Буковинський державний медичний університет

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді

кафедри нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С.М.Савенка

«____» ____________ 201_ р.

Протокол №_____

Зав. кафедри, професор В.М.Пашковський

Методична розробка

семінарського заняття для лікарів-інтернів1-го року навчання, заочного циклу, на тему:

«Методи клінічного та параклінічного дослідження нервової системи /заліковий семінар/»

Навчальний предмет:

неврологія

зі спеціальності

“загальна практика-

сімейна медицина”,

Методичну розробку підготувала

к.мед.н., доц. Яремчук О.Б.

Чернівці, 2013

1. Тема: Методи клінічного та параклінічного дослідження нервової системи /заліковий семінар/.

Для встановлення клінічного діагнозу та вибору правильного комплексу лікування не завжди достатньо вивчити скарги, анамнез хвороби і дані неврологічного обстеження хворого. Перед лікарем часто постають складні діагностичні завдання. Сучасна медицина має в своєму активі низку параклінічних методів дослідження, за допомогою яких можна зробити висновки про патогенез, функціональні та органічні зміни в нервовій системі, рідше - про нозологічну форму хвороби. У процесі складання плану проведення нейрофізіологічних, рентгенологічних чи інших параклінічних досліджень потрібно враховувати їх інформативність та доцільність їх використання. Для практичного лікаря дуже важливо вміти правильно трактувати параклінічні дані, які застосовують для діагностики захворювань нервової системи. Кожен лікар загальної практики повинен володіти методами клінічного та параклінічного дослідження нервової системи.

2. НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ: Визначити та поглибити рівень знань та вмінь лікарів-інтернів з клінічного та параклінічного дослідження нервової системи.

Знати:

1. методику дослідження неврологічного статусу;

2. етапи діагностичного пошуку при аналізі порушень рухової, чутливої та інших функцій на різних рівнях головного мозку;

3. принципи побудови топічного діагнозу в неврології;

4. принцип методу електроенцефалографії, показаня до її проведення та основні характеристики електроенецефалограм;

5. принцип методу реоенцефалографії, показання до її проведення та основні характеристики реоенцефалограм;

6. принцип методу ехоенцефалографії, показання до її проведення та основні компоненти ехоенцефалограм;

7. показання до проведення електроміографії, її основні види та основні типи ЕМГ-кривих;

8. принцип ультразвукової доплерографії та основні показання до її проведення;

9. можливості рентгенологічного дослідження черепа та хребта;

10. принцип комп’ютерної томографії та її діагностичні можливості;

11. принцип магнітно-резонансної томографії та її діагностичні можливості;

12. основні радіонуклідні методи дослідження нервової системи;

13. основні контрастні методи дослідження нервової сисетми.

Вміти проводити:

1. Обстеження обсягу активних та пасивних рухів.

2. Обстеження тонусу і сили м’язів.

3. Обстеження сухожилкових, периостальних, шкірних рефлексів (стіло-карпо-радіальних, з біцепса, з тріцепса, колінних, ахілових, черевних).

4. Обстеження патологічних рефлексів (Бабінського, Оппенгейма, Гордона, Шеффера, Россолімо, Бехтерева, Жуковського та інші) та синкінезій.

5. Обстеження координації рухів (пальце-носова, колінно-п’яткова проби, діадохокінез, проби на дисметрію), виявлення статичної, динамічної атаксії.

6. Обстеження чутливості (поверхневих, глибоких і складних видів).

7. Обстеження симптомів натягу.

8. Обстеження нюху і смаку.

9. Обстеження гостроти зору, полів зору, кольоросприйняття.

10. Обстеження функії окорухових нервів.

11. Обстеження функцій V нерва.

12. Обстеження функцій VII нерва.

13. Обстеження функцій IX-X нервів.

14. Обстеження функцій XI-XII нервів.

15. Обстеження вегетативної нервової системи.

16. Обстеження менінгеальних симптомів (ригідність потиличних мязів, симптоми Керніга, Брудзинського), реактивних больових феноменів: с-м Менделя, с-м Платау, місця виходу малого й великого потиличних нервів.

17. Обстеження мови, праксису, гнозису, письма, читання, рахунку.

18. діагностувати пошкодження нервової системи;

19. визначати рівень пошкодження нервової системи;

20. обгрунтувати топічний діагноз;

21. Трактувати основні показники допоміжних методів обстеження в неврологічній клініці (електрофізіологічних, ультразвукових, рентгенологічних, комп’ютерно-томографічних).

Удосконалитои практичні навички:

1. обстеження неврологічного статусу;

2. встановлення топічного діагнозу;

3. розшифровки електроенцефалограм;

4. розшифровки реоенцефалограм;

5. аналізу ехоенцефалограм;

6. аналізу міограм;

7. аналізу краніограм та спонділограм;

8. аналізу комп’ютерних томограм.