
- •1 Модульна структура мпс 9
- •2 Системи числення, коди, двійкова і двійково-десяткова арифметика, що використовується в мпс 15
- •3 Внутреннее построение мп и омэвм 32
- •4 Програмування мпс 46
- •5 Проектування модуля пам'яті мікропроцесорної системи 80
- •6 Введення-виведення даних у мпс 96
- •7 Системи переривань мп і омеом 117
- •8 Формування часових інтервалів у мпс 120
- •9 Зв'язок мп-ра і омеом з аналоговим об'єктом управління і з пк 133
- •Мета викладання дисципліни
- •Розробка програмного забезпечення для мпсу
- •1 Модульна структура мпс
- •1.1 Поняття мікропроцесор (мп), мікро - еом, однокристальна мікро-еом (омеом)
- •1.2 Призначення основних модулів мпс
- •1.3 Системна шина: адреси, даних і управління (рисунок 1.1)
- •1.4 Загальна характеристика мп-ра і однокристальної мікро-еом (омеом)
- •2 Системи числення, коди, двійкова і двійково-десяткова арифметика, що використовується в мпс
- •2.1 Двійкові, десяткові, двійково-десяткові (в упакованому і неупакованном форматі), восьми і шістнадцятирчні числа і коди, що використовуються в мпс. Коди ascii і коі-7
- •2.1.1 Десяткова система числення
- •2.1.2 Двійкова система числення
- •2.1.2.1 Переклад чисел із десяткової системи числення в двійкову
- •2.1.2.2 Двійкове рахування
- •2.1.3 Восьмерична система числення
- •2.1.3.1 Переклад чисел із десяткової системи числення в восьмеричну
- •2.1.3.2 Переклад із двійкової системи числення в восьмеричну
- •2.1.4 Представлення чисел в шістнадцятеричній системі числення
- •2.1.5 Двійково-десяткові числа (коди)
- •2.1.5.1 Двійково-десяткові числа в упакованому форматі
- •2.1.5.2 Двійково-десяткові числа в неупакованому форматі
- •2.1.5.3 Представлення десяткових чисел в коді ascii
- •Таблиця 2.4 – Код ср-866 (Dos)
- •2.2 Формати подання чисел: цілі числа зі знаком і без знаку
- •2.2.1 Подання чисел зі знаком
- •2.2.1.1 Прямий код числа
- •2.2.1.2 Зворотний код числа
- •2.2.1.3 Додатковий код числа
- •2.3 Формати чисел з нефіксованою точкою
- •2.5.3 Двійкове множення
- •2.5.4 Двійкове ділення
- •2.6 Двійково-десяткова арифметика
- •3 Внутреннее построение мп и омэвм
- •3.1 Структурна схема типового однокристального мікропроцесору (мп). Призначення окремих виводів і керуючих сигналів
- •Таблиця 3.1 - Призначення виводів і керуючих сигналів мп кр580вм80а
- •3.2 Основні вузли мп-ру вм80а (i8080)
- •3.3 Підключення мп до системної шини (сш) мікропроцесорної системи (мпс)
- •3.4 Структурна схема типової однокристальної мікро-еом (омеом). Призначення окремих виводів
- •3.5 Основні вузли омеом. Загальні риси і відмінності від структури мп
- •3.5.1 Загальні риси і відмінності структури омеом від структури мп, наприклад, 8-ми розрядного типу кр580вм80а
- •3.6 Тимчасові співвідношення в мп і омеом: такт, машинний цикл, командний цикл
- •4 Програмування мпс
- •4.1 Місце і роль керуючої програми в роботі мпс
- •4.2 Послідовність розробки робочої керуючої програми
- •4.3 Асемблер – машинно - орієнтована мова програмування
- •4.4 Основні системні програми: транслятори, компілятори, асемблери, налагоджувачі і інш.
- •4.5 Програмна (програмістська) модель мп-ра і омеом. Слово стан програми
- •Таблиця 4.1 - Позначення розрядів регістру ссп (psw) омеом мк51
- •Таблиця 4.2 - Призначення окремих розрядів регістру ссп (psw) омэвм мк51
- •Регістр пріорітетів пререривань Регістр маски пререривань
- •4.6 Характеристика системи команд мп-рів і омеом
- •4.6.1 Формати команд і даних
- •4.6.1.1 Формати команд
- •4.6.1.2 Формати даних
- •4.6.2 Довжина команд у байтах і їх розміщення у пам'яті програм
- •4.6.3 Вплив команд на прапорці (ознаки)
- •Таблиця4.4 – Команди, що впливають на установку прапорців омэвм
- •4.6.4 Час виконання команд
- •4.7 Способи адресаціі операндів
- •4.8 Основні групи команд мп і омеом
- •Таблиця 4.13 – Команди логічні, зсуву і обробки рядків
- •Таблиця 4.14 – Команди передачі управління і керування мікропроцесором
- •5 Проектування модуля пам'яті мікропроцесорної системи
- •5.1 Місце модуля пам'яті в мікропроцесорній системі (мпс)
- •5.2 Основна і зовнішня пам'ять мпс. Резидентна пам'ять омеом
- •5.3 Динамічна і статична пам'ять
- •5.4 Основні характеристики зп
- •5.5 Адресація комірок пам'яті всередині мікросхем
- •5.6 Проектування зп необхідного обсягу і розрядності
- •5.7 Розподіл необхідного обсягу зп між озп і пзп
- •5.8 Розробка засобів сполучення озп і пзп із системною шиною
- •5.9 Особливості проектування пам'яті великого обсягу. Розподіл пам'яті на сторінки
- •5.10 Види мікросхем пзп
- •5.11 Фізична і логічна організація пам'яті
- •5.12 Розподіл пам'яті на банки
- •5.13 Організація стека
- •5.14 Введення-виведення з прямим доступом до пам'яті
- •5.15 Приклад проектування модуля пам'яті
- •6 Введення-виведення даних у мпс
- •6.1 Місце пристроїв введення-виведення (пвв) у мпс
- •6.2 Інтерфейс мікропроцесора (омеом) і пвв
- •6.3 Резидентна (власна) і зовнішня система введення-виведення мп-в і омеом
- •6.4 Паралельний і послідовний введення-виведення
- •6.5 Обмін даними в мпс під керуванням програми і по перериванню
- •6.6 Підключення пвв до системної шини і зовнішніх пристроїв
- •6.6.1 Спрощена структура ппі вв55
- •6.7 Програмування введення-виведення
- •6.7.1 Програмування ппі вв55
- •6.7.1.1 Режими роботи ппі
- •6.7.1.2 Обмін інформацією через ппі в режимі 1
- •6.7.1.2.1 Введення в режимі 1
- •6.7.1.2.2 Виведення у режимі 1
- •6.8 Адресація пвв
- •7 Системи переривань мп і омеом
- •7.1 Система переривань мп-ра вм86
- •7.2 Система переривань омеом типу мк51
- •7.1 Система переривань мп-ра вм86
- •7.2 Система переривань омеом типу мк51
- •Таблиця 7.1 – Джерела переривань і адреси підпрограм що їх обслуговують
- •8 Формування часових інтервалів у мпс
- •8.1 Способи формування часових інтервалів
- •8.2 Використання таймерів у мпс
- •8.2.1 Програмований таймер кр580ви53
- •8.2.1.1 Умовна позначка і будова таймера
- •Таблиця 8.2 – Вплив управляючих сигналів на роботу таймера
- •8.2.1.2 Режими роботи таймера
- •8.2.1.3 Програмування роботи пт
- •8.2.1.4 Зчитування інформації з таймера
- •8.2.1.5 Приклад застосування таймера
- •8 Рисунок 8.5 – Використовування таймера кр580ви53 в схемі поєднання мікропроцесорної системи з модемом .2.2 Блок таймерів-лічильників омеом
- •9 Зв'язок мп-ра і омеом з аналоговим об'єктом управління і з пк
- •9.1 Структура типової локальної мікропроцесорної системи управління (лмпсу)
- •9.1.1 Призначення і схемна реалізація окремих вузлів лмпсу
- •9.1.1.1 Аналоговий мультиплексор (ампс)
- •9.1.1.2 Пристрій вибірки-зберігання (пвз)
- •9.1.1.3 Аналого-цифровий перетворювач (ацп)
- •9.1.1.4 Ведена однокристальна мікроЕом (омеом)
- •9.1.1.5 Шинний формувач (шф)
- •9.1.1.6 Регістри (Рг1...Рг3)
- •9.1.1.7 Схеми узгодження рівнів (сур1...Сур3)
- •9.2 Застосування ацп і пвз при введенні аналогової інформації в мпс
- •9.2.1 Розрахунок ацп
- •9.2.2 Ацп к1113 пв1
- •9.2.2.1 Опис мікросхеми к1113 пв1
- •9.2.2.2 Розрахунок мікросхеми к1113 пв1
- •9.2.2.3 Введення даних від ацп в мпс через ппі в режимі 0
- •9.2.3 Пристрій вибірки і зберігання (пвз)
- •9.2.3.1 Обґрунтування застосування пвз
- •9.2.3.2 Принцип дії, схема й основні параметри пвз
- •9.2.3.3 Функціональні можливості і схема включення мікросхеми пвз к1100ск2 (кр 1100ск2)
- •9.2.4 Ацп max154
- •9.2.4.1 Опис мікросхеми max154. Часові діаграми і режими роботи
- •9.2.4.1.1 Опис роботи паралельного 4-х розрядного ацп
- •9.2.4.2 Розрахунок ацп max154
- •9.3 Застосування цап при виведенні цифрової інформації з мпс1
- •9.3.1 Розрахунок цап на матриці r-2r з підсумовуванням струмів
- •9.3.2 Цап к 572 па1
- •9.3.2.1 Опис мікросхеми к 572 па1
- •9.3.2.2 Розрахунок цап к 572 па1
- •9.3.3 Цап max506
- •9.3.3.1 Опис мікросхеми max506
- •9.3.3.2 Розрахунок цап max506
- •9.4 Особливості апаратної і програмної реалізації модуля ацп- цап мпс
- •9.4.1 Апаратний рівень
- •9.4.2 Програмний рівень
- •9.5 Обмін між мп-м (омеом) і пк по послідовному каналу зв'язку за допомогою інтерфейсу rs-232с
- •9.5.1 Універсальний асинхронний послідовний програмований приймач – передавач (уапп)
- •9.5.2 Пристрій перетворення рівнів (ппр)
- •9.5.3 Роз’єм rs-232c
- •9.5.4 Буферний регістр адреси rs – 232с
- •9.5.5 Шинний формувач
- •9.6 Вибір і розрахунок датчиків, нормуючих перетворювачів і фільтрів нижніх частот (фнч)
- •9.6.1 Вибір і розрахунок датчиків і нормуючих перетворювачів
- •9.6.1.1 Вибір датчиків
- •9.6.1.2 Вибір і розрахунок нормуючих перетворювачів
- •9.6.2 Вибір фнч
- •9.6.3 Розрахунок фнч
- •9.7 Розробка схеми алгоритму і керуючої програми
- •Список літератури
6.1 Місце пристроїв введення-виведення (пвв) у мпс
При вивченні модульної структури МПС (див. 1.2) було відзначено, що одним із трьох основних модулів мікропроцесорної системи є модуль введення-виведення, що забезпечує взаємозв'язок МП-ра з зовнішніми пристроями. У його склад можуть входити: паралельний програмувальний інтерфейс (ППІ) і послідовний програмувальний інтерфейс (ПАПП - універсальний асинхронний програмувальний приймально-передавач) - необхідні для організації послідовного обміну інформацією між ЗП і МПС.
6.2 Інтерфейс мікропроцесора (омеом) і пвв
Функціональні можливості більшості мікропроцесорів дуже обмежені, тому що вони, як правило, не містять пам'ять достатнього обсягу і порти введення-виведення для зв'язку з зовнішніми пристроями.
Окремі ОМЕОМ, наприклад, ДО1816ВЕ751 мають внутрішню (резидентну) пам'ять і порти введення-виведення, кількості яких у ряді випадків недостатньо.
Тому багато МПС крім МП містять пам'ять і пристрої введення-виведення (ПВВ).
При розгляді з'єднань між окремими елементами системи використовують поняття інтерфейс, що є границею між декількома пристроями, наприклад, між МП-м і ПВВ.
Під інтерфейсом розуміють сукупність уніфікованих технічних і програмних засобів, необхідних для підключення пристроїв до системи чи однієї системи до іншої. Серед інших властивостей інтерфейсу можна відзначити рішення ним задач синхронізації, вибору напрямку передачі даних і іноді приведення у відповідність рівнів чи форм сигналів.
У даному розділі розглядається інтерфейс МП-ра і ПВВ.
Як видно з приведеного вище визначення інтерфейсу його основною частиною є технічні (апаратні) засоби, що забезпечують зв'язок МП-ра і ПВВ. Ці засоби в 6.1 названі “модулем введення-виведення”. Основу цього модуля складають порти введення-виведення інформації, виконані на основі регістрів. Крім наявності необхідних апаратних засобів модуль введення-виведення повинний бути програмувальним, тобто мати відповідні регістри для запису управляючих слів і відбиваючих стан інтерфейсу.
Сучасні мікропроцесори мають команди обміну даними з необхідною периферією. Введення (читання, прийом) відповідає потоку даних від ЗП в МП-р, а виведення (запис, передача) – потоку даних із МП-ра до ЗП.
6.3 Резидентна (власна) і зовнішня система введення-виведення мп-в і омеом
У мікропроцесорній техніці крім поняття інтерфейс часто користуються поняттям “система (підсистема) введення-виведення (СВВ-ВИВ)”, у яке включають, насамперед, порти введення-виведення і їхню програмну підтримку.
У загальному випадку, система введення-виведення МП-ра може складатися з:
резидентної (внутрішньої, власної) системи введення-виведення – РСВВ-ВИВ;
зовнішньої системи введення-виведення (ЗСВВ-ВИВ).
МПС, виконані на основі МП-в, наприклад і8080, і8086, мають тільки ЗСВВ-ВИВ, а системи, побудовані з застосуванням ОМЕОМ, наприклад K1816BE751, включають РСВВ-ВИВ, що може розширюватися застосуванням ЗСВВ-ВИВ.
До складу РСВВ-ВИВ ОМЕОМ K1816BE751 входять чотири паралельні порти введення-виведення й один послідовний порт.
Основу ЗСВВ-ВИВ можуть складати:
паралельний програмувальний інтерфейс (ППІ), наприклад, KP580ВВ55А [29, 31];
послідовний інтерфейс (пристрій асинхронний приємо-передавальний – ПАПП), наприклад, KP580ВВ51, UART TL16C450 [37];
розширник числа портів (ліній) введення-виведення KP580ВР43 і ін.