Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
43
Добавлен:
16.05.2015
Размер:
227.84 Кб
Скачать

Методи діагностики

Для визначення АТ використовують методи разового вимірювання (офісне вимірювання), самостійне вимірювання (домашнє) та добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ).

При разовому вимірюванні перевага віддається аускультативному методу. Якщо вперше виявлено підвищення АТ при осцилометричному вимірюванні, вважається за необхідне наступного разу використати аускультативний метод. Підвищений рівень АТ слід підтвердити даними повторних досліджень.

Згідно з периметром плеча пацієнта (дитини або підлітка) підбирають манжетку потрібних розмірів (табл. 1). Ширина внутрішньої (гумової) камери манжетки повинна становити не менше 40 % від периметра плеча, довжина — перекривати від 80 до 100 % периметра плеча.

При першому дослідженні дитині вимірюють тиск і на ногах, для чого використовують широку манжетку (фонендоскоп розташовують у підколінній ямці).

Повторне вимірювання проводять не раніше ніж через 2–3 хвилини після повного випускання повітря з манжетки. Якщо показники АТс і АТд відрізняються більше ніж на 5 мм рт.ст., проводять додаткове вимірювання. Вираховується середнє значення з 2 або більше вимірювань, виконаних на одній руці. Як показали дослідження, показники АТ, виміряного в домашніх умовах, дещо відрізняються від отриманих у кабінеті лікаря. Зокрема, рівню тиску 140/90 мм рт.ст., визначеному на прийомі у лікаря, нерідко відповідає середній рівень 135/85 мм рт.ст. або навіть 125/80 мм рт.ст. при вимірюванні в домашніх умовах .

Діагностика АГ за допомогою методу разових вимірювань у дітей досить складна (тому часто є причиною гіподіагностики артеріальної гіпертензії у дітей), проводиться з використанням спеціальних таблиць, що грунтуються на результатах популяційних досліджень, і включає такі етапи:

1) визначення за спеціальними таблицями процентилю зросту відповідно до статі й віку пацієнта;

2) вирахування середніх значень АТс і АТд на основі 3 вимірювань АТ, проведених з інтервалом 2–3 хв;

3) зіставлення середніх значень АТс і АТд пацієнта, отриманих за результатами трикратного вимірювання АТ під час 1 візиту з 90-м і 95-м процентилями АТ, відповідно до статі, віку і процентилю зросту пацієнта;

4) порівняння середніх значень АТс і АТд, зареєстрованих під час 3 візитів пацієнта з інтервалами між ними 10–14 днів, з 90-м і 95-м процентилями АТ, відповідно до статі, віку і процентилю зросту пацієнта;

5) якщо 3 середні значення АТс і АТд, виміряні під час 3 візитів з інтервалом 10–14 днів, відповідають критеріям нормального АТ, передгіпертензії або АГ, встановлюють відповідний діагноз .

Діагностика АГ за допомогою методу добового моніторування артеріального тиску.

ДМАТ у дітей та підлітків показано при значних коливаннях АТ під час одного або декількох візитів, підозрі на гіпертензію «білого халата», для диференціальної діагностики гіпертензивних станів, за наявності симптомів, що дозволяють запідозрити гіпотонічні епізоди, особливо на фоні антигіпертензивної терапії, для оцінки ефективності лікарської терапії.

При аналізі даних ДМАТ найбільш інформативними для діагностики АГ у дітей та підлітків є такі групи параметрів : середні значення АТ (систолічного, діастолічного, пульсового й середнього гемодинамічного) за добу, день і ніч; максимальні та мінімальні значення АТ в різні періоди доби; показники «навантаження тиском» (індекс часу гіпертензії, індекс площі гіпертензії) за добу, день і ніч; варіабельність АТ; добовий індекс АТс і АТд. 95-й процентиль визначають за допомогою номограм або центильних таблиць згідно з віком, статтю та зростом дитини.

При аналізі результатів ДМАТ користуються таким алгоритмом:

1. Якщо у хворого перевищений хоча б 1 з 4 значень коефіцієнта варіації АТ, його включають до групи осіб із нестабільним АТ (АТнест.). Виділення даного типу добового профілю АТ має велике значення, оскільки підвищена варіабельність АТ асоціюється з ураженням органів-мішеней (гіпертензивна гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, нефропатія та ін.).

2. Якщо індекс часу АТс у денний час вищий за 25 %, але нижчий за 60 %, підвищена варіабельність АТ, такі зміни добового профілю артеріального тиску відповідають лабільній АГ.

3. При стабільній АГ середньодобовий і/або середньоденний АТс перевищує значення 95-го процентилю; індекс часу АТс переважно в денний час — 60–100 %.

Соседние файлы в папке педіатрія