
- •Комп’ютерна електроніка
- •1 Вступ
- •2 Дискретизація аналогових сигналів
- •2.1 Квантування за рівнем
- •2.2 Квантування за часом
- •2.3 Квантування за рівнем і за часом
- •2.3.1 Розмір похибки ацп
- •2.3.2 Вибір величини кроку квантування за часом
- •3 Застосування алгебри логіки (булевої алгебри) при аналізі і синтезі цифрових електронних пристроїв
- •3.1 Визначення і способи задання перемикальних функцій
- •3.4 Базисні логічні функції
- •3.5 Принцип двоїстості булевої алгебри
- •3.6 Основні тотожності булевої алгебри
- •3.7 Основні закони булевої алгебри
- •3.8 Досконала диз’юнктивна нормальна форма (дднф) запису булевих виразів
- •3.9 Диз’юнктивна нормальна форма
- •3.10 Досконала кон’юнктивна нормальна форма (дкнф) запису булевих виразів
- •3.11 Кон’юнктивна нормальна форма (кнф)
- •3.12 Мінімізація логічних функцій
- •3.12.1 Алгебраїчний спосіб мінімізації пф
- •3.12.2 Мінімізація пф із використанням діаграм Вейча (карт Карно)
- •3.12.2.1 Мінімізація пф за допомогою діаграм Вейча
- •3.12.2.1.1 Загальне правило мінімізації
- •3.12.2.1.2 Приклади мінімізації пф за допомогою діаграм Вейча
- •3.12.2.2 Мінімізація пф за допомогою карт Карно
- •4 Логічні елементи
- •4.1 Інвертор (логічний елемент ні)
- •4.2 Кон’юнктор (логічний елемент і)
- •4.3 Диз’юнктор (логічний елемент або)
- •4.4 Повторювач
- •4.7 Виключаюче або
- •4.8 Додавання по модулю два (непарність)
- •4.9 Додавання по модулю два з запереченням (парність)
- •4.10 Еквівалентність
- •4.11 Нееквівалентність
- •4.13 Заборона
- •4.14 Логічні елементи з відкритим колектором
- •4.15 Логічні елементи з третім станом
- •5 Реалізація логічних функцій у різних базисах
- •5.1 Базисні набори ле і їх взаємозв'язок
- •5.2 Реалізація логічних функцій у різноманітних базисах
- •5.2.1 Реалізація елемента “Рівнозначність” (виключаюче або - ні)
- •5.2.2 Реалізація елемента “нерівнозначність” (виключаюче або, сума по модулю два)
- •5.2.3 Реалізація елемента “Заборона”
- •5.2.4 Реалізація багатолітерних логічних функцій на елементах з невеликою кількістю входів
- •6 Параметри і характеристики цифрових інтегральних мікросхем (імс)
- •6.1 Коефіцієнт об'єднання по входу (Коб)
- •6.2 Коефіцієнт розгалуження по виходу (Кроз)
- •6.3 Статичні характеристики
- •6.4 Завадостійкість
- •6.5 Динамічні характеристики і параметри
- •6.6 Вигляд реалізованої логічної функції
- •6.7 Споживані струм і потужність
- •6.8 Вхідні і вихідні струми, напруги
- •6.9 Порогові напруги
- •6.10 Допустимі значення основних параметрів
- •7 Базові логічні елементи
- •7.1 Базовий ттл (ттлш) - елемент і - ні
- •7.2 Базовий езл - елемент або/або-ні
- •7.3 Базовий кмон елемент або-ні
- •8 Генератори тактових імпульсів (гті) на логічних елементах
- •8.1 Гті на двох інверторах
- •8.2 Гті на 3-х інверторах.
2 Дискретизація аналогових сигналів
У інформаційно-управляючих системах часто виникає задача обробки аналогових повідомлень, знятих з аналогових датчиків. Для введення такої інформації в комп'ютер, що веде обробку в цифровому вигляді, здійснюється дискретизація (квантування) аналогових сигналів.
Розрізняють 3-и види дискретизації:
за рівнем;
за часом;
за рівнем і часом (комбінована).
Розглянемо кожний з названих видів квантування більш докладно.
2.1 Квантування за рівнем
Припустимо, що інформація відображається аналоговою (безперевною) напругою U(t), що повільно змінюється за законом, поданим на рисунку 2.1.
|
Рисунок 2.1 |
Миттєві значення цієї напруги лежать у діапазоні ((Umin=0)..Umax)). При виконанні операції квантування за рівнем діапазон зміни значень безперервної величини розбивається на ряд рівнів Nр, включаючи нульовий. Число Nр визначається з виразу
,
(
2.1 )
де U - величина кроку квантування за рівнем. Остання є постійною величиною (U=const), і визначається необхідною похибкою дискретизації. У нашому прикладі Nр = 5. Кожний рівень пронумерований у десятковій системі числення. Робота квантувача зводиться до слідуючого: він визначає моменти часу, коли вхідний аналоговий сигнал досягає чергового дискретного рівня. Ці моменти позначені t0, t1, t2, t3... Очевидно, що при нелінійному вхідному сигналі інтервал між сусідніми часовими відліками є змінною величиною (t = var). Прикладом пристроїв, у яких здійснюється квантування за рівнем є релейні (граничні) пристрої.
2.2 Квантування за часом
При виконанні операції квантування за часом (рисунок 2.2.) аналоговий вхідний сигнал замінюється дискретним, що знімається з виходу квантувача в дискретні моменти часу t1, t2, t3,... Інтервал між сусідніми моментами часу t=t1-t0=t2-t1=...=const. Очевидно, що різниця сусідніх значень вхідного сигналу при нелінійному законі зміни вхідної напруги є змінною величиною (U=var).
|
Рисунок 2.2 |
Прикладом пристроїв, у яких здійснюється квантування за часом є імпульсні системи автоматичного керування.
2.3 Квантування за рівнем і за часом
Робота такого перетворювача (рисунок 2.3.) зводиться до того, що з безперевного сигналу періодично проводяться вибірки миттєвих значень. Часовий інтервал між сусідніми вибірками t = const. Кожна вибірка округляється перетворювачем до найближчого рівня квантування, отриманого від дискретизації за рівнем. Інтервал між сусідніми рівнями U = const. Значення рівня представляється в десятковій або двійковій системі числення (десятковим або двійковим кодом).
|
Рисунок 2.3 |
Код рівня в свою чергу представляється цифровим сигналом. Вихідний сигнал має східчасту форму і з визначеним ступенем точності відповідає перетворюваній аналоговій напрузі. За таким принципом працюють електронні аналогово-цифрові перетворювачі (АЦП) [10,13].