Лекція 6.9. Обладнання для виробництва формових (у т.ч. литтєві машини), неформових гумотехнічних виробів (ГТВ).
Основні питання: Призначення, схеми і конструкції, принцип дії. Характеристики і параметри. Розрахунок основних з них.
Завдання на СРС: Умови переробки гумових сумішей з вулканізуючими доданками.
1. Схеми формувань гтв
Процес виготовлення фірмових гумових виробів включає дві стадії: 1) формування гумової суміші, внаслідок якого готовий виріб набуває форми; 2) вулканізація гумової суміші, внаслідок чого відбуваються структурні зміни в будові полімеру і відформований виріб отримує необхідні фізико-механічні властивості.
Розрізняють такі способи формування: компресійне (пряме) пресування; формування з використанням лиття під тиском, одним з різновидів якого є трансферне пресування; вакуумне формування і пневмоформування. Вибір того чи іншого способу формування визначається конфігурацією і розмірами виробу, вимог, що пред'являються до нього, властивостями гумової суміші і фізико-механічними показниками вулканизатів, програмою випуску і економічними умовами.
Одним з найбільш поширених методів виготовлення формових ГТВ є компресійний (рис. 1, а). Технологічно він простий і не вимагає складного обладнання. Формуєму гумову суміш завантажують у нагріту пресформу, яка замикається між плитами гідравлічного преса. Для надійного заповнення порожнини пресформи та отримання якісного виробу заготівлі надають конфігурацію, можливо більш близьку до обрису готового виробу і за масою з допуском 3 ... 5%. У процесі формування тиск повинен досягати такої величини, при якій забезпечується ущільнення матеріалу, оформлення виробу і видалення з форми летючих речовин.
Залежно від конфігурації виробу, товщини стінки і властивостей переробляємої гумової суміші величина тиску формування коливається в значних межах. При цьому із зменшенням текучості суміші, збільшенням швидкості вулканізації, підвищенням температури і зростанням гідравлічних опорів у формі слід приймати більш високі питомі тиску формування.
Розглянемо трансферне пресування, що отримало широке поширення у виробництві масових виробів невеликих розмірів. Суть його полягає в тому, що на одній з частин форми, наприклад на верхній, змонтований слабкий по висоті литтєвий циліндр (напірна камера), плунжер якого жорстко прикріплений до верхньої нагрівальної плити (рис. 1, б). Гумова суміш закладається в литтєвий циліндр і після змикання напівформ видавлюється плунжером через короткі ливарні канали в гнізда литтєвої форми. При опусканні нижньої плити спочатку розмикається пресформа і з неї видаляють готові вироби, а потім виводиться з литтєвого циліндра плунжер. З циліндра видаляють залишки завулканізованої гумової суміші разом з литниками, потім закладають в циліндр нову партію гумової суміші, і цикл повторюється. Зазвичай трансферне формування здійснюється на вертикальних вулканізаційних пресах з нижнім розташуванням силового циліндра. Прес повинен мати достатнє зусилля, щоб створити в литтєвому циліндрі питомий тиск на гумову суміш, що забезпечує заповнення гнізд форми та отримання якісно відформованих виробів.
