41. Сатирично-гумористична публіцистика в газетних виданнях.

Фейлетон – невеликий художньо-публіцистичний твір на злободенну тему, писний в сатирично-гумористичному ключі. Тут особливим чином спів ставляють факти - і від їх поєднання виникає сміхова ситуація. Стильова основа фейлетонів – репродуктивний плюс, експресивний плюс агітаційний протостилі. Є внутрішній і літературний фейлетони. Памфлет – головне завдання – викрити. Цільова установка: створити стереотипи смішного і мерзотного та пов’язати ці стереотипи з певними образами в масовій свідомості. Репліка – це суб’єктивне судження журналіста з безапеляційною оцінкою події чи явища. Мета – викликати у читача яскраву емоційно-забарвлену реакцію, щоб сформувати в загальній уяві певний образ події чи явища. Пародія - пересміювання млже досягти абсурду і виходити за всякі межі прийнятого і пристойного. Епіграма - в газетах її радо друкують за дотепність, великий обсяг, дошкульний зміст і завершену форму. Анекдоти – коротка оповідь в сатирико-гумористичному ґатунку з несподіваним фіналом, є замісником усіх інших сатиричних жанрів там, де обмаль газетної площі.

42. Ознаки якісного газетного видання.

1. відповідність графічно-просторової форми видання його змістові. 2. Стиль і композиція газетного оформлення підсвідомо сигналізують читачам про тип видання і його призначення. 3. Елементи газетного оформлення ніколи не існують окремішньо, нарізно один від одного – вони завжди згруповані, поєднані, розташовані певним чином з певною метою.

43. Способи заверстування заголовків на газетній смузі.

1. Відкрита верстка – розміщується зверху на весь формат матеріалу. 2. Напіввідкрита верстка – заголовок розміщують зверху не над усіма колонками тексту, а над їх частиною, зсуваючи праворуч чи ліворуч. 3. Закрита – розміщений вгорі між колонками, «упровал». 4. Півглуха – текст обрамляє заголовок з трьох боків. 5. Глуха – заголовок обрамлений з усіх боків і розташовується , як правило, в оптичному центрі текстового блоку. 6. «Кватирка» - пів глухий заголовок усереднені тексту на спеціально залишеному білому просторі. 7. Журнальна верстка – літери заголовка поставлені одна під/над одною. 8. Прапорцеві – заголовок верстається над більшою кількістю колонок, аніж їх займає текстовий блок, якого цей заголовок стосується. 9. Комбінована – заголовок набирають шрифтами різних накреслень, кеглів та гарнітур.

44=45. Виготовлення рукописної книги.

Упродовж 4-3 ст до н е поширеним матеріалом для фіксування і поширення інформації була м’яка глина. Згодом, переконавшись у ненадійності глини, творці книг все активніше все частіше почали використовувати папірус і пергамент. Книги мали кілька форм: сувій (згорнутий довкола круглої основи матеріал), кодекс – скріплені разом папірусних аркушів чи тоненьких дощечок у вигляді цільного блоку. Спочатку книги переписували лише монахи у монастирях. При чому за деякими даними книги заставляли переписувати насильно, як покарання, а за іншими – лише обраним освіченим монахам. Згодом почали утворюватися цілі цехи. Наприклад, при дворі Ярослава Мудрого існувало безліч переписувачів, які не по одинці писали книги, а вже у піддиктовку. Згодом з’являлися й інші професії, пов’язані з видавництвом книг: окремі люди займалися обрамленням рукописів.