6. Охорона праці

В моєму дипломному проекті розглядається питання підвищення рівня ефективності енерговикористання інституту мікробіології. В основній частині розглядується питання по підвищенню теплозахисних характеристик огороджуючих конструкцій, а саме стін, підлоги, стелі та кровлі.

В інституті при виробництві та при монтажу огороджуючи конструкцій робітники можуть піддаватися впливу таких шкідливих та небезпечних виробничих факторів:

• підвищена температура робочої зони, особливо в літній період року;

• недостатня освітленість робочого місця;

• небезпека роботи з хімічними речовинами;

• підвищена загазованість робочої зони;

• підвищений рівень шуму;

• підвищений рівень пилу

• при монтажу – робота на висоті.

Проаналізуємо кожен з цих небезпечних та шкідливих факторів.

1. Підвищена температура робочої зони, особливо в літній період року.

В умовах роботи на моєму об’єкті, підвищена температура впливає на роботу персоналу та на якість їх роботи. Для того, щоб фізіологічні процеси в організмі людини відбувалися нормально, тепло, що виділяється організмом, повинне повністю відводитися у навколишнє середовище. Порушення теплового балансу може призвести до перегрівання або до переохолодження організму людини і, зрештою, до втрати працездатності, втрати свідомості та до теплової смерті. При температурі повітря понад 30 С працездатність людини починає падати. Тривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести до накопичення теплоти в організмі до гіпертонії.

2. Недостатня освітленість робочого місця.

Так як в будівлі багато лабораторій, в яких проводять різні біологічні досліди, то повинне бути відповідне освітлення робочої зони. Освітлення впливає на очі та через них на центральну нервову систему, кору головного мозку та на весь організм людини, визиваючи посилення діяльності дихальних органів, покращуючи самопочуття та стимулюючи діяльність всього організму.

При поганому освітленні підвищується потенційна небезпека помилкових дій та небезпечних випадків. У людей, які повністю чи частково лишені природного освітлення може виникнути освітлювальне глодання.

3. Небезпека роботи з хімічними речовинами.

В моїх умовах праці зіткнення з хімічними речовинами, та забруднення

кисню ними є дуже суттєвим, тому що в інституті є декілька експериментальних лабораторій.

Важливе значення для нормальної життєдіяльності та праці має чисте повітря, але не завжди воно відповідає нормам, так як багато технологічних процесів супроводжується виділенням шкідливих речовину вигляді пилу, газу, пару, аерозолі. Вплив шкідливих речовин на організм людини виявляється одразу (гострі отруєння) або через деякий термін часу (хронічні отруєння або професійні захворювання).

4. Підвищена загазованість робочої зони.

В умовах роботи на об’єкті, який розглядається в дипломному проекті загазованість робочої зони може виникнути в лабораторіях та в сусідніх приміщеннях з ними. Важливе значення для нормальної життєдіяльності та праці має чисте повітря, але не завжди воно відповідає нормам, так як багато технологічних процесів супроводжується виділенням шкідливих речовину вигляді пилу, газу, пару, аерозолі. Вплив шкідливих речовин на організм людини виявляється одразу (гострі отруєння) або через деякий термін часу (хронічні отруєння або професійні захворювання).

5. Підвищений рівень шуму.

Шум може викликати різні загально біологічні роздратування, патологічні зміни, функціональні розлади і механічні пошкодження. Тривала дія інтенсивного шуму може привести до патологічного стану слухового органу, до його стомлення і виникнення професійного заболювання — тугоухості, а

при рівнях 120—140 дБА здатний викликати механічне пошкодження органів слуху (розрив барабанної перетинки). Ознакою захворювання слухового рецептора є головні болі і шум у вухах, інколи втрата рівноваги і нудота.

Шум шкідливо відбивається на здоров'ї і працездатності людей. Шум погіршує точність виконання робочих операцій, утрудняє прийом і сприйняття інформації (стеження, збір інформації і мислення), знижує продуктивність праці, збільшує брак в роботі, створює передумови до виникнення нещасних випадків.

Нормування і контроль шуму здійснюється відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні нормі виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» і ГОСТ 12.1.003—83.

6. Підвищений рівень пилу.

При монтажу, виділення пилу є дуже суттєвим фактором, тому потрібно уникнути його. Багато технологічних процесів в будівництві та промисловості будівельних матеріалів супроводжуються виділенням пилу, негативно впливаючого на організм людини та в основному на його органи дихання. Виробничий пил не лише негативно впливає на організм людини, але іноді погіршує виробничі умови (видимість, орієнтацію) в межах робочої зони та одночасно призводить до швидкого руйнування частин машини, що труться. Окрім того пил може бути вибухонебезпечним і бути джерелом статичних зарядів електрики. Виробничий пил утворюється під час подрібнення, розмелення та просіювання заповнювачів бетонної суміші, під час транспортування та розвантаження сипких матеріалів, під час підготовки поверхні будівельних конструкцій для гідроізоляції. Ступінь дії пилу на організм людини залежить від її фізико-хімічних якостей, токсичності, дисперсності та концентрації. Пил розділяють на органічний, неорганічний та змішаний. До органічного відноситься пил тваринного та рослинного походження, наприклад бавовно-паперовий. До неорганічного відноситься мінераловий пил, наприклад цементний, кварцовий, металевий. Пил за ступенем його подрібненості поділяють на дві групи: видимий, з розміром частинок більше 10 мкм та мікроскопічний – менше 10 мкм. Частинки пилу знаходяться в безперервному русі в середовищі в якову вони зважені. Швидкість осаду пилу з повітря знаходиться в залежності від розміру частинок. Частинки пилу заряджуються електрикою, величина їх заряду визначається хімічним складом. Неметалевий пил приймає додатній заряд, а неметалевий – від’ємний. Різнойменно заряджені частинки притягуються одна до одної, злипаються, збільшуються в розмірах та випадають в осад швидше інших частинок. Характер та ефективність дії пилу під час попадання його в організм залежить від його заряду. Відомо, що заряджені частинки довше затримуються в легенях ніж нейтральні, тому при інших рівних умовах вони більш шкідливі для організму. Шкідливість дії пилу також пов’язана з розчинністю, твердістю, формою пилинок. За шкідливістю пил може бути інертним та агресивним. Інертний пил (сажа, цукровий пил) складається з речовин, які не діють токсично на організм людини. Агресивний пил (пил свинцю) володіє токсичними якостями. Праця в запиленому середовищі з часом може призвести до професійних захворювань. Тверді пилинки з гострими краями можуть викливати травму очей.

7. При монтажу – робота на висоті.

Основним небезпечним фактором під час монтажу є робота на висоті. Значну частину робочого часу монтажник проводить на висоті, яка досягає 23 м. Тому їх праця потребує підвищеної нервово-психічної напруги, безперервного контролю за положенням свого тіла в просторі, виконання погоджених спільних операцій, які виконуються декількома працівниками. Така робота вимагає окрім спеціальних знань та відповідної кваліфікації, а ще і високої організованості та дисципліни. Монтажникам часто доводиться працювати в тісних умовах на тимчасових підмостях на відносно великій висоті, а також пересуватись в межах конструкції, яка монтується. Велику частину робочого часу монтажники проводять у вимушеній, а іноді і незручній позі (сильно зігнувшись вперед, назад чи вбік), відчуваючи істотне навантаження від напруженого стану тіла. Окрім фізичного навантаження монтажники постійно відчувають нервову напругу під впливом психологічних факторів (свідомість небезпеки падіння та травматизму під час виконання роботи на висоті). Така небезпека може бути пов’язана з відсутністю захисних огороджень на робочих місцях, сильним вітром. З’являється невпевненість в рухах та в роботі в цілому. Як і будь-які технологічні процеси, монтажні складаються з ряду робочих операцій, які виконуються в суворій послідовності, яка викликана особливостями конструктивного рішення.

Падіння монтажників-верхолазів з висоти відбувається, коли вони встановлюють чи закріплюють елементи збірних конструкцій, заключно оформлюють вузли та особливо, коли пересуваються на нове робоче місце