Реферат з художньої культури
на тему:
«Європейська музична культура.
Едіт Піаф »
Учня 11-А класу
Генаша Максима
Едіт Піаф (фр. Edith Piaf, справжнє ім'я Едіт Джованна Гассіон, Edith Giovanna Gassion; 19 грудня 1915, Париж — 10 жовтня 1963, Грас) — французька співачка й акторка, одна з найвідоміших естрадних співачок світу.
Життєвий шлях
Едіт Піаф у дитинстві
Пам'ятна дошка про народження Едіт Піаф, 72 rue de Belleville, XX округ Парижу
Дитинство
Матір'ю Едіт була безталанна акторка Аніта Майяр, що виступала під псевдонімом Ліна Марса. Батьком був Луї Гассіон — вуличний акробат. На початку Першої Світової війни він відправився добровольцем на фронт. Перший раз він одержав дводенну відпустку тільки наприкінці 1915 року, щоб побачити свою новонароджену дочку Едіт.
Через два роки Луї Гассіон довідався, що дружина його кинула, а дочку віддала на виховання своїм батькам. Умови, в яких жила Едіт, були жахаючими, і Луї відвіз дочку в Нормандію до своєї матері, що працювала куховаркою в домі розпусти.
Тут з'ясувалося, що Едіт зовсім сліпа. Як виявилося, у перші ж місяці життя в Едіт почала розвиватися катаракта, але подружжя Майарів, очевидно, цього просто не помітили. Коли ніяких інших надій не залишалося, бабуся повезла Едіт у Лізьє до святої Терези, куди щорічно збиралися тисячі прочан з усією Франції. Поїздку призначили на 19 серпня 1921 року, а 25 серпня 1921 року Едіт прозріла. Їй було шість років.
Незабаром Едіт пішла до школи, але добропорядні обивателі не хотіли бачити поруч зі своїми дітьми дитину, що живе в борделі, і навчання для дівчинки дуже швидко закінчилося. Тоді батько забрав Едіт у Париж, де вони почали разом працювати на площах — батько показував акробатичні трюки, а його дев'ятирічна дочка співала. Едіт заробляла співом на вулиці доти, поки її не взяли в кабаре «Жуан-Ле-Пін».
Юність
В 1932 році Едіт познайомилася з Луї Дюпоном (фр. Louis Dupont), через рік у неї народилася дочка Марсель (фр. Marcelle). Однак Луї не влаштовувало, що Едіт занадто багато часу приділяє своїй роботі, і він зажадав залишити її. Однак Едіт відмовилася, і вони розсталися. Спочатку дочка залишалася з Едіт, але потім Луї Дюпон забрав дочку до себе, розраховуючи, що кохана жінка повернеться до нього. В цей час у Європі лютувала «іспанка», і дочка Едіт занедужала й потрапила в лікарню. Після відвідувань дочки занедужала й сама Едіт. У той час цю хворобу лікували погано, не було підходящих медикаментів і лікарі найчастіше могли просто спостерігати за хворобою в надії на щасливий кінець. У результаті Едіт видужала, а Марсель у 1935 році померла. Вона була єдиною дитиною, що народились в Едіт Піаф.
В 1935 році, коли Едіт виповнилось двадцять років, її помітив на вулиці Луї Лепле (фр. Louis Leplee), власник кабаре «Жернис» (фр. le Gerny's) на Єлисейських Полях, і запросив виступати у своїй програмі. Він навчив її репетирувати з акомпаніатором, вибирати й режисувати пісні, пояснив, яке величезне значення мають костюм артиста, його жести, міміка, поводження на сцені. Саме Лепле знайшов для Едіт ім'я — Піаф (на паризькому арго це значить «горобчик»). В «Жернісі» на афішах її ім'я було надруковано як «Маля Піаф», і успіх перших же виступів був величезним. 17 лютого 1936 року Едіт Піаф виступила у великому концерті в цирку «Медрано» разом з такими зірками французької естради, як Моріс Шевальє,Містінгетт, Марі Дюба. Однак успішний зліт був перерваний трагедією: незабаром пострілом у голову був убитий Луї Лепле, і Едіт Піаф виявилася в числі підозрюваних, через невелику суму, яку покійник залишив їй у заповіті. Газети роздули цю історію, і відвідувачі кабаре, у яких виступала Едіт Піаф, поводилися вороже, вважаючи, що вправі «покарати злочинницю».