5.Побудова в Id-діаграмі процесів обробки повітря в системі охолодження для рефрижераторного вагона

При розгляданні процесів зміни параметрів повітря у вантажному приміщенні рефрижераторного вагона вважають, що процес повністю встановився, тобто вантаж не виділяє вологи і відносна вологість повітря на виході з повітроохолоджувача знаходиться в межах = 85...95%.

Рисунок 5.1 - Система охолодження рефрижераторного вагона:

t_в - середня температура повітря у вантажному приміщенні вагона, °С;

t_c - температура повітря на виході з вантажного приміщення вагона, 'С;

t_d - температура повітря на вході повітроохолоджувача, °С;

t_o - температура кипіння рідкого холодоагенту в повітроохолоджувачі, °С;

t - температура повітря на виході повітроохолоджувача, °С;

t_а - температура повітря на вході до вантажного приміщення вагона, °С;

L - сумарні витрати повітря через вагон;

L_iнф - кількість інфільтраційного повітря.

Рисунок 5.2 - Процеси обробки повітря в системі охолодження в Id-діаграмі

Лінія (а-с) - підігрів повітря у вантажному приміщенні вагона за рахунок охолодження вантажу;

лінія (с-d) - переміщення повітря з вантажного приміщення вагону з інфі­льтраційним повітрям перед повітроохолоджувачем;

лінія {(і-/) - охолодження повітря у повітроохолоджувачі;

лінія (/-а) - переміщення повітря на виході з повітроохолоджувача з інфі­льтраційним повітрям.

Під час руху у вантажне приміщення вагона потрапляє інфільтраційне повітря через різноманітні отвори.

При розрахунках умовно вважають, що інфільтраційне повітря надходить до вантажного приміщення двома шляхами: безпосередньо перед повітроохо­лоджувачем і одразу після повітроохолоджувача.

Температурний режим у вантажному приміщенні вагона при перевезенні вантажу задається нижньою та верхньою межею.

=-; (5.1)

=+,(5.2)

де – перепад температур повітря на вході та виході з вантажного примі­щення вагона (=4...6 ° С).

= 3.5 - = 1°С.

= 3.5 + = 6°С .

Параметри повітря на вході до вантажного приміщення вагона в Id-діаграмі відповідають точці а, яка знаходиться на перетині ізотерми = 1°С та лінії відносної вологості = 90%.

У вантажному приміщенні вагона повітря підігрівається при постійному вологовмісті = сonst до температури . Точка с, що відповідає параметрам повітря на виході з вантажного приміщення вагона, знаходиться на перетині лі­нії постійного вологовмісту d_а = сonst та ізотерми .

По Id-діаграмі визначаємо ентальпії повітря на вході (І_а, кДж/кг) та на виході (I_c , кДж/кг) з вантажного приміщення вагона.

Визначаємо сумарні витрати повітря через вагон, кг/год:

L = ,(5.3) де Q- сумарна кількість тепла, яка надходить до вантажного;приміщення рефрижераторного вагона, Вт.

L = = 11013,74кг/год.

Визначаємо кількість інфільтраційного повітря, кг/год:

L= V∙ _з , (5.4)

де V - об'єм інфільтраційного повітря, V=40 м/год;

_з - густина зовнішнього повітря, кг/ м.

_з =,(5.5)

де Р_е - тиск зовнішнього повітря, Р_е = 10⁵ Па;

R- газова стала повітря, R= 287 Дж/кгК ;

Т₃- абсолютна температура зовнішнього повітря, (Т₃ = 273 + tз)K.

Т₃ = 273 + 32=305 K.

З формули 5.5 визначимо:

_з == 1,14кг/ м.

З формули 5.4 визначимо:

L= 40∙ 1,14 = 45,6 кг/год.

Повітря з параметрами на вході до вантажного приміщення, точка а, є ре­зультатом переміщення порції повітря, що пройшло через повітроохолоджувач та половини інфільтраційного повітря.

Точка з, що відповідає, на діаграмі параметрам зовнішнього повітря, зна­ходиться на перетині ізотерми t_з = соnst лінії відносної вологості φ₃ = соnst.

З'єднаємо відрізки точки з та а. На продовженні прямої з-а буде знаходи­тись точка T, параметрами повітря на виході з повітроохолоджувача до зміщу­вання з інфільтраційним повітрям.

Відрізок а-f мм а діаграмі дорівнює:

аf = , (5.6)

аf = = 0.2448 мм .

де аз - довжина відрізка на діаграмі, мм.

Перед повітроохолоджувачем також відбувається змішування повітря, яке надходить з вантажного приміщення з інфільтраційним повітрям.

До повітроохолоджувача повітря надходить більш теплим, ніж виходить з вантажного приміщення.

Точка d з параметрами змішування повітря, яке надходить з вантажного приміщення з інфільтраційним повітрям на діаграмі знаходиться на лінії с-з.

Положення точки d визначається відрізком с-d в мм, яке знаходиться з відношення:

cd=,(5.7)

cd==0,2112 мм.

де сз - довжина відрізка на діаграмі, мм.

З’єднуємо точки d і f прямою. Пряма d-f відображає процес охолодження повітря в повітроохолоджувачі.

Визначаємо корисну холодопродуктивність холодильної установки рефрижераторного вагона, Вт

Q=, (5.8)

де Id - ентальпія повітря на вході повітроохолоджувача, КДж/кг;

If- ентальпія повітря на виході з повітроохолоджувача, КДж/кг;

Q= =16214,67 Вт.

Потужність вентилятора-циркулятора, Вт:

N= , (5.9)

де Н— гідравлічний опір системи охолодження та повітропроводів,

H= 2000 Па;

-ККД вентилятора, = 0,625;

_с - середня густина повітря, кг/ м.

_с = ,(5.10)

_с = = 1.27 кг/ м,

З формули 5.9 визначимо:

N== 7708,66Вт.

Теплонадходження у вантажне приміщення вагона від роботи вентилято­ра складає, Вт

Q=N=7708,66Вт

Максимальна холодопродуктивність холодильної установки рефрижера­торного вагона, що споживається, Вт

Q=Q+Q,(5.11)

Q= 16214,67 +7708,66 = 23923,33Вт.

У рефрижераторному вагоні холодильна установка має дві холодильні машини. Кожна виробляє 75% максимальної холодопродуктивності, що споживається.

Холодопродуктивність однієї холодильної машини, Вт:

Q= 0,75 · Q,(5.12)

Q= 0,75 ∙23923,33 = 17942,5Вт.

Температура кипіння рідкого холодоагенту у випарнику холодильної ма­шини повинна бути нижчою за температуру повітря на вході у вантажне при­міщення рефрижераторного вагона на 8... 10 °С.

t=t_а- (8 … 10 °С) (5.13)

t= 1 - 10 = -9°С