Псоріаз

Псоріаз - хронічне, часто рецидивуюче захворювання.

Перебіг – тривалий, впродовж майже всього життя.

Виникає в любому віці, в осіб обох статей.

Етіологія і патогенез – не встановлені.

Теорії розвитку псоріазу:

• спадкова;

• вірусна;

• нейроендокринна;

• інфекційно-алергічна;

• обмінна;

• автоімунна.

Провокуючі чинники:

- гострі інфекційні захворювання;

- психоемоційні перевантаження;

- переляк.

Псоріаз звичайний (вульгарний)

Клініка:

• початок гострий;

• висипка – мономорфна, симетрична;

• первинний елемент – дермо-епідермальна папула рожево-червоного кольору, щільної консистенції, дещо підвищуються над рівнем шкіри;

• на поверхні папул – сріблясті лусочки, що легко знімаються.

Характерні місця локалізація висипки (місця постійної травматизації):

• розгинальні поверхні ліктьових та колінних суглобів;

• волосиста частина голови.

Характерні три псоріатичні феномени:

1. стеаринової плями – при пошкрібуванні висипки на поверхні зявляється рясне пластинчасте лущення сріблясто-білими лусочками, схожими на краплю розтертого стеарину;

2. термінальної плівки – при подальшому пошкрібуванні з-під лусочок зявляється червона лакова поверхня;

3. кров’яної роси – при пошкрібуванні плівки на поверхні папули виступають мілкі крапельки крові, що не зливаються між собою.

Розрізняють наступні форми псоріазу:

за морфологією:

• точковий;

• краплиноподібний;

• монетоподібний;

• кільцеподібний;

• географічний (подібний до географічних карт);

• дифузний (суцільне, значне за площею ураження певних ділянок, коли шкіра інфільтрована, потовщена, виражена ліхеніфікація, лущення);

• універсальний;

• тотальний (еритродермія).

за клінічними проявами, локалізацією:

• себорейний;

• фолікулярний;

• рупіоїдний;

• бородавчастий;

• папіломатозний;

• ексудативний;

• долонь та підошов;

• складок;

• нігтів;

• пустульозний;

• артропатичний;

• застарілий.

4. червона лакова поверхня;

5. кров’яної роси – при пошкрібуванні плівки на поверхні папули виступають мілкі крапельки крові, що не зливаються між собою.

Розрізняють наступні форми псоріазу:

за морфологією:

• точковий;

• краплиноподібний;

• монетоподібний;

• кільцеподібний;

• географічний (подібний до географічних карт);

• дифузний (суцільне, значне за площею ураження певних ділянок, коли шкіра інфільтрована, потовщена, виражена ліхеніфікація, лущення);

• універсальний;

• тотальний (еритродермія).

за клінічними проявами, локалізацією:

• себорейний;

• фолікулярний;

• рупіоїдний;

• бородавчастий;

• папіломатозний;

• ексудативний;

• долонь та підошов;

• складок;

• нігтів;

• пустульозний;

• артропатичний;

застарілий.

Особливості псоріазу у дітей:

• схильність до ексудації;

• часта локалізація в складках, в ділянці промежини у вигляді набряклих, інфільтрованих червоних бляшок із різким контурами (так званий пелюшковий псоріаз).

Перебіг.

У перебігу виділяють три стадії:

І. Прогресуюча: - з’являються нові міліарні папули, по їх краю еритемна облямівка не вкрита лусочками, ріст бляшок – по периферії; поява ізоморфної реакції Кебнера – виникає нова висипка на місці травми.

ІІ. Стаціонарна: - нові елементи не з’являються, вся поверхня папул вкрита лусочками, навколо папул виникає білий кружечок (псевдоатрофічна облямівка Воронова), бляшки не збільшуються.

ІІІ. Регресуюча: - висипка блідне, розсмоктується, починаючи з центру, зменшується інфільтрація, лущення, на місці елементів, що розмокталися, залишаються гіпер- чи гіпопігментні плями (псоріатична лейкодерма), які згодом самі зникають.

Форми псоріазу: літня, зимова, змішана.

Лікування.

Загальна терапія.

Прогресуюча стадія:седативні засоби, внутрішньовенно – 30% тіосульфат натрію по 10 мл, 10% хлористий кальцій або глюконат кальцію по 10 мл, внутрішньомязово – піридоксаль фосфат 0,03-0,04 мг/добу, вітамін В6 100-150 мг/добу, вітамін В12 1000 мкг/добу 10-15 днів, кокарбоксилаза, ксантинолу нікотинат 15% 2-4 мл/добу, екстракт плаценти, спленін, рибок син, вітамін А, Е тощо.

Стаціонарна стадія: ці ж препарати.В резистентних випадках метотрексат внутрішньомязово 25-30 мг 1 раз на тиждень або 1 цикл на тиждень (протипоказаний молодим особам, при хворобах печінки, дітям).

Кліматотерапія показана в стаціонарній та регресуючій стадіях, особливо добре впливає морський клімат, морські ванни, геліотерапія.. Сприятливий також високогірний клімат.

Місцева терапія.

В прогресуючій стадії – 0,5 – 2% саліцилову мазь на значні ділянки; на обмежені ділянки під оклюзій ну повязку – дипросалик, дермовейт, дермотоп, целестодерм, дипролен, елоком, синафлан, флюцинар, лоринден та ін. На волосисту частину голови – лосьйон дипросалик, флюцинар гель, псоркутан, дайвонекс.

Прогноз.

Псоріаз повністю не виліковується. Спостерігаються часткові або повні ремісії тривалістю від кількох місяців до кількох років. Можуть бути рецидиви, які розвиваються впродовж 6 місяців.

Прогноз для життя при звичайному псоріазі сприятливий, стосовно тривалості хвороби, рецидивів, загострень – невизначений.

Краплиноподібний псоріаз.

• частіше зустрічається у дітей;

• раптовий розвиток лентикулярних папул;

• розвивається після перенесених гострих респіраторних хвороб;

• клініка, перебіг, лікування – ті ж, що при звичайному псоріазі.

Себорейний псоріаз.

• розвивається у хворих з себореєю;

• процес локалізується на волосистій частині голови, в носо-губних складках, за вушними раковинами, на грудях, лопатковій і підлопатковій областях;

• лусочки склеюються, утримуються на поверхні бляшок.

Ексудативний псоріаз.

• часто спостерігається у опасистих людей на тлі ожиріння;

• висипка соковита, яскраво-червона, вкрита жовто-сірими лусочками, які склеюються, утворюючи кірко-лусочки, при знятті яких оголюються волога поверхня;

• псоріатичні феномени виражені нечітко.

Екзематозний псоріаз.

• розміщується на передній поверхні гомілок, гомілково-ступневих суглобів, тилі ступнів;

• ерозивні мокнучі ділянки яскраво-червоного кольору;

• серозні і серозно-гнійні лусочко-кірки, великі пласти лусочок, які легко знімаються, оголюючи вологу поверхню рожево-червоного кольору, вкриту сірувато-білим нашаруванням;

• легко викликається феномен точкової кровотечі;

• чіткі межі вогнищ;

• свербіж.

Псоріаз складок.

• частіше трапляється у дітей або людей похилого віку на тлі цукрового діабету;

• локалізується під молочними залозами, в ділянці промежини, пупка, у між сідничній складці, на гені таліях;

• лущення незначне або відсутнє;

• вогнища чітких контурів, з гладкою поверхнею, насичено червоного кольору, іноді волога і мацерована, в глибині складок можливі тріщини.

Рупіоїдний псоріаз.

• трапляється рідко;

• утворюються пошарові кірочки, які іноді набувають конічної форми, при їх знятті оголюється яскраво-червона поверхня.

Бородавчастий (папіломатозний) псоріаз.

• трапляється дуже рідко;

• локалізується на кінцівках і характеризується бородавчастими чи сосочко подібними розростаннями

Пустульозний псоріаз долонь і підошов.

• процес починається з центру долонь і підошов;

• спочатку процес однобічний, згодом – симетричний.

• численні стерильні пустули на тлі еритеми;

• свербіж, болючість (в періоди загострень);

• лущення (у стадії ремісії).

Псоріаз долонь і підошов.

• може бути у таких варіантах: лентикулярний, бляшковий, мозолистий, пустульозний;

• трапляється ізольовано без ураження інших ділянок тіла або на тлі типової висипки на інших ділянках.

Псоріаз волосистої частини голови.

• може бути ізольованим або поєднуватись з висипкою на інших ділянках;

• часто супроводжується сверблячкою;

• волосся не випадає;

• висипка з’являється протягом місяців, років, не має сезонності, за вухами можуть виникає тріщини, мокнуття;

• є окремі інфільтровані бляшки, вкриті лусочками або суцільний горбистий панцир, теж вкритий лусочками, які погано знімаються;

• іноді процес виходить за межі волосистої частини голови у вигляді смуги (псоріатична

• корона);

• диференціюють з себорейним дерматитом.

Псоріаз нігтів.

• можлива деформація нігтів.

• характерний «симптом наперстка» - точкові заглибини на нігтьових пластинках;

• може бути піднігтьовий гіперкератоз або оніхолізис;

• одна із ознак – жовто-бурі плями під нігтями (симптом масляної плями).

Артропатичний псоріаз.

• ураження шкіри поєднується з патологією суглобів (артропатією);

• не має прямої залежності між тяжкістю і поширеністю уражень шкіри та розвитком артропатій;

• ураження суглобів може розвинутись на тлі шкірного псоріатичного процесу, що існує тривалий час, одночасно із ураженням шкіри, чи ще до розвитку шкірних проявів.

• ураження одного або кількох дрібних суглобів кистей і ступнів;

• переважно уражаються дистальні суглоби;

• набряклість суглобів, еритема, болючість, обмеженість рухів, деформації, анкілози;

• рентгенологічні зміни: деструктивні зміни кінцевих фаланг, іноді до повного їх руйнування, біля суглобовий остеопороз, звуження суглобової щілини, остеофіти, кістозні просвітлення кісткової тканини.

Псоріатична еритродермія.

• виникає внаслідок загострення вже існуючого псоріазу;

• розповсюджується на всю шкіру;

• шкіра яскраво-червона, вкрита великою кількістю крупних і мілких мілких білих лусочок, які ледь тримаються і відпадають навіть при знятті одягу;

• шкіра інфільтрована, гаряча на дотик, місцями ліхенізована;

• свербіж і печія різної інтенсивності;

• відчуття стягнення;

• температура тіла 38-39ºС;

• збільшуються лімфатичні вузли.