Особливості соматогенних непсихотичних психічних розладів

Найчастішим непсихотичним порушенням при усіх соматичних та ендокринних захворюваннях є астенічний синдром, який виявляється як на ранніх стадіях хвороби, так і у випадках, коли процес зайшов надто далеко. Нерідко астенічні вияви розвиваються раніше, ніж з’являються соматичні ознаки захворювання. Хворі скаржаться на швидку втомлюваність, слабкість, у них з’являються дратівливість, гіперестезія як до фізичних, так і до емоційних подразників, порушується сон, погіршуються апетит і самопочуття. Вони виявляють зайву тривогу за своє здоров’я, стан своїх близьких, стають сльозливими, емоційно нестійкими. З’являються вегетативні порушення: пітливість, тахікардія. У деяких хворих нерідко спостерігають різні фобії.

У разі тривалого перебігу захворювання можуть сформуватися психопатоподібні розлади у вигляді нестриманості, збудливості, істеричності, іпохондричності, астенічної зміни особистості.

Основні клінічні форми соматогенних психозів

На тлі вираженої соматичної інтоксикації, а іноді й під впливом додаткових екзогенних шкідливостей можуть розвиватися соматогенні психози. Частота їх невелика – до 1,3-1,5% від кількості хіорих, котрі поступають у психіатричний стаціонар.

• У гострий період соматичної хвороби найчастіше розвиваються синдроми потьмарення свідомості (аментивний, деліріозний, онейроїдний), які нетривалі (до 2-3 днів) і при сприятливому перебігу хвороби закінчуються виходом в астенічний стан.

• У разі важких соматичних захворювань, що призводять до виснаження, можуть виникати затяжні психози з ендоформною картиною. Найчастішими серед них є депресивні і тривожно-депресивні стани. Такі хворі некомунікабельні, мало розмовляють, хоча ідеаторної загальмованості у них немає. Вони багато лежать, одні висловлюють ідеї самозвинувачення, інші – іпохондричні ідеї і навіть маячення Котара. При посиленні тривоги може розвинутися рухове збудження – у цьому стані хворі чинять суїцидні спроби.

• У випадках, коли соматичні захворювання призводять до вираженої гіпоксії головного мозку, може з’явитися маніакальний стан з підвищеним настроєм – хворі відчувають прилив сил, однак об’єктивно їх психічна і фізична продуктивність виявляється зниженою. Ейфорія поєднується з недооцінкою важкості свого стану.

• У деяких хворих виникають параноїдні та галюцинаторно-параноїдні стани зі слуховими, тактильними та іншими галюцинаціями, маячними ідеями переслідування, іпохондричними ідеями тощо.

Особливості соматогенного психоорганічного синдрому

В окремих випадках при соматогенних психозах можуть розвиватися психоорганічні стани з порушенням інтелекту, емоційною нестійкістю, нерозумінням важкості свого хворобливого стану. Хворі при цьому стають бездіяльними, байдужими до своїх близьких і до себе, у них грубо порушується пам’ять. У деяких хворих виникають судомні напади, розвивається більш груба інтелектуально-мнестична недостатність.

Особливості психічних порушень при окремих соматичних хворобах

• При гострій серцевій недостатності виникає оглушення або деліріозний синдром з нестійкими галюцинаторними переживаннями. Інфаркт міокарда та стенокардія супроводжуються астенічними станами з тривогою і страхом.

• У разі хронічної серцево-судинної недостатності на тлі астенічних і астеноневротичних симптомів інколи бувають синдроми потьмарення свідомості та епілептиформне збудження.

• При ревматичних вадах серця відзначають астенічні та неврозоподібні синдроми, а також психотичні розлади: деліріозний, аментивний, тривожно-депресивний, галюцинаторно-параноїдний.

• Під час загострення бронхіальної астми у ряді випадків розвивається депресивно-параноїдний синдром зі страхом, що триває декілька тижнів і зазвичай закінчується одужанням.

• Захворювання органів травного каналу призводять до розвитку астенічних, астеноневротичних станів, загострення характерологічних особливостей особистості, іпохондризації, появи надцінних думок з приводу важкості свого захворювання.

• При гепатитах інколи розвивається гострий психоз у вигляді депресивного синдрому, на тлі якого може виникати делірій.

• У разі хронічної ниркової недостатності виникають психози у вигляді депресивного, галюцинаторно-параноїдного чи кататонічного синдромів, а інколи – епілептиформний синдром, інтелектуально-мнестичне зниження.

• Під час вагітності у жінок найчастіше виникає страх перед пологами, емоційна нестійкість, сором’язливість, підвищена ранимість.

• У першопороділей під час пологів спостерігають невротичні або психотичні реакції, зумовлені страхом перед пологами (у них звужується свідомість, розвиваються істеричні або фугіформні реакції). Інколи пологи є провокуючим чинником ендогенних психозів: шизофренії, МДП.

• У післяпологовому періоді через декілька діб або тижнів після пологів можуть виникнути психози. Гострі психотичні стани зазвичай бувають у вигляді аментивного синдрому і обумовлені післяпологовою інфекцією. Кататонічні та депресивно-параноїдні стани у цьому періоді розвиваються переважно на тлі оглушення.