
- •2 Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика тец
- •2.2 Опис основного обладнання 1-ої черги тец-5
- •2.2.1 Парова турбіна типу т-100/120-130
- •2.2.2 Котельні установки тец
- •2.2.2.1 Паровий котел типу тгм-96а
- •2.2.2.2 Піковий водогрійний котел типу птвм-180
- •2.3 Газотурбінна надбудова, на базі турбіни гтг-25, з викидом газів в топку котла тгм-96а
- •2.3.1 Котельна частина
- •2.3.2 Турбінна частина
- •2.3.2.1 Робота турбоустановки т-100-130 на конденсаційному режимі (літній період).
- •2.3.2.2 Робота турбоустановки т-100-130 на теплофікаційному режимі (зимовий період).
- •2.3.2.3 Робота турбоустановки т-100-130 при нагріванні в гвт цілий рік мережної води.
- •2.4 Розрахунок теплової схеми гту
- •2.5 Теплова схема та паропроводи
- •2.6 Вибір допоміжного обладнання 1-ої черги тец-5
- •2.3.1 Турбінне відділення
- •2.6.2 Котельне відділення
- •2.6.3 Теплофікаційна установка тец
- •2.7 Бакове господарство тец
- •2.7.1 Баки запасу чистого і забрудненого конденсату
- •2.7.2 Установка збору дренажів
- •Припустима температура - 127 ºС
- •2.7.3 Бак зливу з котлів.
- •2.8 Компоновка головного корпусу
- •2.9 Допоміжні господарства тец
- •2.9.1 Паливне господарство
- •2.9.1.1 Газове господарство
- •2.9.1.2 Мазутне господарство
- •Гріючий пар
- •2.9.2 Система технічного водопостачання
- •2.9.3 Хімічна водопідготовка
- •2.10 Охорона навколишнього середовища від впливу виробництва
- •2.10.1 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.10.2 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •2.11 Генплан тец
2.5 Теплова схема та паропроводи
Регенеративна установка призначена для підігріву основного конденсату і живильної води паром від проміжних нерегульованих відборів турбіни, складається з:
- Охолоджувачів основних ежекторів і ежектора ущільнень.
- Сальникового підігрівача.
- Підігрівачів низького тиску (4 шт.).
- Зливних насосів.
- Підігрівачів високого тиску (3 шт.).
- Паропроводів відборів з зворотними клапанами, та запірними засувками.
Конденсат, підведений до регенеративної установки від конденсатних насосів турбіни, послідовно проходить через охолоджувачі основних ежекторів і ежектора ущільнень, сальниковий підігрівач, ПНТ-1, ПНТ-2, ПНТ-3, ПНТ-4 і надходить у деаератор 0,6 Мпа, який встановлено на відмітці м. З деаератора 0,6 МПа живильна вода прокачуєтся живильним насосом через підігрівники високого тиску: ПВТ-5, ПВТ-6, ПВТ-7 і надходить у котел.
Конденсат гріючої пари ПВТ через регулятори рівня каскадно зливається з ПВТ-7 в ПВТ-6, з ПВТ-6 в ПВТ-5 і з ПВТ-5 відводиться в деаератор чи в конденсатор при аварійних ситуаціях. При низьких навантаженнях схемою передбачений відвід конденсату в деаератор після ПВТ-6, а з ПВТ-5 у ПНТ-4. (Лист 1).
Конденсат гріючої пари ПНТ відводиться таким чином: з ПНТ-4 через регулятор рівня в ПНТ-3, з ПНТ-3 у лінію основного конденсату після ПНТ-3, з ПНТ-2 - у лінію основного конденсату за ПНТ-2, із ПНТ-1 через регулятор рівня в конденсатор. Крім того, схемою передбачений відвід конденсату з ПНТ-4, ПНТ-3 і ПНТ-2 через регулятор рівня в конденсатор при низьких навантаженнях.
Усі паропроводи відборів на підігрівники обладнані запірною арматурою і зворотними клапанами.
Конденсаційна установка призначена для конденсації, відробившої в турбіні пари, створення і підтримки в конденсаторі необхідного вакууму і відкачки конденсату через систему регенерації в деаератор.
Конденсаційна установка складається з: конденсаторної групи, конденсатних насосів, основних ежекторів, пускового ежектора, ежектора ущільнень, сальникового підігрівача.
Пар, що відробив у турбіні, надходить у міжтрубний простір конденсатора та охолоджується циркуляційною водою. Конденсат відпрацьованого пару надходить у конденсатосбірник, а потім конденсатными насосами через систему регенерації низького тиску відкачується в деаератор 0.6 МПа.
Для створення початкового вакууму в конденсаторі при пуску турбіни і підтримки його під час нормальної роботи конденсаційна установка обладнана пусковим і основними ежекторами, що відсмоктують пароповітряну суміш з вакуумної системи турбоагрегату.
Для запобігання підсмоктування повітря у вакуумну систему через лабіринтові ущільнення турбіни до них передбачене підведення пари від стороннього джерела чи з пароурівнювальної лінії деаераторів. З останньої камери кожного кінцевого ущільнення передбачений відсос пари спеціальним ежектором відсоса з ущільнень. Цим запобігається витік пари в атмосферу через кінцеві ущільнення [4].
2.6 Вибір допоміжного обладнання 1-ої черги тец-5
2.3.1 Турбінне відділення
Найважливішими з допоміжних машин паротурбінної електростанції є живильні насоси. Їх розраховують на подачу живильної води при максимальній потужності ТЕЦ із запасом не менш 5 % [1].
На ТЕЦ неблокової структури, що входять в енергосистему, загальну подачу води живильними насосами приймають такий, щоб при випаданні найбільш міцьного насосу інші забезпечували подачу води на усі встановлені парові котли при номінальній їхній паропродуктивності.
При випаданні одного з насосів на ТЕЦ, що працює в енергосистемі, інші повинні забезпечити таку подачу води, при якій ТЕЦ відпускає тепло в кількості, обумовленій середньою температурою самого холодного місяця, із припустимим зниженням електричного навантаження на потужність одного найбільш міцьног турбоагрегату [1].
Визначення напору живильних насосів [1].
Тиск живильної води після насоса повинен скласти, МПа:
,(2.20)
де: Рб - робочий тиск у паровому котлі, МПа;
Рбм - найбільший припустимий тиск у паровому котлі (з урахуванням роботи запобіжних клапанів) Рбм=(1,05-1,08)Рб;
Нн - висота підйому води від осі живильного насоса до рівня води в барабані, м;
н - середня щільність живильної води в напірних лініях , кг/м3;
Рсн - сумарний гідравлічний опір обладнання (ПВТ, напірних трубопроводів з арматурою, водяного економайзера котла й ін.), МПа;
g-прискорення вільного падіння, м/с2.
Швидкісним напором на вході води в барабан котла зневажаємо.
Тиск води на вході в живильний насос, складає, МПа:
, (2.21)
де: Рд- тиск у деаераторі, МПа;
Рсв- гідравлічний опір трубопроводів, що підводять воду з деаератора до насоса, з арматурою, МПа;
Нв - висота рівня води в деаераторном баці щодо осі живильного насоса, м;
в- щільність води в напірних трубопроводах, кг/м3.
Якщо зневажити швидкісними напорами води на вході в насос і виході з нього, створюваний їм напір (підвищення тиску), МПа, дорівнює:
, (2.22)
де: h - висота підйому води з деаератора в барабан парогенератора (h=Нн-Нв), м;
- середня щільність живильної води в напірній і вхідній лініях насоса, кг/м3
Рс - сумарний опір напірного і вхідного трактів живильної води (Рс=Рсн+Рсв), МПа.
Конденсатні насоси вибирають у мінімальному по можливості числі - один на 100%, чи два працюючих по 50% загальної подачі і відповідно однин резервний (на 100% чи 50% повної подачі). Загальну подачу визначають по найбільшому пропуску пари в конденсатор з урахуванням регенеративних відборів. Конденсатні насоси теплофікаційних турбін вибирають по конденсаційному режимі роботи, з виключеними теплофікаційними доборами для зовнішнього споживача [1].
Насоси охолодної води конденсаторів турбін (циркуляційні насоси) вибирають звичайно по одному чи два на турбіну. У машинному залі насоси встановлюють індивідуально, звичайно по два насоса на турбіну, для можливості відключення одного з них при зменшенні витрати води (у зимовий час). У центральних (берегових) насосних доцільно укрупнювати насоси охолодної води, приймаючи по одному на турбіну. До циркуляційних насосів резерв не встановлюють. Їхню продуктивність вибирають по літньому режиму, коли температура охолодної води висока і потрібно найбільша її кількість. У зимовий час, при низькій температурі води, витрата її істотно знижується (приблизно вдвічі), і частина насосів фактично є резервом [1].
Насоси для подачі води допоміжним теплообмінникам (випарники, пароперетворювачі, мережні підігрівники) вибирають переважно централізовано на всю ТЕЦ чи частково її секцій у можливо найменшому числі (1-2 працюючих насоса) з одним резервним, що має подачу робочого насоса (при 4-ох мережних насосах резервний не встановлюють) [1].
Живильних насосів теплової мережі при закритій системі ГВЗ установлюють два, при відкритій системі - три, включаючи в обох випадках резервний насос.
Дренажні (зливальні) насоси конденсату з регенеративних підігрівників установлюють без резерву, при цьому виконують резервну лінію каскадного зливу дренажу в сусідній регенеративний підігрівник більш низького тиску.
Конденсатні насоси мережних підігрівників вибирають індивідуально, один чи два працюючих на турбіну, з резервним у мережного підігрівника нижньої ступіні, що має подачу робочого насоса (конденсат з цих теплообмінників складає основну частину всього потоку живильної води парового казана).
Регенеративні підігрівники ТЕЦ встановлюють індивідуально в кожної турбіни, без резерву. Нормально приймаю по одному корпусі в кожній ступіні підігріву, тобто застосовують "однониткову" схему підігрівальної установки.
Основні параметри ПНТ і ПВТ приведені в таблиці 2.11 [4].
Таблиця 2.11 – Допоміжне обладнання ТЕЦ [6].
Обладнання |
Типорозмір |
Кількість |
1 |
2 |
3 |
Конденсаторна пара |
КГ2-6200-ІІІ |
2 |
Основний ежектор конденсаційного обладнання (з холодильником) |
ЭП-3-2 |
4 |
Охолоджувач пара з кінцевих камер ущільнень (з ежектором) |
ХЭ-90-550 |
2 |
Підігрівачі низького тиску: ПНТ-1 Розрахункова температура пари, 0С Обсяг парового простору, м3 Розрахунковий тиск у трубної системі надлишкове, МПа Обсяг водяного простору, м3 Продуктивність по конденсату, т/год Діаметр трубок, мм/мм Число ходів по воді Гідравл. опір, м. вод. ст. ПНТ-2 Розрахункова температура пари, 0С Обсяг парового простору, м3 Розрахунковий тиск у трубної системі надлишкове, МПа Обсяг водяного простору, м3 Продуктивність по конденсату, т/год Діаметр трубок, мм/мм Число ходів по воді Гідравл. опір, м. вод. ст. ПНТ-3 ПНТ-4 |
ПН-250-16-7-3 400 3,147
1.6 1,689 260 16/14 6 4,1 ПН-250-16-7-4 400 3,147
1.6 1,689 380 16/14 6 7,2 ПН-250-16-7-4 ПН-250-16-7-4 |
2
2
2 2 |
Підігпівач, конденсат якого закачується зливними насосами |
ПНД-3 КС-80-155 ПНД-2 КС-30-150 |
2 2 |
Деаератор |
ДСП-500 |
2 |
Продовження таблиці 2.11.
1 |
2 |
3 |
Підігрівачі високого тиску: ПВТ-1 Витрата води, м3/год Гідравлічний опір по воді, м. вод. ст. Обсяг водяного простору, м3 Обсяг парового простору, м3 Температура пари на вході в підігрівач, 0С припустима Температура пари на виході з пароохолодника, 0С припустима Температура води в трубної системі, 0С припустима ПВТ-2 Витрата води, м3/год Гідравлічний опір по воді, м. вод. ст. Обсяг водяного простору, м3 Обсяг парового простору, м3 Температура пари на вході в підігрівач, 0С припустима Температура пари на виході з пароохолодника, 0С припустима Температура води в трубної системі, 0С припустима ПВТ-3 Витрата води, м3/год Гідравлічний опір по воді, м. вод. ст. Обсяг водяного простору, м3 Обсяг парового простору, м3 Температура пари на вході в підігрівач, 0С припустима Температура пари на виході з пароохолодника, 0С припустима Температура води в трубної системі, 0С припустима |
ПВ-425-230-13 550 30 10,5 3,2
450
300
250 ПВ-425-230-23 550 30 10,5 3,2
530
300
250 ПВ-425-230-35 550 30 10,5 3,2
390
300
250 |
2
2
2 |
Підігрівач мережевої води нижній верхній |
ПСГ-2500-2 ПСГ-2500-2 |
2 2 |
Конденсатні насоси |
КСВ-320-160 |
6 |
Живильні насоси |
ПЭ-580-185 |
4 |
Дренажні насоси |
КС-80-155 |
6 |
Мережеві насоси |
СЭ-2500-180 |
6 |
Конденсатні насоси мережевих підігрівачів |
КСВ-320-160 |
6 |
Маслоохолоджувачі |
МО-45 |
2 |
Мережні підігрівники ТЕЦ встановлюють індивідуально біля турбін, без резерву корпусів, оскільки вони працюють тільки під час опалювального сезону і лише частина з них працює в літню пору, покриваючи побутове навантаження ГВП. Мережні підігрівники застосовують із пропускною здатністю кожен 80% максимального теплового навантаження.
Деаератор живильної води приймають можливо більшою пропускною здатністю. На енергоблок чи секцію, що включає турбоагрегат з обслуговуючими його паровими котлами, установлюють по одному чи по два деаератора. На ТЕЦ неблокової структури передбачається можливість ремонту одного деаератора при роботі інших [1].
Деаератори додаткової води котлів і мережної води теплової мережі вибирають централізовано для всієї ТЕЦ. I
Допоміжне обладнання, що комплектує паротурбінні установки, приведено в таблиці 2.11.