- •1. Загальні вказівки
- •4. Методика розрахунку категорій приміщень по вибухопожежній небезпеці
- •4.1. Розрахунок надлишкового тиску вибуху для горючих газів
- •4.2. Розрахунок надлишкового тиску вибуху для легкозаймистих рідин (лзр) та горючих рідин (гр)
- •4.3. Розрахунок надлишкового тиску та імпульсу хвилі тиску у разі згоряння сумішей горючих газів і парів з повітрям у відкритому просторі
- •4.4. Розрахунок надлишкового тиску вибуху для горючого пилу
4.2. Розрахунок надлишкового тиску вибуху для легкозаймистих рідин (лзр) та горючих рідин (гр)
4.2.1. Надлишковий тиск вибуху Р для індивідуальних горючих речовин, що складаються із атомів С, Н, О, N, Cl, Br, I, F, визначається за формулою
,
(1)
де Рmax — максимальний тиск вибуху стехіометричної пароповітряної суміші в замкнутому об’ємі, що визначається експериментально або за довідниковими даними. При відсутності даних допускається приймати Рmax рівним 900 кПа;
Р0 — початковий тиск, кПа (допускається приймати рівним 101 кПа);
m —маса парів легкозаймистих (ЛЗР) та горючих рідин (ГР), що надійшли в результаті розрахункової аварії в приміщення, кг;
z — коефіцієнт участі горючого у вибуху. Допускається приймати значення z по табл. 1;
Таблиця1
|
Вид горючої речовини |
Значення z |
|
Легкозаймисті та горючі рідини, нагріті до температури спалаху та вище |
0.3 |
|
Легкозаймисті та горючі рідини, нагріті нижче температури спалаху, при наявності можливості утворення аерозолю |
0.3 |
|
Легкозаймисті та горючі рідини, нагріті нижче температури спалаху, при відсутності можливості утворення аерозолю |
0 |
Таблиця 2
|
Швидкість повітряного потоку в приміщенні, мс-1 |
Коефіцієнт , в залежності від температури t (С) повітря в приміщенні | ||||
|
|
10 |
15 |
20 |
30 |
35 |
|
0 |
1.0 |
1.0 |
1.0 |
1.0 |
1.0 |
|
0.1 |
3.0 |
2.6 |
2.4 |
1.8 |
1.6 |
|
0.5 |
6.6 |
5.7 |
5.4 |
3.6 |
3.2 |
|
1.0 |
10.0 |
8.7 |
7.7 |
5.6 |
4.6 |
Приклад.
Визначити до якої категорії відноситься виробниче приміщення розміром 36х12х3 м в якому розташоване обладнання, яке містить 1000 кг бензолу. Температура в приміщенні 200С, коефіцієнт вільного об’єму Квіл=0.8, швидкість повітря в приміщенні 0.1 м/с.
|
С6Н6 бензол а=36 м b=12 м h=3 м Kвіл=0.8 t=20 0C V=0.1 м/с mрід=1000 кг |
Для визначення категорії приміщення необхідно знати властивості речовини і вирахувати надлишковий тиск вибуху в приміщенні для даної речовини. Визначення категорії приміщення здійснюється шляхом послідовної перевірки належності його до категорій, приведених у табл.1. 1. Визначаємо властивості рідини (довідн.): - С6Н6 – бензол, легкозаймиста, безбарвна рідина - максимальний тиск вибуху: Рmax=882 кПа |
|
категорія приміщення - ? |
- молекулярна маса М=78.11 кг/кмоль - температура спалаху tсп= -110С
|
2. Надлишковий тиск вибуху визначається за формулою:
,
де Рmax – максимальний тиск вибуху стехіометричної суміші (довідн.), кПа
Р0 – початковий тиск, кПа
m – маса рідини, що випарувалась, кг
z – коефіцієнт участі горючого у вибуху
Vвіл – вільний об’єм приміщення, м3
п – густина пари, кг/м3
Сст – стехіометрична концентрація пального, %
,
де - стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння
,
де nс, nн, n0, nх – кількість атомів С, Н, О та галоїдів в молекулі горючого
Кн – коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння (приймаємо Кн=3)
3. Визначаємо об’єм приміщення, вільний об’єм приміщення та площу підлоги:

![]()
,
де Квіл – коефіцієнт вільного об’єму
4. Визначаємо стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння

5. Визначаємо стехіометричну концентрацію горючого:

6. Знайдемо інтенсивність випаровування горючої рідини за заданої температури

де – коефіцієнт залежності випаровування від швидкості і температури повітряного потоку над поверхнею випаровування (табл.3) =2,4
М – молекулярна маса (довідн.)
Рs – тиск насиченої пари даної рідини за заданої температури
,
де А, B, СА – сталі Антуана (довідн.)[ 11 ]
t – температура, 0С; примітка: температуру приймають максимально можливу для даного регіону
Па
= 1,52782 кПа.

7. Згідно з п. 3.2 допустимо, що вся горюча рідина надійде у приміщення. Знайдемо об’єм розлитої рідини

Згідно з п.3.2. “г” 1 л рідини розіллється на 1 м2 площі підлоги, тоді площа випаровування Fп=1145 м2, але це більше площі підлоги даного приміщення, тому площу випаровування приймаємо рівній площі підлоги Fп=432 м2.
8. Знайдемо час випаровування рідини і масу пари
с.
Тому, що =71445>3600 c згідно з п.3.2. “е”, то приймаємо =3600 c. Тоді маса пари дорівнює
кг
9. Знайдемо густину пари бензолу при 20оС:
кг/м3;
10. Визначаємо надлишковий тиск вибуху:
5кПа
Висновок: так як надлишковий тиск вибуху більше значення 5 кПа, а температура спалаху бензолу tсп=-110С, що менше 280С, то приміщення відноситься до категорії “А”: вибухопожежонебезпечна.
