Психічні порушення при окремих ендокринних захворюваннях

При захворюваннях ендокринної системи, як правило, спостерігається неспецифічний психосиндром Манфреда Блейлера: порушення потягів, зниження настрою з дисфоричним відтінком, у ряді випадків – психози. Але кожне ендокринне захворювання має свою психопатологічну картину.

• Хвороба Іценко-Кушинга характеризується астенодинамічним (основний, упродовж усієї хвороби), депресивним, епілептиформним, іпохондричним і сенестопатичним синдромами.

• При акромегалії спостерігають астенічний синдром, афективні порушення у вигляді депресії зі страхом і тривогою.

• У разі адипозогенітальної дистрофії розвивається астенічний синдром у початковій стадії захворювання, апатико-абулічний синдром і деменція – при несприятливому перебігу.

• При тиреотоксикозі найчастіше виникають астеноневротичні і тривожно-депресивні стани, рідше – психотичні розлади.

• У разі цукрового діабету спостерігаються афективно-вольові порушення, астенія, елементарні галюцинації, епілептиформний синдром.

• Психічні порушення при хворобі Аддисона виявляються астенічним, невротичним і апатико-адинамічним синдромами.

Психічні порушення при ураженні судин головного мозку

• Психічні порушення, зумовлені атеросклерозом судин головного мозку, найчастіше зустрічаються у людей похилого віку, але слід враховувати, що вони можуть виникати і в порівняно молодому віці (40-45 років). У динаміці розвитку нервово-психічних порушень при церебральному атеросклерозі виділяють:початкову стадію атеросклеротичної неврастенії,стадію атеросклеротичної енцефалопатіїікінцеву стадію–атеросклеротичної деменції. В основі атеросклерозу лежать порушення ліпідного обміну і відкладення ліпідів, переважно холестерину, у внутрішній оболонці артерій.

Ознаки атеросклеротичних психозів:клінічні та параклінічні дані за     церебральний атеросклероз, амнестичні розлади, астенія, емоційна     лабільність.

Основні клінічні форми атеросклеротичних психозів: амнестична,     Корсаковська, параноїдна, парафренічна, паранояльна, дементна,     маніакальна, депресивна, пароксизмальна.

• Зміни судинного тонусу, що зумовлюють гіпертонічну хворобу, пов’язані з психогенно обумовленими порушеннями вищої нервової діяльності. Окрім тривалого й інтенсивного емоційного напруження в генезі гіпертонічної хвороби мають значення ендокринні зрушення, порушення діяльності нирок та деякі інші чинники.Розрізняють 3 стадії гіпертонічної хвороби: лабільна, стабільна, атеросклеротична.

Ознаки гіпертонічних психозів:клінічні й параклінічні дані за    гіпертонічну хворобу, розлади пам’яті, тривожність, астенія,    пароксизмальність.

Основні клінічні форми гіпертонічних психозів: депресивна, тривожно-   параноїдна, дементна, пароксизмальна.

Лікування. За соматичними хворими з психічними розладами потрібні належний догляд і спостереження, проведення активного лікування основного захворювання, загальнозміцнювальної та детоксикаційної терапії. Застосовувати психотропні засоби (малі транквілізатори, нейролептики, антидепресанти, психостимулятори) необхідно з урахуванням провідного психопатологічного синдрому; слід рекомендувати їх малі чи середні дози.

Лікування хворих з психічними розладами, зумовленими судинною патологією головного мозку, має бути комплексним, якомога раннім, тривалим і систематичним. На усіх стадіях захворювання показана так звана базова терапія, яка передбачає дієтичні рекомендації, нормалізацію артеріального тиску, застосування гіпохолестеринемічних і фібринолітичних препаратів, а також засобів, направлених на поліпшення мозкового кровообігу і боротьбу з явищами гіпоксії.

Експертиза. Хворі, які страждають на гострий соматогенний психоз, є тимчасово непрацездатними. Якщо психоз затяжний, призначена хворому І си ІІ група інвалідності після його одужання може бути знята у випадку редукції (зменшення) астенії.

У разі стійких і виражених астенічних порушень хворі непридатні для військової служби у мирний час. Вони осудні.

Виражені ступені зниження інтелекту та інші стійкі психопатологічні синдроми викликають необхідність утримування хворих вдома або ж у будинках для інвалідів-психохроніків. Ці хворі непрацездатні, неосудні, непридатні для військової служби.

Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цьому етапі є також вирішення клінічних ситуаційних задач. Бажано, щоб завдання для студентів на цьому етапі були точними і структурованими, перевірялися викладачем під час заняття та обговорювалися результати.

4.3. Контрольні питання:

• Дати визначення соматогенних психічних розладів.

• Як класифікують соматогенні психічні розлади?

• Які механізми виникнення соматопсихічних порушень?

• Ообливості соматогенних непсихотичних психічних порушень.

• Які психотичні розлади гострого періоду соматичної хвороби?

• Які психотичні розлади у разі важких соматичних захворювань?

• Особливості соматогенного психоорганічного синдрому.

• Які особливості психічних порушеннь при захворюваннях серця?

• Розлади психіки під час загострення бронхіальної астми.

• Психічні розлади при захворюванні органів травного каналу.

• Які особливості порушень психіки при гепатитах?

• Психічні розлади у разі хронічної ниркової недостатності.

• Особливості порушень психіки під час вагітності та в першопороділей.

• Які порушення психіки виникають у післяпологовому періоді?

• Дати характеристику неспецифічного психосиндрому М.Блейлера.

• Які особливості психічних розладів при церебрально-гіпофізарних захворюваннях?

• Які порушення психіки виникають при тиреотоксикозі?

• Особливості психічних розладів при цукровому діабеті.

• Які особливості психічних розладів при ураженні судин головного мозку?

• Лікування і профілактика соматопсихічних порушень. Випишіть рецепти.

• Експертиза і соціально-трудова реабілітація хворих на соматогенні психічні розлади.

4.4. Заключний етап.

На цьому етапі викладач оцінює поточну діяльність кожного студента упродовж заняття, проводить аналіз успішності студентів, оголошує оцінку діяльності кожного студента і виставляє її у журналі обліку відвідувань та успішності студентів. При цьому староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності та відвідування занять студентами, а викладач засвідчує їх своїм підписом.

Доцільно також коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

5. Матеріали методичного забезпечення заняття [матеріали контролю базисної (вихідного рівня) підготовки студентів].

• Тестові завдання: