
- •Збірник прикладів та задач з теоретичними відомостями зміст
- •Прийняті позначення
- •Найбільш поширені символи
- •Історія
- •1 Ортогональне проекціювання
- •Означення та позначення
- •Епюр точки
- •Приклади для закріплення
- •Відповіді
- •2.3 Теоретичні питання
- •Питання до розв’язання задач на практичному занятті
- •2.5 Задачі для самостійної підготовки
- •3 Пряма
- •3.1 Різновиди прямих
- •Означення
- •E3 ≡ f3 – вироджена проекція прямої ef.
- •3.2 Класифікація прямих
- •3.3 Взаємне положення прямих
- •3.4 Точка на прямій. Сліди прямої
- •3.5 Приклади для закріплення
- •3.6 Теоретичні питання
- •Таблиця 3 – Площини рівня
- •Таблиця 4 – Проекціювальні площини
- •4.3 Умови інцидентності
- •4.4 Головні лінії площини
- •4.5 Сліди площини
- •4.6 Приклади для закріплення
- •4.7 Теоретичні питання
- •5.2 Перетин прямої з площиною
- •5.2.1 Окремі випадки перетину прямої з площиною
- •5.2.2 Загальні випадки перетину прямої з площиною
- •Алгоритм
- •5.3 Приклади для закріплення
- •Алгоритм побудови
- •5.4 Теоретичні питання
- •6.2 Перетин площин
- •6.2.1 Окремі випадки перетину
- •6.2.2 Загальні випадки перетину
- •Алгоритм розв’язання
- •6.3 Приклади для закріплення
- •6.4 Теоретичні питання
- •6.5 Питання до розв’язання задач на практичному занятті
- •6.6 Задачі для самостійної підготовки
- •7 Перпендикуляр до площини та перпендикулярність площин
- •7.1 Властивості прямого кута
- •7.2 Перпендикуляр до площини
- •Алгоритм розв’язання
- •7.3 Перпендикулярність площин
- •Пояснення
- •7.4 Приклади для закріплення
- •Для першого випадку
- •Для другого випадку
- •7.5 Теоретичні питання
- •7.6 Задачі для самостійної підготовки
- •8 Методи перетворень
- •Алгоритм розв’язання
- •Проекціювальну
- •Спосіб плоско-паралельного переміщення
- •8.3 Спосіб обертання навколо проекціювальної осі
- •Символьні f2 x12, σ1 х12,
- •8.4 Приклади для закріплення
- •Символьні h (h1, h2) h1 x12, σ2 п1 ,
- •Розв’язання задачі
- •8.5 Теоретичні питання
- •8.6 Задачі для самостійної підготовки
- •Задача 2. Побудуйте проекції відстані між геометричними елементами.
- •9 Криві лінії та поверхні. Загальні положення
- •Лінія, за допомогою якої утворюється поверхня, називається твірною. Лінія, яка задає закон руху твірної, називається напрямною. Твірна та напрямна можуть бути прямі та криві.
- •Поверхня, яка утворена за допомогою певного закону, називається закономірною (правильною), і навпаки – незакономірною (неправильною).
- •Поверхні, у яких твірна є прямою лінією, називаються лінійчастими, і навпаки, якщо твірна є кривою лінією, то поверхні називаються нелінійчастими.
- •Класифікація поверхонь
- •9.1 Поверхні обертання
- •Різновиди поверхонь обертання
- •Алгоритм визначення проекцій точок на поверхнях обертання
- •9.2 Поверхні переносу
- •Лінійчасті поверхні
- •9.2.1 Лінійчаті поверхні з однією напрямною
- •9.2.2 Поверхні з двома напрямними (Поверхні Каталана)
- •9.3 Гелікоїди
- •9.3.2 Прямий відкритий гелікоїд (гвинтовий циліндроїд) (рис. 72).
- •9.4 Приклади для закріплення
- •Пояснення
- •9.5 Теоретичні питання
- •Задачі для самостійної підготовки
- •10 Переріз поверхні площиною
- •10.1 Окремі випадки перерізу
- •10.2 Конічні перерізи
- •10.3 Загальні випадки перерізу
- •Алгоритм розвязання задачі
- •10.4 Приклади для закріплення
- •План розвязання
- •10.6 Теоретичні питання
- •10.7 Задачі для самостійної підготовки
- •11 Перетин поверхні прямою лінією
- •11.1 Окремі випадки перетину
- •11.2 Загальні випадки перетину
- •11.3 Задачі для самостійної підготовки
- •12 Перетин поверхонь
- •12.1 Окремі випадки перетину
- •12.2 Загальні випадки перетину
- •Метод січних площин
- •Алгоритм графічних побудов
- •Метод сфер
- •Алгоритм графічних побудов
- •12.3 Теоретичні питання
- •12.4 Задачі для самостійної підготовки
- •13 Розгортки поверхонь
- •13.1 Спосіб розгортання
- •13.2 Спосіб нормального перерізу
- •13.3 Спосіб тріангуляції (трикутників)
- •13.4 Наближені розгортки
- •Розгортка конічної поверхні
- •Розгортка сфери
- •13.5 Теоретичні питання
- •Список літератури
Алгоритм розв’язання
Введемо першу площину-посередник τ1 (τ1׀׀П1).
Знайдемо лінії перетину площини, площини-посередника τ1 з площинами α та β, відповідно: a1 [1, 2] та b1 [С, 3].
Визначаємо точку перетину Е лінії a1 та b1.
Введемо другу площину-посередник τ2, яка паралельна попередній τ1.
Знайдемо лінії перетину площини-посередника τ2 з площинами α, β – a2 та b2, причому (a1׀׀a2, b1׀׀b2).
Визначимо точку перетину F ліній a2 та b2.
Через отримані точки Е(Е1, Е2), F(F1, F2) проведемо пряму ЕF(Е1F1, Е2F2), яка визначає лінію взаємного перетину двох заданих площин α та β.
Рисунок 40 – Побудова проекцій ліній взаємного перетину двох площин шляхом введення допоміжних січних площин
Задача. Використовуючи лінії a та b площини Σ, побудуйте лінію взаємного перетину двох площин Σ(a׀׀b) та β(∆АВС) (рис. 41).
|
Рисунок 41 – Перетин площин загального положення, сліди площин-посередників збігаються з прямими a та b
Побудова проекцій ліній взаємного перетину базується на підставі алгоритму знаходження точки перетину прямої з площиною, а саме:
пряма b перетинає β(∆АВС) в т. Е (Е1, Е2);
пряма а перетинає β(∆АВС) в т. F (F1, F2).
Точки E, F – точки лінії перетину E F (E1, F1, E2, F2), що мають подвійну належність заданим площинам Σ та β.
6.3 Приклади для закріплення
Приклад 1. Побудуйте лінію взаємного перетину двох площин окремого положення (рис. 42, 43).
a) лінія перетину б) лінія перетину
перпендикулярна до П2 перпендикулярна до П1
Рисунок 42 – Перетин площин окремого положення
Вихідна проекція a2 лінії перетину a визначається за двома точками F та E на перетині слідів проекцій заданих площин (β2 та τ2). Відсутня проекція a1 знаходиться за проекційним зв’язком в межах заданого трикутника τ (рис. 42, а та рис. 43, а).
Вихідна проекція лінії перетину a визначається в точці Е, на перетині горизонтальних слідів заданих площин (τ1 та β1). Відсутня проекція a2 знаходиться за допомогою т. Е2 та напрямку, паралельного фронтальним слідам заданих площин (рис. 42, б та рис. 43, б).
На рис. 43 показані аксонометричні проекції двох площин β та τ, які перетинаються між собою.
a) τ (∆АВС)∩β(β2)=EF б) τ(τ1)∩β(β2) =EF
Рисунок 43 – Аксонометричне зображення перетину заданих площин
Приклад 2. Побудуйте лінію взаємного перетину двох площин, одна з яких займає загальне положення, а друга – окреме (рис. 44, 45).
a) τ – проекціювальна площина б) τ –площина рівня
Рисунок 44 – Перетин площин загального положення β з площиною окремого положення τ
Вихідна проекція а1 лінії перетину а належить горизонтальному сліду проекції τ1 площини та визначається за двома точками 1 та 2.
a) β(m∩n)∩τ=a б) β(m׀׀n)∩τ=a
Рисунок 45 – Аксонометричне зображення перетину двох площин
Вихідна проекція а2 лінії перетину а належить фронтальному сліду τ2 площини та визначається за точкою 1 та напрямом, паралельним h0.
Приклад 3. Побудуйте лінію взаємного перетину двох площин загального положення (рис. 46).
Рисунок 46 – Перетин площин загального положення
Сліди площин-посередників α, β вводять окремо (рис. 46). Січна площина α перетинає площину τ по лінії а[1, 2], площина β – по лінії С [точкою 3 та напрямом]. Перетин ліній а та с визначає т. Е. За допомогою січної площини β визначається т. F як результат перетину ліній b та d, які паралельні a та c, тобто a1׀׀b1, c1׀׀d1.
Приклад 4. Побудуйте площину, паралельну заданій (рис. 47, а, б).
a) β(a∩b)׀׀τ(m∩n) б) β(ƒ0∩h0)׀׀τ(m∩b)
Ознаки
a1׀׀m1
та
a2׀׀m2,
׀׀b1
та
׀׀b2,
b1׀׀n1
та
b2׀׀n2.
h׀׀m1
та
h
׀׀m2.
Рисунок 47 – Побудова площини τ, паралельної заданій β
Паралельні площини (рис. 47, а, б) побудовані згідно з означенням паралельних площин з використанням перетину заданих ліній площини β. Оскільки додаткові побудови в цьому прикладі відсутні, то маємо окремі випадки паралельності площин.
Для заданої площини β (рис. 47, а, б) введіть додаткові побудови та покажіть загальні випадки паралельності площин β та τ (виконайте побудови самостійно).