лекции Еко / радиац_Чорнобиль

активність – близько 350 тисяч Кі. Частину цих пунктів споруджено з порушенням природоохоронного законодавства, вони мають слабку ізоляцію від навколишнього середовища і зараз закриті. Основна радіоекологічна небезпека даних об'єктів обумовлена, в основному, можливим підтопленням ґрунтовими водами.

5. Ставок'охолоджувач ЧАЕС.

Водоймище площею 22,9 км2, що містить 160 млн. м3 води. У донних відкладеннях ставка'охолоджувача зосереджено понад 3 тисячі Кі радіоактивності. Рівень поверхні ставка'охолоджувача перевищує рівень ріки Прип'ять на 7 метрів. Води ставка постійно фільтруються до ріки Прип'ять через дамбу та систему дренажних каналів.

'заміщення цінних соснових лісів менш цінними березовими й осиковими гаями;

'поступових змін у тваринному світі на користь лісових видів і збільшення кількості хижаків.

Уданий час основна виробнича діяльність щодо підтримки в безпечному стані енергоблоків ЧАЕС і об'єкта "Укриття" та підготовки до зняття з експлуатації здійснюється державним спеціалізованим підприємством "Чорнобильська АЕС", а також будівельними організаціями, що споруджують об'єкти для поводження з РАВ та відпрацьованим ядерним паливом.

Умістах Прип'ять і Чорнобиль знаходяться підприємства й установи, що виконують роботи з ліквідації наслідків аварії та утримання зони відчуження. Разом з ними проводять свою діяльність понад 120 науково'дослідних, дослідно'конструкторських, пуско'налагоджувальних і ремонтних організацій та підприємств. У сфері обслуговування зайнято понад 20 об'єктів.

'дослідження стану об'єкта "Укриття" (стан ґрунтових вод на майданчику ЧАЕС, вихід радіоактивних речовин за межі об'єкта "Укриття" і т.п.);

'науково'дослідні та дослідно'конструкторські роботи з розробки безпечних технологій зняття з експлуатації енергоблоків ЧАЕС і технологій перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.

Очищення будь'якої екосистеми, як середовища проживання людини, – це видалення з активного циклу (циклу, що закінчується продуктами харчування або

організмом людини) будь'якого забруднювача тим чи іншим шляхом. Самоочищення природного ландшафту від радіонуклідів – це природний процес виведення радіонуклідів з міграційноздатних форм.

Існують кілька шляхів, за якими проходить самоочищення зони відчуження:

'природний радіоактивний розпад;

'винос радіонуклідів за межі зони відчуження;

У зоні відчуження ведеться будівництво трьох нових об'єктів для поводження з РАВ. Одним із них буде новий пункт захоронення низько' і середньоактивних короткоіснуючих РАВ. На майданчику ЧАЕС споруджуються два заводи з переробки рідких і твердих РАВ, накопичених за час експлуатації Чорнобильської АЕС, а також тих, що будуть утворюватися під час зняття енергоблоків станції з експлуатації і перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.

На заводі з переробки рідких РАВ (ЗПРРВ) радіоактивні відходи будуть цементуватися й упаковуватися в стандартні металеві бочки.

На промисловому комплексі з переробки твердих РАВ (ПКП ТРВ) радіоактивні відходи будуть сортуватися, після чого горючі РАВ будуть спалюватися, а інші – підпресовуватися.

Після кондиціонування РАВ також будуть упаковуватися в стандартні металеві бочки, заливатися цементом і разом з відходами зі ЗПРРВ направлятися на захоронення до нового пункту захоронення низько' і середньоактивних короткоіснуючих РАВ.

Перетворення об'єкта "Укриття" (ОУ) на екологічно безпечну систему здійснюється на підставі "Стратегії перетворення об'єкта "Укриття"", затвердженої 12.03.2001 року Постановою Міжвідомчої комісії з комплексного розв'язання проблем ЧАЕС.

Перетворення об'єкта на екологічно безпечну систему досягається через реалізацію трьох основних етапів. На першому етапі шляхом зниження поточних ризиків існуючого об'єкта "Укриття" повинна бути досягнута

переважно технічна мета безпеки в найближчій перспективі. Другий етап є перехідним, тобто підготовчим до заключного, третього етапу, на якому передбачається повне вилучення паливовмісних матеріалів (ПВМ) як основних джерел радіологічної і ядерної небезпеки. Виконання всіх трьох етапів дозволить забезпечити надійність ОУ як екологічної підсистеми в довгостроковій перспективі, чи, відповідно до альтернативних шляхів,гарантувати безпеку зберігання ПВМ в об'єкті "Укриття" у контрольованому стані.

Етап 1 – стабілізація стану існуючого об'єкта, підвищення експлуатаційної надійності і довговічності конструкцій і систем, що забезпечують стабілізацію і контроль показників безпеки "Укриття".

Етап 2 – створення додаткових захисних бар'єрів, у першу чергу – конфайнмента, що забезпечать необхідні умови для технічної діяльності на етапі 3 і безпеку персоналу, населення і навколишнього середовища; підготовчі інженерно' технічні роботи, спрямовані на розробку технологій вилучення з ОУ паливовмісних матеріалів на етапі 3, створення інфраструктури для поводження з РАВ об'єкта "Укриття";

Етап 3 – вилучення з ОУ паливовмісних матеріалів і довгоіснуючих РАВ, їхнє кондиціонування з наступним зберіганням і захороненням відповідно до діючих стандартів; зняття з експлуатації об'єкта "Укриття".

Тут визначено основні напрямки робіт, а конкретні розробки, вибір і узгодження доступних альтернатив за кожним стратегічним напрямком, їхнє коректування за результатами аналізу повинні здійснюватися на підставі техніко'економічного обґрунтування (ТЕО) з наступною розробкою проектно'кошторисної документації.

Основну частину робіт етапів 1 і 2 передбачено в "Плані здійснення заходів на об'єкті "Укриття" (ПЗЗ), що розроблений за участю міжнародних експертів із країн Великої сімки.

54Проблеми зони відчуження, закриття ЧАЕС, НБК

Спорудження об'єкта "Укриття" було здійснено протягом літа–осені 1986 року в найтяжчих умовах ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Акт Державної комісії про введення об'єкта "Укриття" в експлуатацію був підписаний 30 листопада 1986 року. Проектний термін експлуатації об'єкта "Укриття" – 30 років.

У даний час об'єкт "Укриття" знаходиться в нестабільному стані, що є неприйнятним ризиком і вимагає якнайшвидшого розв'язання.

Відповідно до Рамкової угоди між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку про діяльність Чорнобильського фонду "Укриття" (ратифікована Законом України №80/98'ВР від 04.02.1998 р.) групою міжнародних експертів розроблено "План здійснення заходів на об'єкті "Укриття"", що у числі основних заходів передбачає спорудження нового безпечного конфайнмента (НБК).

НБК – це об'єкт, що складатиметься з:

'нового огороджуючого контура, що виконуватиме локалізуючі функції захисту навколишнього середовища і населення від радіаційних впливів зруйнованого 4'го енергоблока й створюватиме умови для виконання технологічних операцій щодо демонтажу нестабільних конструкцій та елементів устаткування, а також забезпечуватиме необхідні технологічні й експлуатаційні умови для поводження з РАВ і ПВМ;

'будівельних конструкцій існуючого об'єкта "Укриття", що при необхідності будуть використовуватися протягом усього періоду існування конфайнмента як біологічний захист, а також забезпечуватимуть необхідні технологічні й експлуатаційні умови для поводження з РАВ і ПВМ;

'інженерних систем, що забезпечуватимуть надійну експлуатацію і технологічні потреби об'єкта, такі як системи радіаційного і ядерного моніторингу, пилопригнітання, пожежної сигналізації і пожежогасіння, енергозабезпечення, опалення, вентиляції, каналізації, але не обмежуватимуться цим (остаточний перелік буде визначений у проекті НБК);

'технологічних систем поводження з ПВМ і РАВ.

Особливості життя на забруднених територіях

На жаль, радіоактивне забруднення навколишнього середовища в результаті Чорнобильської аварії – не короткочасне явище, і кільком поколінням належить жити в умовах підвищеної радіації, а отже, необхідно дотримуватися елементарних норм радіаційної безпеки.

Здоровий спосіб життя, збалансоване харчування, відмова від шкідливих звичок, дотримання найпростіших правил проживання на забруднених територіях – найважливіші складові збереження здоров'я та гарантування безпеки життєдіяльності в умовах несприятливої дії радіонуклідів.

У даному розділі викладено найнеобхідніші, прості й доступні населенню поради: як харчуватися, вести присадибне, фермерське господарство, працювати в саду й на городі, заготовлювати дари лісу, забезпечувати одержання екологічно чистої продукції. Дотримання цих рекомендацій сприятиме зниженню внутрішньої дози опромінення населення як головної небезпеки забруднених територій.

56

Здоров'я

Даний профілактичний захист був би найбільш ефективним, коли б його провели в перші роки після вибуху реактора, коли дози опромінення людини були найбільшими (перший рік після аварії було реалізовано 50% дози опромінення за життя людини (за 70 років). Саме в цей період переселення проводилось дуже повільно і цей процес мав багато недоліків соціального характеру, що негативно впливали на здоров'я людей, які погодились на переселення в інші райони.

У даний час у більшості населених пунктів України, віднесених згідно з чинним законодавством до зон радіоактивного забруднення, радіаційно'гігієнічна ситуація покращилася. Це пов'язано з тим, що на цих територіях раніше були проведені ефективні захисні заходи щодо зменшення надходження радіонуклідів до організму людини з навколишнього середовища і, насамперед, – з продуктами харчування, та зменшення рівня радіоактивного забруднення за рахунок природного (фізичного) розпаду активності радіонуклідів.

Тобто, основна кількість населення України (77%) не зазнає, проживаючи на цих територіях, аварійного опромінення в дозах, що перевищують 1 мЗв. Для цієї частини населення країни переселення на даний час недоцільно.

Проте існує ряд населених пунктів (в основному в північних районах Рівненської області), де радіаційно'гігієнічна ситуація, і в першу чергу – рівні внутрішнього опромінення, залишається складною і при цьому не має тенденції до покращення. Але і в цих населених пунктах дозу внутрішнього опромінення людини можна та необхідно знизити. Для цього слід виконувати кілька простих правил щодо ведення сільського господарства, використання природних дарів, а також приготування їжі. Ці правила наведені нижче.

Не треба думати, що, проживаючи на радіоактивно забрудненій території, у вас народиться неповноцінна дитина. Якщо батьки вирішили мати дитину, насамперед їм необхідно пройти повне обстеження в лікувальному закладі.

Піклування за здоров'я дитини треба починати заздалегідь до її народження. Пам'ятайте, здоров'я дитини залежить від здоров'я її батьків. Перед визитом до лікаря батьки повинні знати про свої генетичні хвороби (уроджені аномалії, патології психічної системи), про хронічні захворювання серцево'судинної системи, крові та кровотворних органів,

нервової системи тощо. На основі цієї інформації (анамнезу) лікар зможе правильно побудувати медичний огляд і залучити спеціальних фахівців. В процесі обстеження можуть бути виявлені хвороби, які потребують лікування. Тільки після поглибленого обстеження лікар може надати вам кваліфіковані рекомендації щодо вашого здоров'я, і в першу чергу – здоров'я матері.

Не слід забувати, що дуже небезпечним фактором для здоров'я плоду є споживання алкогольних напоїв, тютюнопаління (особливо для жінки), наркотичних та деяких лікарських засобів.

Для жінки найбільш оптимальний вік для народжування першої дитини – 20–21 рік, другої дитини – 29 років. Дуже небезпечними є аборти перед першими пологами. Раціональне харчування, психологічний клімат в родині є невід'ємною частиною для народження здорової дитини.

на забруднених територіях

'раціональне харчування, яке базується на принципі "менше калорійності – більше харчової цінності". В першій половині вагітності особлива дієта непотрібна. В другій половині вагітності необхідна молочно'рослинна дієта. До добового раціону харчування треба включати продукти, які містять повноцінні білки (їх добова потреба

– 100–120 г). Це молоко (0.8–1,2 л на добу), молочні продукти, нежирне м'ясо (телятина, курятина) – 100–120 г на день, риба – 150–250 г на день. Вуглеводи до 500 г на день, при надмірній вазі – 300 г ( овочі, фрукти, хліб, особливо грубого помелу, тощо). Жири – 100–110 г на день (сметана, вершкове та рослинне масло). Всі ці харчові продукти містять велику кількість вітамінів, макро та – мікроелементів, які так необхідні організму дитини;

'у цей період необхідно зменшити споживання кількості рідини – 1–1,2 л на день, менше кухонної солі – до 8 г на день;

'при цьому їжу необхідно приймати через 3–4 години. Перший сніданок повинен містить 25–30% харчового раціону, другий – 10–15%, обід – 40–45%, вечеря 15–20%;

'для підтримки енергетики та загального зміцнення організму вагітної жінки необхідно враховувати і режим поведінки, тобто прогулянки на свіжому повітрі, сонячні ванни, сон та спокійний ритм домашнього життя. Вагітним жінкам необхідні й фізичні вправи. Програма вправ погоджується з лікарем, а заняття проводяться під його наглядом.

'своєчасне лікування передракових станів;

'раннє лікування раку.

Зростання онкологічних захворювань – це не тільки медична проблема, а й соціальна, тобто умови життя людини, забрудненість навколишнього середовища (якість питної води, повітря, продуктів харчування). Не треба забувати, що лише 10 відсотків залежить від допомоги лікаря і 80% – від генетичного вантажу, способу життя та екологічної ситуації.

Людина боїться діагнозу "рак". У цьому є провина і лікарів, які мало доносять до хворих інформацію про те, що рак, і насамперед на ранніх стадіях, піддається лікуванню, що

після лікування людина живе, працює і може народжувати дітей. На сьогоднішній день

існують вдосконалені, найсучасніші методи лікування, медична апаратура, хірургічні технології.

58Особливості життя на забруднених територіях

Харчування

Повноцінне харчування дуже важливе, воно сприяє підтримці високої стійкості організму до несприятливих впливів середовища, включаючи й опромінення. Недостатнє або незбалансоване харчування (наприклад, з дефіцитом тваринних білків або вітамінів) веде до зниження вироблення специфічних білків'антитіл, знижує стійкість організму до інфекційних захворювань. Брак білка в харчуванні призводить до погіршення функцій травлення (печінки й підшлункової залози), ендокринної, кровотворної й інших систем організму. При цьому знижується працездатність (у першу чергу розумова), опірність організму до інфекцій, сповільнюється

видужання під час різних захворювань. Наслідки недостатнього або незбалансованого харчування можуть виявитися шкідливішими за опромінення.

По можливості до харчового раціону необхідно включати привізні продукти (морську й прісноводну рибу, м'ясо, крупи та ін.). У той же час не слід відмовлятися від споживання в необхідних кількостях продуктів місцевого виробництва.

Основним джерелом повноцінних білків є м'ясо (яловичина, свинина, м'ясо птиці), молочні продукти, яйця, риба й т. д. При виборі м'яса перевагу варто віддавати нежирному (птиця, телятина, кролятина).

Молоко – один із найцінніших харчових продуктів. Зниження споживання молока й молочних продуктів (кисляку, кефіру, ряжанки, сиру) призводить до збідніння раціону на повноцінні білки й солі кальцію. Молоко й молочні продукти є основними постачальниками в організм солей кальцію. У молоці кальцій пов'язаний із білком' казеїном і легко засвоюється.

Важлива складова раціону – це овочі, городня зелень і фрукти, що є джерелом вітамінів, мінеральних речовин, рослинної клітковини, пектинів та ін.

Брак овочів і фруктів у харчуванні веде до порушення обміну речовин. Рослинна клітковина, якої багато в овочах і фруктах, забезпечує нормальну роботу кишечника та сприяє виведенню з калом шкідливих токсичних речовин і деяких радіонуклідів. Крім того, овочі й фрукти – важливі постачальники калію та багатьох мікроелементів. Через брак калію в раціоні відбувається підвищення нагромадження в організмі його аналога – радіоактивного цезію. Так, якщо в здорової людини період напіввиведення цезію'137 з організму становить приблизно 100 днів, то через брак калію'40 – 170 днів. А це значить, що доза опромінення збільшується.

У харчуванні мешканців радіоактивно забруднених районів п'ята частина усього жиру повинна бути рослинного походження, тобто 15–17 г на добу. Із тваринних жирів варто використовувати свіже свиняче сало, що за біологічними властивостями не поступається коров'ячому маслу, а іноді й перевершує його. Вершкове масло, маргарин поліпшують смакові якості їжі, однак їх варто вживати помірковано – не більше 15–20 г на день.

готування їжі?

2) Вимочування м'яса (яловичини) у прісній воді та наступне відварювання, що є найкращим способом кулінарної обробки м'яса. Цьому способу готування їжі необхідно віддати перевагу в зв'язку з тим, що при відварюванні значна частина радіонуклідів, у тому числі – близько 80% радіонуклідів цезію, а також важкі метали, нітрати й т.д. переходять до відвару. Безперечно, використовувати відвар недоцільно. Потрібно проварити м'ясо протягом 5–10 хвилин, злити воду, а потім продовжувати варіння в новій порції води, яку потім можна вживати.

3) Смаження м'яса й дичини, як спосіб готування їжі, у зв'язку з підвищеним забрудненням продуктів радіонуклідами недоцільне, тому що практично всі

на забруднених територіях

радіонукліди залишаються в продукті, а в зв'язку з випарюванням рідини їхня концентрація в одиниці маси навіть збільшується. Однак після відварювання продукти можна просмажити в духовій шафі або на сковорідці.

4)Тривале засолювання м'яса необхідно виконувати з багаторазовою зміною розсолу.

5)При готуванні річкової риби необхідно відрізати голову та видалити кістяк та кишки.

6)Картоплю та коренеплоди обов'язково мити двічі: перед очищенням від шкірки й після. З капусти необхідно знімати 2–3 верхніх листки. Бадилля з коренеплодів відривають якомога коротше, а, готуючи до вживання, зрізають верхню частину коренеплоду приблизно на 1 см.

7)Відварювання картоплі в підсоленій воді.

8)Вимочування в підсоленій воді свіжих або сушених грибів не менше двох годин. При цьому цезій інтенсивно мігрує до підсоленої води, а якість грибів практично не змінюється.

9)Вміст цезію в грибах значно зменшується під час кип'ятіння. При цьому рекомендовано одноразове (10–15 хв.) або дворазове (по 10 хв.) відварювання свіжих грибів із наступним зливанням відвару.

10)Істотного зниження вмісту радіонуклідів у молочних продуктах можна досягти шляхом технологічної переробки незбираного молока. Так, при сепаруванні молока 85–90% стронцію, йоду й цезію залишається в маслянці й 8–15% – у вершках. Заміна в раціоні молока, що містить підвищені концентрації радіонуклідів, отриманими з нього продуктами також дозволяє знизити вміст радіонуклідів. У кисломолочних продуктах вміст радіонуклідів нижчий, ніж у незбираному молоці. У пряженому маслі радіонукліди практично відсутні. В домашніх умовах із забрудненого молока можна приготувати вершки, сметану, масло, придатні для споживання.

2) Продукти, що містять велику кількість йоду. Багаті на йод морська капуста й продукти з її використанням. Багато йоду містять морська риба, мідії, креветки, кальмари. З неморських продуктів порівняно багато йоду у волоських горіхах, молоці, гречаній крупі, пшоні, горосі, квасолі, печінці, деяких овочах (редисі, салаті, часнику й т.п.).

3)Продукти, що містять калій та кальцій (картопля, кавуни, дині, сухофрукти, городня зелень, бобові, морська капуста, молочні продукти, малина) .

4)Продукти, головним чином рослинного походження, які підвищують загальну неспецифічну стійкість організму до шкідливих впливів: женьшень, елеутерокок, китайський лимонник, золотий корінь та інші.

5)Рослини, що мають антимутагенну дію: морква, гарбуз, капуста, редька, цибуля, сині баклажани, зелений перець, лопух, листя м'яти та інші.

6)Продукти, що сприяють виведенню радіонуклідів з організму: зелений чай, шипшина, чорна смородина, чорниця, темні сорти винограду, цитрусові, яблука, буряк, капуста.

7)Харчові волокна, що містять пектинові речовини: яблука, сливи, буряк, редис, бруква, гарбуз, баклажани, морква, капуста, цитрусові, зефір, мармелад, джем. Особливо корисні фруктові та овочеві соки з м'якоттю. Багато пектину також у ягодах.

Зазначені продукти здатні самостійно "вести бій" із радіонуклідами. До речі, яблука та груші, вирощені навіть на значно забруднених територіях, завжди бувають чистими.

Прискорити виведення з організму радіоактивних металів здатні щавелева та лимонна кислоти. У 1986 році після чорнобильської катастрофи щавель накопичував

60Особливості життя на забруднених територіях