Динамічна анатомія

ве значення, оскільки завдяки цьому руху верхня кінцівка піднімається вище за рівень поясу верхньої кінцівки. Воно відбувається в результаті:

1)дії пари сил, утворюваних верхньою та нижньою частинами трапецієподібного м’яза;

2)скорочення переднього зубчастогом’яза.

Обертання лопатки нижнім кутомвсередину відбуваєтьсяпід дією ваги верхньої кінцівки. Виконанню цього рухудопомагають:

1)великий і малий груднім’язи;

2)нижня частина великого ромбоподібного м’яза;

3)найширший м’яз спини (через плечовукістку).

Коловий рух поясу верхньої кінцівки відбуваєтьсяв результаті почергового скорочення всіх м’язів, які діють на нього.

РУХИ ВІЛЬНОЇ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

Рухивільноїверхньої кінцівкивизначаютьсядіапазономможливих рухівв їїсуглобах. Якіб вони не булискладніта різноманітні, їх можна розглядати як сукупністьпростих рухіврізних суглобах. При цьому рухидовкола кожноїосі обертання здійснюютьсяпевною групою м’язів.

Участь м’язів у здійсненнірухіву плечовому суглобі. Відведенняплеча: 1) дельтоподібнийм’яз, 2) надостний м’яз. Приведення плеча: 1) великий груднийм’яз, 2) найширший

м’яз спини, 3) підостний м’яз, 4) великий і малий круглім’язи, 5) підлопатковий м’яз, 6) довга голівка трицепсу плеча, 7) дзьобо- подібно-плечовий м’яз.

Згинання плеча: 1) передня частина дельтоподібного м’яза, 2) великий груднийм’яз, 3) дзьобоподібно-плечовий м’яз, 4) двоголовий м’яз плеча.

Розгинання плеча: 1) задня частина дельтоподібного м’яза, 2) найширший м’яз спини, 3) підостний м’яз, 4) великий і малий круглім’язи, 5) триголовий м’яз плеча.

Пронація плеча: 1) підлопатковий м’яз, 2) великий грудний м’яз, 3) передня частина дельтоподібного м’яза, 4) найширший м’яз спини, 5) великий круглий м’яз, 6) дзьобоподібно-плечовий м’яз.

102

Рухи поясу верхної кінцівки.

Супінаціяплеча: 1) підостний м’яз, 2) малий круглий м’яз, 3) задня частина дельтоподібного м’яза.

Коловий рухплеча відбуваєтьсяпри почерговому скороченні всіх м’язів, розташованих довкола плечового суглоба.

Розглянемо участь м’язів у рухахпередпліччя.

Згинання передпліччя: 1) двоголовий м’яз плеча, 2) плечовий м’яз, 3) плечо-променевий м’яз, 4) круглий пронатор (виконанню цього рухудопомагають також м’язи, які починаються від внутрішнього надвиростка плечової кістки і продовжуються на передпліччяі кисть).

Розгинання передпліччя: 1) триголовий м’яз, 2) ліктьовий

м’яз.

Пронація передпліччя: 1) круглий пронатор, 2) квадратний пронатор, 3) плечопроменевий м’яз (при вихідному супінованому положенні передпліччя).

Супінаціяпередпліччя: 1) двоголовий м’яз плеча; 2) м’яз-су- пінатор, 3) плечо-променевий м’яз (при вихідномупронованому положенні передпліччя).

Рухи в променево-зап’ястковому суглобі зазвичай відбуваються одночасно з рухами в середньо-зап’ястковому, зап’ястко- во-п’ястковому, а часто і в п’ястково-фалангових суглобах.

Розглянемо участь м’язів у рухахкисті в променево-зап’яст- ковомусуглобі.

Згинання кисті: 1) променевий згинач зап’ястка, 2) лік-

103

тьовий згинач зап’ястка, 3) довгий долонний м’яз, 4) поверхневий згинач пальців, 5) глибокий згинач пальців, 6) довгий згинач великого пальця. Останні три м’язи здійснюють одночасне згинання пальців кисті.

Розгинання кисті: 1) довгий променевий розгинач зап’ястка, 2) короткий променевий розгинач зап’ястка, 3) ліктьовий розгинач зап’ястка, 4) розгинач пальців, 5) розгинач вказівного пальця, 6) розгинач мізинця, 7) довгий розгинач великого пальця. Останні чотири м’язи одночасно здійснюють розгинання пальців кисті.

Приведення кисті: 1) ліктьовий згинач зап’ястка; 2) ліктьовий розгинач зап’ястка. Незначну участь в приведенні кисті берутьзгиначіта розгиначі, сухожилкияких йдутьдо четвертого і п’ятого пальців кисті.

Відведення кисті: 1) променевий згинач зап’ястка, 2) довгий променевий розгинач зап’ястка, 3) короткий променевий розгинач зап’ястка, 4) довгий відвіднийм’яз великого пальця, 5) довгий розгинач великого пальця, 6) короткий розгинач великого пальця. Три останні м’язи берутьучасть в цьому русіпри фіксованому положенні великого пальця.

Коловий рух кисті відбувається в результатіпослідовного і почергового скорочення їїзгиначів і розгиначів.

Аналізуючирухипальців, слід враховувати, що при згинанні пальців на кожнуйого фалангу діє певний м’яз: на проксимальну фалангу – червоподібні, долонні і тильні міжкістковім’язи; на середню фалангу – поверхневий згинач пальців; на дистальну фалангу – глибокий згинач пальців. Розгинання пальців відбувається в результатіскорочення розгинача пальців, а також тих м’язів, які ізольовано діють на другий і п’ятий пальці.

Найбільшусвободурухівмає великий палець кисті. Він може здійснюватитакі рухи: згинання, розгинання, відведення, приведення, зіставлення (опозиція) і протиставлення (опозиція), а також колові рухи. Такий великий діапазон рухів великого пальця визначає його цінність у трудовихпроцесах. Для виконання кожного з зазначенихрухівіснуєспеціальний м’яз. Функціївсіхм’язів, які діють на великий палець, відображені в їх назвах.

104

РУХИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

Рухи нижньої кінцівкиздійснюютьсяпри взаємодіїм’язових зусиль із зовнішніми силами, головною з яких є сила земного тяжіння. Залежно від того, яке положення займає тіло по відношенню до напряму сили гравітації, участь різних м’язів у виконанні одного ітого ж рухуможе бутирізною. Підчас розглядурухівнижньої кінцівки, доцільно умисно абстрагуватися від зовнішніх чинників з метою вивчити участь м’язів, які здійснюють рухи, виходячи з їх анатомічного положення.

Розглянемо участьм’яів у рухахстегна в кульшовомусуглобі. Згинання стегна: I) клубово-поперековий м’яз; 2) кравецький м’яз; 3) м’яз-натягачширокої фасції; 4) гребінчастий м’яз; 5) пря-

мий м’яз стегна.

Розгинання стегна: 1) великий сідничний м’яз; 2) двоголовий м’яз стегна; 3) напівсухожилковийм’яз; 4) напівперетинчастий м’яз; 5) великий привідний м’яз.

Відведення стегна: 1) середній сідничний м’яз; 2) малий сідничний м’яз; 3) грушоподібний м’яз; 4) внутрішній затульний м’яз; 5) м’яз-натягачширокоїфасції.

Приведення стегна: 1) гребінчастий м’яз; 2) довгий привідний м’яз; 3) короткий привідний м’яз; 4) великий привідний м’яз; 5) тонкий м’яз.

Супінація стегна: 1) клубово-поперековий м’яз; 2) квадратний м’яз стегна; 3) сідничнім’язи (середній і малий супінують стегно лише своїми задніми пучками); 4) кравецький м’яз; 5) внутрішній ізовнішній затульнім’язи; 6) грушоподібнийм’яз.

Пронація стегна: 1) м’яз-натягач широкої фасції; 2) передні пучки середнього сідничного м’яза; 3) передні пучки малого сідничного м’яза; 4) напівсухожилкийм’яз; 5) напівперетинчастий м’яз; 6) тонкий м’яз.

Слід зауважити, що при опорі випрямленої ноги п’ятою об землю пронація і супінація стегна можуть бути здійснені інтенсивніше, ніж без фіксаціїстопи. Це пояснюється тим, що в першому випадкум’язи-згиначістегна розслаблені, а в другому– скорочені та своїм тонусом перешкоджаютьобертальним рухамстегна довкола вертикальної вісі, яка проходить через кульшовий суглоб.

105

Рухи нижньої кінцівки.

Колові рухи здійснюються скороченням по черзі всіх груп м’язів, розміщенихдовколакульшового суглоба.

Отже, один і той же м’яз може брати участь в різних рухах, а при різнихвихіднихположеннях один м’яз може виконуватирізну роботу. Наприклад, великий привідний м’яз розгинає стегно з його зігнутогоположення іприводить – з відведеного. Крімтого, в крупних м’язах можуть працювати ізольовано окремі пучки. Наприклад, малий сідничний м’яз під час скорочення відводить стегно, а скорочення його передніхпучків привертає його.

106

Розглянемо участьм’язів у рухахв колінномусуглобі. Згинання гомілки: 1) двоголовий м’яз стегна; 2) напівсухо-

жилковий м’яз; 3) напівперетинчастий м’яз; 4) кравецький м’яз; 5) тонкий м’яз; 6) підколіннийм’яз; 7) литковий м’яз.

Розгинання гомілки: лише один м’яз – чотириголовий м’яз стегна.

Пронація гомілки: 1) напівсухожилковийм’яз; 2) напівперетинчастий м’яз; 3) кравецький м’яз; 4) тонкий м’яз; 5) медіальна голівкалиткового м’яза; 6) підколіннийм’яз.

Супінаціягомілки: 1) двоголовий м’яз стегна; 2) латеральна голівкалиткового м’яза.

Пронація і супінаціягомілки можливі лише за умов їїнезначного згинання, тобто у мірутого, як великогомілковаі малогомілковаколатеральнізв’язки розслаблюються.

Розглянемо участь м’язів у рухахстопи.

Згинання стопи: 1) триголовий м’яз гомілки; 2) задній великогомілковий м’яз; 3) довгий згинач великого пальця; 4) довгий згинач пальців; 5) довгий малогомілковий м’яз; 6) короткий малогомілковийм’яз.

Розгинання стопи: 1) переднійвеликогомілковийм’яз; 2) довгий розгинач пальців; 3) довгий розгинач великого пальця.

Приведення стопи: 1) передній великогомілковий м’яз; 2) задній великогомілковийм’яз.

Відведеннястопи: 1) короткий малогомілковий м’яз; 2) довгий малогомілковий м’яз.

Пронація стопи: 1) довгий малогомілковий м’яз; 2) короткий малогомілковий м’яз.

Супінаціястопи: 1) передній великогомілковийм’яз; 2) довгий розгинач великого пальця.

Коловий рухстопи можливий при почерговій діїгруп м’язів, які проходятьбіля суглобівстопи.

У рухахпальців берутьучасть м’язи, якіпереходятьз гомілки на стопу, і власне м’язи стопи. Основна функціям’язів, розташованих на підошовній поверхні стопи, – згинання пальців, а м’язів, які знаходяться на тильній стороні стопи, – розгинання пальців.

Групам’язів тильної поверхні стопи розвинена значно слаб-

107

ше за групу м’язів підошовної поверхні. Це зумовлено функціональним значенням м’язів. Підошовні м’язи відіграють важливу ресорну роль, а також, згинаючи пальці, забезпечуютьзчеплення стопи з опорною поверхнею під час ходьби та бігу.

Участь м’язів у рухах тіла

108

Участь м’язів у рухах тіла

109

АНАТОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЛОЖЕНЬ І РУХІВ ТІЛА ЛЮДИНИ

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ АНАТОМІЧНОГОАНАЛІЗУ ПОЛОЖЕНЬ І РУХІВ ТІЛА

У попередніхрозділах булорозглянуто будовуосновних елементів іланок рухового апарату, а також їх участь у виконанніпростих рухів окремих частин тіла. Насправді рухи людини значно складнішіта різноманітніші. До них відносяться переміщення тіла в просторі, трудовірухи, фізичні вправи, рухи, пов’язані з мовою тощо. Характерною особливістю рухів людини є те, що в їх здійсненнібере участьвесь руховийапарат в цілому, оскільки будьякий складний рух є певною сукупністю простих рухів в різних суглобах, зумовленою координованою роботою скелетних м’язів.

Рухи людини здійснюютьсяу взаємозв’язку із зовнішнім середовищем ітомувизначаютьсясилами, які діютьна організм. Зовнішнімсилам протидіютьсили м’язової тяги, якірозвиваються скелетними м’язами під час їх скорочення. Аналізуючиці сили, можна дати анатомічну характеристику роботи рухового апарату в цілому при виконанні рухівабо збереженніпевних положень тіла.

Положення тіла в просторі є тимчасовою фазою відносного спокою тіла, тобто відсутністювидимого зовнішнього руху. Проте це не означає, що при збереженні певного положення тіла у просторі руховийапарат людини вимкнений з роботи. Аналіз будови скелета показує, що він складається з окремих кістковихланок, які рухомосполучені між собою. Томузбереження положення однієї кісткової ланки відносно іншої вимагають напруги певних груп м’язів. Постійна напругаскелетних м’язів зумовленатим, що тіло людини на Землі завжди знаходиться під впливом сил тяжіння.

Сила тяжіння людського тіла, яка чисельно дорівнює його вазі, відноситься до зовнішніх сил, що діють на організм, і проти яких постійно здійснюєтьсяактивна робота руховогоапарату. Сила тяжіння направлена з центру тяжіння тіла вниз строго перпендикулярно до горизонтальної площини, на яку спирається людина. У місці зіткнення тіла з опорною поверхнею на організм людини

110

діє інша сила – сила реакції опори, яка чисельно дорівнює силі тяжіння, але прямо протилежна до неї по напрямку.

Фізичний сенс сили реакції опори заснований на третьому законімеханіки, який свідчить, що при взаємодіїдвох тіл (в даному випадку тілалюдини і опорної поверхні) сила діїзавжди дорівнює силі протидії. З механікивідомо, що доки сила тяжіння і сила реакціїопори діютьпо однійпрямій, тверде тілозберігаєстан рівноваги (або спокою).

При рухахі положеннях живого людськоготіла взаємовідношення між силою тяжіння і силою реакціїопори значно складніші. З одного боку, це зумовлено тим, що тіло людини не є твердим тілом, а рухомо сполученими між собою частинами – тулубом, головою і кінцівками, – кожна з яких такожскладається з рухомих ланок (наприклад, нижня кінцівка – із стегна, гомілки і стопи). З іншого боку, сила реакції опори передається в організмі людини від однієїланки до іншої лише через щільні тканини, нездатні до пластичної деформації (переважно через кістковутканину). Значить, сила реакціїопори дієлише уздовж кістокскелету. Оскільки частини скелету сполучені між собою рухомо, цілком очевидно, що дія сили тяжіння і сили реакції опори по одній прямій представляють лише окремий випадок їх взаємодії. Враховуючирізноманіття різних положень тіла і рухів, слід визнати, що в організмі людини ці сили діють не по одній прямій. Тому майже при будьякомуположенні тіла на кожнуз його ланок і на все тіло в цілому діє пара сил: одну складає сила тяжіння тіла в цілому або його окремої ланки, а іншу – сила реакції опори, що діє або на тіло в цілому, або на його окрему ланку. Взаємодія цих сил зумовлює обертання однієї кісткової ланки відносно іншої. Оскільки сила тяжіння має плече по відношенню майже до всіх суглобів, те збереження положення тіла досягається за рахунок активної роботи м’язів, якіпротидіють силі тяжіння.

Сила м’язової тяги відноситься до внутрішніхсил організму. Вона виникає в результатіактивної напругискелетних м’язів. Напрям дії сили м’язової тяги може збігатися з напрямом сили реакції опори. В такому разі обидві сили (сила м’язової тяги і сила реакціїопори) протидіятимутьсилі тяжіння. Якщо ці сили врівно-

111