2.3. Практичні навички:

• надання першої медичної допомоги при закритих ЧМТ та відкритих травмах головного мозку;

• надання невідкладної допомоги при психомоторному збудженні хворих на травматичний психоз;

• надання невідкладної допомоги при сутінковому стані у хворих на травматичний психоз;

• надання невідкладної допомоги при судомних нападах у хворих, що перенесли ЧМТ.

ІІІ. Виховна мета:

Формувати у лікаря високий професіоналізм та глибоку повагу до хворого, гуманістичні принципи особистості лікаря та прагнення його до постійного поповнення новими досягненнями науки в області теоретичних та практичних знань і впровадження їх в практику.

ІV. Місце проведення заняття: навчальні кімнати, клінічне відділення, дитячо-підліткове відділення обласної психіатричної лікарні.

V. Наочне забезпечення:

1. Таблиці, схеми, слайди.

2. Схема історії хвороби психічно хворого.

3. Психічно хворі.

VI. Зміст практичного заняття:

Заняття починається із визначення мети і постановки задач практичного заняття.

ЧМТ поділяють на закриті (без ушкодження апоневрозу голови) та відкриті (з ушкодженням апоневрозу). Відкриті травми бувають проникаючі (при порушенні цілісності твердої мозкової оболонки, або при переломі основи черепа) та непроникаючі (при збереженні твердої мозкової оболонки). Серед закритих ЧМТ виділяють наступні клінічні форми: струс, забій та стиснення головного мозку.

Класифікація психічних порушень при ЧМТ та їх наслідках.

1. Найгостріший (початковий період): обнубіляція, оглушення, сомноленція, сопор і кома.

2. Гострий період: непсихотичні синдроми: астенічний, апатико-абулічний, епілептиформні припадки, ретро- і антероградна амнезія, сурдомутизм;

Психотичні синдроми: деліріозний, сутінковий, аментивний, галюцинаторний, амнестичний, корсаковський, маячні (параноїдний, парафренічний, паранойяльний), дементний, маніакальний, депресивний, апатико-абулічний, кататонічний.

3. Пізній період: непсихотичні порушення: астенічний, астеноневротичний, епілептиформний, психопатоподібний синдроми; психотичні синдроми – ті ж, що і в гострому періоді.

4. Віддалені наслідки ЧМТ: астенічний синдром, посттравматичні зміни особистості (егоїзм, лабільність настрою, експлозивність, дисфорії, гіперсексуальність тощо), сутінкове потьмарення свідомості, дефектно-органічні стани (психоорганічний, корсаківський, епілептиформний синдроми і травматична деменція).

У дітей та підлітків травматичні психози виникають тільки в 2% випадках усіх ЧМТ, що пов’язано із компенсаторними механізмами. Корсаковський синдром відрізняється вираженою конфабуляторною активністю на фоні фіксаційної та ретроградної амнезії.

Віддаленими наслідками ЧМТ важкого та середнього ступеня у дітей є моно-, геміпарези, епілептиформний, діенцефальний, церебрастенічний, психоорганічний синдроми, а також розумова відсталість. Для епілептиформного синдрому характерним є швидке формування психопатоподіних порушень як по епілептоідному, так й по істероїдному типам. Епілептичні припадки можуть чергуватися з істеричними.

Діагностика психічних розладів при ЧМТ в гострому періоді грунтується на даних анамнезу, клінічній симптоматиці і даних додаткових методів дослідження. Важливими є загальноцеребральні порушення, насамперед – потьмарення свідомості від незначного оглушення (при легких травмах) до глибокої коми – у важких випадках. Як завжди має місце важка астенія, органічна мікросимптоматика і вегетативно-вестибулярні розлади, на тлі яких (в процесі виходу із коми) проявляються синдроми потьмареної свідомості.

У віддаленому періоді ЧМТ на церебрастенічному фоні в поєднанні з емоційними, вегетативно-вестибулярними розладами та мікроорганічними симптомами (нерівномірність зіниць і сухожильних рефелксів, підвищення останніх, окулостатичний феномен Гуревича та інші) проявляються неврозо- і психопатоподібні, сутінкові та судомні стани, а також пізні травматичні психози.

Додаткове важливе значення в діагностиці та диференційній діагностиці ЧМТ і психічних розладів при них і їх наслідках мають результати краніографії, пневмоенцефалографії, ЕЕГ, ЕхоЕГ, ангіографії, люмбальної пункції, дослідження очного дна, КТ головного мозку тощо.

Розглядаються питання диференційної діагностики травматичних психозів з іншими екзо- та ендогенними психозами, принципи лікування і профілактики психічних порушень при ЧМТ і їх наслідках, питання надання невідкладної допомоги при гострих психопатологічних розладах травматичного генезу, експертизи та реабілітації таких хворих.

Студенти самостійно (під керівництвом викладача) повинні обстежувати хворих з різними формами травматичних психозів та психічними розладами наслідків ЧМТ і призначати їх лікування.