Буковинський державний медичний університет

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді

кафедри нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С.М.Савенка

«____» ____________ 201_ р.

Протокол №_____

Зав. кафедри, професор В.М.Пашковський

Методична розробка № 1

практичного заняття для лікарів-інтернів 1-го року навчання, заочного циклу, на тему:

Невідкладна допомога психічно хворим

Навчальний предмет – психіатрія та наркологія

Факультет - післядипломної освіти

Спеціальність: „Невідкладні стани Крок -3, МНС,

ЗПСМ, нервові хвороби ”

Методичну розробку склав

кандидат медичних наук,

асистент В.І.Курик

Чернівці, 2014

ТЕМА: Невідкладна допомога психічно хворим.

Тривалість заняття– 6 годин.

1. Мета заняття: Поновити і поглибити рівень знань лікарів – інтернів психіатрів з питань невідкладної допомоги при психічних захворюваннях у гострому періоді, коли психотичні розлади загрожують життю хворого чи безпеці оточуючих.

2. Навчальна мета:

   1. Знати:

• сучасний стан проблеми надання невідкладної психіатричної допомоги в нашій країні;

• показання для термінової госпіталізації психічнохворого;

• способи утримування збуджених психічнохворих;

• клініку алкогольного делірію і об’єм невідкладної допомоги;

• клініку галюцинаторно – маячних станів і об’єм невідкладної допомоги;

• клініку гострого маячення і об’єм невідкладної допомоги;

• клініку епілептичного статусу і об’єм невідкладної допомоги;

• способи надання невідкладної допомоги при суїцидах;

• клініку гострого алкогольного отруєння і об’єм невідкладної допомоги;

• клініку отруєння барбітуратами і об’єм невідкладної допомоги;

• методи психотерапії. Класифікація. Показання для застосування;

• клініку абстинентного синдрому і об’єм невідкладної допомоги.

2.2.Уміти:

• розпізнати гострі психотичні стани;

а) алкогольний делірій,

б) маніакальне збудження,

в) меланхолічне збудження,

г) галюцинаторно – маячне збудження,

д) гостре маячення,

е) епілептичне збудження та епілептичний статус,

є) аментивне збудження,

ж) алкогольне збудження,

з) гебефренне збудження,

і) отруєння і ускладнення при вживанні психотропних засобів та при

отруєнні барбітуратами,

ї) кататонічне збудження.

• застосувати утримання збуджених психічнохворих;

• надати невідкладну допомогу при психомоторному збудженні різних нозологічних одиниць;

• застосовувати нейролептики, транквілізатори, антидепресанти та інші седативні психотерапевтичні засоби за показаннями;

• годувати хворих через зонд при їх відмові від їжі;

• застосовувати психотерапевтичні методи в залежності від хворобливого стану;

• надати невідкладну допомогу при епілептичному статусі.

Опанувати практичні навички:

• клінічних та фізичних методів обстеження психічнохворих;

• оцінки соматичного стану, функціональних можливостей всіх систем організму, їх реакцію на призначені медикаменти;

• догляду і нагляду за хворими у стані психомоторного збудження (пильним, дбайливим і дійовим);

• призначення диференційованої невідкладної допомоги в залежності від варіанту перебігу захворювання, віку пацієнта, соматичного стану;

• тактикою лікаря при психічному збудженні хворого в період госпіталізації;

• оцінкою оточуючого середовища, в якому знаходиться хворий (перекриття підступів до вікна, дверей);

• психотерапевтичними методами лікування;

• показання і протипоказання для застосування психотерапевтичних методів;

3.Виховна мета. На конкретних прикладах сприяти закріпленню знань та

умінь вихованих у лікарів – інтернів психіатрів з питань невідкладної допомоги, як одного з етапів медичної психіатричної допомоги, та принципів лікарської деонтології не тільки з врахуванням характеру захворювання, але й з урахуванням індивідуальних особливостей хворого.