Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен_фіз_власт / лекц_4_3_теор_теплоєм.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
156.16 Кб
Скачать

7. Випадки граничних температур.

Розкладання в ряд повної внутрішньої енергії кристалу (…) і його обмеження для двох крайніх випадків дає такі значення теплоємності (…..):

1. для високих температур, T > D, (x <.1), теплоємність залежить від квадрату температури:

сV = 3R – (3R/20)(T/D)2 (…..),

а для дуже високих температур, T >> D, (x <<.1) теплоємність не залежить від температури взагалі:

сV = 3R (…),

і має вигляд закону Дюлонга-Пті.

2. для низьких температур, T <<D, (x >>1), теплоємність змінюється, як T3:

сV 124R/5(T/D)3 = 233.8R(T/D)3 = Т3 (…),

Вираз (…..) називається законом Дебая .або закон ом T3.

На рис. 4 показано хід теплоємності, обчисленої за формулою (…) від приведеної температури T/D. Пунктиром показано граничніі значення сV для високих і низьких температур. Видно, що закон Дебая добре описує температурну залежність теплоємності між 0К і T/D = 0.1, а високотемпературна формула дає добре наближення для T/D > 0.5.При ще більш високих температурах (T>>D) сV = R, що відповідає законк Дюлонга-Пті.

7. Закон Джоуля — Коппа

Закон Джоуля-Коппа описує теплоємність складних (тобто, що складаються з кількох хімічних елементів) кристалічних тіл. Заснований на законі Дюлонга-Пті. Кожен атом у молекулі має три коливальних ступеня свободи, і він має енергією

Відповідно, молекула з n атомів володіє в n разів більшою енергією:

Молярная теплоємність речовини дорівнює:

,

тобто вона в n разів більше теплоємності кристала з одноатомними молекулами. Іншими словами, молярна теплоємність речовини дорівнює сумі теплоємностей складових його хімічних елементів. Важливо зазначити, що закон Джоуля-Коппа виконується навіть для кристалів, що містять у своїй структурі хімічні елементи, які не підкоряються закону Дюлонга-Пті.

Закон уперше був висловлений Джоулем в 1844 р., а остаточно сформульований і підтверджений експериментально Коппом в 1864 р.

8