2.2.Посилені відведення від кінцівок

Усиленные отведения от конечностей были предложены Гольдбергером в 1942 г. Они регистрируют разность потенциалов между одной из конечностей, на которой установлен активный положительный электрод данного отведения (правая рука, левая рука или левая нога), и средним потенциалом двух других конечностей.Посилені відведення від кінцівок були запропоновані Гольдбергером у 1942 р. Вони реєструють різницю потенціалів між однією з кінцівок, на якій встановлений активний позитивний електрод даного відведення (права рука, ліва рука або ліва нога), і середнім потенціалом двох інших кінцівок. Таким образом, в качестве отрицательного электрода в этих отведениях используют так называемый объединенный электрод Гольдбергера, который образуется при соединении через дополнительное сопротивление двух конечностей. Таким чином, як негативний електрод у цих відведеннях використовують так званий об'єднаний електрод Гольдбергера, який утворюється при з'єднанні через додатковий опір двох кінцівок. Три усиленных однополюсных отведения от конечностей обозначают следующим образом: aVR – усиленное отведение от правой руки; aVL – усиленное отведение от левой руки; aVF – усиленное отведение от левой ноги.Три посилених однополюсних відведення від кінцівок позначають таким чином: aVR – посилене відведення від правої руки; aVL – посилене відведення від лівої руки; aVF – посилене відведення від лівої ноги.

aVR – активный (+) электрод присоединяют к правой руке.aVR – активний (+) електрод приєднують до правої руки. ЯкВ качестве отрицательного (индифферентного) электрода в этом отведении проводами через сопротивление соединяют вместе левую руку и левую ногу.В якостіВВ негативний (індиферентний) електрод у цьому відведенні проводами через опір з'єднують разом ліву руку і ліву ногу.

aVL – активный (+) электрод присоединяют к левой руке.aVL – активний (+) електрод приєднують до лівої руки. Отрицательным (индифферентным) является объединенный электрод правой руки и левой ноги. Негативним (індиферентним) є об'єднаний електрод правої руки і лівої ноги.

aVF – активный (+) электрод присоединяют к левой ноге.aVF – активний (+) електрод приєднують до лівої ноги. Отрицательным (индифферентным) является объединенный электрод левой и правой руки. Негативним (індиферентним) є об'єднаний електрод лівої і правої руки. Рис.

Так же, как и стандартные отведения, усиленные отведения от конечностей регистрируют распространение ЭДС сердца во фронтальной плоскости.Так само, як і стандартні відведення, посилені відведення від кінцівок реєструють поширення ЕРС серця у фронтальній площині.

Стандартные и усиленные однополюсные отведения от конечностей дают возможность зарегистрировать изменения ЭДС сердца во фронтальной плоскости, т. е. в плоскости, в которой расположен треугольник Эйнтховена.Стандартні і посилені однополюсні відведення від кінцівок дають можливість зареєструвати зміни ЕРС серця у фронтальній площині.

Для более точного и наглядного определения различных отклонений ЭДС сердца в этой фронтальной плоскости, в частности для определения положения электрической оси сердца, была предложена так называемая шестиосевая система координат.Для більш точного та наочного визначення різних відхилень ЕРС серця в цій фронтальній площині, зокрема для визначення положення електричної осі серця, була запропонована так звана шестиосьова система координат. Она получается при совмещении осей трех стандартных (условно смещенных к центру сердца) и трех усиленных отведений от конечностей, проведенных через электрический центр сердца.Вона виходить при сполученні осей трьох стандартних (умовно зміщених до центру серця) і трьох посилених відведень від кінцівок, проведених через електричний центр серця. Последний делит ось каждого отведения на положительную и отрицательную части, обращенные соответственно к активному (положительному) или к отрицательному электроду (рис.2.5).Останній ділить вісь кожного відведення на позитивну і негативну частини, звернені відповідно до активного (позитивного) або до негативного електрода (рис.1).

Рис.Рис. 2.5. 1. Графическое изображение шестиосевой системы координат по Бейли. Графічне зображення шестиосьової системи координат за системою Бейлі

При анализе шестиосевой системы отведений видно, что положительные части осей всех отведений расположены в левом нижнем квадранте (за исключением aVR).При аналізі шестиосьової системи відведень видно, що позитивні частини осей всіх відведень розташовані в лівому нижньому квадранті (за винятком aVR). Отрицательные части осей отведений находятся в правом верхнем квадранте (за исключением aVR).Негативні частини осей відведень перебувають у правому верхньому квадранті (за винятком aVR). Ось отведения aVF расположена перпендикулярно к оси I стандартного отведения.Вісь відведення aVF розташована перпендикулярно до осі I стандартного відведення. Отведение aVL перпендикулярно к оси II стандартного отведения, а отведение aVR – к оси III стандартного отведения.Відведення aVL перпендикулярно до осі II стандартного відведення, а відведення aVR – до осі III стандартного відведення.

Направление осей отведений принято определять в градусах.Напрямок осей відведень прийнято визначати в градусах. За начало отсчета (0 ⁰ ) условно принимают радиус, проведенный строго горизонтально из электрического центра сердца влево по направлению к положительному полюсу I стандартного отведения. За початок відліку (0⁰) умовно беруть радіус, проведений строго горизонтально з електричного центру серця вліво в напрямку до позитивного полюса I стандартного відведення. Отрицательный полюс aVR расположен под углом +30 ^0, положительный полюс II стандартного отведения – под углом +60 ⁰ , aVF – +90 ⁰ , III стандартного отведения – +120 ⁰ , aVL – - (минус) 30 ⁰ и т.д.Негативний полюс aVR розташований під кутом +30⁰, позитивний полюс II стандартного відведення – під кутом +60⁰, aVF – +90⁰, III стандартного відведення – +120⁰, aVL – -30⁰ і т.д. (рис. 2.5). (рис. 1).

Соотношение трех моментных векторов деполяризации миокарда желудочков с шестиосевой системой Бейли представлены на рис.Співвідношення трьох моментних векторів деполяризації міокарда шлуночків із шестиосьовою системою Бейлі представлені на рис.2.6. 2.

Конфигурация ЭКГ прежде всего будет зависеть от направления вектора диполя (вектора деполяризации различных отделов желудочков сердца) по отношению к электродам отведения, вернее по отношению к направлению оси электрокардиографического отведения.

Рис.Рис. 2.6. 2. Величина и направление моментных векторов деполяризации миокарда желудочков в шестиосевой системе Бейли. Синим цветом отмечен начальный моментный вектор деполяризации межжелудочковой перегородки (0,02 с), красным цветом – средний вектор деполяризации основной массы желудочков (0,06 с), зеленым цветом – конечный моментный вектор деполяризации базальных отделов межжелудочковой перегородки, правого и левого желудочков. Величина і напрям моментних векторів деполяризації міокарда шлуночків у шестиосьовій системі Бейлі

Початковий моментний вектор деполяризації міжшлуночкової перегородки - 0,02 с, середній вектор деполяризації основної маси шлуночків - 0,04 с, кінцевий моментний вектор деполяризації базальних відділів міжшлуночкової перегородки, правого і лівого шлуночків - 0,06 с.

Конфігурація ЕКГ перш за все буде залежати від напрямку вектора диполя (вектора деполяризації різних відділів шлуночків серця) по відношенню до електродів відведення, вірніше по відношенню до напрямку осі електрокардіографічного відведення. При проекции вектора на положительную часть оси данного отведения будет регистрироваться положительный зубец (R), на отрицательную часть – отрицательные зубцы (Q, S).При проекції вектора на позитивну частину осі даного відведення буде реєструватися позитивний зубець (R), на негативну частину – негативні зубці (Q, S).

2.4.

Грудные отведенияГрудні відведення

Грудные однополюсные отведения, предложенные Wilson в 1934 г., регистрируют разность потенциалов между активным положительным электродом, установленным в определенных точках на поверхности грудной клетки, и отрицательным объединенным электродом ВильсонаГрудні однополюсні відведення, запропоновані Wilson у 1934 р., реєструють різницю потенціалів між активним позитивним електродом, встановленим у певних точках на поверхні грудної клітки, і негативним об'єднаним електродом Вільсона. Последний образуется при соединении через дополнительные сопротивления трех конечностей (правой руки, левой руки и левой ноги), объединенный потенциал которых близок к нулю (около 0,2 мВ).Останній утворюється при з'єднанні через додаткові опори трьох кінцівок (правої руки, лівої руки і лівої ноги), об'єднаний потенціал яких близький до нуля (близько 0,2 мВ).

Обычно для записи ЭКГ используют 6 общепринятых позиций грудного электрода на передней и боковой поверхности грудной клетки, которые в сочетании с объединенным электродом Вильсона образуют 6 грудных отведений.Зазвичай для запису ЕКГ використовують шість загальноприйнятих позицій грудного електрода на передній і боковій поверхні грудної клітки, які в поєднанні з об'єднаним електродом Вільсона утворюють шість грудних відведень.Грудные отведения обозначаются заглавной латинской буквой V (потенциал, напряжение) с добавлением номера позиции активного положительного электрода, обозначенного арабскими цифрами (рис. 2.7): Грудні відведення позначаються заголовною латинською літерою V (потенціал, напруга) з додаванням номера позиції активного позитивного електрода, позначеного арабськими цифрами):

– Отведение V ₁ – активный электрод установлен в четвертом межреберье по правому краю грудины. – Відведення V₁ – активний електрод встановлений у четвертому міжребер'ї по правому краю грудини.

– Отведение V ₂ – активный электрод расположен в четвертом межреберье по левому краю грудины. – Відведення V₂ – активний електрод розташований у четвертому міжребер'ї по лівому краю грудини.

– Відведення V₃ – активний електрод знаходиться між другою і четвертою позицією, приблизно на рівні четвертого ребра по лівій парастернальній лінії.

– Отведение V ₄ – активный электрод установлен в пятом межреберье по левой срединно-ключичной линии. – Відведення V₄ – активний електрод встановлений у п'ятому міжребер'ї по лівій серединно-ключичній лінії.

– Відведення V₅ – активний електрод розташований на тому ж горизонтальному рівні, що і V₄ по лівій передній пахвовій лінії.

– Отведение V ₆ – активный электрод по левой средней подмышечной линии на том же горизонтальном уровне, что и электроды отведений V ₄ и V ₅ . – Відведення V₆ – активний електрод по лівій середній пахвовій лінії на тому ж горизонтальному рівні, що і електроди відведень V₄ і V₅.Рис.

– Отведение V ₃ – активный электрод находится между второй и четвертой позицией, примерно на уровне четвертого ребра по левой парастернальной линии.– Отведение V ₅ – активный электрод расположен на том же горизонтальном уровне, что и V4 по левой передней подмышечной линии.Ось каждого грудного отведения образована линией, соединяющей электрический центр сердца с местом расположения активного электрода на грудной клетке.Вісь кожного грудного відведення утворена лінією, що з'єднує електричний центр серця з місцем розташування активного електрода на грудній клітці. Анализ ЭКГ, зарегистрированной в грудных отведениях, позволяет оценить отклонения интегрального вектора сердца в горизонтальной плоскости.Аналіз ЕКГ, зареєстрованої в грудних відведеннях, дозволяє оцінити відхилення інтегрального вектора серця в горизонтальній площині.

Итак, в клинической электрокардиографии наиболее широкое распространение получили 12 электрокардиографических отведений (3 стандартных, 3 усиленных однополюсных отведения от конечностей и 6 грудных отведений).Отже, у клінічній електрокардіографії найбільш широке поширення одержали 12 електрокардіографічних відведень (три стандартних, три посилених однополюсних відведення від кінцівок, і шість грудних відведень). Электрокардиографические отклонения в каждом из этих отведений отражают суммарную ЭДС всего сердца, т. е. являются результатом одновременного воздействия на данное отведение изменяющегося электрического потенциала в левых и правых отделах сердца, в передней и задней стенке желудочков, в верхушке и основании сердца и т. д. Електрокардіографічні відхилення в кожному з цих відведень відображають сумарну електрорушійну силу (ЕРС) усього серця, тобто є результатом одночасного впливу на дане відведення мінливого електричного потенціалу в лівих і правих відділах серця, у передній і задній стінці шлуночків, у верхівці й основі серця і т. д . 2.5.Дополнительные грудные отведения

Додаткові грудні відведення

Диагностические возможности ЭКГ-исследования могут быть расширены при применении некоторых дополнительных отведений.Діагностичні можливості ЕКГ-дослідження можуть бути розширені при застосуванні деяких додаткових відведень.Их использование целесообразно в тех случаях, когда обычная электрокардиограмма в 12 общепринятых отведениях не позволяет достаточно надежно диагностировать ту или иную патологию. Їх використання доцільне в тих випадках, коли звичайна електрокардіограма в 12 загальноприйнятих відведеннях не дозволяє достатньо надійно діагностувати ту чи іншу патологію.

Методика регистрации дополнительных грудных отведений отличается от методики записи 6 общепринятых грудных отведений лишь локализацией активного электрода на поверхности грудной клетки.Методика реєстрації додаткових грудних відведень відрізняється від методики запису шести загальноприйнятих грудних відведень лише локалізацією активного електрода на поверхні грудної клітки.В качестве электрода, соединенного с отрицательным полюсом кардиографа, используют объединенный электрод Вильсона. Як електрод, з'єднаного з негативним полюсом кардіографа, використовують об'єднаний електрод Вільсона.

Отведения V ₇ – V ₉ . Активный электрод устанавливают по задней подмышечной (V ₇ ), лопаточной (V ₈ ) и паравертебральной (V ₉ ) линиям на уровне горизонтали, на которой расположены электроды V ₄ –V ₆ .Відведення V₇-V_9. Активний електрод встановлюють по задній пахвовій (V₇)_, лопатковій (V₈) і паравертебральній (V₉) лініях на рівні горизонталі, на якій розташовані електроди V₄-V_6. Эти отведения обычно используют для более точной диагностики очаговых изменений миокарда в задне-базальных отделах левого желудочка. Ці відведення зазвичай використовують для точнішої діагностики вогнищевих змін міокарда в задньобазальних відділах лівого шлуночка.

Отведения V _3R – V _6R . Грудной (активный) электрод помещают на правой половине грудной клетки (рис. (рис. 2.7) в позициях, симметричных обычным точкам расположения электродов V ₃ –V ₆ . Эти отведения используют для диагностики гипертрофии правых отделов сердца, при декстрокардии.Відведення V_3R-V_6R. Грудний (активний) електрод поміщають на правій половині грудної клітки у позиціях, симетричних звичайним точкам розташування електродів V₃-V_6. Ці відведення використовують для діагностики гіпертрофії правих відділів серця, при декстрокардії.

Отведения по Небу. Двухполюсные грудные отведенияВідведення по Небу. Двополюсні грудні відведення фиксируют разность потенциалов между двумя точками, расположенными на поверхности грудной клетки. фіксують різницю потенціалів між двома точками, розташованими на поверхні грудної клітки.ЭКГ записывают при положениях рукоятки переключателя на стандартных отведениях, электроды которых помещают на грудную клетку: электрод для правой руки (красный) – во втором межреберье у правого края грудины, электрод для левой руки (желтый) – точку, находящуюся на уровне верхушечного толчка по левой задней подмышечной линии, для левой ноги (зеленый) – на область верхушечного толчка. ЕКГ записують при положеннях рукоятки перемикача на стандартних відведеннях, електроди яких поміщають на грудну клітку: електрод для правої руки (червоний) – у другому міжребер'ї біля правого краю груднини, електрод для лівої руки (жовтий) – точку, що знаходиться на рівні верхівкового поштовху по лівій задній пахвовій лінії, для лівої ноги (зелений) – на ділянку верхівкового поштовху. При этом в положении переключателя на I отведении регистрируют отведение D (dorsalis), на II отведении — A (anterior), на III отведении – I (inferior).При цьому в положенні перемикача на I відведенні реєструють відведення D (dorsalis), на II відведенні – A (anterior), на III відведенні – I (inferior). Оси этих отведений составляют малый треугольник Неба. Осі цих відведень складають малий трикутник Неба. Отведения по Небу находят применение для диагностики очаговых изменений миокарда задней стенки (Д), переднее-боковой стенки (А) и верхних отделов передней стенки (I).Відведення по Небу знаходять застосування для діагностики вогнищевих змін міокарда задньої стінки (Д), передньобічної стінки (А) і верхніх відділів передньої стінки (I).

Высокие грудные отведени я V ¹ ₂ ,V ² ₂ ,V ² ₃ , V ³ ₄ , V ³ ₅ , V ³ ₆ , при которых электроды располагаются на два или одно межреберье выше, чем в отведениях V ₁ – V ₆ (надстрочный индекс обозначает межреберье), – при базальных передних инфарктах.Високі грудні відведення V²_1, V²₂^, V²_3, V³_4, V³_5, V³₆, при яких електроди розташовуються на два або одне міжребер’я вище, ніж у відведеннях V₁-V₆ (надрядковий індекс позначає міжребер’я), – при базальних передніх інфарктах. Низкие

Низькі грудные отведения V ⁶ ₁ , V ⁶ ₂ , V ⁶ ₃ , V ⁷ ₄ , V ⁷ ₅ ,V ⁷ ₆ используют при смещении сердца в грудной полости в случае низкого стояния диафрагмы. грудні відведення V⁶_1, V⁶_2, V⁶_3, V⁷_4, V⁷_5, V⁷₆ використовуються при зсуві серця в грудній порожнині в разі низького стояння діафрагми.

4. 

5. 

6. 

7. 

8. 

9. 

10. 

11. 

12. 

13. 

14. 

15. 

16. 

Електрокардіографи - це прилади, які реєструють зміну різниці потенціалів між двома точками в електричному полі серця під час його збудження. Сучасні електрокардіографи відрізняються високою технічною якістю і дозволяють проводити як одноканальний, так і багатоканальний запис.

Електрокардіографи складаються з вхідного пристрою, підсилювачу біопотенціалів, що виникають на поверхні тіла при збудженні серця та реєструються за допомогою системи металевих електродів. Незалежно від технічної конструкції кожен електрокардіограф має пристрій для регуляції та контролю підсилювача. Для цього на підсилювач подається стандартна калібрувальна напруга, рівна 1 мВ. Підсилення електрокардіографа встановлюється таким чином, щоб ця напруга викликала відхилення реєструючої системи на 10 мм. Така калібровка підсилення дозволяє зрівнювати між собою ЕКГ, що були зареєстровані у пацієнта у різний час різними приладами. У практичній кардіології швидкість реєстрації ЕКГ складає найчастіше 50 мм/с або 25 мм/с.

ЕКГ реєструють у спеціальному приміщенні, віддаленому від джерел шуму. Електрокардіограф встановлюється у сухому приміщенні при температурі не нижчій 10° С і не вищій 30° С градусів. Потрібно екранувати кушетку, під пацієнта підкласти ковдру з вшитою металевою сіткою, яка повинна мати заземлення.

Дослідження проводиться після 10-15-хвилинного відпочинку і не раніше, ніж через 2 години після прийому їжі. Записування ЕКГ здійснюють при спокійному диханні.

Спочатку записують ЕКГ в стандартних відведеннях ( І, ІІ, ІІІ ), потім в підсилених від кінцівок (avR, avL, avF) і грудних відведеннях (V_1-6). У кожному відведенні записують не менше 3-х серцевих циклів. ЕКГ реєструють при швидкості протяжки паперу 50 мм/с.

Нормальна електрокардіограма складається із зубців, сегментів та інтервалів, які відображають складний процес розповсюдження хвилі збудження по серцю.

Зубец Р отражает электрическую активность (деполяризацию) предсердий.Зубець Р відображає електричну активність (деполяризацію) передсердь.Он, как правило, положительный, т.е. Він, як правило, позитивний, тобто направлен вверх, кроме aVR, где он всегда в норме отрицателен.спрямований вгору, крім aVR, де він завжди в нормі негативний. Р _I,II всегда положителен, причем Р _ІІ > P _І приблизительно в 1,5 – 2 раза. Р_{I, II} завжди позитивний, причому Р_ІІ > P_І приблизно в 1,5 – 2 рази.Р ₃ чаще положительный, но может отсутствовать, быть двухфазным или отрицательным при горизонтальном положении электрической оси сердца. Р_III частіше позитивний, але може бути відсутнім, бути двофазним чи негативним при горизонтальному положенні електричної осі серця.Зубец Р может быть отрицательным в aVL при вертикальном положении электрической оси сердца. Зубець Р може бути негативним у aVL при вертикальному положенні електричної осі серця.

Зубец Р _V1 может быть отрицательным, положительным или двухфазным.Зубець Р_V1 може бути негативним, позитивним або двофазним.В последнем случае (двухфазный Р) первый компонент зубца Р, обусловленный возбуждением правого предсердия, приводит к появлению первой положительной фазы зубца Р _V1 . В останньому випадку (двофазний Р) перший компонент зубця Р, зумовлений порушенням правого передсердя, призводить до появи першої позитивної фази зубця Р_V1. Второй компонент зубца Р, связанный с возбуждением левого предсердия, вызывает регистрацию второй отрицательной фазы зубца Р _V1 .Другий компонент зубця Р, пов'язаний зі збудженням лівого передсердя, викликає реєстрацію другої негативної фази зубця Р_V1. Зубцы Р _V4-V6 обычно положительные, нередко низкой амплитуды.Зубці Р_V4-V6 зазвичай позитивні, нерідко низької амплітуди.Что касается зубцов Р _V2-V3 , то они весьма вариабельны: двухфазные (+-), отрицательные, положительные или сглаженные (Орлов В.Н., 2001). Що стосується зубців Р_V2-V3, то вони досить варіабельні: двофазні (±), негативні, позитивні або згладжені (В.М.Орлов, 2001).

Амплитуда зубца Р обычно наибольшая во II стандартном отведении, где и определяют его параметры.Амплітуда зубця Р зазвичай найбільша в II стандартному відведенні, де і визначають його параметри. В норме во II стандартном отведении продолжительность зубца Р составляет до 0,1 с, а его амплитуда не должна превышать 2,5 мм.У нормі в II стандартному відведенні тривалість зубця Р становить до 0,1 с, а його амплітуда не повинна перевищувати 2,5 мм.Зубцы Р во II, III и aVF отведениях в норме должны быть меньше зубцов Т в этих же отведениях. Зубці Р у II, III і aVF відведеннях у нормі повинні бути меншими зубців Т у цих же відведеннях.

Зубец Р может быть зазубрен на вершине, однако расстояние между зазубринами не должно превышать 0,02 с.Зубець Р може бути зазубрений на вершині, однак відстань між зазубреннями не повинна перевищувати 0,02 с.

Интервал PQ отражает время, необходимое для деполяризации предсердий и проведения импульса по AВ-узлу, его называют предсердно-желудочковый интервал.Інтервал P-Q відображає час, необхідний для деполяризації передсердь і проведення імпульсу по AВ-вузлу, його називають передсердно-шлуночковий інтервал. Его измеряют от начала зубца Р до начала желудочкового комплекса – зубца Q или зубца R при его отсутствии.Його вимірюють від початку зубця Р до початку шлуночкового комплексу – зубця Q або зубця R за його відсутності.В норме продолжительность интервала Р-Q колеблется от 0,12 до 0,20 с и зависит от частоты сердечных сокращений, пола и возраста исследуемог У нормі тривалість інтервалу Р-Q коливається від 0,12 до 0,20 с і залежить від частоти серцевих скорочень, статі і віку досліджуваного. Интервал Р-Q имеет тенденцию удлиняться с возрастом и укорачиваться при учащении ритма.Інтервал Р-Q має тенденцію збільшуватися з віком і зменшуватися при частішанні ритму. Збільшення інтервалу P-Q характеризується як порушення AВ-провідності.

Продолжительность интервала Р-Q измеряют в отведении от конечностей, в котором продолжительность этого интервала наибольшая.Тривалість інтервалу Р-Q вимірюють у відведенні від кінцівок, в якій тривалість цього інтервалу найбільша.Обычно таким отведением является II стандартное отведение. Зазвичай таким відведенням є II стандартне відведення.

Комплекс QRS, или желудочковый комплекс, отражаетКомплекс QRS, або шлуночковий комплекс, відображає деполяризацию желудочков. деполяризацію шлуночків. Продолжительность его от начала зубца Q до конца зубца S не превышает 0,1 с, и чаще всего он равен 0,06 или 0,08 сТривалість його від початку зубця Q до кінця зубця S не перевищує 0,1 с, і найчастіше він дорівнює 0,06 або 0,08 с. Измерение его производится в том отведении, где ширина его наибольшая.Вимірювання його здійснюється в тому відведенні, де ширина його найбільша.

Первый направленный вниз зубец желудочкового комплекса обозначают буквой Q.Перший спрямований вниз зубець шлуночкового комплексу позначають буквою Q.Он всегда отрицательный и предшествует зубцу R. Він завжди негативний і передує зубцю R. Зубец Q наименее постоянен, часто отсутствует, что не является патологией.Зубець Q найменш постійний, часто відсутній, що не є патологією.Его продолжительность не превышает 0,03 с. Його тривалість не перевищує 0,03 с. Его глубина в стандартных отведениях I и II не должна превышать 15% величины соответствующего зубца R. Його глибина в стандартних відведеннях I і II не повинна перевищувати 15% величини відповідного зубця R. В III стандартном отведении он может быть до 25% величины зубца R.У III стандартному відведенні він може бути до 25% величини зубця R. В правых грудных отведениях зубец Q отсутствует, в V ₄ небольшой, в V ₅ и V ₆ чуть больше.У правих грудних відведеннях зубець Q відсутній, у V₄ – невеликий, у V₅ і V₆ – ​​трохи більший. Появление широкого и/или более глубокого зубца Q является патологией.Поява широкого та/або більш глибокого зубця Q є патологією.Осторожно надо подходить к оценке зубца Q в III отведении. Обережно треба підходити до оцінки зубця Q у III відведенні. Патологический характер зубца Q вероятен, если он сопровождается выраженным Q _II и Q в aVF, превышающем 25% зубца R.Патологічний характер зубця Q ймовірний, якщо він супроводжується вираженим Q_II і Q в aVF, що перевищує 25% зубця R. При задержке дыхания на вдохе зубец Q _III, связанный с поперечным расположением сердца, исчезает или уменьшается.При затримці дихання на вдиху зубець Q_III, пов'язаний із поперечним розташуванням серця, зникає або зменшується. Появление зубца Q в правых грудных отведениях всегда патология.Поява зубця Q у правих грудних відведеннях завжди патологія. Если зубец R отсутствует, а деполяризация желудочков представлена лишь одним отрицательным комплексом, то говорят о комплексе QS, что, как правило, является патологией.Якщо зубець R відсутній, а деполяризація шлуночків представлена ​​лише одним негативним комплексом, то говорять про комплекс QS, що, як правило, є патологією.

Направленный вверх зубец комплекса QRS обозначают буквой R.Спрямований вгору зубець комплексу QRS позначають буквою R.Зубец S представляет собой конечную часть фазы деполяризации желудочков и является отрицательным. Зубець S являє собою кінцеву частину фази деполяризації шлуночків і є негативним. ЗаПри наличии расщепления добавочные зубцы обозначают с помощью апострофа (R, R`, R``, S, S`, S``, или r`, s`).ЗаЗзззз наявності розщеплення додаткові зубці позначають за допомогою апострофа (R, R`, R``, S, S`, S``, або r`, s`). Размеры зубцов R и S, точнее их соотношение, широко варьируются у здоровых лиц в зависимости от положения электрической оси сердцаРозміри зубців R і S, точніше їх співвідношення, широко варіюються у здорових осіб залежно від положення електричної осі серця. В норме зубец R всегда имеется и является наиболее выраженным из всех зубцов ЭКГ.У нормі зубець R завжди є і є найбільш вираженим з усіх зубців ЕКГ. Высота зубца колеблется от 1 до 24 мм.Висота зубця коливається від 1 до 24 мм. Если высота зубца R не превышает 5 мм во всех отведениях, то такая ЭКГ является низковольтной.Якщо висота зубця R не перевищує 5 мм у всіх відведеннях, то така ЕКГ є низьковольтною. ЗаВ патологии зубец R может быть зазубренным, расщепленным, раздвоенным, полифазным.За патології зубець R може бути зазубреним, розщепленим, роздвоєним, поліфазним.

Зубец S следует за зубцом R и всегда направлен вниз. Зубець S слідує за зубцем R і завжди спрямований вниз. Он считается глубоким, если превышает 1/4 зубца R.Він вважається глибоким, якщо перевищує 1/4 зубця R. ЗаВ патологии зубец S может быть уширенным, зазубренным, расщепленным, раздвоенным.За патології зубець S може бути розширеним, зазубреним, розщепленим, роздвоєним. Величина его, как и зубца R, зависит от направления ЭОС.Величина його, як і зубця R, залежить від напрямку ЕВС.

В грудных отведениях соотношение зубцов следующее: в отведении V ₁ зубец r мал или совсем отсутствует, в V ₂ он несколько выше и последовательно нарастает справа налево, достигая максимума в V ₄ , иногда в V ₅ .У грудних відведеннях співвідношення зубців наступне: у відведенні V₁ зубець r малий або зовсім відсутній, у V₂ він трохи вище й послідовно наростає справа наліво, досягаючи максимуму в V_4, іноді в V_5. Зубец становится ниже в отведениях V ₅ и V ₆ .Зубець стає нижче у відведеннях V₅ і V_6.

Зубец S в отведении V _I , как правило, глубокий, обычно большой амплитуды, глубже, чем в V ₂ , затем он уменьшается в V _3-4 .Зубець S у відведенні V_I, як правило, глибокий, зазвичай великої амплітуди, глибше, ніж у V_2, потім він зменшується в V_3-4. В отведениях V ₅ , V ₆ зубец S часто отсутствует.У відведеннях V₅-V₆ зубець S часто відсутній. В том отведении, где амплитуда зубца R равна амплитуде зубца S определяется так называемая «переходная зона».У тому відведенні, де амплітуда зубця R дорівнює амплітуді зубця S визначається так звана «перехідна зона». В норме она располагается в V ₃ .У нормі вона міститься у V_3. Таким образом, амплитуда зубца S постепенно убывает в направлении справа налево, достигая минимума или исчезая совсем в левых позициях (рис. 3.2).Таким чином, амплітуда зубця S поступово зменшується в напрямку справа наліво, досягаючи мінімуму або зникаючи зовсім у лівих позиціях.

Сегмент ST отражает период от начала угасания возбуждения желудочков, т.е.Сегмент S-T відображає період від початку згасання збудження шлуночків, тобтораннюю реполяризацию. ранню реполяризацію. В стандартных, однополюсных усиленных отведениях от конечностей и левых грудных отведениях сегмент ST располагается обычно на уровне изоэлектрической линии, но иногда он может быть смещен вверх, не более 1 мм или слегка смещен вниз - не более 0,5 ммУ стандартних, однополюсних посилених відведеннях від кінцівок і лівих грудних відведеннях сегмент S-T розташовується зазвичай на рівні ізоелектричної лінії, але іноді він може бути зміщений вгору, не більше 1 мм або злегка зміщений вниз – не більше 0,5 мм. В правых грудных отведениях V _1-3 он может быть смещен вверх на 2,5 мм.У правих грудних відведеннях V_1-3 він може бути зміщений вгору на 2,5 мм. Сегмент ST в патологии может быть приподнят над изолинией, снижен в виде угла, отлого направлен вниз, снижен в виде дуги, выгнутой вниз, может быть горизонтальное снижение ST.Сегмент S-T за патології може бути піднятий над ізолінією, знижений у вигляді кута, полого спрямований вниз, знижений у вигляді дуги, вигнутої вниз, може бути горизонтальне зниження S-T.

Зубец Т характеризует период угасания возбуждения, т.е.Зубець Т характеризує період реполяризації міокарда шлуночків. У більшості відведень, де реєструється високий зубець R, зубець Т позитивний. При цьому найбільшому зубцю R відповідає найбільший за амплітудою зубець Т. У відведенні аVR зубець Т завжди негативний. При нормальному положенні серця в грудній клітці в III стандартному відведенні може реєструватися двофазний (±) зубець Т, а при горизонтальному положенні ЕВС – негативний зубець Т_III. У таких випадках напрям вектора реполяризації Т перпендику-В I и II отведениях, в aVL, aVF он также всегда положителен, не ниже 1/4 зубца R, в aVR он всегда отрицателен. В III лярний осі III стандартного відведення або проектується на негативну його частину.

У грудних відведеннях зубець Т може бути негативним у V_1, изоэлектричным, двухфазным (+–) , невысоким, положительным. ізоелектричним, двофазним (±), невисоким, позитивним. Т в V ₂ чаще положительный, реже отрицательный, но не глубже T _V1 .Т у V₂ частіше позитивний, рідше негативний, але не глибше T_V1. T _V3 всегда +, выше чем T _V2 .T_V3 завжди позитивний, отведении зубец Т может быть отрицательным при горизонтальном положении ЭОС.вище ніж T_V2.Зубец Т в V ₄ всегда положительный, чаще всего максимальный по амплитуде. Зубець Т у V₄ завжди позитивний, найчастіше максимальний по амплітуді. Т в V ₅ положительный, но не ниже чем Т в V ₄ , а Т _V6 всегда в норме выше T _V1 (рис. 3.2).Т у V₅ позитивний, але не нижче ніж Т у V₄, а Т_V6 завжди в нормі вище T_V1 (рис. 3.2).

Таким образом, в грудных отведениях высота зубца Т нарастает от правых отделов к левым и достигает максимума в V ₄ , в отведениях V ₅ и V ₆ высота зубца Т снижается, т.е.Таким чином, у грудних відведеннях висота зубця Т наростає від правих відділів до лівих і досягає максимуму в V₄, у відведеннях V₅ і V₆ ​​висота зубця Т знижується, тобто отмечается та же закономерность, что и для зубца R. відзначається та ж закономірність, що і для зубця R.В патологии зубец Т может стать высоким, заостренным, симметричным; отрицательным, глубоким, симметричным; отрицательным, асимметричным, двухфазным, низким. За патології зубець Т може стати високим, загостреним, симетричним; негативним, глибоким, симетричним; негативним, асиметричним, двофазним, низьким.

После зубца Т в некоторых случаях удается зарегистрировать зубец U.Після зубця Т у деяких випадках вдається зареєструвати зубець U. Происхождение его до сих пор не совсем выяснено. Походження його досі не зовсім з'ясовано. Есть основание считать, что он связан с реполяризацией волокон проводящей системы.Є підстави вважати, що він пов'язаний із реполяризацією волокон провідної системи. Он возникает через 0,04 с после зубца Т, лучше регистрируется в V ₂ – V ₄ .Він виникає через 0,04 с після зубця Т, краще реєструється в V₂-V_4.

Интервал QT – это электрическая систола желудочков, которая отражает процессы распространения и угасания возбуждения желудочков и измеряется от начала зубца Q до окончания зубца Т (деполяризация и реполяризация желудочков).Інтервал Q-T – це електрична систола шлуночків, яка відображає процеси поширення та згасання збудження шлуночків і вимірюється від початку зубця Q до закінчення зубця Т (деполяризація і реполяризація шлуночків). Продолжительность электрической систолы зависит от частоты сердечных сокращений и от пола исследуемого.Тривалість електричної систоли залежить від частоти серцевих скорочень і від статі досліджуваного. Существует специальная таблица Bazett, которая указывает продолжительность QT при определенной частоте пульса в зависимости от пола.Існує спеціальна таблиця Bazett, яка вказує тривалість Q-T при певній частоті пульсу залежно від статі.

Интервал Т-Р.Інтервал Т-Р. Это изоэлектрическая линия, которая служит исходным пунктом для определения интервала PQ и сегмента ST.Це ізоелектрична лінія, яка служить вихідним пунктом для визначення інтервалу P-Q і сегмента S-T.

Интервал RR.Інтервал R-R. Продолжительность сердечного цикла измеряется между вершинами R в двух соседних комплексах.Тривалість серцевого циклу вимірюється між вершинами R у двох сусідніх комплексах. Ритм считается правильным, если колебания интервала RR в различных циклах не превышает 10% (не более 0,15 с).Ритм вважається правильним, якщо коливання інтервалу R-R у різних циклах не перевищує 10% (не більше 0,15 с). Обычно измеряют 3-4 интервала, из которых записывают среднее значение.Зазвичай вимірюють 3-4 інтервали, з яких записують середнє значення.

План розшифровки ЕКГ:

1. Визначення джерела збудження (водія ритму).

2. Оцінка регулярності серцевих скорочень.

3. Підрахунок числа серцевих скорочень.

4. Оцінка функції провідності.

5. Визначення електричної вісі серця.

6. Аналіз передсердного комплексу.

7. Аналіз комплексу QRS.

8. Аналіз сегменту RS-T.

9. Аналіз зубця Т.

10. Аналіз інтервалу Q-T.

Інтепретацію ЕКГ починають з аналізу серцевого ритму. Необхідно визначити джерело серцевого ритму. Для цього необхідно виявити зубці Р та їх відношення до шлуночкових комплексів. Якщо виявляються зубці Р, які мають нормальну форму та напрямок і знаходяться перед кожним комплексом QRS, то джерелом ритму серця є синусовий вузол.

Визначається регулярність інтервалу R-R в усіх зареєстрованих циклах ЕКГ. Потім визначають частоту ритму шлуночків. Для цього необхідно величину інтервалу R-R перевести у секунди та поділити 60 секунд на отриману величину інтервалу R-R. Якщо ритм шлуночків неправильний та інтервали R-R різні, то для визначення його частоти використовують середню тривалість, вираховану на основі декількох інтервалів R-R.

Положення електричної вісі серця у фронтальній площині визначають за відношенням величини зубців R та S у відведеннях від кінцівок.

У здорових осіб електрична вісь серця розташовується від 0 до 90 градусів:

· нормальне положення - кут альфа від + 30 до +70.

· вертикальне положення - кут aльфа від + 70 до + 90.

· горизонтальне положення - кут aльфа від 0 до + 30.

· відхилення вісі вправо - кут aльфа від + 90 до + 180.

· відхилення вісі вліво- кут aльфа від 0 до - 90 градусів.

Візуальний метод визначення положення електричної вісі оснований на двох принципах:

1. Максимальне позитивне значення алгебраїчної суми зубців комплексу QRS спостерігається в тому відведенні, вісь якого приблизно співпадає з розміщенням електричної вісі серця.

2. Комплекс типу RS, де алгебраїчна сума зубців дорівнює нулю, записується в тому відведенні, вісь якого перпендикулярна електричній вісі серця.