39.Інформаційні жанри газетних матеріалів

З а м і т к а -це лаконічне повідомлення про актуальні, нові події та явища, які зачіпають суспільні інтереси. Мета замітки в усіх її формах орієнтувати читача шляхом неявного латентного оцінювання подій при їхньому оприлюдненні. Одна з "нових" для нас форм замітки - т.зв. повідомлення для агенції. Його з'ява викликана поширенням таких форм інформаційного обслуговування, як агенційна та мультимедійна мережева). Структура тексту в повідомленні для агенції є найпростішою, але чіткою:основне повідомлення (привід), викладене однією фразою чи абзацом (лід (ХТО? ЩО ЗРОБИВ? КОЛИЧОМУ? В ЯКИЙ СПОСІБ?35-40 слів), лідінг параграф);один чи кілька роз'яснювальних абзаців - сублід, параграфи, бекграунд (тло) - можуть даватися факультативне, у вільному виборі та довільному порядку. Замітка-факт 4-5 рядків вирізняється тим, що ніколи не має заголовку, а замість цього її ключові елементи виділяються жирним шрифтомР о з ш и р е н а і н ф о р м а ц і я.-розвиває тему попереднього повідомлення, даного раніше в формі замітки-факту, і звичайно має заголовок. Обсяг до 30 рядків: подаються коментовані подробиці:ЯК? ЧОМУ? |

Звіт є результатом роботи журналіста безпосередньо на місці подій. Це вузькоінформаційний зміст, мета якого - дати читачеві детальну інформацію про події, які його напевне турбують, частіше звітами "на публіку" прояснюють суспільне значення конкретних вчинків і прийнятих рішень.Обсяг від 40 до 200 рядків. газетний звіт подає неважливі події - за важливіше, менш важливе, деталі. Звіт-свідчення більш розтягнутий у часі, бо формально яляє собою чиюсь розповідь.Репортаж -це дуже розгорнуте інформаційне повідомлення, в якому події відтворені в просторово-часовій послідовності задля того, щоб створити ефект присутності у читача. Репортажу корисні: діалоги; порівняння; місткі описи; образи; епітети; "зорові" враження; характеристики персонажів; додаток інших жанрів; динаміка викладу. Ін т е р в'ю завжди утворюється шляхом стильової контамінації на ґрунті певної теми. Воно є інформаційно цінним лише тоді, коли його дає ключова особа для розуміння певної ситуації.

40. Аналітичні жанри в газеті.

К о р е с п о н де н ц і я- розгорнуте повідомлення про ситуації та події з їх наступним аналізуванням. Мета кореспонденцій - пояснити громаді, яке значення для всіх окрема ситуація чи подія. Інформаційна кореспонденція - це та сама замітка-факт, але з підсиленою аналітичною складовою, яка, проте в аналіз не розгортається - бо повідомляється в ній переважно про факти і явища, котрі сталися протягом обмеженого періоду. Аналітична кореспонденція роз'яснює, робить помітними причинові зв'язки між явищами, обґрунтуванням проблеми і аргументами. С т а т т я-це найширший і найглибший текст з-поміж жанрових різновидів газетної публіцистики. Ознаки статті: основне повідомлення, глибокий зміст, послідовність оповіді, логічність міркуван, обґрунтований аналіз, динамічний виклад, масштабність теми, чітке загострення проблеми, публіцистична виразність. К о м е н т а р-це різновид статті, який оцінює подію чи ситуацію, а також тлумачить все оцінене. Коментар є чітко визначеною авторською позицією з якогось важливого питання. Коментар ніколи не повідомляє нового - він роз'яснює ситуацію.

о г л я д п о д і й. Оцінюючи події, автор-оглядач намагається й зрозуміти їхню суть, природу і причинові звя'зки між ними, а головне - тенденції розвитку цих подій. Ж у р н а л і с т с ь к е р о з с л і д у в а н н я - мета захопити читача процесом "розмотування заплутаної справи", зробити його свідком і вучасником.

Схема дій при розслідуванні завжди така: визначити предмет розслідування; розкопати подробиці щодо цього фактажу; з'ясувати деталі по ходу "розкопок" ув'язати накопане і аналізувати знайдені відомості; співставити відомості й унаочнити зв'язок між фактами; перевірити результати і висновки; Л и с т. Жоден офіційний звіт чи прес-реліз не виражає проблем яскраво, як це зроблять прості дописувачі (листи до редакції).Лист як документ життя може стати приводом для проблемної статті, журналістського розслідування і навіть до глобальних змін у редакційній політиці. Та частіше полеміку в пресі збурює інший різновид епістолярію - т.зв. "відкритий лист". Він може бути офіційним (послання Президента), так і неформальним (лист Конгресу української інтелігенції).