
- •Комп’ютерна електроніка
- •1 Вступ
- •2 Дискретизація аналогових сигналів
- •2.1 Квантування за рівнем
- •2.2 Квантування за часом
- •2.3 Квантування за рівнем і за часом
- •2.3.1 Розмір похибки ацп
- •2.3.2 Вибір величини кроку квантування за часом
- •3 Застосування алгебри логіки (булевої алгебри) при аналізі і синтезі цифрових електронних пристроїв
- •3.1 Визначення і способи задання перемикальних функцій
- •3.4 Базисні логічні функції
- •3.5 Принцип двоїстості булевої алгебри
- •3.6 Основні тотожності булевої алгебри
- •3.7 Основні закони булевої алгебри
- •3.8 Досконала диз’юнктивна нормальна форма (дднф) запису булевих виразів
- •3.9 Диз’юнктивна нормальна форма
- •3.10 Досконала кон’юнктивна нормальна форма (дкнф) запису булевих виразів
- •3.11 Кон’юнктивна нормальна форма (кнф)
- •3.12 Мінімізація логічних функцій
- •3.12.1 Алгебраїчний спосіб мінімізації пф
- •3.12.2 Мінімізація пф із використанням діаграм Вейча (карт Карно)
- •3.12.2.1 Мінімізація пф за допомогою діаграм Вейча
- •3.12.2.1.1 Загальне правило мінімізації
- •3.12.2.1.2 Приклади мінімізації пф за допомогою діаграм Вейча
- •3.12.2.2 Мінімізація пф за допомогою карт Карно
- •4 Логічні елементи
- •4.1 Інвертор (логічний елемент ні)
- •4.2 Кон’юнктор (логічний елемент і)
- •4.3 Диз’юнктор (логічний елемент або)
- •4.4 Повторювач
- •4.7 Виключаюче або
- •4.8 Додавання по модулю два (непарність)
- •4.9 Додавання по модулю два з запереченням (парність)
- •4.10 Еквівалентність
- •4.11 Нееквівалентність
- •4.13 Заборона
- •4.14 Логічні елементи з відкритим колектором
- •4.15 Логічні елементи з третім станом
- •5 Реалізація логічних функцій у різних базисах
- •5.1 Базисні набори ле і їх взаємозв'язок
- •5.2 Реалізація логічних функцій у різноманітних базисах
- •5.2.1 Реалізація елемента “Рівнозначність” (виключаюче або - ні)
- •5.2.2 Реалізація елемента “нерівнозначність” (виключаюче або, сума по модулю два)
- •5.2.3 Реалізація елемента “Заборона”
- •5.2.4 Реалізація багатолітерних логічних функцій на елементах з невеликою кількістю входів
- •6 Параметри і характеристики цифрових інтегральних мікросхем (імс)
- •6.1 Коефіцієнт об'єднання по входу (Коб)
- •6.2 Коефіцієнт розгалуження по виходу (Кроз)
- •6.3 Статичні характеристики
- •6.4 Завадостійкість
- •6.5 Динамічні характеристики і параметри
- •6.6 Вигляд реалізованої логічної функції
- •6.7 Споживані струм і потужність
- •6.8 Вхідні і вихідні струми, напруги
- •6.9 Порогові напруги
- •6.10 Допустимі значення основних параметрів
- •7 Базові логічні елементи
- •7.1 Базовий ттл (ттлш) - елемент і - ні
- •7.2 Базовий езл - елемент або/або-ні
- •7.3 Базовий кмон елемент або-ні
- •8 Генератори тактових імпульсів (гті) на логічних елементах
- •8.1 Гті на двох інверторах
- •8.2 Гті на 3-х інверторах.
- •9 Функціональні пристроїкомп'ютерної (цифрової) електроніки
- •9.1 Комбінаційні цифрові пристрої (кцп)
- •9.1.1 Аналіз і синтез кцп
- •9.1.1.1 Аналіз кцп
- •9.1.1.2 Синтез кцп
- •9.1.2 Типові кцп
- •9.1.2.1 Шифратори та дешифратори
- •9.1.2.1.1 Шифратори двійкового коду
- •9.1.2.1.2 Шифратори двійково-десяткового коду
- •9.1.2.1.3 Дешифратори двійкового коду
- •9.1.2.1.4 Дешифратор bcd - коду всемисегментний код
- •9.1.2.1.4.1 Семисегментні індикатори на світлодіодах
- •9.1.2.2 Мультиплексори й демультиплексори
- •9.1.2.2.1 Мультиплексори
- •9.1.2.2.2 Демультиплексори
- •9.1.2.2.3 Мультиплексори-селектори (мультиплексори-демультиплексори)
- •9.1.2.3 Cуматори і напівсуматори
- •9.1.2.4 Пристрої контролю парності (пкп)
- •9.1.2.5 Цифрові компаратори
- •9.1.3 Використання для проектування кцп мультиплексорів, дешифраторів і постійного запам’ятовуючого пристрою
- •9.1.3.1 Побудова кцп на мультиплексорах
- •9.1.3.2 Побудова кцп на дешифраторах
- •9.1.3.3 Побудова кцп на постійному запам’ятовуючому пристрої (пзп)
- •9.2 Послідовні цифрові пристрої
- •9.2.1 Тригери
- •9.2.1.1 Тригери на логічних елементах
- •9.2.1.1.1 Rs - тригери
- •9.2.1.1.1.1 Асинхронні rs - тригери
- •9.2.1.1.1.2 Синхронні rs - тригери
- •9.2.1.1.2 Т-тригери (тригери з лічильним входом)
- •9.2.1.1.3 D - тригери (тригери затримки)
- •9.2.1.1.4 Jk - тригери
- •9.2.1.2 Тригери у інтегральному виконанні
- •9.2.2 Регістри
- •9.2.2.1 Паралельні регістри
- •9.2.2.2 Послідовні (зсуваючі) регістри
- •9.2.2.3 Регістри зсуву
- •9.2.2.4 Послідовно-паралельні і паралельно-послідовні регістри
- •9.2.2.5 Регістри у інтегральному виконанні
- •9.2.3 Лічильники
- •9.2.3.1 Асинхронний двійковий лічильник, що підсумовує, з послідовним перенесенням
- •9.2.3.2 Асинхронний двійковий лічильник, що віднімає, із послідовним перенесенням
- •9.2.3.3 Асинхронні реверсивні двійкові лічильники з послідовним перенесенням
- •9.2.3.4 Синхронний лічильник з наскрізним перенесенням
- •9.2.3.5 Десяткові лічильники
- •9.2.3.6 Лічильники в інтегральному виконанні
- •9.2.4 Подільники частоти
- •9.2.5 Розподілювачі
- •10 Зв'язок мп-ра і омеом з аналоговим об'єктом управління і з пк
- •10.1 Структура типової локальної мікропроцесорної системи управління (лмпсу)
- •10.1.1 Призначення і схемна реалізація окремих вузлів лмпсу
- •10.1.1.1 Аналоговий мультиплексор (ампс)
- •10.1.1.2 Пристрій вибірки-зберігання (пвз)
- •10.1.1.3 Аналого-цифровий перетворювач (ацп)
- •10.1.1.4 Ведена однокристальна мікроЕом (омеом)
- •10.1.1.5 Шинний формувач (шф)
- •10.1.1.6 Регістри (Рг1...Рг3)
- •10.1.1.7 Схеми узгодження рівнів (сур1...Сур3)
- •10.1.1.8 Цифро-аналогові перетворювачі (цап1...Цап3)
- •10.2 Застосування ацп і пвз при введенні аналогової інформації в мпс
- •10.2.1 Розрахунок ацп
- •10.2.2.1 Опис мікросхеми к1113 пв1
- •10.2.2.2 Розрахунок мікросхеми к1113 пв1
- •10.2.2.3 Введення даних від ацп в мпс через ппі в режимі 0
- •10.2.3 Пристрій вибірки і зберігання (пвз)
- •10.2.3.1 Обґрунтування застосування пвз
- •10.2.3.2 Принцип дії, схема й основні параметри пвз
- •Р Рисунок 10.17исунок 10.17
- •10.2.3.3 Функціональні можливості і схема включення мікросхеми пвз к1100ск2 (кр 1100ск2)
- •10.2.4.1Опис мікросхеми max154. Часові діаграми і режими роботи
- •10.2.4.1.1 Опис роботи паралельного 4-х розрядного ацп
- •10.2.4.2 Розрахунок ацп max154
- •10.3 Застосування цап прививодіцифрової інформації з мпс
- •10.3.1 РозрахунокЦап на матриці r-2Rзпідсумовуваннямструмів
- •10.3.2.1 Опис мікросхеми к 572 па1
- •10.3.2.2 Розрахунок цап к 572 па1
- •10.3.3.1 Опис мікросхеми max506
- •10.3.3.2 Розрахунок цап max506
- •10.4 Особливості апаратної і програмної реалізації модуля ацп- цап мпс
- •10.4.1 Апаратний рівень
- •10.4.2 Програмний рівень
- •10.5 Обмін між мп-м (омеом) і пк по послідовному каналузв'язку за допомогою інтерфейсу rs-232с
- •10.5.1 Універсальний асинхронний послідовний програмований приймач – передавач (уапп)
- •10.5.2 Пристрій перетворення рівнів (ппр)
- •10.5.4 Буферний регістр адреси rs– 232с
- •10.5.5 Шинний формувач
- •10.6 Вибір і розрахунок датчиків, нормуючих перетворювачів і фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.6.1 Вибір і розрахунок датчиків і нормуючих перетворювачів
- •10.6.1.1 Вибір датчиків
- •10.6.1.2 Вибір і розрахунок нормуючих перетворювачів
- •10.6.3 Розрахунок фнч
- •10.7 Розробка схеми алгоритму і керуючої програми
- •11 Список літератури
9.1.2.1.4 Дешифратор bcd - коду всемисегментний код
Подібну назву має перетворювач двійково-десяткового (BCD) коду в код семисегментного індикатора десяткових цифр.
9.1.2.1.4.1 Семисегментні індикатори на світлодіодах
Дуже поширеним вихідним пристроєм відображення десяткових чисел є семисегментний індикатор . Сім сегментів індикатора позначені буквами від а до g (рисунок 9.11, а).
|
Рисунок 9.11 |
Спосіб зображення десяткових цифр від 0 до 9 показаний на рисунок 9.11,б. Наприклад, якщо світяться сегменти a, b і c , то на індикаторі з'являється десяткова цифра 7. Якщо світяться всі сегменти від a до g, то з'являється цифра 8. Існує декілька різновидів індикаторів: на рідких кристалах (РКІ), накальні (подібні до звичайних ламп накалювання), світлодіодний і т.д.
Головною частиною світлодіода [18] є діод із плоским p-n - переходом. Коли діод включений у прямому напрямку, через p-n - перехід протікає струм і виникає випромінювання, що фокусується в індикаторі спеціальною лінзою, щоб його можна було спостерігати у виді запалювання визначеного сегмента.
Схема вмикання одного світлодіода (сегмента) приведена на рисунку 9.12, а.
| |
|
|
Рисунок 9.12 |
Коли ключ SA1 замкнутий, струм від джерела Еживл = +5В проходить через світлодіод, викликаючи його випромінювання. Послідовно увімкнутий резистор обмежує струм до рівня приблизно 20 мА. Без резистора, що обмежує струм, світлодіод може вийти з ладу. На виводах світлодіодів при випромінюванні з'являється напруга (U VD. пр) не більше (1,7...2) В. Як і будь-який діод, світлодіод чутливий до полярності прикладеної напруги. Щоб він був увімкнутий у прямому напрямку, катод (К) повинен бути підключений до від'ємного полюса джерела живлення (землі), а анод (А) - до його додатного полюса.
Пристрій семисегментного індикатора на світлодіодах показано на рисунку 9.12,б. Кожний сегмент (від а до g) має світлодіод та лінзу, що фокусує випромінювання. Аноди усіх світлодіодів з'єднані разом і залучені з правої сторони індикатора до одного виводу - спільного аноду (СА).
Катоди кожного світлодіоду пов'язані із зовнішніми виводами, позначеними a, b, c, ... g. Індикатор (рисунок 9.12,б) належить до сімисегментних світлодіодних індикаторів із спільним анодом. Існують індикатори зі спільним катодом [15].
На рисунку 9.12,в показане управління сегментами індикатора за допомогою механічних перемикачів. При замиканні одного з ключів SA1...SA7 струм від Еживл=+5В проходить: через обраний сегмент, обмежувальний резистор і замкнуті контакти перемикача - на землю (-Еживл). При цьому обраний сегмент буде світитися (випромінювати). Якщо, наприклад, ми бажаємо отримати на індикаторі десяткову цифру 7, то необхідно замкнути ключі SA1, SA2 і SA3, щоб випромінювалися сегменти а, b і с. Якщо бажаємо отримати цифру 5, необхідно замкнути ключі SA1, SA3, SA4, SA6 і SA7, що заземлюють катоди сегментів a, c, d, f і g. Варто звернути увагу, що у світлодіодному індикаторі зі спільним анодом для активізації сегментів необхідно подати потенціал землі (логічний нуль).
Для управління роботою індикатора на рисунку 9.12, в використовувалися механічні перемикачі. Звичайно, управляючі сигнали формуються інтегральними мікросхемами, наприклад, дешифратором BCD-коду в семисегментный код.
Нижче показане зображення такого дешифратора на електричних схемах (рисунок 9.13,а) і його підключення до семисегментного світлодіодного індикатора зі спільним анодом (рисунок 9.13,б).
-
Рисунок 9.13, а
Рисунок 9.13, б
У якості дешифраторів BCD - коду в семисегментний можуть використовуватися різноманітні мікросхеми, приведені в [4, 15].
Наприклад, ІМС К514ИД2, позначення якої дано на рисунку 9.13,а, мають відкриті колекторні виходи і використовується разом з індикаторами, що мають спільний анод. При цьому потрібно застосування зовнішніх резисторів, що вмикаються між виходами дешифратора та входами індикатора (див. рисунок 9.13,б).
Припустимий струм мікросхеми дешифратора на кожному виході складає 22 мА.
Крім інформаційних входів, на які надходить двійково-десятковий код, дешифратори можуть містити ряд управляючих входів [4,15,18], наприклад, для скасування нулів, гасіння, контролю випромінювання, синхронізації і т.д.