контрольная украинский язык вариант 3 / контрольная украинский язык вариант 3

Варіант 3.

1. Дайте визначення документа. Які основні види документів виділяються: а) за найменуванням; б) за походженням; в) за місцем виникнення; г) за призначенням; д) за напрямком; е) за формою; є) за строками виконання; ж) за ступенем гласності; з) за стадіями створення; й) за складністю; и) за строками зберігання; і)за технікою відтворення.

Основною одиницею офіційно-ділового стилю є документ. Документи використовуються в різних галузях людської діяльності, ділянках знань, сферах життя. Вони є об’єктом дослідження різних наукових дисциплін, тому поняття „документ” багатозначне і залежить від того, у якій галузі й для чого він використовується.

З латинської documentum означає взірець, посвідчення, доказ. Автори „Універсального довідника-практимума з ділових паперів” тлумачать документ як засіб фіксації певним чином на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності та розумової діяльності людини.

Отже, документ – це результат відображення конкретної інформації на спеціальному матеріалі за визначеним стандартом чи формою.

Найважливішою класифікаційною ознакою документа є його зміст, зокрема відношення зафіксованою в ньому інформації до предмета чи до напрямку діяльності. Відповідно до цього виділяють різні види документів за ознаками класифікації і групами.

Таблиця. Класифікація документів.

№ пор.	Ознаки класифікації	Групи документів
1	2	3
1.	За найменуванням	Заява, лист, телеграма, довідка, інструкція, службова записка, протокол та ін.
2.	За походженням	Службові (офіційні) й особисті. Службові документи створюються організаціями, підприємствами та службовими особами, які їх представляють. Вони оформляються в установленому порядку. Особисті документи створюються окремими особами поза сферою їх діяльності.
3.	За місцем виникнення.	Внутрішні, зовнішні. До внутрішніх належать документи, що мають чинність лише всередині тієї організації, установи чи підприємства, де їх складено. До зовнішніх належать ті документи, які є результатом спілкування установи з іншими установами чи організаціями.
4.	За призначенням.	Щодо особового складу (особові офіційні документи), кадрові, довідково-інформаційні, обліково-фінансові, господарсько-договірні, організаційні, розпорядчі.
5.	За напрямком.	Вхідні, вихідні.
6.	За формою.	Стандартні (типові) й індивідуальні(нестандартні). Стандартні – це документи, які мають однакову форму й заповнюються в певній послідовності й за обов’язками правилами (типові листи, типові інструкції, типові положення). Індивідуальні документи створюються в кожному конкретному випадку для розв’язання окремих ситуацій. Їх друкують або пишуть від руки (протоколи, накази, заяви).
7.	За терміном виконання.	Звичайні безстрокові, термінові, дуже термінові. Звичайні безстрокові – це такі, що виконуються в порядку загальної черги. Для термінових установлено строк виконання. До них зараховують також документи, які є терміновими за способом відправлення (телеграма, телефонограма ). До дуже термінових належать документи, які мають позначення „дуже терміново”.
8.	За ступенем гласності.	Для загального користування, службового користування, таємні, цілком таємні.
9.	За стадіями створення.	Оригінали, копії. Оригінал – це основний вид документа, перший і єдиний його примірник. Він має підпис керівника установи, і в разі потреби його засвідчено штампом і печаткою. Копія – це точне відтворення оригіналу. На копії документа обов’язково робиться помітка вгорі праворуч „копія”. Різновидами копії є відпуск, витяг, дублікат. Відпуск – повна копія відправленого із установи документа, яка залишається у відправника. Коли виникає потреба відтворити не весь документ, а лише його частину, робиться витяг. Дублікат – це другий примірник документа, виданий у зв’язку з втратою оригіналу. В юридичному відношенні оригінал і дублікат рівноцінні.
10.	За складністю (кількістю відображених питань).	Прості, складні. Прості – відображають одне питання, складні – декілька.
11.	За терміном зберігання.	Тимчасові (до 10 років), тривалого (понад 10 років), постійного зберігання.
12.	За технікою відтворення.	Рукописні, відтворені механічним способом.
13.	За носієм інформації.	На папері, диску, фотоплівці, магнітній стрічці, перфострічці, дискеті.

2. Напишіть характеристику. Назвіть реквізити характеристики та їх розміщення.

Характеристика – це документ, у якому в офіційній формі висловлено громадську думку про працівника як члена колективу і який складається на його вимогу або письмовий запит іншої установи для подання до цієї установи.

Р Е К В І З И Т И :

1. Назва виду документа.

2. Заголовок (прізвище, ім’я, по батькові у родовому відмінку особи, якій видається характеристика; рік або повна дата народження; посада; якщо треба – місце проживання.)

3.Текст, який містить такі відомості:

- трудова діяльність працівника( з якого часу працює в цій установі, на якій посаді);

- ставлення до службових обов’язків та трудової дисципліни (вказуються найбільш значущі досягнення, заохочення та покарання);

- моральні якості (риси характеру, ставлення до інших членів колективу);

- висновки;

- призначення характеристики (при потребі).

4. Дата складання.

5. Підпис керівника установи (при потребі – інших відповідальних осіб).

6. Печатка.

Характеристика оформляється на стандартному аркуші паперу у двох примірниках: перший видають особі, а другий (копію) підшивають до особової справи.

Характеристика

Шостак Наталії Миколаївни

1980 року народження,

спеціаліста 1 категорії централізованої бухгалтерії при шкіряно-венерологічному диспансеру м. Лисичанська

Шостак Н.М. працює на посаді спеціаліста першої категорії у Лисичанському шкіряно-венерологічному диспансері з 2002 року. У теперішній час навчається на третьому курсі заочної форми навчання Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Северодонецького технологічного інституту.

Службові інструкції виконує сумлінно, добре володіє комп’ютером. Зарекомендувала себе як добросовісний та пунктуальний працівник. Постійно підвищує свій професійний рівень. Користується повагою й авторитетом у колективі.

Шостак Н.М. рекомендується більше уваги приділяти питанням програмування бухгалтерського обліку.

16.09.2005р.

Головний лікар шкіряно-венероло

гічного диспансеру м. Лисичанська М.Д. Баженов

Головний бухгалтер Т.Б. Сєробаба

печатка

3. Наведіть приклади стійких (трафаретних) сполучень, що найчастіше вживаються в діловодстві.

У мові ділових паперів є досить обмежений за своїм складом і обсягом набір усталених словосполучень, покликаних обслуговувати адміністративно-виробничі ситуації, де вони багато разів повторюються. Це словосполучення типу взяти до уваги, довести до відома, взяти за основу, залишити нерозв’язаним, взяти на себе забов’язання та ін.

4. Поясніть значення поданих слів: банко, дилер, інсайдер, матрикул.

Банко – це ціна або курс, за яким банк продає і купує цінні папери.

Дилер – це фахівець з операцій з цінними паперами, який представляє інтереси інвесторів.

Інсайдер – це особа , яка володіє конфіденційною діловою інформацією, завдяки своєму службовому становищу.

Матрикул – це офіційний список певних осіб.

5. Перепишіть речення, виправте помилки.

1. По слідуючому питанню виступить голова комісії.

По наступному питанню виступить голова комісії.

2. Необхідно додержуватись регламенту.

Необхідно дотримуватися регламенту.

3. Представники делегації заключили договір про співробітництво.

Представники делегації уклали договір про співробітництво.

4. Цей тезис не суперечить раніше затвердженому рішенню.

Ця теза не суперечить раніше затвердженому рішенню.

5. Керівництво нашого підприємства рахує, що ваша фірма невчасно розраховується за представлені послуги.

Керівництво нашого підприємства вважає, що ваша фірма несвоєчасно розраховується за надані послуги.

Бібліографія.

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2002.

2. Діденко А.Н. Сучасне діловодство. – К.: Либідь, 1998.

3. Кушнаренко Н.Н. Документоведение. – К.: Знання, 2000

4. Хоменко М.Ф., Грабар О.В. Посібник з діловодства. – К.: Генеза, 2003