Скринінгові автоматизовані системи (касмон, асмон-дмпо)

Система КАСМОН, розроблена в Латвійській республіці з метою вирішення наступних задач:

1) організація масового долікарського обстеження населення з приміненням анонімного опитування (“Карта обстеження для ЕОМ”);

2) стандартних лікувально-інструментальних методів;

3) розробка результатів огляду на ЕОМ з метою виявлення осіб, маючих ознаки можливого патогенетичного змінення в стані здоров´я і потребуючих в дообстеженні лікарями різних спеціальностей;

4) виділення диспансерних груп КАСМОН дозволяє виявити в більш ранні строки хворих по основних профілях захворювань (по 14 класах захворювань).

Більш розширеною скринінговою системою з обстеженням різних органів і систем (по 42 параметрам) при огляді 8 лікарями-спеціалістами є автоматизована система масових оглядів населення з донозологічною багатопрофільною орієнтацією – АСМОН-ДМПО.

Втілення даної системи дозволяє:

1. Значно підвищити якість діагностики і виявлення захворювань в амбулаторно-поліклінічних умовах..

2. В 2 рази підвищити ефективність праці лікарів і середніх медичних працівників за рахунок визволення від рутинної роботи.

3. Раціонально планувати лікувально-оздоровчі заходи.

4. Одержувати значний економічний ефект.

Пропускна здатність системи до 90 чоловік за зміну, тривалість проходження повного огляду 2,5 – 3 години.

Медико-комп´ютерні комплекси типу КАСМОН, АСМОН можуть організовуватись на базі мікро-ЕОМ в поліклініках, лікарнях та інших установах охорони здоров'я.

В структурі обласних і міських лікарень, клінік медичних інститутів, крупних сільських лікарень, консультаційно-діагностичних спеціалізованих центрів можуть створюватися спеціалізовані по окремим захворюванням медико-комп´ютерні комплекси.

Якщо пропускна здатність первинних медико-комп´ютерних комплексів (КАСМОН,АСМОН) максимально 150 – 200 оглянутих за добу (при двозмінній роботі), то пропускна здатність спеціалізованих комплексів установлюється окремо для кожного комплексу.

Гнучкі автоматизовані комплекси типу КАСМОН, АСМОН можуть діяти автономно або в структурі амбулаторно-поліклінічних установ, працювати на пересувних засобах (морське чи річкове судно, спеціалізований вагон на залізничній дорозі та ін.).

Оцінка об'єктивних даних і визначення групи здоров'я здійснюється з застосуванням ЕОМ. Мікро-ЕОМ обробляє інформацію по окремих етапах обстеження або дає загальне заключення. Інформація про кожного пацієнта поступає в автоматизований банк даних.

Здійснення поставлених задач в повному об'ємі можливо при умові застосування автоматизованих систем і електронно-обчислювальної техніки, створення медико-комп'ютерних комплексів. Багато питань застосування автоматизованих систем із метою диспансеризації вимагають подальшого їх вирішення. Необхідно перебороти скептицизм, психологічний бар'єр і пройнятися духом часу, тим більше, що є всі передумови і реальні можливості створення автоматизованих систем для масових профілактичних оглядів і диспансеризації.

Норберт Винер стверджував: "Отдайте же человеку – человеческое, вычислительной машине – машинное. В этом и должна, по-видимому, заключаться разумная линия поведения организации совместных действий людей и машин".

Контрольні питання:

1. Організація, мета та завдання АСУ ПМСД в Україні.

2. Яка інформація аналізується в АСУ ПМСД.

3. Мета, завдання та структура АСУ "Поліклініка", "Амбулаторія сімейного лікаря".

4. Мета та завдання АСУ "Стаціонар".

5. Дайте характеристику АСУ по диспансеризації, профілактичним оглядам населення.

6. Як проводиться реєстрація та автоматизована система аналізу результатів функціональних досліджень.

7. Які основні завдання телемедицини в практиці сімейного лікаря.

8. Яка доцільність впровадження скринінгового методу в практиці сімейного лікаря.

9. Впровадження нових технологій при наданні медичних послуг на засадах доказової медицини.

Література:

Основна:

1. Булах І.Є., Лях Ю.Є., Марценюк В.П., Хаїмзон І.І. Медична інформатика. Підручник для студентів ВМ(Ф)НЗ ІІІ-ІV р.а. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2008. – 308 с.

2. Гасников В.К. Основы научного управления и информатизации в здравоохранении: Учеб. пособие / Под ред. В.Н. Савельева, В.Ф. Мартыненко. – Ижевск: Вектор, 1997. – 169 с.

3. Закон України “Про Концепцію Національної програми інформатизації” від 04.02.98 № 75/98-ВР.

4. Закон України “Про Національну програму інформатизації” від 04.02.98 № 74/98-ВР.

5. Інформаційні технології в охороні здоров’я і практичній медицині / За заг. ред. О. П. Мінцера. – К.: Вища шк., 2003. – 350 с.

6. Кудрина В.Г. Медицинская информатика. Учебное пособие. М.: Медицина, 1999. – 480 с.: ил.

7. Куковякин С.А., Куковякина. Н.Д. Функциональные подсистемы АСУ "Здравоохранение": Учебное пособие для самостоятельной подготовки студентов факультета высшего сестринского образования заочного отделения медицинских ВУЗов / Сост.: профессор С.А. Куковякин, Н.Д. Куковякина – Киров: Кировская государственная медицинская академия, 2004. – 13 с.

8. Лисицын Ю.П. Общественное здоровье и здравоохранение: Учебник. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. – 520 с.: ил. – (Серия «XXIвек »).

9. Наказ МОЗ України “Про створення єдиного інформаційного поля системи охорони здоров’я України” від 21.05.98 № 127.

10. Романов А.И., Зубарев А.В., Емелин И.В., Емельянов А.В., Платонов И.А. Перспективы применения телемедицинских технологий в Центре реабилитации // Кремлевская медицина. Клинический вестник. – 1998. – № 5. – С. 76-79.

11. Устинов А.Г., Ситарчук Е.А, Королевский Н.А. Автоматизированные медико-технологические системы. Курск: Гос. техн. ун-т, 1995. – 20 с.

12. Фільц Ю. Інформаційне забезпечення управління якістю роботи фахівців сімейної медицини // Науковий вісник. – 2009. – Вип. 3 "Демократичне врядування".

Додаткова:

1. Брона И.И., Густидин А.С. и др. Актуальные проблемы разработки автоматизированных систем управления амбулаторно-поликлинической помощью (обзор литературы) // Здравохранение. Росс. Федерации. – 1993. – № 4. – С.10-15.

2. Владзимирский А.В., Лях Ю.Е. Введение в телемедицину. – Донецк: ООО "Лебедь", 1999.– 130 с.

3. Вороненко Ю. В., Москаленко В. Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 670 с.

4. Емельянов А.В., Платонов И.А. Обеспечение безопасности территориальной сети Медицинского центра // Кремлевская медицина. Клинический вестник. – 1998. – № 2. – С. 85 .

5. Кодд Э.Ф. Расширение реляционной модели для лучшего отражения семантики. http://www.osp.ru/dbms/1996/05/163.htm

6. Марценюк В.П. Медична інформатика. Проектування та використання баз даних. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 178с.

7. Марценюк В.П., Семенець А.В. Медична інформатика. Інструментальні та експертні системи. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 222 с.

8. Марценюк В.П., Кравець Н.О. Медична інформатика. Методи системного аналізу. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 177 с.

9. Проблеми інформатизації системи охорони здоров’я м. Києва / В. В. Загородній, О. С. Коваленко, В. Д. Полгороднік, А. В. Щербина // Электроника и связь. – 2002. – № 15. – С. 108-109.

10. Указ Президента України “Про заходи щодо захисту інформаційних ресурсів держави” від 10.04.2000 № 582/2000.

11. Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” від 31.07.2000 № 928/2000.

12. Утка В.Г., Лобанов Г.И. Опыт создания отделов АСУ в учреждениях здравоохранения Брянской области // Врач и информационные технологии. – 2006. – № 1. – С. 3-6.

13. Extensible Markup Language (XML) 1.0. http://www.w3.org/TR/REC-xml/

14. Relax NG. http://relaxng.org/

15. The Schematron. http://xml.ascc.net/resource/schematron/

2