Практичне заняття 3
Прогнозування та оцінювання хімічної обстановки під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах
1. Методичні вказівки
Метою практичного заняття є засвоєння студентами методики й набуття навичок з прогнозування й оцінювання хімічної обстановки (ХО), що може скластися на об’єкті господарської діяльності, у населеному пункті у випадку аварії на хімічно небезпечному об’єкті (ХНО) або транспорті, а також визначення потрібних заходів щодо захисту людей і підвищення стійкості роботи об’єкта в умовах надзвичайної обстановки.
Заняття відбувається у формі самостійної роботи студентів, які виконують завдання за вихідними даними вказаного викладачем варіанта (дод. 3.1).
Звіт виконаної роботи має містити:
а) вступ: можливі наслідки аварій на хімічно небезпечному об’єкті, мету і зміст прогнозування й оцінювання хімічної обстановки;
б) розрахункову частину: вихідні дані; визначення параметрів прогнозованої зони хімічного зараження (забруднення) – глибини, ширини, площі; визначення часу наближення зараженого повітря до заданого об’єкта (населеного пункту), тривалості дії уражального фактора, можливих утрат; підсумкову таблицю, загальні висновки і пропозиції щодо захисту людей і виробництва в умовах хімічного зараження;
в) графічну частину: характеристику прогнозованої зони хімічного зараження у випадку аварії на ХНО (рис. 3.1). На аркуші формату А-4 в обраному масштабі відображають:
– напрям «північ–південь»;
– напрям приземного вітру;
– місце розташування ХНО (місце аварії);
– місце розташування об’єкта господарювання відносно ХНО;
– межі прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) і зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ);
– масштаб, у якому виконано графічне відображення.
Рис.
3.1.
Розміщення зон хімічного зараження під
час аварії на ХНО за
прогнозом:
1 – хімічно небезпечний об’єкт (ХНО): район аварії; 2 – напрям приземного вітру;
3 – лісовий масив; 4 – об’єкт господарювання; L – довжина лісового масиву; R0 – відстань об’єкта господарювання від XHО; ЗМХЗ – зона можливого хімічного зараження; ПЗХЗ – прогнозована зона хімічного зараження; ГПзхз – глибина прогнозованої зони хімічного зараження; ШПзхз – ширина прогнозованої зони хімічного зараження; 0 – азимут об’єкта господарювання (90°); в – азимут вітру (270°); R – відстань закритої ділянки місцевості (лісу) від ХНО
2. Завдання студентам
Провести аварійне прогнозування хімічної обстановки, що може скластися внаслідок викиду (розливу) небезпечної хімічної речовини(НХР) на хімічно небезпечному об’єкті, оцінити можливі наслідки і визначити заходи щодо захисту виробничого персоналу об’єкта, що може опинитися в зоні хімічного зараження.
Вихідні данідля розрахунків наведено в дод. 3.1.
Визначити:
1. Глибину прогнозованої зони хімічного зараження ГПЗХЗ, км.
2. Ширину прогнозованої зони хімічного зараження ШПЗХЗ, км.
3. Площу прогнозованої зони хімічного зараження SПЗХЗ, км.
4. Час наближення хмари зараженого повітря до заданого об’єкта tнабл, хв.
5. Час уражальної дії НХР tур, год.
6. Можливі втрати людей внасідок дії НХР, %:
а) серед тих, хто перебуває на відкритій місцевості;
б) серед тих, хто перебуває в будівлях і простіших укриттях.
Зробити висновки:
– чи потрапляє об’єкт у зону хімічного зараження;
– можливі способи захисту людей залежно від параметрів зони зараження, часу наближення хмари НХР і тривалості уражальної дії НХР;
– доцільні заходи щодо захисту людей і запобігання втратам.