
- •Комп’ютерна електроніка
- •1 Вступ
- •2 Дискретизація аналогових сигналів
- •2.1 Квантування за рівнем
- •2.2 Квантування за часом
- •2.3 Квантування за рівнем і за часом
- •2.3.1 Розмір похибки ацп
- •2.3.2 Вибір величини кроку квантування за часом
- •3 Застосування алгебри логіки (булевої алгебри) при аналізі і синтезі цифрових електронних пристроїв
- •3.1 Визначення і способи задання перемикальних функцій
- •3.4 Базисні логічні функції
- •3.5 Принцип двоїстості булевої алгебри
- •3.6 Основні тотожності булевої алгебри
- •3.7 Основні закони булевої алгебри
- •3.8 Досконала диз’юнктивна нормальна форма (дднф) запису булевих виразів
- •3.9 Диз’юнктивна нормальна форма
- •3.10 Досконала кон’юнктивна нормальна форма (дкнф) запису булевих виразів
- •3.11 Кон’юнктивна нормальна форма (кнф)
- •3.12 Мінімізація логічних функцій
- •3.12.1 Алгебраїчний спосіб мінімізації пф
- •3.12.2 Мінімізація пф із використанням діаграм Вейча (карт Карно)
- •3.12.2.1 Мінімізація пф за допомогою діаграм Вейча
- •3.12.2.1.1 Загальне правило мінімізації
- •3.12.2.1.2 Приклади мінімізації пф за допомогою діаграм Вейча
- •3.12.2.2 Мінімізація пф за допомогою карт Карно
- •4 Логічні елементи
- •4.1 Інвертор (логічний елемент ні)
- •4.2 Кон’юнктор (логічний елемент і)
- •4.3 Диз’юнктор (логічний елемент або)
- •4.4 Повторювач
- •4.7 Виключаюче або
- •4.8 Додавання по модулю два (непарність)
- •4.9 Додавання по модулю два з запереченням (парність)
- •4.10 Еквівалентність
- •4.11 Нееквівалентність
- •4.13 Заборона
- •4.14 Логічні елементи з відкритим колектором
- •4.15 Логічні елементи з третім станом
- •5 Реалізація логічних функцій у різних базисах
- •5.1 Базисні набори ле і їх взаємозв'язок
- •5.2 Реалізація логічних функцій у різноманітних базисах
- •5.2.1 Реалізація елемента “Рівнозначність” (виключаюче або - ні)
- •5.2.2 Реалізація елемента “нерівнозначність” (виключаюче або, сума по модулю два)
- •5.2.3 Реалізація елемента “Заборона”
- •5.2.4 Реалізація багатолітерних логічних функцій на елементах з невеликою кількістю входів
- •6 Параметри і характеристики цифрових інтегральних мікросхем (імс)
- •6.1 Коефіцієнт об'єднання по входу (Коб)
- •6.2 Коефіцієнт розгалуження по виходу (Кроз)
- •6.3 Статичні характеристики
- •6.4 Завадостійкість
- •6.5 Динамічні характеристики і параметри
- •6.6 Вигляд реалізованої логічної функції
- •6.7 Споживані струм і потужність
- •6.8 Вхідні і вихідні струми, напруги
- •6.9 Порогові напруги
- •6.10 Допустимі значення основних параметрів
- •7 Базові логічні елементи
- •7.1 Базовий ттл (ттлш) - елемент і - ні
- •7.2 Базовий езл - елемент або/або-ні
- •7.3 Базовий кмон елемент або-ні
- •8 Генератори тактових імпульсів (гті) на логічних елементах
- •8.1 Гті на двох інверторах
- •8.2 Гті на 3-х інверторах.
- •9 Функціональні пристроїкомп'ютерної (цифрової) електроніки
- •9.1 Комбінаційні цифрові пристрої (кцп)
- •9.1.1 Аналіз і синтез кцп
- •9.1.1.1 Аналіз кцп
- •9.1.1.2 Синтез кцп
- •9.1.2 Типові кцп
- •9.1.2.1 Шифратори та дешифратори
- •9.1.2.1.1 Шифратори двійкового коду
- •9.1.2.1.2 Шифратори двійково-десяткового коду
- •9.1.2.1.3 Дешифратори двійкового коду
- •9.1.2.1.4 Дешифратор bcd - коду всемисегментний код
- •9.1.2.1.4.1 Семисегментні індикатори на світлодіодах
- •9.1.2.2 Мультиплексори й демультиплексори
- •9.1.2.2.1 Мультиплексори
- •9.1.2.2.2 Демультиплексори
- •9.1.2.2.3 Мультиплексори-селектори (мультиплексори-демультиплексори)
- •9.1.2.3 Cуматори і напівсуматори
- •9.1.2.4 Пристрої контролю парності (пкп)
- •9.1.2.5 Цифрові компаратори
- •9.1.3 Використання для проектування кцп мультиплексорів, дешифраторів і постійного запам’ятовуючого пристрою
- •9.1.3.1 Побудова кцп на мультиплексорах
- •9.1.3.2 Побудова кцп на дешифраторах
- •9.1.3.3 Побудова кцп на постійному запам’ятовуючому пристрої (пзп)
- •9.2 Послідовні цифрові пристрої
- •9.2.1 Тригери
- •9.2.1.1 Тригери на логічних елементах
- •9.2.1.1.1 Rs - тригери
- •9.2.1.1.1.1 Асинхронні rs - тригери
- •9.2.1.1.1.2 Синхронні rs - тригери
- •9.2.1.1.2 Т-тригери (тригери з лічильним входом)
- •9.2.1.1.3 D - тригери (тригери затримки)
- •9.2.1.1.4 Jk - тригери
- •9.2.1.2 Тригери у інтегральному виконанні
- •9.2.2 Регістри
- •9.2.2.1 Паралельні регістри
- •9.2.2.2 Послідовні (зсуваючі) регістри
- •9.2.2.3 Регістри зсуву
- •9.2.2.4 Послідовно-паралельні і паралельно-послідовні регістри
- •9.2.2.5 Регістри у інтегральному виконанні
- •9.2.3 Лічильники
- •9.2.3.1 Асинхронний двійковий лічильник, що підсумовує, з послідовним перенесенням
- •9.2.3.2 Асинхронний двійковий лічильник, що віднімає, із послідовним перенесенням
- •9.2.3.3 Асинхронні реверсивні двійкові лічильники з послідовним перенесенням
- •9.2.3.4 Синхронний лічильник з наскрізним перенесенням
- •9.2.3.5 Десяткові лічильники
- •9.2.3.6 Лічильники в інтегральному виконанні
- •9.2.4 Подільники частоти
- •9.2.5 Розподілювачі
- •10 Зв'язок мп-ра і омеом з аналоговим об'єктом управління і з пк
- •10.1 Структура типової локальної мікропроцесорної системи управління (лмпсу)
- •10.1.1 Призначення і схемна реалізація окремих вузлів лмпсу
- •10.1.1.1 Аналоговий мультиплексор (ампс)
- •10.1.1.2 Пристрій вибірки-зберігання (пвз)
- •10.1.1.3 Аналого-цифровий перетворювач (ацп)
- •10.1.1.4 Ведена однокристальна мікроЕом (омеом)
- •10.1.1.5 Шинний формувач (шф)
- •10.1.1.6 Регістри (Рг1...Рг3)
- •10.1.1.7 Схеми узгодження рівнів (сур1...Сур3)
- •10.1.1.8 Цифро-аналогові перетворювачі (цап1...Цап3)
- •10.2 Застосування ацп і пвз при введенні аналогової інформації в мпс
- •10.2.1 Розрахунок ацп
- •10.2.2.1 Опис мікросхеми к1113 пв1
- •10.2.2.2 Розрахунок мікросхеми к1113 пв1
- •10.2.2.3 Введення даних від ацп в мпс через ппі в режимі 0
- •10.2.3 Пристрій вибірки і зберігання (пвз)
- •10.2.3.1 Обґрунтування застосування пвз
- •10.2.3.2 Принцип дії, схема й основні параметри пвз
- •Р Рисунок 10.17исунок 10.17
- •10.2.3.3 Функціональні можливості і схема включення мікросхеми пвз к1100ск2 (кр 1100ск2)
- •10.2.4.1Опис мікросхеми max154. Часові діаграми і режими роботи
- •10.2.4.1.1 Опис роботи паралельного 4-х розрядного ацп
- •10.2.4.2 Розрахунок ацп max154
- •10.3 Застосування цап прививодіцифрової інформації з мпс
- •10.3.1 РозрахунокЦап на матриці r-2Rзпідсумовуваннямструмів
- •10.3.2.1 Опис мікросхеми к 572 па1
- •10.3.2.2 Розрахунок цап к 572 па1
- •10.3.3.1 Опис мікросхеми max506
- •10.3.3.2 Розрахунок цап max506
- •10.4 Особливості апаратної і програмної реалізації модуля ацп- цап мпс
- •10.4.1 Апаратний рівень
- •10.4.2 Програмний рівень
- •10.5 Обмін між мп-м (омеом) і пк по послідовному каналузв'язку за допомогою інтерфейсу rs-232с
- •10.5.1 Універсальний асинхронний послідовний програмований приймач – передавач (уапп)
- •10.5.2 Пристрій перетворення рівнів (ппр)
- •10.5.4 Буферний регістр адреси rs– 232с
- •10.5.5 Шинний формувач
- •10.6 Вибір і розрахунок датчиків, нормуючих перетворювачів і фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.6.1 Вибір і розрахунок датчиків і нормуючих перетворювачів
- •10.6.1.1 Вибір датчиків
- •10.6.1.2 Вибір і розрахунок нормуючих перетворювачів
- •10.6.3 Розрахунок фнч
- •10.7 Розробка схеми алгоритму і керуючої програми
- •11 Список літератури
10.2.4.1.1 Опис роботи паралельного 4-х розрядного ацп
Найпростіша схема чотирирозрядного АЦП наведена на рисунку 10.26.1.
Перетворювачі цього типу здійснюють одночасне квантування сигналу за допомогою набору компараторів, включених паралельно джерелу вхідного сигналу. Порогові рівні компараторів установлюються за допомогою резистивного дільника, підключеного до джерела опорної напруги UОП відповідно до використовуваної шкали квантування. Число рівнів квантування, а відповідно і число компараторів для n-розрядного АЦП дорівнює: 2n-1.
При подачі на такий набір компараторів сигналу UВХ на їхніх виходах має місце дискретний сигнал, що відображає спрацьовування окремих компараторів. Так, наприклад (див. рисунок 10.26.1), якщо вхідна напруга не виходить за межі діапазону від 2,5u до 3,5u (u – крок квантування), то компаратори з першого по третій встановлюються в стан 1, а компаратори з четвертого по п'ятнадцятий - у стан 0. Для перетворення числа компараторів, що спрацювали, у двійковий код використовується відповідний пристрій, що кодує. Стани даного кодуючого пристрою для чотирирозрядного АЦП показані в таблиці 10.2.1
Таблиця 10.2.1
Вхідна напруга |
Стан компараторів |
Вихідний двійковий код | |||||||||||||||||
u*вх |
К15 |
К14 |
K13 |
K12 |
K11 |
K10 |
K9 |
K8 |
K7 |
K6 |
K5 |
K4 |
K3 |
K2 |
K1 |
а3 |
а2 |
а1 |
а0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
2 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
5 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
6 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
7 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
8 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
9 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
10 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
11 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
12 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
13 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
14 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
15 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
* Вхідна напруга дана в умовних одиницях: цифрами від 0 до 15 пронумеровані рівні квантування аналогового вхідного сигналу.
Кодуючий пристрій (рисунок 10.26.1) реалізовано з застосуванням одного 15-ти входового логічного елементу “АБО-НІ”; 14-ти елементів “заборона” і шифратора (перетворювача) 16-позиційного ”унітарного” коду в 4-и розрядний двійковий код.
Існує два режими роботи мікросхеми, що визначаються тривалістю сигналу на вході RD.
Режим 0 (рисунок 10.27) ініціалізується утриманням низького значення сигналу читання RD до завершення перетворення.
Він призначений для мікропроцесорів, що можуть бути переведені в стан чекання. У цьому режимі перетворення починається разом з операцією читання (низький рівень CS і RD), і дані зчитуються, коли перетворення завершується. Логічний нуль на входах CS і RD защіпує адресні входи мультиплексора й ініціює перетворення. Виходи DB0-DB7 знаходяться у високоімпедансному стані до закінчення перетворення. Сигнал готовності RDY підключається до входу READY/WAIT мікропроцесора. RDY приймає логічний нуль по спаду CS і переходить у високоімпедансний стан по закінченню перетворення, коли результат видається на лінії даних. Сигнал INT приймає значення логічного нуля, коли перетворення закінчується і логічної одиниці, коли сигнал на вході RD переходить в одиничний стан. Режим 1 (рисунок 10.28) не вимагає чекання з боку мікропроцесора.
Рисунок 10.28 – Часові діаграми роботи MAX154 у режимі 1
Операція
читання одночасно ініціює перетворення
і читання результатів попереднього
перетворення. Сигнал INT приймає значення
логічної одиниці по фронту RD і логічного
нуля по закінченню перетворення. Друга
операція читання необхідна для зчитування
результатів попереднього перетворення.
Другий сигнал
защіпує
нову адресу в мультиплексорі та ініціює
наступне перетворення. Затримка в 2,5мкс
повинна дотримуватися між операціями
читання.
У
нашому випадку будемо використовувати
режим роботи 0, тому що режим 1 вимагає
тривалість сигналу
:
600нс. Для обраної ОМЕОМ
ця тривалість дорівнює 1 мкс.
На рисунку 10.29 наведена передатна характеристика MAX154.
Рисунок 10.29 – Передатна характеристика MAX154