
- •Буковинський державний медичний університет
- •Методична розробка № 1
- •Невідкладна допомога психічно хворим
- •Чернівці, 2014
- •Тривалість заняття– 6 годин.
- •2.2.Уміти:
- •4.Поради лікарю – інтерну.
- •4.1. Гострий психоз.
- •4.4.Абстинентний синдром (алкогольний).
- •4.5.Алкогольний делірій ( «біла гарячка»).
- •5. Контрольні питання:
- •6. Література:
- •Буковинський державний медичний університет
- •Методична розробка № 2
- •Наркоманії. Токсикоманії. Алкоголізм. Інтоксикаційні психози.
- •Чернівці, 2014
- •1. Науково-методичне обґрунтування теми.
- •2. Навчальна мета
- •2.1. Лікар-інтерн повинен знати:
- •2.2. Лікар-інтерн повинен уміти:
- •2.3. Опанувати практичні навички:
- •3. Виховна мета.
- •4.1. Підготовчий етап.
- •4.2.Основний етап.
- •4.3. Контрольні питання.
- •4.4. Заключний етап.
- •5. Матеріали методичного забезпечення заняття (матеріали контролю базисної (вихідного рівня) підготовки лікар-інтернів):
- •6. Рекомендована література:
- •6.1. Основна:
- •6.2. Додаткова:
- •Методичну розробку склав
- •Чернівці, 2014
- •1. Науково-методичне обґрунтування теми
- •2. Навчальна мета
- •2.1. Лікар-інтерн повинен знати:
- •2.1. Лікар-інтерн повинен уміти:
- •2.1. Опанувати практичні навички:
- •3. Виховна мета.
- •4. Зміст заняття.
- •2. Типи гострого початку захворювання.
- •6. Тестові завдання.
- •7. Рекомендована література:
- •Методичну розробку склав
- •Буковинський державний медичний університет
- •Методична розробка № 4
- •Психічні порушення у передстаречому та старечому віці (інволюційні та старечі психози). Психопатії.
- •Тривалість заняття– 2 години .
- •1. Науково-методичне обґрунтування теми.
- •2.1. Лікар психіатр повинен знати:
- •2.2. Лікар психіатр повинен вміти:
- •3. Цілі розвитку особистості лікаря психіатра.
- •4. Міждисциплінарна інтеграція:
- •5. Зміст теми семінарських занять.
- •6. Матеріали методичного забезпечення семінарського заняття.
- •Буковинський державний медичний університет
- •Методична розробка № 5
- •Психічні розлади при судинних захворюваннях головного мозку (церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба).
- •Чернівці, 2014
- •Особливості соматогенних непсихотичних психічних розладів
- •Основні клінічні форми соматогенних психозів
- •Особливості соматогенного психоорганічного синдрому
- •Особливості психічних порушень при окремих соматичних хворобах
- •Психічні порушення при окремих ендокринних захворюваннях
- •Психічні порушення при ураженні судин головного мозку
- •Завдання №1.
- •Завдання №2.
- •Завдання №3.
- •Задача 2.
- •Задача 2.
- •Буковинський державний медичний університет
- •Методична розробка № 6
- •Психічні порушення, що виникають внаслідок черепно-мозкових травм.
- •І.Науково – методичне обгрунтування теми:
- •2.1. Знати:
- •2.2. Уміти:
- •2.3. Практичні навички:
- •V. Наочне забезпечення:
- •VI. Зміст практичного заняття:
- •VII. Контрольні питання:
- •VIII. Література.
6. Рекомендована література:
6.1. Основна:
Психіатрія /за ред. проф. О.К.Напрєєнка. – Київ: Здоров’я, 2001.
Кузнєцов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія. – Київ. 1993. – С.127-139; 149-155.
Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Бачериков М.Є. Психіатрія і наркологія. – Київ, 1993. – С.88-107.
Клиническая психиатрия / Под ред. Н.Е.Бачерикова. – Киев: «Здоровье», 1989. – С.145-180.
Жариков Н.М., Урсова Л.Г., Хритинин Д.Ф. Психиатрия. – М.: «Медицина», 1989. – С.336-379.
Дищук І.П., Деркач В.Г., Курик В.І., Рудницький Р.І., Русіна С.М. Невідкладна допомога в психіатрії. – Чернівці, 1999.- С.41-45.
Коркина М.В., Лакосина Н.Д., Личко А.Е. Психиатрия. – М.: «Медицина», 1995. – С.192-253.
Бабаян Э.А., Гонопольский М.Х. Наркология. – М.: «Медицина», 1987.
Бабаян Э.А., Гонопольский М.Х Учебное пособие по наркологии. – М.: «Медицина», 1981.
6.2. Додаткова:
Сметанников П.Г. Психиатрия: Руководство для врачей. – Изд. 4-е, перераб. и доп. – СПб, СПбМАПО, 1997. – С.205-235; 253-291.
Каплан Г.И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия. – Пер. с англ.// Гл.ред. Т.Б.Дмитриева. – М.: ГЭОТАР «Медицина», 1998.- С.75-111.
Руководство по психиатрии /Под ред. Г.В.Морозова в 2 томах. – Т.2. – М.: «Медицина», 1988. – С.113-143; 169-218.
Алкоголизм /Под ред. Г.В.Морозова. – М.: «Медицина», 1983.
Лисицын Ю.П., Сидоров П.И. Алкоголизм. – М.: «Медицина», 1990.
Энтин Г.М. Лечение алкоголизма. – М.: «Медицина», 1990.
Сосин И.К., Мысько Г.Н., Гуревич Я.Л. Немедикаментозные методы лечения алкоголизма. – Киев, «Здоров’я», 1986.
Методичну розробку склав
канд. мед наук, асистент В.І.Курик
Рецензія позитивна
доцент В.Г.Деркач
Буковинський державний медичний університет
“ЗАТВЕРДЖЕНО”
на методичній нараді
кафедри нервових хвороб, психіатрії
та медичної психології ім. С.М.Савенка
«____» ____________ 201_ р.
Протокол №_____
Зав. кафедри, професор В.М.Пашковський
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 3
практичного заняття для лікарів-інтернів 1-го року навчання, заочного циклу, на тему:
ЕНДОГЕННІ ПСИХОЗИ (ШИЗОФРЕНІЯ).
РЕАКТИВНІ ПСИХОЗИ.
Навчальний предмет – психіатрія та наркологія
Факультет - післядипломної освіти
Спеціальність: „Загальна практика – сімейна
медицина”
Методичну розробку склав
кандидат медичних наук,
асистент В.І.Курик
Чернівці, 2014
1. Науково-методичне обґрунтування теми
Шизофренія – це хронічне, прогредієнтне психічне захворювання, Що характеризується розладами психічних процесів і приводить (повільно чи швидко) до специфічних змін особистості. Хвороба має своєрідну психопатологічну симптоматику, різноманітні клінічні форми і типи перебігу. Ризик захворюваності на шизофренію складає 8-10 осіб на 1000 населення. Найчастіше розвивається у підлітків та осіб молодого віку (14-35 років). Питома вага хворих на шизофренію у психіатричних стаціонарах складає біля 50%.
Незважаючи на значну кількість праць, присвячених шизофренії, її етіологія і патогенез вивчені недостатньо. Основним етіологічним чинником вважають спадкову схильність і тому шизофренію відносять до ендогенних захворювань. Численні дослідження свідчать про безсумнівну участь у її виникненні різних мутагенних (хімічних, радіаційних та ін.) впливів, інфекцій, травм голови та важких переживань як провокуючих і, можливо, причинних чинників.
Діагностика шизофренії викликає значні труднощі, особливо на ранніх етапах (дебют шизофренії). Знання лікарями клініки дебюту шизофренії має важливе значення для діагностики, лікування, реабілітації та профілактики.