2 Дослідження ефективності освітлення у виробничих приміщених. Лабораторна робота №2

Мета роботи: ознайомлення з нормативними вимогами до виробничого освітлення, надбання навиків нормування, вимірювання і оцінки ефективності освітлення на робочих місцях.

2.1 Підготовка звіту

Вивчити теоретичний матеріал і підготувати форму звіту.

Засвоєння теорії контролюється на початку заняття контрольними запитаннями, а без підготовленого звіту студент не допускається до виконання роботи.

Форма звіту повинна включати:

- титульну сторінку;

- таблиці 2.2 і 2.3,

- розрахункові формули.

При виконанні лабораторної роботи після відповідних вимірювань і розрахунків заповнюються таблиці 2.2 і 2.3, будується графік залежності величини коефіцієнта природної освітленості від розміру (ширини) приміщення і робляться висновки про відповідність фактичного значення коефіцієнта природної освітленості і штучного освітлення нормативним документам (СНиП ІІ-4-79).

2.2 Теоретичні відомості

2.2.1 Основні світлотехнічні положення і терміни

Організація раціонального освітлення виробничих приміщень є однією з найважливіших задач охорони праці. Раціональне освітлення забезпечує психологічний комфорт, поліпшує умови праці, підвищує безпеку робіт і одночасно сприяє поліпшенню якості продукції, підвищенню продуктивності праці. При хорошому освітленні очі протягом довгого часу зберігають здатність добре бачити, не стомлюючись.

Незадовільне освітлення ускладнює виконання роботи, може призвести до нещасного випадку і захворювання органів зору.

Освітлення виробничих приміщень здійснюється штучним і природним світлом.

Основними світлотехнічними величинами є: світловий потік, сила світла, освітленість і яскравість.

Сила світла J - відношення світлового потоку до тілесного кута, в якому він випромінюється. Одиницею сили світла є кандела (кд). Середнє значення сили світла

, (2.1)

де - тілесний кут, стерадіан.

Світловий потік Ф - світлове відчуття, яке викликає оптична частина спектра електромагнітних хвиль довжиною від 0,38 до 0,77 мкм. За одиницю світлового потоку прийнято люмен (лм), який має розмірність кандела помножено на стерадіан.

Для гігієнічної характеристики умов освітлення певної поверхні прийнята освітленість. Освітленість (Е) - відношення світлового потоку до площі S, на яку він розповсюджується. Іншими словами, освітленість - це поверхнева густина світлового потоку. Одиниця освітленості - люкс (лк) має розмірність люмен на квадратний метр (лм/м²).

, (2.2)

Яскравість - відношення сили світла в будь-якому напрямку до площі проекції світлової поверхні, перпендикулярної до цього напрямку. Одиниця яскравості кандела на квадратний метр (кд/м²). Середнє значення величини яскравості рівномірної світлової поверхні

, (2.3)

де - сила світла поверхні площеюу напрямку.

Видимість будь-якого предмета (об'єкта розрізнення) на робочому місці залежить від освітленості, розміру предмета, його яскравості, контрасту з фоном.

Об'єкт розрізнення - предмет, який розглядається, окрема його частина або дефект, який необхідно розрізнювати в процесі роботи.

Фон - поверхня, що прилягає безпосередньо до об'єкта розрізнення, на якій він розглядається. Характеристики фону визначаються коефіцієнтом відбиття поверхні , тобто відношенням потоку , відбитого від поверхні, до потоку , який падає на цю поверхню

. (2.4)

Фон буває темний, середній і світлий.

Темний фон - ; середній фон -; світлий фон -.

Відношення абсолютної величини різниці між яскравістю об'єкта і фону до яскравості фону називається контрастом об'єкта розрізнення з фоном

. (2.5)

Контраст буває малий, середній і великий.

Малий - К <0,2 (фон і об'єкт за яскравістю мало відрізняються); середній - 0,2 < К < 0,5 (фон і об'єкт за яскравістю помітно відрізняються); великий - К > 0,5 (фон і об'єкт різко відрізняються).

В деяких випадках фон і контраст об'єкта з фоном можна визначити візуально. Наприклад, при креслярських роботах: фон (папір) світлий, об’єкт розрізнення (лінія) темний, контраст об'єкта розрізнення з фоном -великий.