
- •2. Завдання на курсову роботу
- •Загальна частина
- •1. Розрахунок резисторів прямокутної форми
- •2. Розрахунок резистора складної форми
- •3. Розробка алгоритму рішення задачі
- •Розробка блок-схеми алгоритму
- •4. Розробка програми
- •5. Тестування і налагоджування програми
- •План тестування
- •Тестовий приклад
- •Налагодження програми
- •6. Документування програми
- •7. Висновки
- •8. Список використаної літератури
- •9. Додатки
- •Додаток б. Тестовий приклад (розрахунок на еом)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Інститут радіоелектроніки та телекомунікацій
Кафедра електронних засобів та інформаційно-комп’ютерних технологій
ПРОГРАМУВАННЯ НА МОВІ ВИСОКОГО РІВНЯ
ПРИ РОЗВ’ЯЗАННІ ПРИКЛАДНОЇ ЗАДАЧІ НА КОМП’ЮТЕРІ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: „ Основи програмування та алгоритмічні мови ”
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Виконав студент гр.РК-091
Жмуд Є.В.
Оцінка за роботу ________
Керівник роботи
________ доц. Павлов О.Л.
підпис
“____”____________2010р.
Одеса ОНПУ 2012
ЗМІСТ
1. Вступ 4
2. Завдання на курсову роботу 5
а) Загальна частина 5
б) Індивідуальне завдання 9
3. Розробка алгоритму рішення задачі 10
4. Розробка програми на мові С++ 11
а) Коротка хар-ка мови програмування С++ 11
б) Розробка програми на мові С++ 11
5. Тестування і налагодження програми 12
а) План тестування 12
б) Тестовий приклад 14
6. Документування програми 15
7. Висновки 16
8. Список використаної літератури 17
9. Додатки 18
Додаток А. Текст програми на мові С++ 18
Додаток Б. Тестовий приклад (розрахунок на ЕОМ) 22
Додаток В. Блок-схема алгоритму 24
ВСТУП
В даній курсовій роботі буде представлено навички розробки, налагоджування, тестування і документування програми на мові високого рівня С++ при рішенні на ЕОМ прикладної інженерної задачі. Також ця робота служить для закріплення навичок використання апаратного і програмного забезпечення персонального комп’ютера.
2. Завдання на курсову роботу
Завдання на курсову роботу складається із загальної частини і індивідуального завдання. Загальна частина включає постановку конкретної прикладної задачі і опис методу її рішення. Індивідуальне завдання регламентує обов'язкові елементи, які повинні містити алгоритм і програма, що розробляється.
Загальна частина
У якості прикладної інженерної задачі для виконання даної роботи вибрана задача розрахунку резисторів мікросхеми. При цьому розрахункова методика відповідно спрощена і адаптована.
Резистори мікросхеми звичайно є смужками резистивної плівки різної форми. В даній роботі розглядаються тонкоплівкові резистори тільки двох видів: у формі прямокутника (мал.1) і у формі меандру (мал.2). Розрахунок резистора полягає у визначенні його розмірів (в мм) – довжини l і ширини b для прямокутного резистора (див. мал.1), ширини смужки b, відстані між смужками a, розмірів X і Y, а також числа ланок n – для резистора у формі меандру (див. мал.2).
Необхідні для розрахунку початкові дані зведені в таблицю. Для зручності розробки алгоритму і програми, початкові дані умовно розділені на дві групи – дані із змінними (табл.1) і постійними (табл.2) величинами, а також вказані їх реальні чисельні значення. Це дає можливість проводити контроль початкових даних і отримувати фізично обґрунтовані результати.
Таблиця 1 – Початкові дані для розрахунку (змінні значення)
Позначення і розмірність |
R, кОм |
ρ, кОм/кв |
Р, мВт |
Р0, мВт/мм2 |
Найменування |
Номінальний опір резистора |
Опір квадрата резистивної плівки |
Потужність розсіювання резистора |
Максимальна питома потужність розсіювання резистивної плівки |
Значення |
0,05…10000 |
0,01…50 |
5…50 |
10…30 |
Таблиця 2 – Початкові дані для розрахунку (постійні значення)
Позначення і розмірність |
bтехн, мм |
lтехн, мм |
Δb, мм |
Δl, мм |
γR |
amin, мм |
h, мм |
Найменування |
Мінімально допустимі ширина і довжина резистора |
Похибка відтворення ширини і довжини резистора |
Допустима похибка коефіцієнта форми резистора |
Мінімальна відстань між смужками резистора складної форми |
Крок координатної сітки | ||
Значення |
0,1 |
0,3 |
0,01 |
0,03 |
0,1 |
0,3 |
0,01 |
Порядок розрахунку резистора
Визначається значення коефіцієнта форми резистора kф
kф
=
. (1)
В залежності від значення kф обирається форма резистора:
▪ при 1 ≤ kф ≤ 10 – резистор прямокутної форми (мал.1);
▪ при 0,1 ≤ kф < 1 – резистор прямокутної форми, у якого довжина менше ширини (мал.1, l<b);
▪ при kф > 10 – резистор складної форми (використовуються резистори різних конструкцій, в даній роботі – резистор типа “ меандр ”, мал.2);
▪ при kф < 0,1 – резистор конструювати не рекомендується.
1. Розрахунок резисторів прямокутної форми
Шукані розміри прямокутного резистора зв'язані наступним співвідношенням:
kф
=
. (2)
Для резистора з kф≥1 розрахунок розмірів починають з визначення ширини. Ширину резистора обирають із умови:
b ≥ max {bтехн b∆, bпотужн}, (3)
де b∆ – мінімальна ширина резистора, при якій забезпечується задана точність:
; (4)
bпотужн – мінімальна ширина резистора, при якій розсіюється задана потужність:
. (5)
Після того, як визначена ширина резистора b, знаходять його довжину l за допомогою формули (2). Отримані розрахункові значення b і l округляють з урахуванням кроку координатної сітки h по формулі:
, (6)
де функція int(X) позначає виділення цілої частини X;
Wокругл, Wрозрах – відповідно округлене і розрахункове значення.
На цьому розрахунок резистора з kф≥1 завершують.
Для резистора з kф<1 розрахунок розмірів починають з визначення довжини. Довжину резистора вибирають з умови:
l ≥ max {техн., l∆, lпотужн}, (7)
де l∆ – мінімальна довжина резистора, при якій забезпечується задана точність:
; (8)
lпотужн – мінімальна довжина резистора, при якій розсіюється задана потужність:
. (9)
Після того, як визначена довжина резистора l, знаходять його ширину b, використовуючи формулу (2). Потім округляють набуті значення b і l по формулі (6), і на цьому розрахунок закінчують.