1. Гострі атаксії

Інтоксикації. Атаксія може бути наслідком прийому алкоголю, седативних препаратів або протисудомних засобів.

Інфекції. Атаксія може спостерігатися при бактеріальному менінгіті як під час хвороби, так і в період реконвалесценції. Вірусне ураження мозочка (вірусний церебелліт) можливе при епідемічному паротиті і ентеровірусній інфекції. Постінфекційна мозочкова атаксія може бути наслідком перенесеної вітряної віспи. Прогноз в більшості випадків сприятливий. Атаксія може бути провідним проявом синдрому Фішера (варіант синдрому Гійєна - Барре).

Паранеопластичні порушення. Атаксія з відносно гострим початком може спостерігатися при нейробластомі. В цьому випадку у пацієнта спостерігають поєднання атаксії, опсоклонусу і міоклонусу. Пухлина може розташовуватися в черевній порожнині або середостінні.

2. Хронічна прогресуюча атаксія

Пухлини. Найчастіше у дітей пухлини головного мозку локалізуються в задній черепній ямці. Дитина з медулобластомою страждає від головного болю, нудоти, у неї спостерігається атактична хода. Астроцитома мозочка зазвичай проявляється іпсилатеральною атаксією кінцівок і протікає щодо сприятливо. При гліомі стовбура головного мозку має місце поєднання ураження черепних нервів, спастичності і атаксії. Гідроцефалія може бути причиною прогресуючої нестабільності ходи.

Дегенеративні розлади. Існує велика кількість спадкових атаксій. У багатьох випадках для встановлення діагнозу може знадобитися обстеження в спеціалізованому центрі. Одна з найбільш частих є атаксія Фрідрейха. Захворювання дебютує до кінця першого десятиліття життя і виявляється сколіозом, грубою деформацією стоп (порожниста стопа), атаксією тулуба, зниженням рефлексів, розладом вібраційної і глибокої чутливості нижніх кінцівок. Атаксія-телеангіектазія - аутосомно-рецесивне спадкове захворювання. Спочатку в дитини розвивається атаксія, а у віці 3-6 років - телеангіектазії. Пацієнт схильний до частих інфекційних захворювань. Характерно зниження вмісту в крові IgA і IgE.

Метаболічні порушення. Атаксія, біль в животі і відхилення у розвитку є симптомами абеталіпопротеінемії, що виникає внаслідок мальабсорбції жирів. Хвороба Вільсона може проявлятися атаксією, дистонією, порушеннями мови та поведінки, порушенням функції печінки. Атаксія може зустрічатися і при інших метаболічних розладах, що включають гіповітаміноз Е і порушення циклу утворення сечовини.

3. Хронічна не прогресуюча атаксія

Вроджені вади розвитку включають синдром Денді-Уокера (дилятація четвертого шлуночка і гіпоплазія хробака мозочка), I тип мальформації Кіарі (зміщення донизу мигдаликів мозочка), синдром Джоуберта (агенезія хробака мозочка, гіпервентиляція легенів, маятникоподібні рухи очей).

Набуте пошкодження мозочка. Атаксія може бути наслідком черепно-мозкової травми або перенесеного менінгіту. Відомі також випадки атаксії, що виникла на тлі вираженої гіпоглікемії або отруєння свинцем. Крім атаксії, атактична форма церебрального паралічу зазвичай проявляється спастичністю або дистонією.

Синдром дитячої незграбності, який також називають диспраксією розвитку, або, відповідно до четвертого видання Діагностичного і статистичного посібника з когнітивних розладів (DSM FV), порушенням розвитку координації. У дітей з даною патологією відзначається поганий почерк, а також є труднощі при надяганні одягу. Такі діти незграбно бігають і часто падають. Проблеми в заняттях спортом можуть приводити до зниження у них самооцінки.