Буковинський державний медичний університет

Виявлення урогенітальної інфекції:

• засів виділень піхви на флору та її чутливість до антибіотиків,

• засів на гонокок Нейсера,

• обстеження на наявність хронічної інфекції: хламідіоз, токсоплазмоз, мікоплазмоз, цитомегаловірус.

Імунологічне обстеження.

Медико-генетичне консультування.

При ультразвуковому обстеження, яке проводиться 3-4 рази за вагітність визначається:

• будова і розміри матки,

• відповідність біометричних показників терміну вагітності,

• наявність доклкнічних ультразвукових ознак загрози переривання (сегметарні скорочення матки, розширення міжворсинчастих просторів і венозних синусів, плацента у вигляді “краплі”),

• об’єм амніотичної рідини,

• ступінь зрілості плаценти,

• біофізичний профіль плода,

• особливості розвитку органів плода.

Визначення рівня а-фетопротеїну та міді в сироватці крові матері.

ЛІКУВАННЯ ВИКИДНЯ, ОБУМОВЛЕНОГО ГОРМОНАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ТА ІНФАНТИЛІЗМОМ МАТКИ

І. Психотерапія

а) фізичний та емоційний спокій,

б) седативні: валеріана 0,02х3-4 р. на добу та ін.

в) електросон

- з 5-7 тижнів: фолікулін 0,2 мг (2 тис. од) в/м,

• з 7-8 тижнів: фолікулін у тій же дозі з прогестероном 1% 0,5-1,0 в/м,

• з 10-11 тижнів прогестерон можна замінити туріналом:

• 2 табл. х 3 р. в день – 7 днів, 1 табл. х 3 р. в день – 7 днів, 1 табл. х 2 р. в день – 7 днів, 1 табл. х 1 р. в день – 7 днів

- хоріальний гонадотропін в/м 750-1000 од. х 2 р. в тиждень до 11-12 тижнів.

2. У разі кров’яних виділень (аборт, що почався) в 5-10 тижнів лікування доцільно розпочинати з естрогенового гемостазу:

І день – 1,0 – 0,1% р-ну естрадіола-діпропіонату в/м 3 р. в день,

ІІ день – 1,0 – 0,1% р-ну естрадіола-діпропіонату в/м 2 р. в день,

ІІІ день – 1,0 – 0,1% р-ну естрадіола-діпропіонату в/м 1 р. в день,

ІV день – 0,% – 0,1% р-ну естрадіола-діпропіонату в/м 1 р. в день.

3. При підвишеному рівні 17-КС (гіперандрогенія): якщо комбінується з гіпофункцією яєчників – лікування до 12 тижнів за викладеними вище схемами. 16, 20, 28 тижні є критичними для вагітності при гіперандрогенії – обов’язковий контроль аналізів.

З 12-13 тижнів дексаметазон 0,5 мг (3-4 табл.) на добу до нормалізації рівня 17-КС в сечі з поступовим зниженням до 0,125 мг (1/4 табл.).

З 28-30 тижнів поступово згнижують дозу глюкокортикоїдів до 32 тижнів. Якщо андерогенітальний синдром встановлений до вагітності і рівень 17-КС тримається на високих цифрах (норма – 21,5-46,0 ммоль/добу) терапію продовжують до 36-=37 тижнів. Таким хворим не проводять голкорефлексотерапію та гіпербаричну оксігенацію.

Вагітним з міомою матки призначають турінал по 2-4 табл. На добу до 16 тижнів вагітності. При гіперестрогенії турінал призначається по 4-6 табл. На добу з одночасним призначенням 12,5% р-ну 17-ОПК 2 мл 1 раз в 6-10 днів.

ІІІ. ІМУНОКОРЕКЦІЯ

І. Підсадка (алотрансплантація) вагітній шкірного шмата від чоловіка: на зовнішній поверхні стегна, під пахвою або на передній черевній стінці у здухвинній ділянці у чоловіка відсепаровують і знімають шкіру розмірами не менше 3х4 см у вигляді еліпсу, рану зашивають. На тій же ділянці тіла у вагітної робиться розріз довжиною 2 см, по боках розрізу відсепаровуються “кишені” до 1 см, куди вводять шкіру чоловіка. Рана зашивається вузловатими швами, які знімаються на 9-10 добу. Операція робиться під місцевою анестезією. Для покращення ефекту рекомендується опромінювання підсаженого шмата гелій-неоновим лазером.

2. Введення аллогенних лімфоцитів чоловіка підшкірно під лопатку або на внутрішню поверхню передпліччя.

3. В/венне крапельне введення 5% р-ну амінокапронової кислоти, яка діє на комплекс антиген-антитіло, попереджує утворення кінінів.

4. В/венне крапельне введення гемодезу, реополіглюкіну, поліглюкіну, желатинолю для зв’язування і виведення імунних комплексів (по 200-400 мл через 2-3 дні). У разі плазмозамінника по титрам лімфоцитотоксичних антитіл – по 60-80 мл в/в повільно через день, 4-6 разів.

5. Спленін 2 мл в/м №10-15,

• метіонін по 0,5 г х 3 р. В день,

• 40% р-н глюкози 20,0 в/в + 100 мг кокарбоксилази,

• плазмол по 1 мл підшкірно, 10-15 разів.

IV. ЗНЯТТЯ ПІДВИЩЕНОГО ТОНУСУ МАТКИ

І. Спазмолітики: 2% р-н папаверину – 2 мл, 2% р-н но-шпи 2 мл, баралгін 5 мл вводять в/м 2-3 р. На добу. Спазмолітики можуть призначатися у свічках ректально та після 12 тижнів вагітності внутрішньовенно крапельно на 5% р-ні глюкози.

2. токолітики (β-адреноміметики): а) партусистенн 0,5 мг в 200-500 мл 5% р-ну глюкози в/в крапельне 8-10 кр/хв, за 15-20 хв. до закінчення в/в введення per os 1 т партусістена до 6 таблеток на добу залежно від клінічної картини загрози. Під час лікування спостерігати за частотою пульсу і станом плода (КТГ). При захворюваннях серця та тіреотоксикозі не застосовувати,

б) алупент по 1 табл. (0,005) 3 р. в день або по 1 мл 0,05% р-ну в/м, п/ш або в/в крап. На глюкозі (20-30 крап/хв),

в) ізадрин 1т (5мг) х 2-3 р. на добу під язик (може викликати маловоддя),

г) бриканіл 1 т (5 мг) х 2-3 р/добу або 5 мг на 1000 мл 5% р-ну глюкози протягом 8 годин з переходом на таблетки х 3 р в день,

сульфат магнію 25% розчин з 14-15 тижнів.

3. Антипростагландини використовують після 12 тижнів:

а) тропацин,

б) метацин,

в) ганглерон,

г) індометацин,

д) аспірин.

4 Гіпербарична оксигенація з 5-6 тижнів вагітності по 15-30 хв щодня 7-10 сеансів.

5. Голкорефлексотерапія.

6. АУФОК-квантова гемотерапія 3 сеанси один раз на тиждень (при гіпофункції яєчника).

7. Електрорелаксація матки апаратом “Ампліпульс-4” по 30 хв 2-3 процедури.

8. Абдомінальна декомпресія по 15 с у 1 хв тривалістю 15 хв за 20 тижнів.

Вагітність називається переношеною, якщо вона триває на 14 днів більше фізіологічної і закінчується народженням плода з ознаками переношування і патологічними змінами і плаценті.

Вагітність, яка триває більше 14 днів і закінчується народженням доношеного новонародженого, називається пролонгованою.