New folder / кириченко / laboratornaya_rabota23

Міністерство освіти та науки України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

ЗВІТ

про виконання лабораторної роботи №23

з курсу «Теорія коливань та хвиль»

Тема роботи: " Амплітудний детектор"

Виконав:

Студент гр.ДЕ-01

Кириченко Р. М

Майкут С. О.

Цуркан І. Ф

Київ 2013

Мета роботи:

Дослідження засобами комп’ютерного моделювання

• Режимів роботи амплітудного детектора

• Детекторних характеристик амплітудного детектора

• Методики настроювання амплітудного детектора

1. Дослідження режиму роботи амплітудного детектора на прикладі схеми, зображеної на Рис.1

Рисунок 1 – Досліджувана схема

Перемикачем S1 підключаємо до входу детектора джерело амплітудно-модульованих коливань з вхідними параметрами:

• Амплітудне значення - 2В

• Частота несучого коливання – 1000кГц

• Модульована частота – 1кГц

• Коефіцієнт глибини модуляції – 0.8

За допомогою перемикача S1 підключаємо та відключаємо конденсатор С1 і отримаємо осцилограми вхідної і вихідної напруг (Рис.2, Рис.3)

Рисунок 2 - Осцилограми вхідної і вихідної напруг без підключення С1

Рисунок 3 - Осцилограми вхідної і вихідної напруг із підключенням С1

Зменшуючи амплітудне значення до 800мВ, отримаємо (Рис.4, Рис.5)

Рисунок 4 - Осцилограми вхідної і вихідної напруг без підключення С1

Рисунок 5- Осцилограми вхідної і вихідної напруг із підключенням С1

2. Дослідження статичної детекторної характеристики амплітудного детектора

За допомогою перемикача S1 підключаємо джерело змінної напруги Е1 та конденсатор С1 (перемикач S2). Змінюючи амплітуду вхідної напруги від 0.2В до 2В із кроком 0.2В, вимірюючи вихідну напругу вольтметром, будуємо графік статичної детекторної характеристики (Рис.6)

Рисунок 6 - Статична детекторна характеристика

За допомогою перемикача S1 підключаємо джерело амплітудно-модульованих коливань Е2, встановивши наступні вхідні параметри:

• Амплітудне значення – 2В

• Частота несучого коливання – 1000кГц

• Моделююча частота – 1кГц

Змінюючи величину коефіцієнта модуляції від 0.2 до 0.8 із кроком 0.2, вимірюємо амплітуду вихідної напруги на екрані осцилографа, будуємо графік динамічної детекторної характеристики (Рис7).

Рисунок 7 – Динамічна детекторна характеристика

3. Дослідження впливу величини ємності С1 на режим роботи детектора

Змінюючи величину ємності конденсатора С1 на 100пФ, 5нФ, 50нФ, отримуємо осцилограми вихідної напруги (Рис.8,9,10 відповідно)

Рисунок 8 - Осцилограма вихідної напруги з підключеним С1=100пФ

Рисунок 9 - Осцилограма вихідної напруги з підключеним С1=5нФ

Рисунок 10 - Осцилограма вихідної напруги з підключеним С1=50нФ

Вибираючи С1=1нФ, отримуємо осцилограму вихідної напруги детектора (Рис.11)

Рисунок 11 - Осцилограма вихідної напруги з підключеним С1=1нФ

Для переконання того, що значення ємностей С1=0.1нФ та 10нФ призводять до спотворення вихідного сигналу, знімемо осцилограми вихідної напруги при підключенні цих ємностей (Рис. 12,13 відповідно)

Рисунок 12 - Осцилограма вихідної напруги з підключеним С1=0.1нФ

Рисунок 13 - Осцилограма вихідної напруги з підключеним С1=10нФ

Висновки:

Виконавши дану лабораторну роботи за допомогою засобів комп’ютерного моделювання, ми дослідили наступне: режими роботи амплітудного детектора, детекторні характеристики амплітудного детектора та методики настроювання амплітудного детектора. Все отримані дані сходяться із теоретичними як якісно, так і кількісно, це свідчить про вірність виконання завдання.

Комп’ютерне моделювання було зроблено за допомогою ПО Electronics Workbench.