Буковинський державний медичний університет Кафедра сімейної медицини

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

29.10.2013 р.

Протокол № 22

Зав. кафедрою проф. С.В.Білецький

Методична розробка

семінарського заняття

з лікарями-інтернами I року навчання, заочного циклу, із спеціальності “загальна практика сімейна медицина”(розділ «педіатрія»)

на тему: «Бронхіальна астма у дітей. Етіологія, клініка, діагностика, сучасні принципи лікування»

Методичну розробку склала

к.мед.н., доцент Мельничук Л.В.

Чернівці, 2013

1. Науково-методичне обґрунтування теми: «Бронхіальна астма у дітей Етіологія, клініка, діагностика, сучасні принципи лікування»

Бронхіальна астма – хронічне запалення дихальних шляхів з поширеною, але варіабельною, зворотньою обструкцією і зростаючою гіперреактивністю до різних стимулів, зумовлене специфічними імунними (сенсибілізацією та алергією) або неспецифічними механізмами. В умовах зростання поширеності алергічних захворювань у дітей, особливо актуальним є знання профілактики алергічних захворювань, невідкладної допомоги, сучасних принципів диспансерного спостереження.

2. Мета заняття: поглибити знання лікарів-інтернів з питань діагностикибронхіальної астми, виробити вміння та навички профілактики та лікування при цих станах.

3. Навчальна мета:

3.1. Лікар-інтерн повинен знати:

• загальні питання нормальної та патологічної анатомії, нормальної та патологічної фізіології дихальної системи, фізіології дихання, патологічної фізіології обструктивних станів у дітей, взаємозв’язок функціональних систем організму та особливості їх регуляції;

• етіологію та патогенез патологічних змін при бронхіальній астмі;

• основні причини розвитку бронхіальної астми ;

• діагностичний скринінг при бронхіальній астмі;

• основи фармакотерапії бронхіальної астми, фармакодинаміки та фармакокінетики основних лікарських засобів.

3.2. Лікар-інтерн повинен вміти:

• дати оцінку стану тяжкості хворого з бронхіальною астмою, оцінити варіант перебігу, прийняти необхідні заходи для стабілізації стану, визначити обсяг та послідовність лікувально-діагностичних заходів;

• отримати інформацію про захворювання, застосувати об’єктивні методи дослідження хворого;

• визначити необхідність та послідовність використання спеціальних методів дослідження (лабораторних, функціональних, інструментальних);

• визначити показання до госпіталізації до профільного відділення, оформити належну документацію;

• провести диференційно-діагностичний пошук із синдромоподібними захворюваннями, обґрунтувати клінічний діагноз у відповідності до сучасної класифікації, скласти план та визначити тактику спостереження, до обстеження, лікування;

• дати оцінку результатів параклінічного, додаткового обстеження хворого;

• дати оцінку прогнозу захворювання;

• надати невідкладну допомогу згідно алгоритму.

3.3. Лікар-інтерн повинен опанувати практичними навичками: обґрунтувати та призначити згідно сучасних уявлень про розвиток хвороби діагностичні та лікувальні заходи при бронхіальній астмі, опанувати навичками невідкладної допомоги.

4. Зміст

Шифри МКХ –10:

J45 Астма.

J45.0 Астма з перевагою алергічного компонента.

J45.1 Неалергічна астма.

J45.8 Змішана астма.

J45.9 Астма неуточнена.

J46 Астматичний стан

1. ТЕРМІНОЛОГІЯ

Бронхіальна астма – хронічне запалення дихальних шляхів з поширеною, але варіабельною, зворотньою обструкцією і зростаючою гіперреактивністю до різних стимулів, зумовлене специфічними імунними (сенсибілізацією та алергією) або неспецифічними механізмами, головними клінічними ознаками якого є повторні епізоди свистячих хрипів, ядухи, відчуття стиснення в грудях і кашлю, особливо в нічний і вранішній час за рахунок бронхоспазму, гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки бронхів.