Колізійні та матеріально-правові норми.
Основоположною категорією міжнародного приватного права є колізія (від латинського collisio – зіткнення) права, перш за все, колізія між матеріальними нормами національного приватного права різних держав. Наявність “іноземного елемента” в приватноправових відносинах пов’язує його з приватним правом не однієї держави, а декількох; в той же час приватне право різних держав відрізняється за своїм змістом. В результаті виникає колізія права, вирішення якої є необхідною передумовою правового регулювання приватноправових відносин, ускладнених “іноземним елементом”.
Загальний метод міжнародного приватного права – це сукупність конкретних способів і засобів юридичного впливу, направленого на усунення колізії права різних держав. Він об’єднує два способи регулювання, тобто шляхи юридичного впливу, виражені в юридичних нормах: колізійно-правовий і матеріально-правовий. Міжнародне приватне право включає два види норм – колізійні і уніфіковані матеріальні приватноправові.
Колізійна норма – це норма міжнародного приватного права, яка не вирішує безпосередньо певного питання правовідносин, а тільки вказує, що ці правовідносини мають регулюватися правом тієї чи іншої держави. Цією нормою можна керуватися тільки разом з будь-якими матеріально-правовими нормами, до яких вона відсилає, – нормами законодавства, які по суті вирішують питання. Колізійна норма складається з двох частин: 1) обсягу, в якому вказується правовідношення, яке потребує законодавчого врегулювання; 2) прив’язки, в якій міститься відсилання до законодавства держави, яке повинно врегулювати певне правовідношення. За змістом прив’язки колізійні норми поділяються на односторонні та двосторонні. Одностороння – це така норма, прив’язка якої прямо вказує право країни, яке підлягає застосуванню. Як правило, одностороння норма вказує на застосування права своєї країни. Двосторонні колізійні норми мають прив’язку, яка не називає право конкретної держави, а формулює загальну ознаку (принцип, правило), використовуючи яку, можна вибрати право. Тому прив’язку двосторонньої норми називають формулою прикріплення. Формули прикріплення – це найбільш типові, максимально узагальнені правила, які частіше всього використовуються для побудови колізійних норм. Існує цілий ряд формул прикріплення, які зустічаються в різних колізійних нормах. Зупинимося на найбільш поширених з них.
Особистий закон (lexpersonalis) застосовується щодо особистого статусу фізичних осіб в одному з двох його варіантів: як закон громадянства (lexpartiae) чи закон місця проживання (lexdomicilli). Правове положення майна регламентується законом місцезнаходження речі (lex rei sitae). Велике поширення має закон місця укладення угоди (lexlocicontractus) та закон автономії волі (lexvoluntatis). Закон країни продавця (lexvenditoris) найчастіше застосовується за відсутності явно вираженого волевиявлення сторін у зовнішньоторговельній угоді.
В українському праві є норми, які спеціально призначені для регламентації відносин з іноземеним елементом, але які не є колізійними. Вони не передбачають вибір права, а прямо встановлюють права та обов’язки учасників таких відносин. Тому за своїм характером – це матеріально-правові норми.
Матеріально-правові норми – це норми, які безпосередньо встановлюють правила поведінки для учасників приватноправових відносин, ускладнених іноземним елементом (їх часто називають прямими). Наявність матеріально-правових норм свідчить про існування поряд із колізійним матеріально-правового методу регулювання вказаних правовідносин. Уніфіковані матеріальні приватноправові норми, за допомогою яких здійснюється матеріально-правовий спосіб регулювання, долають колізійну проблему шляхом створення однакових норм приватного права різних держав, що усуває саму причину виникнення колізії права.
Перевага матеріально-правового методу перед колізійним в регулюванні відносин у міжнародному приватному праві в тому, що він створює значно більшу визначеність для учасників правовідносин, оскільки для них ці норми можуть бути відомими заздалегідь. До того ж, уніфіковані матеріально-правові норми дозволяють уникнути односторонності у правовому регулюванні. Хоча перевага колізійного методу регулювання в тому, що він сприяє усуненню прогалин, які утворюються з використанням виключно матеріально-правових норм.