ємний зворотний зв'язок, охоплюючи ВЗЗ ККП (див. розділ 1.2).