- •4. Математична модель та результати моделювання процесу лазерного нагріву плазмових покриттів.
- •5. Спосіб та пристрій для контролю поглинальної здатності поверхонь плазмових покриттів при їх лазерній обробці.
- •6. Основні закономірності розподілу хімічних елементів в плазмових покриттях до і після лазерного опромінення.
- •7. Вплив лазерного термоциклування на перерозподіл легуючих елементів на межі «плазмове покриття – основа» при обробці на режимах, які обумовлюють оплавлення покриттів.
- •8. Вплив лазерного термоциклування на перерозподіл легуючих елементів на межі «плазмове покриття – основа» при обробці без оплавлення поверхні.
- •7(8).Микроструктура и свойства плазменного покрытия после оплавления лазерным излучением, особенности распределения легирующих элементов на границе с основой.
- •8(7). Особенности распределения химических элементов на границе плазменных покрытий и основой после лазерного термоциклирования.
- •9. Особливості зношування плазмових покриттів без і з лазерним термоциклуванням
- •10. Вплив лазерного термоциклування на процес зношування плазмових покриттів та формування в них залишкових напружень.
- •11. Сутність процесу та можливості застосування лазерного термоциклування у промисловості.
- •24.Особливості зношування сталей після термомеханічного зміцнення
- •25.Вплив лазерного термомеханічного зміцнення на втомлену міцність сталей при мало цикловому навантаженні
- •26.Вплив лазерного термомеханічного зміцнення на втомлену міцність сталей при високочастотному навантаженні
- •27.Особливості структурно-фазових перетворень у вуглецевих сталях при звичайному пічному та лазерному нагріваннях
- •28.Структурно-фазові перетворення у вуглецевих сталях при швидкісному, лазерному нагріванні
- •29.(30.) Структурно-фазові перетворення у вуглецевих сталях при швидкісному охолодженні.(Механізм Структурно-фазових перетворень і зміна властивостей сталей при швидкісному охолодженні.)
- •36.Особливості лазерного гартування чавунів при використанні безперервного потужного лазерного випромінювання
- •37. Особливості структурно-фазових перетворень при лазерному нагріванні сплавів на основі Алюмінію
- •40. Особливості структурно-фазових перетворень при лазерному нагріванні чавунів різного хімічного складу
- •47.Наведіть існуючі способи лазерно-дугової обробки та їх основні особливості, що зумовлюють підвищення ефективності процесів
- •48. Баланс енергії лазерного газопорошкового Наплавлення
- •49. Баланс енергії лазерно-плазмового газопорошкового наплавлення
- •50. Схема реалізації гібридних процесів лазерно-плазмового наплавлення
- •56.Основні фактори та параметри процесу лазерно-плазмового газопорошкового наплавлення
- •57.Структура взаємодії лазерного й плазмового дугового джерела нагріву
- •59.61 Загальній алгоритм лазерно-плазменного наплавлення матеріалу
- •63. Аналіз переваг та недоліків лазерного формоутворення металевих виробів порівняно з класичними методами оброка тиском
- •64. Аналіз факторів, що впливають на процес лазерного формоутворення металевих виробів
- •65. Механізм лазерного формоутворення металевих виробів
- •66. Схема лазерного формоутворення металевих виробів(однопроменева, двопроменева, з примусової деформацією)
- •67. Теплова модель процесу лазерного формоутворення виробів
- •68. Експерементальне дослідження процесу лазерного формоутворення. Явище пост деформації у вуглецевих сталях.
8. Вплив лазерного термоциклування на перерозподіл легуючих елементів на межі «плазмове покриття – основа» при обробці без оплавлення поверхні.
Змінюючи режими опромінення можна отримувати різні температури та швидкості нагрівання, різні швидкості охолодження на границі «покриття- основа», тобто там де ми маємо мати бажаний розподіл легуючих елементів. Співставлення характеристик термічних процесів з експериментально визначеним характером перерозподілу елементів забезпечує можливість відтворювати його. Крім того, маючи ці дані, з’являється можливість перейти до наступного етапу досліджень – розрахунку характеристик пружно-деформованого стану. Таким чином буде створено підґрунтя для узагальнення отриманих даних, що буде важливим кроком формування певного уявлення щодо механізму досліджуваного процесу.
На перерозподіл елементів досить сильно вплива тривалість імпульсу лазерного випромінювання. Вплив безперервного опромінювання менше за імпульсного.
7(8).Микроструктура и свойства плазменного покрытия после оплавления лазерным излучением, особенности распределения легирующих элементов на границе с основой.
. Структура покриття має стовбчасто-дендритну будову. При порівнянні з вихідною мікроструктурою можна відзначити те, що метал під час лазерної обробки перебував у рідкому стані. Під впливом великої швидкості кристалізації утворились дендрити, головні вісі яких розташовані паралельно напрямку тепловідведення. Поблизу самої поверхні напрямок тепловідведення носить менш виражений характер. В мікроструктурі відсутня стовпчаста будова, що свідчить про надзвичайно високі швидкості охолодження. Подібну структуру було отримано шляхом двойного оплавлення при обробці з більшою швидкістю пересування (понад I м/хв). При таких умовах опромінення в покритті утворилась мікрокристалічна структура, яка погано виявляеться при хімічній обробці і має мікротвердість до 11000-12000 МПа. Характерною рисою оплавлених покриттів є зниження їх мікротвердості в порівнянні з вихідною після напилення (рис.2). Основною причиною цього є реалізація в оплавлених покриттях переважно композиційного механізму зміцнення на відміну від дисперсионного в плазмовому. Зміна твердості від покриття до основи носить плавний характер. Найвищою мікротвердістю характеризується оплавлене плазмове покриття на сталі У8, у порівнянні з подкладками зі сталі 45 і I2XI8H10T. При цьому спостерігається зростання мікротвердості в напрямку від поверхні покриття до підкладки. Причиною цього може бути вуглець, якого найбільше в сталі У8.
8(7). Особенности распределения химических элементов на границе плазменных покрытий и основой после лазерного термоциклирования.
Змінюючи режими опромінення можна отримувати різні температури та швидкості нагрівання, різні швидкості охолодження на границі «покриття- основа», тобто там де ми маємо мати бажаний розподіл легуючих елементів. Співставлення характеристик термічних процесів з експериментально визначеним характером перерозподілу елементів забезпечує можливість відтворювати його. Крім того, маючи ці дані, з’являється можливість перейти до наступного етапу досліджень – розрахунку характеристик пружно-деформованого стану. Таким чином буде створено підґрунтя для узагальнення отриманих даних, що буде важливим кроком формування певного уявлення щодо механізму досліджуваного процесу. При лазерному опроміненні металевих сплавів на режимах, що обумовлюють оплавлення їх поверхонь, або тільки нагрів до температури плавлення, хімічний склад поверхневих шарів сплавів якісно не змінюється. Але змінюється їх розподіл і розподіл неметалевих включень по відношенню до основи. Так, при лазерному нагріванні безперервним випромінюванням маловуглецевої сталі (0,2%С,1%Мn,0,6%Мо) без оплавлення поверхні спостерігається суттеве зниження в зоні структурних перетворень по відношенню до основи вмісту марганцю і підвищення вмісту молибдену (рис.5)[4]. На перерозподіл елементів досить сильно вплива тривалість імпульсу лазерного випромінювання. Вплив безперервного опромінювання менше за імпульсного. Значний інтерес представляє розподіл легуючих елементів в поверхневих шарах основи, де всі процеси відбувались у твердому стані. При дослідженні оплавлених плазмових покриттів зі сплаву ВТН на подкладці зі сталі У8 виявлено суттевий перерозподіл елементів. На границі покриття-підкладка відбувається утворення складних з'єднань типу V-Сr, Fе-Сr, V-Fe-Cr. Крім цього, як свідчать дані рентгено-спектрального аналізу, в цій зоні спостерігається підвищений вміст вуглецю. Це обумовлює з одного боку підвищення крихкості покриття в прилеглих до границі ділянках, з другого - підвищення мікротвердості в перехідній зоні і значний ії перепад від покриття до підкладки.
Вивчення особливостей оплавленого покриття на сталі I2XI8H10T показало відсутність мікротріщин і наявність чіткої границі розділу – «покриття-підкладка». При дослідженні її мікроструктури була виявлена сіра зона товщиною 1,5-2 мкм, що примикає до границі розділу з боку матриці. В цій зоні відбувається значний перерозподіл легуючих елементів - значне підвищення вмісту хрому, марганцю і ванадію.
Більш детальне дослідження розподілу хімічних елементів на границі покриття – підкладка свідчить про їх взаємне розчинення. Так, залізо підкладки взаємодіє із хромом і ванадієм, а потім розчиняється в покритті. Завдяки такій взаємодії можливе утворення з'єднання Fe-Cr- V. Нікель не бере участі у цих процесах, а тільки розчиняється в покритті. У покритті відзначається досить великий вміст титану, який взаємодіє і потім розчиняється в хромі. Вимір мікротвердості показує її рівномірну зміну по лінії покриття-підкладка.
