Отчет / ТЕЦ / ТЕЦ / 5 ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

5 ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

У даному розділі розглядаємо управлінську діяльність по раціональному використанню енергії, з огляду на технічні, економічні й екологічні аспекти.

Керування раціонального використанням енергії проводиться на всіх стадіях її виробництва, передачі, розподілу й споживання, включаючи комплексне оптимальне рішення технічних, економічних й екологічних проблем, пов'язаних з даними процесами.

5.1 Мета й завдання енергетичного менеджменту

Головною метою енергетичного менеджменту є скорочення витрат підприємства на виробництво продукції за рахунок скорочення витрат на енергетичні ресурси. При цьому енергоменеджмент повинен являти собою якісну й непохитно працюючу систему, що забезпечує рішення головної мети.

Рисунок 5.1 - Циклічність енергетичного менеджменту.

Як видно з рис. 5.1 для досягнення головної мети енергоменеджменту необхідне рішення наступних завдань:

- створення цілісної картини споживання енергоресурсів на підприємстві;

- створення системи обліку й контролю за споживанням енергоресурсів;

- проведення регулярного аналізу енергоспоживання;

- розробка й впровадження енергозберігаючих заходів.

5.2 Організаційна структура керування енерговикористання об'єкта

Важливо розуміти, що енергозбереження можна забезпечити в рамках будь-якої існуючої системи керування підприємством, подібно фінансовим і сировинним ресурсам. Енергетичний менеджмент починається із введення посади енергетичного менеджера, і призначення на цю посаду компетентного фахівця.

Основні вимоги до енергоменеджера:

1. повинен мати наукову й практичну підготовку, глибокі знання основ електроенергетики, теплоенергетики й нетрадиційної енергетики.

2. уміти приймати оптимальні управлінські рішення ефективного енерговикористання, застосовувати прогресивні методи прогнозування, планування, обліку, контролю аналізу енерговикористання виробничих систем.

3. здійснювати послуги з розробки й застосування програм енергозбереження й запуску системи енергетичного менеджменту.

4. уміти проводити інспекторську перевірку, експертизу й енергетичного аудита виробничих систем у питаннях енергетичної ефективності, комплексного вивчення енергетичного ринку. Оцінки й формування енергетичної політики.

5. володіти основами ринкової економіки й економічної стратегії, здатністю до ділового спілкування, підприємництва й комерційної діяльності.

6. володіти навичками виховної й організаційної роботи.

Введення посади енергоменеджера не відстороняє потреби в існуючих фахівцях, службах, підрозділах, які відповідають за використання енергоресурсів, а скоріше вносить більш чітку спрямованість у рішення питань їхнього раціонального використання. Енергоменеджер повинен мати прямий доступ до керівництва підприємства й користуватися повною його підтримкою. Досвід промислово розвинених країн показує, що енергоменеджер повинен бути безпосередньо підлеглий першому керівникові. З урахуванням української специфіки можна розглянути варіант із підпорядкуванням енергоменеджера головному інженерові або заступникові генерального директора підприємства.

5.3 Матриця енергоменеджменту

Матриця енергоменеджменту Севастопольської ТЕЦ зображена в табл.. 5.1 й 5.4:

- до впровадження енергоменеджменту;

- після впровадження енергоменеджменту.

В табл. 5.1 (до впровадження енергоменеджменту) спостерігається процес, з якого видно, що на підприємстві необхідно звернути увагу на створення політики енергетичного менеджменту для подальшого усвідомлення суті енергозбереження шляхом контакту із працівниками, які безпосередньо відповідають за споживання енергоресурсів.

Питаннями енергозбереження на ТЕЦ займається начальник виробнично технічного відділу . Його працівниками була створена елементарна інформаційна система обліку споживання енергоресурсів.

Сильною стороною такого процесу є те, що персонал визнає важливість керування енерговикористанням, а слабкою –– що існує недостатня підтримка з боку вищого керівництва, що розглядає проекти окремо, а не як частина програми в цілому.

Таблиця 5.1 – Матриця енергоменеджменту Севастопольської ТЕЦ до введення системи енергетичного менеджменту

Рівень	Енергетична політика	Організаційна діяльність	Мотивація	Інформаційні системи	Маркетинг	Інвестиції
2						Залучення лише короткострокових інвестицій
1	Неоформле-ний у писемній формі перелік керуючих принципів		Неофіційні контакти між інженером і деякими користувачами	Звіт про витрати заснований на даних лічильників. Інженер збирає звіти про внутрішні використання енергії технічним відділом	Використання неофіційних контактів для просування ідеї енерго-ефективно-сті
0		Не існує політики енергоменеджменту або будь-якої офіційної групи, відповідальної за енергоспоживання

5.3.1 Впровадження системи енергоменеджменту

Енергетичний менеджмент є основним інструментом скорочення споживання енергії й підвищення ефективності використання енергії на об'єктах.

Енергетичний менеджмент - це система керування, заснована на проведенні нових вимірів і перевірок, що забезпечують таку роботу об'єкта, при якій споживається тільки зовсім необхідна для виробництва кількість енергії.

Енергетичний менеджмент - це Інструмент управління підприємством, що забезпечує постійне дослідження і, стало бути, знання про розподіл і умови споживання енергоресурсів на об'єкті.

Шляхом впровадження енергетичного менеджменту можна одержати більш докладну картину споживання енергії, що дозволить зробити порівняння рівнів споживання зі споживанням енергії на інших об'єктах для точної оцінки проектів економії енергії, запланованих для впровадження на даному об'єкті (рис. 5.1).

Енергетичний менеджмент починається з призначення керівництвом на посаду особи, відповідальної за впровадження енергетичного менеджменту на об'єкті - енергетичного менеджера. Основні обов'язки енергетичного менеджера полягають у наступному:

Участь у складанні карти споживання енергії (ймовірно в співробітництві зі стороннім консультантом - енергетичним аудитором);

- збір даних по споживанню паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) із використанням лічильників і контрольно-вимірювальної апаратури;

- складання плану установки додаткових лічильників і контрольно-вимірювальної апаратури;

- розрахунок ключових даних по підвищенню ефективності

використання енергії - у цілому і по окремих приміщеннях;

- упровадження нових технологій на існуючих і нових енергосистемах для підвищення ефективності використання споживаних ресурсів;

Енергетичний менеджмент повинен включати в себе 4 основні елемента:

1. Реєстрація споживання.

2. Щомісячну оцінку споживання та зіставлення споживання з бюджетом.

3. Оцінку споживання енергії за рік та порівняння отриманих результатів із бюджетом та ключовими даними.

4. Зіставлення річного плану проведення заходів по енергозбереженню на рік разом з проведенням замірів у відповідність із складеним графіком.

Енергетичний менеджмент здійснюється за участю наступних груп:

- техніка-спостерігача;

- експлуатаційного персоналу;

- ЕМ-консультанта;

- консультанта з окремих питань (вузького спеціаліста).

Основні шляхи вдосконалення системи економічного стимулювання щодо економії й нормального функціонування ПЕР.

Наказом Держкоменергосбереження №47/127 від 21.06.2000р регламентується матеріальне стимулювання працівників щодо заходів з енергозбереження, дія якого поширюється на підприємства й організації всіх форм власності:

1. Матеріальне заохочення за ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів здійснюється шляхом преміювання працівників у границях установленої частини вартості зекономлених паливно-енергетичних ресурсів.

2. Матеріальне стимулювання здійснюється для колективів підприємств щомісяця або щокварталу, чим фактична економія паливно-енергетичних ресурсів у поточному виробництві після підведення підсумків за звітний період.

3. Для окремих працівників за впровадження енергозберігаючих технологій й устаткування у відповідності порядку винагороди за впровадження нової техніки.

4. Для організацій й установ - щокварталу, по економії ними енергоносіїв.

5. Для окремих працівників організацій й установ за науково-дослідні роботи й розробку нормативної бази - після введення в дію розробок.

6. Підставою для виплати є розрахунок вартості зекономлених паливно-енергетичних ресурсів. Розрахунок робиться за даними бухгалтерської звітності з використанням як допоміжної інформації даних операційного обліку в підрозділах підприємства. Для підприємств обов'язковою умовою застосування цього положення є наявність затверджених у встановленому порядку питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів.

7. Засоби, які направляються на матеріальне заохочення, не повинні перевищувати 30% від вартості зекономлених паливно-енергетичних ресурсів. Ці засоби зачитуються до валових витрат підприємства.

5.3.2 Розглянемо за рахунок яких чинників змінився рівень матриці після впровадження енергоменеджменту.

Енергетична політика

Після впровадження системи енергетичного менеджменту на ТЕЦ була розроблена енергетична політика підприємства. Створений відділ проводить регулярні обстеження споживання енергоресурсів. Існує узгоджена програма інвестування в енергозбереження.

Була проведена організаційна робота з персоналом заводу з метою роз'яснення важливості питання раціонального використання електроенергії. З цією метою прийнято рішення про ощадливе використання електроенергії на підприємстві, можливу заміну енерго неефективного обладнання. З метою заощадження енергоресурсів організовано облік витрат електроенергії, теплової енергії у кожному підрозділі за допомогою окремих лічильників. За підсумками роботи у поточному році відзначається раціональне використання електроенергію, співробітників заохочують. За невиконання розпорядження по економії електроенергії передбачено накладання на керівників підрозділів дисциплінарних стягнень, або зниження чи повної відміни матеріального заохочення (премії).

Сильною стороною є те, що персонал виявляє ініціативи з управління енерговикористанням.

Слабкими сторонами є те, що управління енерговикористанням все ще не повністю втілене і більшість менеджерів сприймають його як технічну функцію, ніж як частину їх власної сфери діяльності.

В подальшому діяльність відділу енергетичного менеджменту повинна бути направлена на налагодження офіційних і неофіційних каналів комунікацій, вдосконалення інформаційної системи і включення енерговикористання в систему управління. Споживання енергії повинно розглядатися з економічної точки зору. Вище керівництво повинно відповідати за енергоефективність, проводити оцінки якісних показників, які відображають хід скорочення питомого енергоспоживання. Вони включають:

• потенціал поставок енергозберігаючого обладнання, що відповідає сучасним вимогам, створення необхідних баз даних;

• наявність доступної інформації й можливість підготовки кадрів;

• загальні рівні знань й умінь, що дозволяють здійснювати консультації в галузі енергозбереження (енергоконсалтинг);

• рівень майстерності при впровадженні енергозберігаючих проектів.

Для підприємств й організацій (далі споживач) доцільно ввести економічно обґрунтовані базові рівні (ЕОБР) споживання ПЕР, які для однопрофільних підприємств повинні визначатися по науково обґрунтованих нормах. Тоді для кожного споживача оплата за користування конкретним видом ПЕР (електричної й теплової енергії, газу) нижче або на рівні ЕОБР проводиться по чинних тарифах. Сплата споживачем за споживання ПЕР вище ЕОБР проводиться відповідно до табл. 5.2

Таблиця 5.2 – Шкала оплати за приріст споживання ПЕР вище рівня ЕОБР

Кратність тарифів за приріст	Приріст споживання ПЕР, %
	0,01 - 2	2,01 -5	5,01 - 10	Понад 10,1
Електроенергія	2	4	8	12
Теплова енергія	3	8	12	20
Газ	2	5	10	15

Потреба у використанні ПЕР вище ЕОБР може обґрунтовуватися перед органом керування енергозбереженням муніципалітету й енергоснабжаючій організацією, які видають дозвіл на перевищення ЕОБР. При обґрунтуванні споживач повинен представити рішення енергетичної експертизи по ефективності енергоспоживання, використання наявних резервів, план впровадження енергозберігаючих засобів.

Споживачі відповідають за різко нерівномірне енергоспоживання протягом доби й за нерівномірність сезонного споживання газу з 1 жовтня по 31 березня, неощадливе споживання ПЕР, використання ПЕР з перевагою дозволених обсягів і за нераціональне використання, за не використання можливостей регулюючого технологічного оснащення при його роботі поза не піковими зонами добового графіка. Крім того, передбачаються штрафи за нерівномірність паливо й енергоспоживання (у першу чергу електро й газоспоживання).

У договорах на постачання ПЕР передбачається підвищена плата споживачами за різко нерівномірне електроспоживання протягом доби й за нерівномірність сезонного споживання газу з 1 жовтня по 31 березня (табл. 5.3)

При неощадливому споживанні ПЕР Споживач платить п'ятикратну вартість споживання електричної й теплової енергії й десятикратну вартість споживання газу за розрахунковий період до повного усунення такого споживання.

Таблиця 5.3 – Шкала підвищеної оплати за нерівномірне споживання ПЕР.

Електро-енергія	Коефіцієнт заповнення добового графіка електричних навантажень	0,8-0,71	0,7-0,61	0,6-0,51	0,5 і нижче
	Кратність тарифів за 1 кВт/годину	1,5	2,0	2,5	3,0
Газ	Нерівномірність споживання	5,1-10	10,1-20	20,1-30	понад 30
	Кратність тарифів	1,5	2	3	5

До економічних заходів, позитивно стимулюючі енергозбереження, можуть бути віднесені: система дотацій, безповоротних позик, розстрочок платежів, пільгове й безпроцентне кредитування енергозберігаючих заходів, пільгові нормативи оплати за енергозберігаючі фонди, прискорені строки амортизації енергозберігаючого оснащення, фонди преміювання в держбюджетних організаціях у розмірі до 100% суми економії ПЕР і т.п.. Поряд цим з метою стимулювання прискорення випуску енергозберігаючого оснащення можуть бути передбачені різноманітні варіанти зниження або повного звільнення від сплати податків на прибуток, отриманої за рахунок продукції, виробленої на зекономленій енергії, введення заходів економічного заохочення при зменшенні обсягів виробництва енергії (при виконанні всіх договірних зобов'язань) і високих штрафних санкцій за перерви в енергозбереженні (при невиконанні взятих зобов'язань) і т.п.

Маркетинг

Економічний механізм енергозбереження в першу чергу пов'язаний з упорядкуванням цін на енергоносії, і приведенням їх у відповідність до реальних витрат суспільства на виробництво й використання різних видів ПЕР. Упорядкування цін також означає й введення тимчасової диференціації цін на паливо й енергію, облік у цінах екологічних і соціальної складених витрат, облік споживчих властивостей найбільш якісних видів енергоносіїв, їхньої дефіцитності й т.п.. Це також означає стримування необґрунтованого підвищення цін на кінцеві види продукції при збільшенні витрат на ПЕР, які використаються для виробництва цієї продукції.

З метою створення умов для ефективного управління енерговикористанням на підприємстві, потрібно вирішити наступні зв'язані між собою питання:

- обрати та впровадити прогресивну систему тарифів на електричну енергию;

- створити методи та методики впровадження можливостей по управлінню електричним навантаженням;

- створити та забезпечити споживачів електроенергії засобами урахування та управління енергоспоживанням;

- розробити, затвердити та впровадити нормативно-правову базу управління енерговикористанням.

Обсяги використання енергоресурсів на ТЕЦ значні, і тому питання енергозбереження належить до чинників енергобезпеки підприємства. Впровадження енергозберігаючих заходів забезпечує самоокупність і у разі використання обґрунтованого економічного механізму може бути не менш рентабельним, ніж інші напрями розвитку комплексу.

Виходячи із зазначених передумов, пропонується побудувати програму енергозбереження на базі кращих досягнень вітчизняних підприємств у технології використання енергоресурсів та організації енергетичних служб.

Заходи з енергозбереження здійснюються за двома напрямами:

- власні енергозберігаючі цільові за призначенням, які можуть бути впроваджені на діючих агрегатах з використанням існуючих технологій;

- зменшення витрат енергоресурсів за умов структурної перебудови підприємств та їх технічного переозброєння.

Система маркетингових комунікацій (служба), спрямована на забезпечення ефективного узгодження попиту і пропозиції суб'єктів територіального роздрібного ринку електроенергії, утримання та зростання частки ринку постачання електроенергії, а в перспективі і на набуття конкурентної переваги електроенергії стосовно інших енергоносіїв. Спілкування з цільовою аудиторією дуже важливе для енергопостачальних компаній, оскільки енергетика завжди була закритою галуззю і цим питанням не приділялося належної уваги. Це завдання може бути вирішене за рахунок інформаційних потоків, які переважно повинні виходити від компанії і бути спрямовані на те, щоб довести до відома ринку позиції, на які претендує компанія, і отримати бажану зворотну реакцію . Адресатами комунікації, крім споживачів, виступають різні контактні аудиторії, зокрема власний персонал компанії, маркетингові посередники, акціонери, вищі органи державної влади (законодавчої і виконавчої) тощо .

Треба залучити кваліфікованих спеціалістів по маркетингу для навчання власного персоналу з питань енергоефективності та енерговикористання. Провести аналіз ринку, зрозуміти переваги та недоліки впровадження нових заходів з енергозбереження. Пропонується організувати маркетингову службу, яка б займалася аналізом ринка енергоносіїв, прогнозом, пошуком нових джерел енергії.

Таблиця 5.4 – Матриця енергоменеджменту після введення в дію системи енергетичного менеджменту на підприємстві

Рівень	Енергетична політика	Організація діяльності	Мотивація	Інформаційні системи	Маркетинг	Інвестиції
3						Ті ж критерії повернення засобів, що й для інших інвестицій
2	Ще неприйнята енергетична політика, уведена енергоменеджером або старшим менеджером відділу	Уводиться штатна посада енергоменеджера, ведучого спец. комітету, але лінія керування й повноваження ще не ясні	Контакт із основними користувачами за допомогою спеціального комітету, що очолює старший менеджер відділу	Контроль і спрямованість звітів засновані на даних енерговикористання, енергоодиниця включена в спеціальну статтю бюджету	Навчання деякої частини спеціаль-ного персоналу розумінню переваг