
- •1.Вступ
- •Конструкція дробилки
- •2.За наданими початковими даними визначаємо:
- •3.Вибирається частота обертання валу електродвигуна.
- •4.Визначається передавальне число клиноремінної передачі.
- •5.Виконується розрахунок клиноремінної передачі.
- •5.1Визначення діаметра вала нерухомого валка.
- •5.2 Визначення розірів шківів клиноремінної передачі
- •6.3. Вал ведений
- •6. 3.1.Визначаємо діаметр вала
- •6.3.2. Компоновка вала та побудування епюр
- •6.3.3. Уточнений розрахунок вала
- •7.Розрахунок підшипників
- •7.1 Підшипник ведучого вала
- •7.2 Підшипник веденого валу
- •8.Розрахунок шпонок
- •8.1 Шпонки ведучого валу
- •8.2 Шпонка веденого валу
- •9.Розрахунок пружин запобіжних пристроїв
2.За наданими початковими даними визначаємо:
ступінь подрібнення і
і= dП/ dК і=0,03/0,004=7,5
Робочу довжину валка LP
LР ≈ 0,9L LР=0,9*0,4=0,36м
Максимальну частоту обертання валка nmax
Приймаємо дійсну частоту валка n Практично з метою зменшення зношування бандажів приймаємо частоту обертання валків
n = (0,4…0,7)nmax. n = (0,4…0,7)*15,2=6,08…10,64 об/с
Звичайно колова швидкість валків становить = Dn = 3…6 м/с.
=3,14*0,6*6=11,3м/с
Продуктивність дробилки Q
Q=1025*3014*0,6*0,54*0,004*800*6*0,3=7,32об/с
Зусилля, що діють на вал Р
Умова захоплення шматка матеріалу в даній дробилці: кут захоплення повинен бути більший, ніж подвійний кут тертя ≤ 2. Діаметр D валка находять з геометричних міркувань. Вважаючи, що діаметр dП початкового шматка матеріалу відомий (тобто заданий), а ширина щілини між валками дорівнює діаметру dК кінцевого шматка матеріалу, з трикутника АВС отримаємо:
Будемо
вважати ,що
=х
0,315*х=0,302
arcos
0.9587=16.5; α=33о
.,
Р=0,25*1,5*0,6*0,36*0,576*0,3=0,014 мн
Сумарне зусилля пружин приймаємо Р0 = (1,2…1,3) Р0= 0,017…0,018 МН. За ним розраховуємо на міцність вали, опори, пружини.
Потужність, що витрачається на подрібнення
NДР = fР0Dn,
NДР
= 3,14*0,32*0,018*0,6*
=6,5кВт
З таблиць приймаємо до встановлення електродвигуни потужністю 11 кВт.
3.Вибирається частота обертання валу електродвигуна.
З таблиці 1 (Додаток В) вибираємо двигун з частотою обертання вала 1000 об/хв.
4.Визначається передавальне число клиноремінної передачі.
Передавальне число клиноремінної передачі повинно знаходитися в межах 3 < иРЕМ < 5.
иРЕМ = nДВ/ n
иРЕМ = 1000/(6·60) = 2,78.
5.Виконується розрахунок клиноремінної передачі.
Знайдемо потужність з урахуванням ккд приводу:
Np=Nдвη
Np = 11 . 0,98 = 10,78 кВт.
Вибираємо перетин клинового ременя (табл. 2, Додаток В). Попередньо визначаємо кутову швидкість і номінальний обертаючий момент М1 ведучого вала:
,
с-1
1 = 3,14 1000 / 30 = 104,667 с-1.
М1 = Nр / 1,
М1 = 107800 / 104,667 = 1029,933 Н /м.
При такому значення М1 обираємо перетин Г ременя з площею поперечного перерізу F = 476 мм2. Мінімальне значення діметру Dmin = 315 мм. Однак для забезпечення більшої довговічності ременя приймаємо на один номер більше (з ряду в Додатку В).
D1 = 335 мм.
Знаходимо діаметр D2 більшого шківа, прийнявши відносне ковзання ε = 0,015:
D2 = иРЕМ D1(1– ε)
D2 = 2,78 . 335 (1– 0,015) = 917,33 мм.
Приймаємо найближче стандартне значення D2 = 900 мм .
Уточнюємо
передавальне відношення u
рем
з
урахуванням
ε:
иРЕМ = D2 / (D1(1– ε))
иРЕМ = 900/ (335 (1– 0.015)) = 2,7.
Перераховуємо
n2 = n1 / иРЕМ = 1000/2,7=370,37 об/хв,
Отже, приймаємо D1= 335 мм; D2 = 900 мм.
Визначаємо міжосьову відстань a
amin = 0,55(D1 + D2) + h,
amax = 2(D1+D2)
Вибираємо її в інтервалі:
amin = 0,55(335 + 900) + 19 = 698,25 мм,
amax = 2(335 + 900) = 2470 мм.
Приймаємо близьке до середнього значення a = 1600 мм.
Розрахункова довжина паса визначається за формулою:
Найближча до стандарту (Додаток В) довжина L = 5000 мм.
DСР = 0,5(D1 + D2) =0,5(335+900)= 617,5 мм.
Визначаємо нове значення а з урахуванням стандартної довжини L за формулою:
При
монтажі передачі необхідно забезпечити
можливість зменшення а
на 0,01 L
для того, щоб полегшити надягання пасів
на шків; для збільшення натягу пасів
необхідно передбачити можливість
збільшення а
на 0.025L;
необхідні
переміщення складуть у меншу сторону
0,01 .
5000
= 50 мм, у більшу 0,025.5000
= 125 мм.
Кут
охоплення меншого шківа
1 = 180 – 60 (900 – 335)/1503,99 = 157,460 .
Швидкість
υ = 0,5ω1D1
υ = 0,5 . 104,667 . 335 .10-3 = 17,532 м/с
Знаходимо величину окружного зусилля ро (табл.4, Додаток В), яке передається одним клиновим пасом перетину Г при D 1 = 335 мм і υ = 17,532 м/с .
ро= 990 Н.
Колове зусилля, що допускається, на один пас
[p] = роCαCLCp
тут Cα=1– 0,003(180 – α1) =1 – 0,003(180 – 157,46) = 0,93.
Коефіцієнт, що враховує вплив довжини ременя CL= 1.
Коефіцієнт режиму роботи при заданих вище умовах Cp=1.
Отже,
[p] = 990.0,93 = 920,7 Н.
Визначаємо колове зусилля
P = N/υ.
P = 129,36 .103/17,532 = 7378,648 H.
Розрахункове число пасів
Z = P / [p]
Z = 614,875 / 920,7 = 0,667.
Приймаємо кількість пасів Z = 1.
Визначаємо зусилля в пасовій передачі, прийнявши напругу від попереднього натягу σo= 1,6 Н/мм2.
Попередній натяг кожної галузі паса
So = σoF
So
= 1,6 .
476 = 761,6 H.
Робочий натяг ведучої галузі
S1= So+P/(2Z)
S1 = 761,6 + 614,875/(2 1) = 1069,037 H,
Робочий натяг відомої галузі
S2 = So – P / (2 Z) =761,6-614,875/2= 454,162 H.
Зусилля на вали
Q = 2 So Z sin(α1/2)
Q = 2. 761,6 . 1. sin(157,46/2) = 1493,828 H.
Менший шків клиноремінної передачі виконують дисковим, а більший – із спицями. Матеріал шківів — чавун СЧ 15-32, сталь 25 Л. Шорсткість робочих поверхонь Ra ≤ 2,5 мкм.
Профіль клинового пасу та канавки для ременя нормального перетину Г
y0 = 6,9 мм; b = 32 мм; h = 19 мм; bp = 27 мм; c = 8,1 мм; s = 24 мм; t = 37 мм; e = 20 мм.