Задача 2.

Хворий 62 років, технолог. У психіатричній лікарні лікується уперше.

Розвивася нормально, у 15-річному віці переніс черепно-мозкову травму без втрати свідомості. У школі навчався добре, закінчив технологічний інститут. Працював головним інженером на молоко-заводі. Одружений, має двоє дорослих дітей, взаємовідносини у сім’ї добрі. Палить з 17-ти років, алкоголь уживає рідко. Чотири роки тому з’явився головний біль, паморочення і шум в голові, болі в ділянці серця. Лікувався у неврологічному відділенні, потім амбулаторно періодично приймав стугерон. За місяць до поступлення стан хворого погіршав: став дратівливим, плаксивим, порушився сон, знизилася пам’ять на поточні події.

У психічному статусі: контакт продуктивний. Не орієнтується в часі. Коли бачить навколо себе людей у білих халатах, здогадується, що знаходиться в лікарні, але не пам’ятає в якій. Спокійний, у спілкуванні ввічливий, передбачливий, привітно вітається, але, зустрівши лікаря через декілька хвилин, вітається знову. Перепитує, коли прийде консультант (терапевт). Любить говорити про дні своєї молодості, пам’ятає події шкільних років, правильно відтворює спогади Великої Вітчизняної війни, у якій він брав участь. Знає, що у нього є двоє дітей, але кожен раз їх імена називає по-різному.

Соматичний стан: пульс напружений, аритмічний. На верхівці серця – систолічний шум. АТ – 160/100 мм рт ст.

Неврологічний стан: слабість зіничних реакцій, позитивні симптоми орального автоматизму, анізорефлексія з рук і ніг – D>S.

На очному дні: склероз судин сітківки.

а) визначіть синдром; (амнестичний)

б) для якого захворювання він найбільш характерний? (атеросклеротичний психоз)

б) нетипові (нестандартні, що відображають ускладнені професійні ситуації) – ІІІ рівень.

Задача 1.

Хвора 26 рокiв, перукар, переведена у психіатричну лiкарню з першого пологового будинку.

Росла здоровою дитиною. У 12 рокiв перенесла черепно-мозкову травми без втрати свiдомостi, але була блювота. З 16 рокiв з’явилися частi головнi болi, змiнювався настрiй, перiодично була пасивною. Коливання настрою тривало 2-3 тижнi. Пiсля закiнчення школи успішно навчалася в авiацiйному iнститутi, була активною в громадському життi. У 25 рокiв вийшла замiж, а через рiк перенесла тяжкi пологи з ручним вiддiленням плаценти i кровотечею. Через три днi з’явилося безсоння, тривога, вважала, що “її дитину переплутали, а потiм вбили”, здавалося, що “її пiдозрюють у крадiжцi, що чоловiк, дізнавшись про все це, покiнчив життя самогубством”. Вiдмовлялася годувати дитину, була збуджена в межах лiжка, розгублена, чула як няня сказала: “Погана мама”.

У психiчному статусі: розгублена, говорить тихим голосом. Не знає числа, року, мiсяць називає правильно. Згадала, як вела себе у пологовому будинку. На другий день тривога посилилася. Стала неспокiйною, встає з лiжка, б’є кулаками в дверi, вимагає папiр i олiвець для “передсмертного листа”. Чує “голоси”, якi кажуть їй про смерть рiдних, часом чує крики вмираючих рiдних. Безцiльно блукає по палатi. Неохайна в лiжку. Їжу приймає з рук медперсоналу. На запитання вiдповiдає пiсля тривалої паузи і багатьох повторень. Заявляє, що вона виродок, що в неї немає нi однiєї звивини у мозку, iз-за неї гинуть рідні: “Мене будуть судити, але я не злочинець”. Вночi не спить. Астенiзована.

Через мiсяць пiсля лiкування зрозумiла, що була хворою. Розповiла, що чула “голоси” рiдних i їх прохання про допомогу. Чула, як говорили, що в пологовому будинку їй “прокололи сечовий мiхур i сеча змiшувалася з кров’ю”. Вважала, що в iншому вiддiленнi є її двiйник – рiднi переплутали i вiдвiдують не її, а двiйника. Впiзнавала лiкаря, але вважала, що вiн грає рiзнi ролi. “ЇЇ чоловiк – загримований артист”. Говорила, що у вiддiленнi “йде боротьба з фашистами, а вона – неофашист”. Одну родичку “загримували пiд Сикстинську мадонну, оживили портрет iз Третьяковської галереї”. Здавалося, що вона “переселена на Марс у зв’язку з тим, що вiдкололася частка Землi i частина людей, рятуючись, переселилася на Марс”. Пiсля виходу iз такого стану була пригнiчена, астенiзована фiзично i психiчно.

Соматичний стан: тони серця ослаблені, систолiчний шум на верхiвцi серця. Пульс – 100 за 1 хв., АТ – 140/100 мм рт ст. Матка збiльшена.

Лабораторні дані: ан. кровi: лейкоцити – 12 Г/л, ШОЕ – 32 мм/год., ан. сечi: норма. Упродовж перших 3-4 днiв перебування в психлікарні пiдвищувалася температура тіла до 37,6^о-38С^о.

а) установіть діагноз; (післяпологовий психоз, аментивно-онейроїдний синдром)