2.2 Розробка тестових завдань по темі “Перевантаження методів”.

Перше питання тесту орієнтоване на знання студентом пройденого матеріалу по темі “Перевантаження методів”. Питання звучить так: “Перевантаження методів – це…?”. Студенту запропоновано чотири варіанта відповіді, серед яких правильна тільки одна, тобто ймовірність вгадування невелика, що свідчить про ефективність даного тесту. Слід звернути увагу, що питання є досить подібні між собою, тому студент повинен обрати варіант, який найповніше розкриває суть даного визначення. Правильна відповідь на це питання така: перевантаження методів — це могутній механізм, який дозволяє передавати методом різні типи і кількості параметрів, тобто перший варіант відповіді.

Друге питання полягає у перевірці студента на розуміння пройденого теоретичного матеріалу. Питання звучить так: “Перевантажені методи повинні відрізнятися?”. Надано чотири варіанти відповідей, серед яких два правильні. Студенту пропонується вибрати один або більше варіантів відповіді. Правильні варіанти відповіді – перший та третій прапорці. Даний тест вимагає від студента чіткого розуміння функції “Перевантаження методів” та її особливості.

Третє тестове питання спрямоване на перевірку практичних знань студента, та його вміння розрізняти програмні коди, які містять “Перевантаження методів”. Питання звучить так: “У якому із варіантів присутнє перевантаження методів?”. Надано три варіанти, серед яких правильний тільки один – перший. Студент повинен чітко усвідомлювати який вигляд має “Перевантаження методів”. Він повинен розуміти основне призначення цієї функції та в яких випадках вона корисна.

Четверте питання дещо загальне та має на меті перевірку знань студента по пройденому матеріалі по темі “Перевантаження методів”. Питання звучить так: “яке основне призначення функції перевантаження методів?”. Питання є досить ефективним, оскільки з чотирьох варіантів відповіді правильна тільки одна. Також, ефективність полягає у тому, що це питання стосується всього теоретичного матеріалу по даній темі, воно є загальним, що вимагає від студента максимального розуміння теоретичного матеріалу та його застосування на практиці.

П’яте питання також стосується теоретичного матеріалу по темі “Перевантаження методів”. Але, відповідаючи на це питання, потрібно бути дуже уважним та добре володіти матеріалом. На відміну від попередніх завдань, в цьому нема варіантів відповіді. Студент, прочитавши питання: “Що спільного мають перевантажені методи у межах одного класу?” повинен написати відповідь прописом “ім’я”.

2. Проектування та розробка програми.

3.1 Опис елементів управління, які використовуються проектом.

Наступним етапом після опрацювання методики тестування та створення тестових завдань є проектування програми. Тестові завдання будуть представлені у вигляді вікон. Для користувача такий спосіб проходження тестів досить зручний, адже за допомогою кнопок, він зможе послідовно перемикатися між вікнами, кожне з яких містить певну інформацію.

Загалом програма складається із семи вікон. Перше вікно, що з’являється при запуску програми (рисунок 3.1.1) містить текстові поля, які призначені для заповнення особистими даними користувача, та кнопку “Почати тест”, яка активна тільки тоді коли усі текстові поля заповнені. Всі елементи, присутні на даній формі реалізуються за допомогою елементів управління Swing: “Надпис” (JLabel), “Текстове поле” (JTextField), та “Кнопка” (JButton).

Рисунок 3.1.1 – Ініціалізація

Після того, як користувач заповнив усі текстові поля та натиснув кнопку “Почати тест”, відкривається друге вікно (рисунок 3.1.2). Починаючи з цього вікна, студент проходить тестування. Дане вікно логічно назвати “Питання №1”. Для розміщення питання скористаємось елементом управління Swing “Надпис” (JLabel). Скористаємося html-розміткою для більш виразного введення тексту. Також, за умовою першого питання повинні бути присутні чотири варіанти відповідей, але тільки одна з них вірна. Для відображення таких варіантів відповідей краще скористатись елементом управління Swing “Радіокнопка” (перемикач, JRadioButton) – елемент, який можна виділити, або зняти виділення з нього. Також запрограмуємо кнопку “Далі”, яка буде переходити до наступного вікна. Щоб користувач не зміг повернутись до першого вікна кнопку “Назад” ставити не потрібно.

Рисунок 3.1.2 – Питання №1

Обравши потрібний варіант відповіді, користувач за допомогою кнопки “Далі” переходить до наступного тестового завдання (рисунок 3.1.3), яке має назву “Питання №2”. Порівняно з попереднім, дане вікно потребує вибору декількох варіантів відповідей. Для цього доцільно скористатись елементом управління Swing “Прапорець” (JСheckBox). У вікнах з назвами “Питання №1” до “Питання №5” встановлені кнопки “Далі” та “Назад”, за допомогою яких можна перемикатись між цими вікнами. Це дуже зручно, коли користувач не впевнений у якомусь питанні і може перейти до наступних, а потім повернутись.

Рисунок 3.1.3 – Питання №2

Наступне вікно має назву “Питання №3” (рисунок 3.1.4). Дане вікно містить елементи управління Swing: “Надпис” (JLabel), та “Кнопка” (JButton) а також “Поле со списком”(jComboBox). В цьому завданні користувач має вибрати правильну відповідь за порядковим номером та вказати його у списку.

Рисунок 3.1.4 – Питання №3

Четверте питання (рисунок 3.1.5) за своєю структурою аналогічне першому.

Рисунок 3.1.5 – Питання №4

П’яте питання (рисунок 3.1.6) містить елементи управління Swing: “Надпис” (JLabel), “Текстове поле” (JTextField), та “Кнопка” (JButton). У цьому вікні текстове поле є пустим, оскільки користувач має прописати в ньому відповідь на питання.

Рисунок 3.1.6 – Питання №5

Після вирішення усіх тестових завдань користувач може подивитися результат, натиснувши на відповідну кнопку, яка відкриє вікно з результатом (рисунок 3.1.7). Дане вікно містить елементи управління Swing: “Надпис” (JLabel), “Кнопка” (JButton), “Таблиця”(Table). В таблицю буде занесений результат тестування. У вікні кнопка “Назад” відсутня, щоб користувач не зміг повернутися до тестових завдань та виправляти їх. Кнопка “Вийти” за допомогою функції System.exit(0); закриває програму.

Рисунок 3.1.7 – Результат