Архив2 / курсовая docx525 / Klasifikatsiyi_zlochiniv

Тема: «Класифікації злочинів»

Рік написання 2010

План Вступ 

1. Поняття класифікації злочинів.

2. Класифікація злочинів за новим Кримінальним кодексом України.

3. Підстави та види критеріїв класифікації злочинів.

3.1 Класифікація за родовим об’єктом.

3.2 Класифікація за характером суспільно небезпечних наслідків.

3.3 Класифікація за формою вини.

3.4 Класифікація за суб’єктом.

3.5 Класифікація за критерієм наявності предмета злочину.

3.6 Класифікація за наявністю потерпілого.

3.7 Класифікація за територіальною поширеністю.

3.8 Класифікація за критерієм міжнародного визнання.

Висновок 

Список використаної літератури

Висновок

Підсумовуючи наведене, хотілося б зазначити, що вивчення та дослідження злочину, на сьогодні, залишається одним із першочергових завдань науки кримінального права. Саме від того, як повно та точно будуть вивчені та досліджені всі питання, пов'язані із вивченням та дослідженням злочину та класифікації злочинів і буде в певній мірі залежати наслідки в боротьби зі злочинністю. Це також забезпечить швидке виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні злочину та виключить випадки притягнення до кримінальної відповідальності невинних осіб. Наукове вчення про злочин ще не повністю відображає всі особливості практичного застосування норм кримінального права, зокрема в частині встановлення злочину, а тому воно потребує негайного та постійного вдосконалення. Однією з необхідних умов по вдосконаленню наукового вчення про злочин є усунення всіх неточностей та протиріч у внутрішньому змісті кримінально-правових норм. На сьогодні майже всі питання, пов'язані із злочином та його класифікацією вивчаються та досліджуються наукою кримінального права, оскільки в нашій державі не існує повного нормативного закріплення даного питання.

Класифікація злочинів може змінюватись за різними критеріями залежно від мети такої кваліфікації та її практичного значення. При цьому важливим є, по-перше чітке визначення критеріїв класифікації і, по-друге, її дотримання у процесі самої класифікації.

Найважливіше значення має законодавча класифікація злочинів, тобто віднесення злочинів до тих чи інших груп, їх об'єднання в такі групи, яке здійснюється самим законодавцем. Така класифікація має практичне значення, тобто є основою застосування кримінально-правових і кримінально-процесуальних норм. Важливе значення, особливо для вирішення питань призначення покарання і звільнення від покарання, має класифікація злочинів за ступенем суспільної небезпеки.

Чинне кримінальне законодавство розрізняє такі групи злочинів: особливо тяжкі; тяжкі; середньої тяжкості, невеликої тяжкості, але існує різноманіття інших класифікації злочинів, які не закріплені в чинному Кримінальному Кодексі.

Отже, можемо зробити висновок, що проведена у Кримінальному кодексі України класифікація лише за одним критерієм, тобто за ступенем тяжкості як обсягу суспільної небезпеки злочинів, що посягають на один об’єкт і заподіюють йому шкоду одного і того самого виду, не є досконалою. Вищенаведені положення свідчать про необхідність звернення особливої уваги науковців до вказаних проблем, які, в свою чергу, потребують ґрунтовного, комплексного дослідження.

Список використаної літератури

1. Бабаев В. К. Советское право как логическая система. – М., 1978.

2. Біленчук П. Д., Романюк Б. В., Цимбалюк В. С. та ін. Комп’ютерна злочинність. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 240 с.

3. Большая советская энциклопедия. 3-е изд. Т. 12. – М.: Сов. Энциклопедия, 1973.

4. Виправно-трудовий кодекс України. Затверджений Законом Української РСР від 23 грудня 1970 року. Зі змінами станом на 28 серпня 2001 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 1. – Ст. 5.

5. Классификация преступлений и ее значение для деятельности органов внутренних дел. Учебное пособие / Под ред. Н. И. Загородникова – М.: МВШМ МВД СССР, 1983.

6. Клименко В. Класифікація злочинів у кримінальному законодавстві // Юридичний Вісник України. – 2001. – 9-15 червня.

7. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / Под ред. Ю. И. Скуратова, В. М. Лебедева. – 3-е изд., изм. и доп. – М.: Издательство НОРМА, 2001.

8. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. – К: Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001.

9. Кривоченко Л. Н. Классификация преступлений. – Харків: Вища школа, 1987.

10. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна. Курс лекцій / За ред. М. Й. Коржанського. – К: Атіка, 2001.

11. Кримінальний Кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.

12. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. Упор. та попереднє слово: М. І. Мельник, М. І. Хавронюк / М. І. Хавронюк. Категорії злочинів і санкції Особливої частини КК України: наукові дослідження та деякі висновки. За ред. М. І. Мельника. – К.: А.С.К., 2001.

13. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2001.

14. Лісовий В. “Комп’ютерні” злочини: питання кваліфікації // Право України. – 2002. – № 2.

15. Матишевський П. С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів і фак. – К.: А.С.К., 2001.

16. Навроцький В. О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.). – К.: Атіка, 2001.

17. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. Загальна частина. – К.: Форум, 2001.

18. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Каннон, А.С.К., 2002.

19. Порівняльна таблиця до проекту Закону України “Кримінальний кодекс України (Загальна частина)”. Автори: Кабінет Міністрів України. Автори остаточної редакції: Народні депутати України – члени Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Дата розгляду в комітеті: 10.06.99 – 11.06.99. Верховна Рада України. Секретаріат. Реєстраційний № 1029 (Друге читання). – 115 с.

20. Про порядок розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ: Інструкція, затверджена Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань 30.08.2001. – № 157. – Зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 20.09.2001. – № 829/6020.

21. Сташис В., Тацій В. Новий Кримінальний кодекс України // Право України. – 2001. – № 7. Сташис В., Тацій В. Новий Кримінальний кодекс України // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 106. – 16 червня.

22. Уголовний кодекс Украины. Комментарий / Под ред. Ю. А. Кармазина и Е. Л. Стрельцова. – Харків: Одиссей, 2001.

23. Жеребкин В.В.Логическая структура состава преступления. – Харьков, 1794.

24. Постанова Пленуму Верховного суду України в кримінальних та цивільних справах. – К. 1995.