
Печать 2 / 6_11
.docx
Обробка результатів
1.
Визначення нормальності
:
Для
досліду було використано: 25 мл,
2,8 млНСl.
Визначаємо
нормальність:
.
Визначення
концентрації
на вході:
вливаємо в колбу ємкістю 250мл піпеткою 20 мл розчину середньої проби розчину.
Додаємо
25мл розчину
i 5мл 10% розчину
.
Перемішуємо вміст колби до випадання
в осад
.
Визначити надлишковий
,
який не прореагував з
i залишився в розчині, для чого додаємо
в колбу 2-3 каплі фенолфталеїну . Титруємо
0,1 N розчину НС1 до зникнення малинового
кольору забарвлення. Знаючи кількість
взятого
-
i його титр -
,а також кількість НС1 -
, затраченого на зворотне титрування ,
i його титр -
,
знаходимо концентрацію розчину на
вході:
(6.1)
2.
Концентрації
на виході з десорбера визначається за
формулою (5.1). Тільки в цьому випадку при
титруванні беремо 10 мл
:
3.Визначаємо
кількість десорбованого
за рівнянням:
,
(6.2)
де
витрата води i повітря;
вміст
на вході i на виході;
-
визначається об'ємним методом:
кг/с;
-
визначається по показам ротаметра.
кг/с
або
кг/ч.
кг/с або
кг/ч.
4.
Знаходимо концентрацію
на виході із десорбера:
кг/кг
(6.3)
Для побудови графіку концентрація газу допускається менше 5-10%. В нашому випадку це підтверджується. Отже будуємо графік залежності:
1- робоча лінія; 2- лінія рівноваги
Рисунок 6.3 – Схема матеріального балансу
Рівноважна
концентрація
в газі на виході з десорбера
розраховується по
рівнянню:
(6.4)
де m — константа фазової рівноваги
При
цьому перераховуємо з відносного
мольного складу
в масовій. Це здійснюється по формулі:
-
для системи повітря
:
кг/кг
(6.5)
-
для системи вода -
:
кг/кг
(6.6)
кг/кг
Аналогічним
чином розраховуємо
:
кг/кг
(6.7)
7.
По даним балансу знаходимо питому
витрату повітря -,
степінь насичення газу -
,степінь
відгонки -
.
Питома
витрата десорбуючого агента:
(6.8)
Степінь насичення десорбуючого агента:
або 0,9
%
(6.9)
Степінь відгонки:
або 77 %
(6.10)
В зв'язку з тим, що при вивченні процесу десорбції концентрації порівняно просто визначаються по рідкій фазі, розрахунки всіх параметрів процесу необхідно проводити по рідинній фазі.
8.
Розраховуємо середню рушійну силу
процесу
:
(6.11)
Враховуючи математичні перетворення (наведені в довідковому матеріалі), маємо наступний розрахунок:
кг/кг;
кг/кг;
кг/кг.
9.
Знаходимо число одиниць переносу
:
10.Визначаємо
ВОП- висоту одиниць переносу
:
Практичне
значення:(6.12)
Теоретичне значення для рідинної фази:
Підставляємо вище приведені формули в загальну:
(6.14)
12. Знаходимо числове значення об’ємного коефіцієнта масопередачі:
(6.15)
Виконав студент групи ХО-01 Почепко А.С.