Кругова
частота може бути обчислена по відомій
формулі
![]()
Небезпечна напруга U, що індукується між ізольованою жилою кабелю й землею, за умови якщо ці жили на протилежному кінці (у цьому випадку величина напруги максимальна), визначаємо по наведеній нижче формулі:
, В,
В.
Значення заважаючих впливів за розрахунковими формулами задовольняють потребі, тобто менша ніж номінальне значення.
Еквівалентний струм до к-ої гармоніки і її частота визначається відповідно до вихідних даних по таблиці 3 стр. 6 [1]:
А,
Гц,
рад/с.
Взаємна індуктивність між контактним проведенням і жилою кабелю на частоті до-тієї гармоніки визначається в такий спосіб:
,
Гн/км,
Мк=10-4·
Гн/км.
Коефіцієнт екрануючої дії, для к-ої гармоніки береться на порядок менше ніж відповідний для заважаючого впливу:
Sк= S 10-1 =0.035=3.5·10-3.
Коефіцієнт чутливості телефонного ланцюга до завад вибирається по Таблиці Б5 стр.35 [1].У відповідності зі значенням визначальної частоти гармоніки завади:
.
Коефіцієнт акустичного впливу до-тієї гармоніки вибирається по Таблиці Б4 ст.34 [1].У відповідності зі значенням визначальної частоти гармоніки завади:
.
Напругу
шуму обчислюють приблизно по одній
визначальній гармоніці струму, що
впливає. Формула для розрахунку наведена
нижче.
,
мВ,
, мВ.
Таким чином, на ділянці А-К повинне розташовуватися 4 підсилювальних пункти, а на досліджуваному в цьому пункті А-Д - 2, отже, 2 підсилювальних ділянки. Значить:
![]()
,
мВ,
Uшр=0.19
, мВ,
де n — число підсилювальних ділянок ланцюга зв'язку, n=2.
Що нижче припустимого значення (0,7 мв). Кабель буде прокладатися на відстані 20 м. з правого боку від залізничної колії, так як з правого боку об’єктів більше і високовольтна лінія автоблокування розміщена з правої сторони. Марка кабелю ТЗПАПБПЖ 14×4×0.9
2.5
Схема відгалужень кабельної лінії
Відгалуження від магістрального кабелю виконують для введення кабелів відгалужень в службові об'єкти (пасажирські будівлі, пости ЕЦ, релейні шафи та ін.)
Основним документом для монтажу кабелю є схема відгалужень (рисунок 2.2). На ній показується розташування всіх об'єктів зв'язку, а також зроблені до них відгалуження і сполучення кабелів між собою.
Креслення схеми відгалужень доповнюється специфікацією арматури і кабелів відгалуження де вказується їхня кількість. (Таблиці 2.1; 2.2).
При розробці схеми відгалужень необхідно керуватися основними положеннями, що наведені далі:
1 Необхідна довжина кабелю розраховується виходячи з відстані між об'єктами по трасі прокладання кабельної лінії з урахуванням додаткової витрати кабелю на згини при укладанні в траншеях і котлованах в розмірі 1,6% і відходів при спаювальних роботах – 0.4% від відстані по трасі. При прокладанні кабелю через водоймище додаткова витрата кабелю приймається в розмірі 14% від довжини кабелю по трасі. Крім того, необхідно враховувати витрати кабелю на влаштування вводів, в м:
пост ЕЦ, ПЗ 20
пункт зупинки, будка на переїзді,
лінійно-шляховий будинок, квартира електромеханіка 5
релейна шафа сигнальної точки автоблокування 3
тягова підстанція 20
пост секціонування контактної мережі 3
черговий пост контактної мережі 5
2 Відгалуження від кабелю рекомендується виконувати низькочастотними кабелями ТЗАПБ, ТЗАВБ, ТЗПАПБП. Кабелі ТЗАПБ, ТЗАВБ виробляються ємністю 3, 4, 7, 12, 14, 19, 27 і 37 четвірок, кабель ТЗПАПБП — 4, 7, 14 і 19 четвірок.
Необхідна
ємність і довжина розраховується від
кожного об'єкта у відповідності з числом
ланцюгів, що відгалужуються до об'єкта
і віддаленням його від траси кабелю.
Для монтажу кабельної магістралі передбачається застосування такої кабельної арматури:
прямих (єднальних) свинцевих муфт типу МСП-7, МСП-14 і МСПК-14, розрахованих на сполучення будівельних довжин кабелів ємністю, відповідною 4, 7 і 14, 19 четвірок;
б) газонепроникних свинцевих муфт для кабелів усіх марок ГМС-4 — для кабелів з числом жил не більшим 21, ГМС-7М — для кабелів з числом жил не більшим 40, ГМСМ-60 — для кабелів ємністю не більша 60 жил. Газонепроникні муфти встановлюються на кабелях відгалуження для запобігання витоку повітря з кабелю який знаходиться під надлишковим газовим тиском;
в) прямих (єднальних) свинцевих муфт типу МС-20, МС-25, МС-30, МС-40, які встановлюються на кабелях відгалужень і необхідних для монтажу газонепроникних муфт. Означені муфти розраховані на кабелі ємністю 4х4, 7х4, 14х4 і 19х4 відповідно;
г) розгалужувальних муфт (трійникових) типу МСТ7х7, МСТ14х7, МСТ14Х12, МСТ14Х14, МСТ 7х7х7, МСТ 7х12, МСТ 14х7х7, МСТ 14х7х12, які встановлюються в місцях відгалужень і розраховані на ємність магістрального кабелю на 7 і 14 четвірок і кабелів відгалужень 7, 12, 14 четвірок;
д) чавунних прямих (С-35, С-50, С-55, С-60) і трійникових (Т-35, Т-50, Т-55, Т-60) муфт, які встановлюються на свинцеві прямі, газонепроникні і трійникові муфти підземних кабелів для захисту їх від механічних пошкоджень.
е) міжміських кабельних боксів БМ1-1, БМ1-2, БМ2-2, БМ2-3, для кінцевої
розділки
ввідних кабелів в приміщеннях об'єктів,
зв'язку і розрахованих на введення
одного або двох кабелів при кількості
плінтів на боксах від одного до трьох;
ж) малогабаритних кабельних боксів БМШ-1 і БМШ-2 з одним або двома плінтами, розрахованих на встановлення в релейних шафах автоблокування або переїзної сигналізації.
За існуючою типовою нумерацією кабель, від якого робляться відгалуження на перегонах, позначається К1; кабелі, що відгалужуються, мають номер 3 і 5, кабель вторинної комутації — 8.
Боксам, якими закінчуються кабелі відгалужень, присвоюються двозначні номери: перша цифра відповідає номеру кабелю відгалуження, друга — одиниця. Кабель вторинної комутації закінчується боксом з номером 82.
Єднальні газонепроникні і розгалужувальні муфти на кабелях відгалужень мають двозначний номер, перша цифра якого відповідає номеру кабелю, друга — типу муфти: єднальної — 2, газонепроникної — 3, розгалужувальної — 4. Бокси, які встановлені в релейних шафах на схемі заштриховуються.
Таблиця
2.1
- Розрахункова
таблиця кабелів відгалуження та вторинної
комутації.
|
Ординати об'єктів зв'язку |
Тип відгалуження (об'єкт зв'язку) |
Кола відгалуження, які вводяться |
Число необхідних пар кабелю |
Ємність і маркування вибраного кабелю |
Відстань по трасі до об’єкта, м |
Додаткові витрати кабелю, м |
Загальна довжина кабелю, м |
|
|
Шлейфом |
Пара-лельно |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
79000 |
ЕЦ |
ПДЗ, ЕДЗ, ЛПЗ, ЗЕМ, ДБК, ВГЗ, ПЗ, ПРЗ, ПГЗ, МЖЗ, Пр-зд, ТУ, ТС, СЦБ |
– |
42 |
2×ТЗАПБ 12×4×0.9 |
79 |
21,58 |
100,58 |
|
79350 |
ТП |
ТУ, ТС |
ЕДЗ, ПЗ |
6 |
ТЗАПБ 3×4×0.9 |
20 |
20,4 |
40,4 |
|
80500 |
РШ-Вх |
ПГЗ, СЦБ |
ПДЗ |
17 |
ТЗАПБ 12×4×0,9 |
47 |
20,94 |
67,94 |
|
82010 |
РШ-С |
ПГЗ, МЖЗ, СЦБ |
– |
18 |
ТЗАПБ 12×4×0.9 |
47 |
20,94 |
67,94 |
|
82020 |
ШН |
ПГЗ |
ЗЕМ |
5 |
ТЗАПБ 3×4×0,9 |
70 |
21,4 |
91,4 |
|
82815 |
П |
ПГЗ
|
ЛПЗ |
5 |
ТЗАПБ 3×4×0,9 |
70 |
21,4 |
91,4 |
|
83000 |
РШ-С |
ПГЗ, МЖЗ, СЦБ |
– |
18 |
ТЗАПБ 12×4×0.9 |
27 |
20,54 |
47,54 |
|
84300 |
РШ-С |
ПГЗ, МЖЗ, СЦБ |
– |
18 |
ТЗАПБ 12×4×0.9 |
27 |
20,54 |
47,54 |
|
84320 |
ОП |
ПГЗ, МЖЗ |
ПЗ |
7 |
ТЗАПБ 3×4×0,9 |
5 |
20,1 |
25,1 |
|
85400 |
РШ-С |
ПГЗ, МЖЗ, СЦБ |
– |
18 |
ТЗАПБ 12×4×0.9 |
47 |
20,94 |
67,94 |
|
86800 |
РШ-Вх |
ПГЗ, СЦБ |
ПДЗ |
17 |
ТЗАПБ 12×4×0.9 |
27 |
20,54 |
47,54 |
|
88000 |
ПЗ |
ПГЗ, ЕДЗ, ЛПЗ, ЗЕМ, ДБК, ВГЗ, ПЗ, ПРЗ, ПГЗ, МЖЗ, Пр-зд, ТУ, ТС, СЦБ |
– |
42 |
2×ТЗАПБ 12×4×0.9 |
5 |
20,1 |
25,1 |

Таблиця
2.2 - Специфікація
кабельної
арматури
|
Ордината встановлення арматури |
Тип кабельної арматури по позиціях схеми кабельної лінії |
||||||||
|
31 (51) |
32 (52) |
33 (53) |
34 (54) |
З’єднувальна муфта |
81 |
82 |
83 |
84 |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
ЕЦ 79000 |
2БМ2-3 |
МС-30 (×2) |
ГМСМ-60(×2) |
МСТ 14×14(×2) |
|
|
|
|
|
|
С-50(×2) |
С-55(×2) |
Т-65(×2) |
|||||||
|
ТП 79350 |
БМ1-1 |
МС-20 |
ГМС-4 |
МСТ 14×7 |
|
|
|
|
|
|
С-35 |
С-50 |
Т-65 |
|||||||
|
79850 |
|
|
|
|
МСП-14 |
|
|
|
|
|
С-50 |
|||||||||
|
РШ-Вх 80500 |
БМШ-2 |
МС-25 |
ГМС-4 |
МСТ 14×12 |
|
|
|
|
|
|
С-50 |
С-50 |
Т-65 |
|||||||
|
80700 |
|
|
|
|
МСП-14 |
|
|
|
|
|
С-50 |
|||||||||
|
81550 |
|
|
|
|
МСП-14 |
|
|
|
|
|
С-50 |
|||||||||
|
РШ-С 82010 |
БМШ-2 |
МС-25 |
ГМС-4 |
МСТ 14×12 |
|
БМШ-2 |
|
|
|
|
С-50 |
С-50 |
Т-65 |
|||||||
|
ШН 82020 |
БМ1-1 |
МС-20 |
ГМС-4 |
МСТ 14×7 |
|
|
БМ1-1 |
|
|
|
С-35 |
С-50 |
Т-65 |
|||||||
|
82400 |
|
|
|
|
МСП-14 |
|
|
|
|
|
С-50 |
|||||||||
|
П 82815 |
БМ1-1 |
МС-20 |
ГМС-4 |
МСТ 14×7 |
|
|
|
|
|
|
С-35 |
С-50 |
Т-65 |
|||||||
|
РШ-С 83000 |
БМШ-2 |
МС-25 |
ГМС-4 |
МСТ 14×12 |
|
|
|
|
|
|
С-50 |
С-50 |
Т-65 |
|||||||
|
83250 |
|
|
|
|
МСП-14 |
|
|
|
|
|
С-50 |
|||||||||
|
84100 |
|
|
|
|
МСП-14 |
|
|
|
|
|
С-50 |
|||||||||
Продовження таблиці 2.2
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
РШ-С 84300 |
БМШ-2 |
МС-25 |
ГМС-4 |
МСТ 14×12 |
|
БМШ-2 |
|
|
|
|
С-50 |
С-50 |
Т-65 |
|||||||
|
ОП 84320 |
БМ1-1 |
МС-20 |
ГМС-4 |
МСТ 14×7 |
|
|
БМ1-1 |
|
|
|
С-35 |
С-50 |
Т-65 |
|||||||
|
84950 |
|
|
|
|
МСП-14 |
|
|
|
|
|
С-50 |
|||||||||
|
РШ-С 85400 |
БМШ-2 |
МС-25 |
ГМС-4 |
МСТ 14×12 |
|
|
|
|
|
|
С-50 |
С-50 |
Т-65 |
|||||||
|
85800 |
|
|
|
|
МСП-14 |
|
|
|
|
|
С-50 |
|||||||||
|
86650 |
|
|
|
|
МСП-14 |
|
|
|
|
|
С-50 |
|||||||||
|
РШ-Вх 86800 |
БМШ-2 |
МС-25 |
ГМС-4 |
МСТ 14×12 |
|
|
|
|
|
|
С-50 |
С-50 |
Т-65 |
|||||||
|
87500 |
|
|
|
|
МСП-14 |
|
|
|
|
|
С-50 |
|||||||||
|
ПЗ 88000 |
2БМ2-3 |
МС-30 (×2) |
ГМСМ-60(×2) |
МСТ 14×14(×2) |
|
|
|
|
|
|
С-50(×2) |
С-55(×2) |
Т-65(×2) |
Монтажна схема для муфти ПЗ неведена в додатку А
2.6
Утримання кабелю під надлишковим тиском
Утримання кабелю під постійним надлишковим газовим (повітряним) тиском дозволяє контролювати герметичність оболонки кабелю і запобігати проникненню вологи в кабель при незначних пошкодженнях. Для надлишкового тиску в кабель безперервно подасться осушене повітря .
Обов’язковою умовою утримання кабелю під тиском є попередня герметизація оболонки по всій довжині кабелю, а також на вводах в підсилювальні і кінцеві пункти.
Герметизована ділянка кабелю утворює газову секцію. Практично довжину газової секції приймають рівною довжині підсилювальної ділянки, тому нагнітальні установки монтують в усіх підсилювальних і кінцевих пунктах, а всі відгалуження ізолюють газопроникними муфтами.
Встановлюємо:
1 на станції А;
2 через 60 км після станції А;
3 на станції Д;
4 через 47 км після станції Д;
5 на станції К.
3
Проектування магістральної кабельної
лінії зв'язку на основі оптичного кабелю.
3.1 Вибір типу і ємності оптичного кабелю.
Вибір типу оптичного кабелю і його ємності здійснюється в залежності від умов прокладання на місцевості і від необхідної кількості проектованих каналів магістрального і дорожнього зв'язку, та систем передачі, що застосовуються.
Необхідна ємність кабелю, число оптичних волокон (пов), визначається числом магістральних та дорожніх каналів (птр), застосовуваною апаратурою передачі, (числом каналів пк, ідо організуються з її допомогою) і потребою у резервних оптичних волокнах – през.
![]()
Визначаючи потрібну ємність оптичного кабелю, необхідно мати на увазі, що канали дорожнього і магістрального зв'язку не об'єднуються, вони організуються по окремих ланцюгах з використанням окремих комплектів апаратури.
При використанні апаратури "Сопка-3", здатні організувати 480 каналів, число необхідних волокон буде дорівнювати:
ОВ;
ОВ.
Загальна кількість оптичних волокон дорівнює 4.
Таким чином для нормальної роботи магістральній й дорожній лінії зв'язку, можна використовувати кабель ОМЗКГ-10-1-0.4-8.
Характеристика
конструкції кабелю: кабель магістрального
зв'язку з одномодовими ОВ з профільованим
осердям з центральним силовим елементом
із склопластикового стержня з бронею
з круглого стального дроту з ПЕ подушкою,
та ПЕ захисним покриттям.
Технічні характеристики:
-
кількість оптичних волокон: 8;
-
коефіцієнт згасання: 0.4 дБ/км;
-
максимальний зовнішній діаметр: 20 мм;
-
розрахункова вага кабелю: 304 кг;
