
ВСТУП
Розвідувальні роботи виконувались на підставі листа-заяви №323 від 07.04.2008р. і технічного завдання (текст. додат. А,Б) акціонерного товариства закритого типу (АТЗТ) «Новомосковський завод мінводи».
Відповідно до вищевказаних документів розвідувальні роботи необхідно було виконати на ділянці водозабору (свердловина №55е) мінеральної столової води «Новотроїцька», який розташовано на території Новомосковського заводу мінводи, у 2 км на захід від с.Карабинівка Павлоградського району (рис.1).
Головною метою робіт є вивчення гідрогеологічних умов ділянки водозабору (св.55е) столової води та затвердження її експлуатаційних запасів у ДКЗ України в кількості 288 м3/добу.
Водопостачання підприємства мінеральною водою «Дніпропетровська» для розливу здійснюється з водозабору, який розташовано в с.Новотроїцьке, на березі оз.Солоний Лиман, на відстані 5,5км від Новомосковського заводу мінводи (св.№№2е, 23731, 23732) – Новотроїцьке родовище мінеральних вод.
По родовищу затверджені запаси мінеральних вод обухівського водоносного горизонту палеогенових відкладів у кількості 330 м3/добу.
Для господарчо-питного водопостачання заводу у 2002р. на його території було пробурено 2 розвідувально-експлуатаційні свердловини №№55е і 66е на обухівський водоносний горизонт, глибиною 47м. Одна – діюча (№55е), друга – резервна (№66е). У процесі проведення дослідних робіт на цих свердловинах та при експлуатації однієї з них (№55е), згідно висновку Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології (текст.додат.В), було встановлено, що ці води придатні до розливу столової мінеральної води і безалкогольних напоїв під назвою «Новотроїцька».
У зв’язку з реконструкцією заводу та розширенням виробництва виникла потреба в додатковому водопостачанні підприємства. Дефіцит води, що виник, можливо було ліквідувати тільки за рахунок експлуатації вище перелічених свердловин (водозабір).
На даний час свердловина №55е працює 1 годину на добу із сумарним водовідбором біля 3 м3/добу, з перспективою збільшення до 288 м3/добу. Вода використовується для промислового розливу як мінеральна природна столова під назвою «Новотроїцька».
У 2003р. Самарська ГРЕ виконала пошуково-розвідувальні роботи по вивченню гідрогеологічних умов ділянки водозабору свердловини №55е з метою отримання ліцензії для АТЗТ «Новомосковський завод мінводи» на дослідно-промислову розробку (ДПР) столової води «Новотроїцька».
У 2007р. АТЗТ «Новомосковський завод мінводи» отримало Спеціальний дозвіл на ДПР з терміном дії три роки (текст. додат.М). Одним із пунктів особливих умов спеціального дозволу є затвердження експлуатаційних запасів мінеральної столової води в ДКЗ України на протязі трьох років з моменту видачі ліцензії.
Дослідно-промислова розробка столової води дозволяє значно скоротити витрати на вивчення гідрогеологічних умов ділянки розвідувальних робіт і одержати достовірні гідрогеологічні параметри, необхідні для оцінки експлуатаційних запасів столової води та їх затвердження.
Дослідно-промислова розробка є невід’ємною складовою частиною розвідувальних робіт, виконаних на ділянці Новотроїцького родовища природної столової води «Новотроїцька», з метою затвердження її експлуатаційних запасів.
Розвідувальні роботи виконувала Придніпровська ГП КП «Південукргеологія» на договірній основі. Об’єкт зареєстрований ДГП «Геоінформ» під номером У-08-114/1.
Ділянка робіт узгоджена з усіма зацікавленими організаціями (текст.додат.Н).
Обухівський водоносний горизонт в районі робіт вивчався у 1962 році і експлуатувався поодинокими свердловинами та водозаборами (із 2-3 свердловин) на 4 підприємствах. Наявні матеріали вивчення та експлуатації використані при складанні звіту про розвідувальні роботи.
У відповідності з терміном дії спеціального дозволу на ДПР підземні води свердловини (із2-3- свердловини) на 4 підприємтсвах. Наявні матеріали вивчення та експлуатації використання при складального дозволу на ДПР підземні води свердловини № 55е ( 3 роки) АТЗТ «Новомосковський завод мінводи» протягом 36 місяців (квітень 2007р. – квітень 2010р) експлуатувало свердловину і одночасно виконувало режимні спостереження за водовідбором, динамічним рівнем та якістю підземних вод св.№55е. З 1 червня 2009р. по 30 серпня 2009р. на ділянці робіт із св.№55е була проведена дослідно-експлуатаційна відкачка. Результати режимних спостережень та дослідно-експлуатаційної відкачки покладені в основу оцінки запасів мінеральної столової води «Новотроїцька» на Новотроїцькому-1 родовищі. Окрім цього враховані результати вивчення обухівського водоносного горизонту в 1962-2007рр. та матеріали його експлуатації на водозаборах в районі озера Солоний Лиман.
Розвідувальні роботи виконувались в радіусі до 1км навколо свердловини №55е з травня 2009р. по серпень 2009р.
У виконанні робіт брали участь: Смірнов А.Я. – гідрогеолог І категорії, відповідальний виконавець, гідрогеологи ІІ категорії – Зябрєва Т.А., Матийчак К.А., Кошляк А.В., геолог – Меренюк Р.І., інженер-програміст Ноздрачова Д.С., технік-гідрогеолог І категорії – Няніна С.О.
Лабораторні роботи з вивчення хімічного складу підземних вод виконувала ЦЛ КП «Південукргеологія».
Внутрішній лабораторний контроль аналізів проб води проводився вищеназваною лабораторією, а зовнішній – ЦЛ КП «Кіровгеологія». Бактеріологічний стан вод вивчала баклабораторія Новомосковської райСЕС і виробнича лабораторія АТЗТ «Новомосковський завод мінводи». Радіологічні дослідження виконала ЦЛ КП «Кіровгеологія».
Методичне керівництво робіт здійснювали головні гідрогеологи КП «Південукргеологія» Ольшанська І.М. і Придніпровської ГП Чемерис Б.В.
Климат
В целом климат города умеренный, с мягкой зимой и тёплым (иногда знойным) летом.
Среднегодовая температура воздуха составляет 9,0 °C, наиболее низкая она в январе (минус 3,7 °C), наиболее высокая — в июле (22,1 °C)
Климат Днепропетровска |
|||||||||||||
Показатель |
Янв. |
Фев. |
Март |
Апр. |
Май |
Июнь |
Июль |
Авг. |
Сен. |
Окт. |
Нояб. |
Дек. |
Год |
Абсолютный максимум, °C |
12,3 |
17,5 |
24,1 |
31,8 |
36,1 |
37,8 |
39,8 |
40,9 |
36,5 |
32,6 |
20,6 |
16,3 |
40,9 |
Средний максимум, °C |
−1 |
0,0 |
6,0 |
15,2 |
22,1 |
25,6 |
28,0 |
27,4 |
21,5 |
13,8 |
5,2 |
0,2 |
13,7 |
Средняя температура, °C |
−3,7 |
−3,4 |
1,8 |
9,6 |
16,1 |
19,8 |
22,1 |
21,4 |
15,5 |
8,9 |
2,0 |
−2,3 |
9,0 |
Средний минимум, °C |
−6,1 |
−6,3 |
−1,6 |
4,9 |
10,6 |
14,6 |
16,7 |
15,8 |
10,7 |
5,0 |
−0,5 |
−4,7 |
4,9 |
Абсолютный минимум, °C |
−30 |
−27,8 |
−19,2 |
−8,2 |
−2,4 |
3,9 |
5,9 |
3,9 |
−3 |
−8 |
−17,9 |
−27,8 |
−30 |
Норма осадков, мм |
45 |
43 |
43 |
38 |
42 |
60 |
54 |
43 |
41 |
37 |
46 |
47 |
539 |
Источник: Погода и климат |
Наиболее низкая среднемесячная температура воздуха в январе (минус 14,5 °C) зафиксирована в 1950 г., наиболее высокая (1,5 °C) — в 2007 г.
Наиболее низкая среднемесячная температура в июле (18,4 °C) наблюдалась в 1976 г., наиболее высокая (25,6 °C) — в 1936 г. Абсолютный минимум температуры воздуха (минус 38,2 °C) зафиксирован 11 января 1940 г., абсолютный максимум (40,1 °C) —10 августа 1930 г.
В последние 100—120 лет температура воздуха в Днепропетровске, равно как и в целом на Земле, имеет тенденцию к повышению. На протяжении этого периода среднегодовая температура воздуха повысилась по меньшей мере на 1,0 °C. Наиболее тёплым за весь период наблюдений оказался 2007 г. Наибольшее повышение температуры произошло в первую половину года.
В среднем за год в Днепропетровске выпадает 513 мм атмосферных осадков, меньше всего их в марте и октябре, больше всего — в июне и июле.
Минимальное годовое количество осадков (273 мм) наблюдалось в 1951 г., максимальное (881 мм) — в 1960 г. Максимальное суточное количество осадков (82 мм) зафиксировано 23 августа 1960 г. В среднем за год в городе наблюдается 127 дней с осадками; меньше всего их (по 7) в августе и октябре, больше всего (16) — в декабре. Ежегодно в Днепропетровске образуется снежный покров (декабрь-февраль, иногда ноябрь-март), однако его высота незначительна; нередки оттепели.
Относительная влажность воздуха в среднем за год составляет 74 %, наименьшая она (61 %) в августе, наибольшая (89 %) — в декабре. Наименьшая облачность наблюдается в августе, наибольшая — в декабре. Наибольшую повторяемость в городе имеют ветры с севера, наименьшую — с северо-запада и юго-запада. Наибольшая скорость ветра — в январе-феврале, наименьшая — летом. В январе она в среднем составляет 5,4 м/с, в июле — 3,7 м/с.
Количество дней с грозами в среднем за год равно 22, градом — 5, снегом — 53
-
Геологічна будова і гідрогеологічні умови району
-
Геолого-структурне положення і тектоніка
У геоструктурному відношенні район досліджень пристосований до прибортової частини південно-західного крила Дніпровсько-Донецької западини, що зчленовується на півдні з Українським кристалічним щитом.
У геолого-тектонічних взаємовідносинах порід виділяються три структурних поверхи: нижній – жорсткий докембрійський фундамент, середній – товща моноклинально залягаючих палеозойських і мезозойських порід і верхній – представлений горизонтально залягаючими відкладами кайнозою.
Основну роль в тектонічній будові району грають регіональні розломи північно-західного простягання, які у останні часи багатьма дослідниками розглядаються як міжбрилові глибинні розломи, які простежуються на багато десятків і сотні кілометрів.
Вздовж розломів відбувалося ступінчате зниження окремих брил на південний схід. Ділянка, що вивчається, розташована у межах однієї з таких брил.
Нижній структурний поверх на ділянці залягає на глибині 507 м, у 4 км на південному сході залягає на глибинах 70-100 м, на півночі і північному сході занурюється на глибину 700 м і більше. Породи цього структурного поверху представлені гранітами, гранодіоритами, рідше – гнейсами. Основне простягання порід – північно-західне.
Середній структурний поверх розвинутий у північній і північно-східній частині району робіт. Складений породами юрського, тріасового, девонського і кам’яновугільного віків, що розділені тектонічними порушеннями на ряд опущених і піднятих блоків різних порядків.
Верхній структурний поверх розвинутий повсюдно на території району робіт і представлений відкладами кайнозою. Породи, що його складають, залягають горизонтально, або майже горизонтально, на породах усіх структурних поверхів.
На ділянці робіт розвинута система Карабинівських скидів, пристосованих, в основному, до середнього структурного поверху.
Найбільш великий на ділянці є Карабинівський скид, який бере початок на кристалічному щиті і простягається у північно-західному напрямку, далі змінює простягання на субширотне. Детально Карабинівський скид вивчено на ділянках Булахівських 3-4, де він на протязі 10 км підсічений сьома свердловинами (№№1195,1096,1252,4211,4202, 4208,4147). Площина зміщувача скиду має північно-східне падіння під кутом 45-60º. Амплітуда вертикального зміщення порід по простяганню скиду непостійна і коливається у широких межах від 340 до 120 м; безпосередньо на ділянці робіт має амплітуду 265 м. Відгалужена система мілких скидів має амплітуду 20-90 м. На північ від ділянки робіт спостерігається Спартаківський скид субширотного простягання. Падіння плоскості його зміщувача на північ під кутом 53-60º з амплітудою вертикального зміщення порід 35-45 м.
Гідрогеологічне значення розломів остаточно не вивчено. Передбачається, що по найбільш крупним розломам відбувається розвантаження високомінералізованих вод у вищезалягаючі водоносні горизонти, але дослідними даними це не встановлено.