4. Яка долікарська допомога повинна бути зроблена при тепловому ударі, при гострому отруєні?

Перегрівання трапляється в наслідок тривалого перебування в умовах високої температури та вологості, на сонці без захисного одягу, при фізичному навантаженні у нерухомому вологому повітрі. Розрізняють кілька ступенів перегрівання.

Ознаки. Легкий ступень – загальна слабкість, нездужання, запаморочення, нудота, підвищена спрага, шкіра обличчя червоніє, вкривається потом, пульс і дихання прискорюється, температура тіла підвищується до 37,5 - 38,9 ^оС.

Середній ступінь – температура тіла – 39 – 40 ^оС, сильний головний біль, різка м’язова слабкість, миготіння в очах, шум у вухах, болі в ділянці серця, виражене почервоніння шкіри, сильне потовиділення, посиніння губ, прискорення пульсу до 120 – 130 уд./хв, часте і поверхневе дихання. Спостерігається також блювання, понос.

Тяжчі ступені перегрівання тіла кваліфікують по різному: якщо температура повітря висока і вологість підвищена, йдеться про тепловий удар, якщо довго діяли сонячні проміні – про сонячний. При цьому температура тіла піднімається вище 40 ^оС, наступає непритомність, шкіра потерпілого стає сухою, у нього починається судоми, порушається серцева діяльність, зупиняється дихання.

Допомога. У легких випадках потерпілого покласти в затіненому місці, давати необмежену кількість питного. В тяжких випадках перенести його в затемнене прохолодне місце, роздягнути, обмити тіло прохолодною водою, прикладати холодні компреси на голову, шию, ділянку серця. Дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом. Якщо порушається серцева діяльність, зупиняється дихання, почати робити штучне дихання. Викликати швидку медичну допомогу, або після надання першої допомоги, доставити потерпілого в медичний заклад.

Отруєння – це група захворювань, викликаних впливом на організм отрут різного походження. При отруєнні, особливо невідомою токсичною речовиною, потрібно негайно викликати лікаря. До прибуття лікаря необхідно припинити контакт потерпілого з отруйною речовиною та видалити її з організму. Оскільки отрути можуть потрапляти в організм трьома шляхами – через шлунково-кишковий тракт, органи дихання та шкіру чи слизові оболонки, то цим визначається характер першої допомоги.

Якщо отрута (за винятком кислот чи лугів) потрапила у шлунково-кишковий тракт, потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок до появи чистих промивних вод. Для цього його примушують випити 1,5 – 2,0 л води ледь підфарбованої марганцевокислим калієм або води з питною содою (одна чайна ложка на одну склянку води), а потім викликати блювання подразненням кореня язика. Після цього дають суспензію активованого вугілля, яка має хороші адсорбційні властивості. Кишечник очищається за допомогою сольового проносного – 20 г гіркої солі на 0,5 склянки води. Потім потерпілого зігрівають, дають йому багато чаю або кави, але не їжу.

При отруєні кислотами та лугами (поширені серед ненавмисних отруєнь хімічними речовинами, які потрапили в організм через стравохід, особливо у побуті, у дітей) негайно видалити слину та слиз з рота потерпілого загорнувши чайну ложку в марлю, серветку чи хустку, протерти ротову порожнину. Промивати шлунок водою не можна, оскільки це спричинює блювання і призводить до потрапляння отрути у дихальні шляхи. Можна лише дати потерпілому 2 – 3 склянки води, щоб розбавити кислоту чи луг, зменшуючи їх агресивну дію. Не можна також нейтралізувати кислоту , що потрапила у шлунок, лугом і навпаки, оскільки при цьому утворюється велика кількість вуглекислого газу, що призводить до розтягування шлунка, посилення болю та кровотечі. Якщо виникли ознаки задухи, роблять штучне дихання – краще способом «з рота в ніс», оскільки оболонка рота потерпілого обпечена.

У разі потрапляння отруйних газів або випарів у дихальні шляхи, потерпілому потрібно забезпечити приплив свіжого повітря, вивільнити його від одягу, який утруднює дихання. При запамороченні чи непритомності дати понюхати нашатирний спирт, при зупинці дихання – зробити штучне дихання.

При потраплянні отруйних речовин на шкіру необхідно принаймні змити ділянку тіла водою з милом. Якщо ці речовини мають до того ж агресивну дію, треба діяти так як і при хімічних опіках.