Курсовые работы / Курсова робота В78. Проектування кабельних ліній зв’язку на залізницях / Курсова робота В78. Проектування кабельних ліній зв’язку на залізницях / 3.Вступ

Вступ

Кабельні лінії мають високу експлуатаційну надійність і дають можливість організації всіх видів зв'язку і каналів передачі інформації, необхідних для управління процесом перевезення на залізницях.

Магістральна мережа зв'язку країни базується на використанні кабельних, радіорелейних супутникових ліній зв'язку. Кабельні лінії зв'язку, що володіють високою захищеністю каналів зв'язку від атмосферних впливів і різних перешкод, довговічністю є основою зв'язку країни.

Кабельні лінії являють собою досить складну конструкцію. Кабель складається з провідників, укладених у кілька шарів ізоляції. Крім того, кабель може бути оснащений роз'ємами, що дозволяють швидко виконувати приєднання до нього різного устаткування.

Кабельні лінії зв'язку будують: при електрифікації залізниць за системою змінного струму як основну міру захисту ланцюгів зв'язку, автоматики і телемеханіки від впливів тягової мережі; замість повітряних ліній зв'язку; при будівництві автоматичного блокування і диспетчерської централізації; при електрифікації залізниць за системою постійного струму і будівництві додаткових головних шляхів, коли реконструкція повітряних ліній економічно недоцільна; та на залізницях магістрального значення, що знов будуються.

Варіант № 78

Завдання на курсовий проект:

1. На заданій двоколійній ділянці залізниці А-К (рисунок 1) з електротягою змінного струму напругою 25кВ передбачити будівництво кабельної магістралі.

Рисунок 1 – Двоколійна ділянка залізниці А-К

2. Передбачити організацію дальнього (магістрального і дорожнього) зв'язку по волоконно-оптичному кабелю, а відділкового оперативно-технологічного – по електричному кабелю. Задане число каналів дальнього зв'язку наведене в таблиці1.

Таблиця 1 – Число каналів дальнього зв'язку

Вид зв’язку
Магістральний	180
Дорожній	70

Початок усіх кіл відділкового зв'язку на станції А, а закінчення - на станції К. Кожний з видів відділкового зв’язку організується по окремому ланцюгу.

Для роботи приладів СЦБ передбачити 6 двопровідних кіл.

3. Схеми організації зв'язку і відгалужень від кабельної лінії достатньо навести для одного перегону А-Б.

4. Розрахунок небезпечної напруги в жилах кабельної лінії зв'язку виконати тільки для примусового режиму роботи тягової мережі.

5. На перегоні Г-Д залізничну лінію перетинає судноплавна ріка глибиною 6м, через яку прокладений нерозвідний залізничний міст. Ширина ріки та інші відомості про ділянку А-К наведені в таблицях 2 і 3.

Таблиця 2 – Відомості про ділянку А-К

Відстань між осями станцій, км										Ширина ріки, м
А-Б	Б-В	В-Г	Г-Д	Д-Е	Е-Ж	Ж-З	З-І	І-К
9	10	11	20	10	8	12	8	12	180

Таблиця 3 – Розрахункові величини електромагнітних впливів на кабельну

лінію

Найменування величин	Значення
Визначальна частота гармоніки впливаючого струму, Гц	850
Еквівалентний впливаючий струм визначальної гармоніки, А	1,8
Провідність ґрунту, мСм/м	12
Число електровозів, які одночасно знаходяться в межах плеча живлення	5

6. Розміщення і найменування об'єктів зв'язку і СЦБ на перегоні А-Б наведене в таблиці 4.

Таблиця 4 — Розміщення об'єктів зв'язку і СЦБ на перегоні А-Б

Ординати об'єктів			Найменування об'єктів
км	м
79	000	ПЗ(л)
79	350	ТП(п)
80	500	РШ-Вх(л)
82	000	РШ-С(л)
83	000	РШ-С(п)
83	700	ОП(л)
84	300	РШ-С(п)
84	310	П(л)
84	320	ПСКЦ(п)
85	400	РШ-С(л)
86	800	РШ-Вх(п)
88	000	ЕЦ(л)

Примітки: скорочення в назвах об'єктів зв'язку і СЦБ: ЕЦ — пост ЕЦ; ЧПКМ — черговий пункт дистанції контактної мережі; П — житловий або службовий будинок служби шляху; ПБ — будка чергового по переїзду (переїзд, що охороняється); РШ-ВХ — релейна шафа вхідного світлофора станції; РШ-С — релейна шафа прохідного світлофора; РШ-АПС — релейна шафа автоматичної переїзної сигналізації; ШН — квартира електромеханіка СЦБ або зв'язку; ТП — тягова підстанція; ПСКЦ — пост секціонування контактного ланцюга; ОП — пункт зупинки приміських поїздів; ПЗ — пасажирський будинок.

7. Віддалення об'єктів зв'язку і СЦБ від найближчої рейки залізничної колії:

1. пост ЕЦ, пасажирський будинок, пункт зупинки, черговий пост контактної мережі – 35м;

2. тягова підстанція – 50м;

3. будка чергового по переїзду, пост секціонування контактної мережі – 5м;

4. лінійно-колійний будинок, квартира електромеханіка – 100м;

5. релейна шафа сигнальної точки автоблокування або переїзної сигналізації – 3м.

8. Ґрунт на ділянці м'який (I група). Кліматичні умови — помірні.

9. На ділянці А-К для регулювання руху поїздів передбачене автоблокування, станції обладнані електричною централізацією.

Для електроживлення приладів СЦБ вздовж залізниці з правої сторони в напрямку збільшення кілометражу на відстані 20м від рейки прокладена трифазна високовольтна лінія автоблокування напругою 10кВ.

1 Обґрунтування і перелік необхідних видів відділкового телефонного

оперативно-технологічного зв'язку і ланцюгів автоматики

Зв'язок на залізничному транспорті побудована по ієрархічному принципу, що відображає структуру керування залізничним транспортом. Першим, верхнім рівнем є Державна адміністрація залізниць України, другим - керування залізниці, третім - відділення залізниці і четвертим станції. Відповідно до такої структури залізниці обладнанні магістральним, дорожнім, відділковим і станційним зв’язком.

Канали магістрального зв'язку з’єднують Адміністрацію залізниць і керування залізниць. Канали дорожнього зв'язку з’єднують керування й відділення однієї залізниці. Магістральний і дорожній зв'язок організують здебільшого за допомогою волоконно-оптичних ліній із застосуванням відповідної апаратури.

Відділковий зв'язок призначений для оперативної роботи дороги й забезпечує постійний телефонний зв'язок з усіма роздільними пунктами й житловими будинками лінійних працівників. Згідно ПТЕ [2] і [3], для організації відділкового оперативно-технологічного зв'язку на заданій ділянці необхідні наступні види зв'язку й автоматики: ПДЗ, ЕДЗ, ВГЗ, ЗЕМ, ПЗ, ЛПЗ, ДБК, МЖЗ, ПГЗ, ПРЗ, Пр-зд, ТУ – ТС і СЦБ.

Поїзний диспетчерський зв'язок (ПДЗ). Служить для переговорів поїзного диспетчера з усіма роздільними пунктами, що входять у ділянку, що обслуговує ними. У ланцюг ПДЗ включені розпорядницькі станції і проміжні пункти. Перші розміщаються при відділеннях дороги, другі - у приміщеннях чергових на станціях, операторів і чергових по електродепо.

Енергодиспетчерський зв'язок (ЕДЗ). За допомогою ЕДЗ здійснюється оперативне керівництво подачею електроенергії в контактну мережу. У ланцюг ЕДЗ включають: енергоділянку, тягові підстанції, чергові пункти, дистанції контактної мережі, електродепо, роздільні пункти, пости секціонування й пункти угруповання перемикачів.

Вагонно-розпорядчий зв'язок (ВГЗ). Служить для службових переговорів працівників відділення дороги зі станціями з питань стану вагонного парку, а також для зв'язку нарад. Організований за схемою ПДЗ. У ланцюг ВГЗ включають проміжні пункти, розташовані в приміщенні чергового по станції.

Службовий зв'язок електромеханіків (ЗЕМ). По ньому здійснюється оперативне керівництво лінійними працівниками в дистанції сигналізації й зв'язку. Організовується за принципом ПДЗ. Розпорядницьку станцію встановлюють у ЛАЗі при дистанції сигналізації й зв'язку, а проміжні пункти - у релейних приміщеннях і на квартирах лінійних працівників.

Постанційний зв'язок (ПЗ). Служить для переговорів працівників роздільних пунктів між собою. Забезпечує вихід каналів дорожнього зв'язку до цих пунктів. У ланцюг ПС включаються апарати чергових по станціях, тягових підстанцій і квиткових кас зупинних пунктів. Кількість апаратів не повинне перевищувати 15.

Лінійно-колійний зв'язок (ЛПЗ). Використовується для здійснення оперативного керівництва лінійними працівниками на дистанції колії й переговорів лінійних працівників між собою. Він організований в межах дистанції, за принципом ПЗ. У ланцюг ЛПЗ включаються апарати, установлені у начальника дистанції шляхи, дорожніх і мостових майстрів, бригадирів колії, ділянки яких вимагають особливого спостереження. Також апарати ЛПЗ можуть бути встановлені у чергового по станції.

Диспетчерський зв'язок по розподілу місць на пасажирські поїзди (ДБК). По ДБК передають відомості про наявність місць у поїздах далекого прямування у квиткові каси транзитних станцій. Він організований за принципом ПДЗ.

Поїзний міжстанційний зв'язок (МЖЗ). По МЖЗ ведуть переговори чергові суміжних роздільних пунктів з питань руху поїздів. Ланцюг МЖЗ має паралельні відгалуження в усі релейні шафи на перегонах і в будки на переїздах без встановлення телефонного апарату.

Перегінний зв'язок (ПГЗ). Дає можливість лінійним працівникам, що перебувають на перегонах вести переговори із черговим по станції, з поєздним диспетчером, а також з дистанцією сигналізації й зв'язку. Ланцюг ПГЗ заводять у релейні шафи автоблокування, установлені на перегонах і у вхідних сигналів, у будки на переїздах, у зупинні пункти й лінійно-колійні споруди, які включають ланцюг ЛПЗ.

Черговий по станції може з'єднувати ланцюг ПГЗ із ланцюгами ПДЗ, ЕДЗ і ЗЕМ. На станціях з кодовим керуванням при диспетчерській централізації зазначене з'єднання виконує телефоністка дільничного зв'язку за допомогою ланцюга обхідного перегінного зв'язку ОПГЗ.

Поїзний радіозв'язок (ПРЗ). Всі ділянки повинні бути обладнані поїзним радіозв'язком в KХ і УКХ діапазонах. Радіозв'язок КХ – діапазону повинен забезпечувати надійний двосторонній зв'язок машиністів поїзних локомотивів: з поїзним диспетчером у межах усієї диспетчерської дільниці, із черговими найближчих станцій, що обмежують перегін, з машиністами зустрічних локомотивів і тих, що йдуть в одному напрямку, що перебувають на одному перегоні.

Зв'язок переїзду, що охороняється (Пр-зд) - призначений для переговорів чергових по станції із черговими працівниками, які обслуговують переїзди.

Ланцюги телекерування (ТУ) і телесигналізації (ТС) використовуються безпосередньо для організації оперативного керування роботою ділянки дороги.

Сигналізація, централізація і блокування (СЦБ) — комплекс технічних засобів, за допомогою яких забезпечується необхідна пропускна спроможність ділянок залізниць та безпечний рух поїздів. За допомогою пристроїв СЦБ виконують автоматичний контроль стану ділянок залізниць з метою передачі усієї інформації локомотивним бригадам та іншим працівникам залізниць. За допомогою пристроїв СЦБ можливі автоматичне регулювання руху поїздів та дистанційне керування об’єктами залізничної автоматики на станціях та перегонах.