5.2. Визначення об’єму греблі

Об'єм греблі визначаємо за формулою:

W_гр= ∙H∙l,

де W_гр - об'єм греблі, м³ ; B - максимальна ширина основи греблі, м; b - ширина гребеня греблі, м; l - довжина греблі, м. Максимальну ширину основи греблі визначаємо за формулою:

B=H∙m₁+b+H∙m₂,

де H – максимальна висота греблі, м; m₁ – коефіцієнт мокрого угосу; m₂ – коефіцієнт сухого укосу.

Проводимо обрахунки:

W_гр= H∙l,

B=H∙m₁+b+H∙m₂,

H=5,57м;

m₁=2,0;

m₂=1,5;

B=5,57∙2+4,36+5,45∙1,5=23,7 м.

l=2100 м;

W_гр=5,57∙2100=164,1 тис. м³.

Довжину греблі визначаємо на плані в горизонталях за отриманою раніше максимальною висотою греблі. У зв'язку з тим, що при будь-яких грунтах вода фільтрується через тіло греблі, після розрахунку її об'єму виконуємо перевірку розмірів греблі на фільтрацію. Розміри повинні бути такими, щоб лінія депресії не виходила на сухий укіс, а закінчувалась б у тілі греблі не ближче 3-4м від підошви сухого укосу (лінією депресії називається верхня межа фільтраційного потоку).

У важкому суглинку при доброму ущільненні грунту лінія депресії утворює кут з лінією НПР води в ставку до 35°(рис.4).

Рис. 4. Поперечний профічь греблі із замком: І - гребінь; 2 - водопроникна основа; 3 - мокрий (верховий укіс); 4 - сухий (низовий) укіс; 5 - лінія депресії; б - виїмки рослинного шару; 7 - замок із глини; 8 - водотривкий горизонт; Н - висота греблі.

Крім перевірки на фільтрацію, виконуємо перевірку греблі на зсув під дією гідростатичних сил. Однак у зв’язку з тим, що гребля відноситься до низько-напірних споруд, розрахунок їх та зсув не проводимо.

5.3. Технологія побудови греблі

Перенос греблі починаємо із проведення створу (осьової лінії, яка йде по довгій осі греблі і помічається рядом вишок), потім помічається створ та траса майбутнього водозливу, а також вимітка ширини гребеня та основи греблі по дну та берегах балки.

Так, щоб попередити затоплення місця робіт стікаючою по балці водою, вище греблі влаштовуємо перемичку із грунту, вибраного під основою греблі, або навіть тимчасовий відвідний канал.

Гребля повинна протистояти зсуву (видавлювання водою ставка) та фільтрації води під її основою. Щоб запобігти цим явищам на площі під основою греблі по дну балки, знімаємо рослинний шар ґрунту на глибину 30-35 см. Потім цю площу оремо і розпушуємо важкими боронами на глибину до 18 см.

Рис. 4. Поперечний профіль греблі із замком: 1 - гребінь; 2 - водопроникна основа; З - мокрий (верховий укіс); 4 - сухий (низовий) укіс; 5 - лінія депресії; 6 - виїмки рослинного шару; 7 - замок із глини; 8 — водотривкий горизонт; Н - висота греблі. У тому випадку, коли лінія депресійної кривої підходить до сухого укосу ближче 3-4 м, практикується дренажна призма або банкет. Низьконапірних споруд, розрахунок їх на зсув не проводиться.

Тіло греблі з берегами балки з'єднуємо по похилих площинах з короткими уступами. Водотривкий горизонт знаходиться на глибині, більшій за 3 м, то поперек балки (уздовж бровки майбутнього гребеня греблі) риємо канаву для спорудження замка, який може бути від 0,5 до 3,5 м і шпунтового ряду.

Побудову замка проводимо шарами із глини товщиною 10-15 см. Кожний шар трамбуємо і перед тим, як насипати новий шар, поверхню нижнього шару розпушуємо боронами. Тіло греблі насипаємо шарами 20-30 см. Для кращого трамбування насипаний і розрівняний шар грунту зволожуємо.

Оптимальна вологість грунту під час насипання греблі для важкого суглинку становить – 17-18%.

Перед насипанням нового шару поверхню нижнього коткуємо, а потім боронуємо. Запроектовані відкоси (із заданим коефіцієнтом) виконуємо за допомогою шаблонів. Ядро робимо одночасно з насипанням греблі. Побудову (насипання) греблі при мінусових температурах не проводимо.