
- •1 Модульна структура мпс 9
- •2 Системи числення, коди, двійкова і двійково-десяткова арифметика, що використовується в мпс 15
- •3 Внутреннее построение мп и омэвм 32
- •4 Програмування мпс 46
- •5 Проектування модуля пам'яті мікропроцесорної системи 80
- •6 Введення-виведення даних у мпс 96
- •7 Системи переривань мп і омеом 117
- •8 Формування часових інтервалів у мпс 120
- •9 Зв'язок мп-ра і омеом з аналоговим об'єктом управління і з пк 133
- •Мета викладання дисципліни
- •Розробка програмного забезпечення для мпсу
- •1 Модульна структура мпс
- •1.1 Поняття мікропроцесор (мп), мікро - еом, однокристальна мікро-еом (омеом)
- •1.2 Призначення основних модулів мпс
- •1.3 Системна шина: адреси, даних і управління (рисунок 1.1)
- •1.4 Загальна характеристика мп-ра і однокристальної мікро-еом (омеом)
- •2 Системи числення, коди, двійкова і двійково-десяткова арифметика, що використовується в мпс
- •2.1 Двійкові, десяткові, двійково-десяткові (в упакованому і неупакованном форматі), восьми і шістнадцятирчні числа і коди, що використовуються в мпс. Коди ascii і коі-7
- •2.1.1 Десяткова система числення
- •2.1.2 Двійкова система числення
- •2.1.2.1 Переклад чисел із десяткової системи числення в двійкову
- •2.1.2.2 Двійкове рахування
- •2.1.3 Восьмерична система числення
- •2.1.3.1 Переклад чисел із десяткової системи числення в восьмеричну
- •2.1.3.2 Переклад із двійкової системи числення в восьмеричну
- •2.1.4 Представлення чисел в шістнадцятеричній системі числення
- •2.1.5 Двійково-десяткові числа (коди)
- •2.1.5.1 Двійково-десяткові числа в упакованому форматі
- •2.1.5.2 Двійково-десяткові числа в неупакованому форматі
- •2.1.5.3 Представлення десяткових чисел в коді ascii
- •Таблиця 2.4 – Код ср-866 (Dos)
- •2.2 Формати подання чисел: цілі числа зі знаком і без знаку
- •2.2.1 Подання чисел зі знаком
- •2.2.1.1 Прямий код числа
- •2.2.1.2 Зворотний код числа
- •2.2.1.3 Додатковий код числа
- •2.3 Формати чисел з нефіксованою точкою
- •2.5.3 Двійкове множення
- •2.5.4 Двійкове ділення
- •2.6 Двійково-десяткова арифметика
- •3 Внутреннее построение мп и омэвм
- •3.1 Структурна схема типового однокристального мікропроцесору (мп). Призначення окремих виводів і керуючих сигналів
- •Таблиця 3.1 - Призначення виводів і керуючих сигналів мп кр580вм80а
- •3.2 Основні вузли мп-ру вм80а (i8080)
- •3.3 Підключення мп до системної шини (сш) мікропроцесорної системи (мпс)
- •3.4 Структурна схема типової однокристальної мікро-еом (омеом). Призначення окремих виводів
- •3.5 Основні вузли омеом. Загальні риси і відмінності від структури мп
- •3.5.1 Загальні риси і відмінності структури омеом від структури мп, наприклад, 8-ми розрядного типу кр580вм80а
- •3.6 Тимчасові співвідношення в мп і омеом: такт, машинний цикл, командний цикл
- •4 Програмування мпс
- •4.1 Місце і роль керуючої програми в роботі мпс
- •4.2 Послідовність розробки робочої керуючої програми
- •4.3 Асемблер – машинно - орієнтована мова програмування
- •4.4 Основні системні програми: транслятори, компілятори, асемблери, налагоджувачі і інш.
- •4.5 Програмна (програмістська) модель мп-ра і омеом. Слово стан програми
- •Таблиця 4.1 - Позначення розрядів регістру ссп (psw) омеом мк51
- •Таблиця 4.2 - Призначення окремих розрядів регістру ссп (psw) омэвм мк51
- •Регістр пріорітетів пререривань Регістр маски пререривань
- •4.6 Характеристика системи команд мп-рів і омеом
- •4.6.1 Формати команд і даних
- •4.6.1.1 Формати команд
- •4.6.1.2 Формати даних
- •4.6.2 Довжина команд у байтах і їх розміщення у пам'яті програм
- •4.6.3 Вплив команд на прапорці (ознаки)
- •Таблиця4.4 – Команди, що впливають на установку прапорців омэвм
- •4.6.4 Час виконання команд
- •4.7 Способи адресаціі операндів
- •4.8 Основні групи команд мп і омеом
- •Таблиця 4.13 – Команди логічні, зсуву і обробки рядків
- •Таблиця 4.14 – Команди передачі управління і керування мікропроцесором
- •5 Проектування модуля пам'яті мікропроцесорної системи
- •5.1 Місце модуля пам'яті в мікропроцесорній системі (мпс)
- •5.2 Основна і зовнішня пам'ять мпс. Резидентна пам'ять омеом
- •5.3 Динамічна і статична пам'ять
- •5.4 Основні характеристики зп
- •5.5 Адресація комірок пам'яті всередині мікросхем
- •5.6 Проектування зп необхідного обсягу і розрядності
- •5.7 Розподіл необхідного обсягу зп між озп і пзп
- •5.8 Розробка засобів сполучення озп і пзп із системною шиною
- •5.9 Особливості проектування пам'яті великого обсягу. Розподіл пам'яті на сторінки
- •5.10 Види мікросхем пзп
- •5.11 Фізична і логічна організація пам'яті
- •5.12 Розподіл пам'яті на банки
- •5.13 Організація стека
- •5.14 Введення-виведення з прямим доступом до пам'яті
- •5.15 Приклад проектування модуля пам'яті
- •6 Введення-виведення даних у мпс
- •6.1 Місце пристроїв введення-виведення (пвв) у мпс
- •6.2 Інтерфейс мікропроцесора (омеом) і пвв
- •6.3 Резидентна (власна) і зовнішня система введення-виведення мп-в і омеом
- •6.4 Паралельний і послідовний введення-виведення
- •6.5 Обмін даними в мпс під керуванням програми і по перериванню
- •6.6 Підключення пвв до системної шини і зовнішніх пристроїв
- •6.6.1 Спрощена структура ппі вв55
- •6.7 Програмування введення-виведення
- •6.7.1 Програмування ппі вв55
- •6.7.1.1 Режими роботи ппі
- •6.7.1.2 Обмін інформацією через ппі в режимі 1
- •6.7.1.2.1 Введення в режимі 1
- •6.7.1.2.2 Виведення у режимі 1
- •6.8 Адресація пвв
- •7 Системи переривань мп і омеом
- •7.1 Система переривань мп-ра вм86
- •7.2 Система переривань омеом типу мк51
- •7.1 Система переривань мп-ра вм86
- •7.2 Система переривань омеом типу мк51
- •Таблиця 7.1 – Джерела переривань і адреси підпрограм що їх обслуговують
- •8 Формування часових інтервалів у мпс
- •8.1 Способи формування часових інтервалів
- •8.2 Використання таймерів у мпс
- •8.2.1 Програмований таймер кр580ви53
- •8.2.1.1 Умовна позначка і будова таймера
- •Таблиця 8.2 – Вплив управляючих сигналів на роботу таймера
- •8.2.1.2 Режими роботи таймера
- •8.2.1.3 Програмування роботи пт
- •8.2.1.4 Зчитування інформації з таймера
- •8.2.1.5 Приклад застосування таймера
- •8 Рисунок 8.5 – Використовування таймера кр580ви53 в схемі поєднання мікропроцесорної системи з модемом .2.2 Блок таймерів-лічильників омеом
- •9 Зв'язок мп-ра і омеом з аналоговим об'єктом управління і з пк
- •9.1 Структура типової локальної мікропроцесорної системи управління (лмпсу)
- •9.1.1 Призначення і схемна реалізація окремих вузлів лмпсу
- •9.1.1.1 Аналоговий мультиплексор (ампс)
- •9.1.1.2 Пристрій вибірки-зберігання (пвз)
- •9.1.1.3 Аналого-цифровий перетворювач (ацп)
- •9.1.1.4 Ведена однокристальна мікроЕом (омеом)
- •9.1.1.5 Шинний формувач (шф)
- •9.1.1.6 Регістри (Рг1...Рг3)
- •9.1.1.7 Схеми узгодження рівнів (сур1...Сур3)
- •9.2 Застосування ацп і пвз при введенні аналогової інформації в мпс
- •9.2.1 Розрахунок ацп
- •9.2.2 Ацп к1113 пв1
- •9.2.2.1 Опис мікросхеми к1113 пв1
- •9.2.2.2 Розрахунок мікросхеми к1113 пв1
- •9.2.2.3 Введення даних від ацп в мпс через ппі в режимі 0
- •9.2.3 Пристрій вибірки і зберігання (пвз)
- •9.2.3.1 Обґрунтування застосування пвз
- •9.2.3.2 Принцип дії, схема й основні параметри пвз
- •9.2.3.3 Функціональні можливості і схема включення мікросхеми пвз к1100ск2 (кр 1100ск2)
- •9.2.4 Ацп max154
- •9.2.4.1 Опис мікросхеми max154. Часові діаграми і режими роботи
- •9.2.4.1.1 Опис роботи паралельного 4-х розрядного ацп
- •9.2.4.2 Розрахунок ацп max154
- •9.3 Застосування цап при виведенні цифрової інформації з мпс1
- •9.3.1 Розрахунок цап на матриці r-2r з підсумовуванням струмів
- •9.3.2 Цап к 572 па1
- •9.3.2.1 Опис мікросхеми к 572 па1
- •9.3.2.2 Розрахунок цап к 572 па1
- •9.3.3 Цап max506
- •9.3.3.1 Опис мікросхеми max506
- •9.3.3.2 Розрахунок цап max506
- •9.4 Особливості апаратної і програмної реалізації модуля ацп- цап мпс
- •9.4.1 Апаратний рівень
- •9.4.2 Програмний рівень
- •9.5 Обмін між мп-м (омеом) і пк по послідовному каналу зв'язку за допомогою інтерфейсу rs-232с
- •9.5.1 Універсальний асинхронний послідовний програмований приймач – передавач (уапп)
- •9.5.2 Пристрій перетворення рівнів (ппр)
- •9.5.3 Роз’єм rs-232c
- •9.5.4 Буферний регістр адреси rs – 232с
- •9.5.5 Шинний формувач
- •9.6 Вибір і розрахунок датчиків, нормуючих перетворювачів і фільтрів нижніх частот (фнч)
- •9.6.1 Вибір і розрахунок датчиків і нормуючих перетворювачів
- •9.6.1.1 Вибір датчиків
- •9.6.1.2 Вибір і розрахунок нормуючих перетворювачів
- •9.6.2 Вибір фнч
- •9.6.3 Розрахунок фнч
- •9.7 Розробка схеми алгоритму і керуючої програми
- •Список літератури
5 Проектування модуля пам'яті мікропроцесорної системи
5.1 Місце модуля пам'яті в мікропроцесорній системі (МПС).
5.2 Основна і зовнішня пам'ять МПС. Резидентна пам'ять ОМЕОМ.
5.3 Динамічна і статична пам'ять.
5.4 Основні характеристики ЗП.
5.5 Адресація комірок пам'яті всередині мікросхем.
5.6 Проектування ЗП необхідного обсягу і розрядності.
5.7 Розподіл необхідного обсягу ЗП між ОЗП і ПЗП.
5.8 Розробка засобів сполучення ОЗП і ПЗП із системною шиною.
5.9 Особливості проектування пам'яті великого обсягу. Розподіл пам'яті на сторінки.
5.10 Види мікросхем ПЗП.
5.11 Фізична і логічна організація пам'яті.
5.12 Розподіл пам'яті на банки.
5.13 Організація стека.
5.14 Введення-виведення з прямим доступом до пам'яті.
5.15 Приклад проектування модуля пам'яті.
5.1 Місце модуля пам'яті в мікропроцесорній системі (мпс)
При вивченні модульної структури МПС відзначалося, що одним з основних її модулів є пам'ять (рисунок 5.1). У пам'яті, яку також називають запам'ятовуючим пристроєм (ЗП), зберігаються програми і дані, що використовуються для керування роботою МПС.
Пам'ять поділяється на:
енергозалежну - оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП) ;
енергонезалежну - постійний запам'ятовуючий пристрій (ПЗП).
В енергозалежній пам'яті дані при відсутності живлення руйнуються, а в енергонезалежній — ні.
Керуючі програми повинні розміщатися в ПЗП, щоб зберігатися при вимиканні живлення, тому його іноді називають пам'яттю програм. У ОЗП зберігаються дані, що приймають участь у виконанні операцій, тому його називають пам'яттю даних. Це робиться дуже умовно, тому що в процесі роботи системи (великої, складної) у ОЗП із зовнішнього носія інформації може завантажуватися керуюча програма.
ПЗП допускає виключно читання записаної в нього інформації, а в ОЗП можна спочатку записати поточні дані, а потім їх прочитати.
Нижче приводиться частина структури МПС, яка пояснює підключення модуля пам'яті до системної шини (СШ) МПС (рисунок 5.2).
Дешифратор адреси (ДША), декодуючи n2 старших біт США, вибирає ВІС ПЗП чи ОЗП, що обмінюється інформацією з мікропроцесором у даний момент часу. На ДША подаються, як правило, кілька старших розрядів адреси, тому що молодші розряди використовуються для адресації комірок пам'яті (КП) всередині ПЗП чи ОЗП.
Рисунок 5.1 - Модульна структура МПС
Рисунок 5.2 - Підключення модуля пам'яті до системної шини
5.2 Основна і зовнішня пам'ять мпс. Резидентна пам'ять омеом
Пам'ять часто розділяють на основну (внутрішню) і зовнішню. Кожен МП може адресувати деяке число комірок пам'яті, що утворюють єдиний адресний простір цього МП і МПС, реалізованої на основі даного МП-ра. Цей простір (ці комірки пам'яті) утворює основну пам'ять МПС. Будь-яку комірку основної (внутрішньої) пам'яті можна адресувати в конкретній системі для читання або для запису інформації (наприклад, якщо США має n = 16, то основна пам'ять МП-ра має 216 = 65536 комірок).
Зовнішню пам'ять МПС утворюють пристрої тривалого збереження інформації, наприклад, магнітні стрічки, диски, дискети і т.д.
Основна (внутрішня) пам'ять виконується, як правило, на напівпровідникових БІС, що і будемо розглядати в даному розділі.
Основна пам'ять МП-в і ОМЕОМ у свою чергу поділяються на: внутрішню (резидентну) пам'ять (РП) і зовнішню пам'ять (ЗП).
Внутрішню пам'ять восьми- і шістнадцатирозрядних процесорів утворюють регістри загального призначення (РЗП), що є надоперативним ОЗП (НЗП), тому що характеризуються мінімальним часом доступу.
До складу ОМЕОМ крім РОНів входить ОЗП невеликого обсягу, наприклад, 128 байт (ОМЕОМ типу ВЕ751). Крім ОЗП деякі ОМЕОМ мають резидентну пам'ять програм (РПП), наприклад, обсягом 4 Кбайт (ОМЕОМ типи ВЕ751).
Крім наявності РПД і РПП ОМЕОМ можуть адресувати зовнішню основну пам'ять програм (ЗПП) і зовнішню основну пам'ять даних (ЗПД). Наприклад, в ОМЕОМ типу ВЕ751 сумарний обсяг пам'яті програм (РПП і ЗПП) складає 64 Кбайт, сумарний обсяг пам'яті даних (РПД і ЗПД) дорівнює 128 байт + 64 Кбайт. При цьому РПП і ЗПП фізично розділені, а логічно сполучені. РПД і ЗПД розділені логічно і фізично.
У залежності від способу звертання до окремих комірок пам'яті розрізняють:
— пам'ять з довільним доступом;
— пам'ять з послідовним доступом.
При довільному доступі (вибірці) допускається будь-який порядок проходження адрес, що лежать в адресному просторі даного процесора.
При адресації комірок пам'яті другого типу зміна адрес можлива тільки у визначеному порядку — зростання чи зменшення адрес. Прикладом такого доступу є запис і читання інформації на магнітну стрічку. Очевидно, що основна пам'ять МПС є ЗП із довільним доступом.
Основна пам'ять МПС будується, як правило, на МОП (КМОП)-транзисторах і поділяється на статичну і динамічну.